Тема: Адміністративно-правові режими.

План

1. Поняття та види адміністративно-правових режимів.

2. Надзвичайні режими, поняття та види.

3. Державна таємниця.

1.

У філософії права, як найзагальніше поняття, правовий режим - це порядок регулювання, комплекс правових засобів, що характеризуються особливим поєднанням взаємопов`язаних дозволів, забороною позитивних забов`язань та створює особливо спрямоване регулювання. Кожній галузі права притаманні свої особливі правові режими, які відбивають спеціалізацію галузі права та фактично регулюють здійснення практичної діяльності в даній галузі.

Спеціалізація адміністративно-правового режиму (в порівнянні з іншими галузями права) полягає в особливому порядку виникнення, формування, змісту прав і свобод, обов`язків учасників адміністративно-правових відносин, їх практичне здійснення, наявності спеціальних санкцій, особливих засобах їх реалізації. На теоретичному рівні особливість адміністративно-правового режиму полягає у дії єдиних принципів, загальних положень, що поширюється на всю сукупність АПН.

НПА - це певне поєднання засобів регулювання, що виявляється в централізації порядку та імперативності методу впливу, юридичними нерівностями суб`єктів правових відносин.

Елементи АПР:

1. метод правового регулювання, адміністративно-правовому характері централізованих засобів та імперативності всіх типів регулювання (при цьому суб`єкти правових відносин знаходяться в юридичній нерівності);

2. Особливі адміністративно-правові засоби - встановлення та формування виникнення прав і обов`язків, способів юридичного впливу, захисту прав в процедурно-процесуальних формах (до яких слід віднести акти, скарги, постанови, клопотання, протоколи про адміністративні правопорушення);

3. принципи - загальні положення адміністративно-правового характеру, обов`язкової участі громадян в управлінні державними справами, забезпеченням та захистом прав і свобод людини в поєднанні з захистом інтересів держави, ОВВ мають здійснювати свою діяльність лише в межах " приписних компетенцій " (означає здійснення діяльності ОВВ на основі законів підзвітності і підконтрольності не тільки іншим ОВВ, а й суспільству;

4. особливість адміністративного законодавства - характеризується наявністю великої кількості норм, що регулюють правовий обсяг різноманітних економічних відносин, які пов`язані з державним управлінням;

5. становлення поряд із загальними галузевими нормами внутрішніх галузей, до яких відносять, і режим надзвичайної ситуації, секретності, державного кордону, режим вільних економічних зон.

 

Класифікація АПР:

І. За масштабом волі громадян і організацій у використанні своїх можливостей, для реалізації суб`єктивних прав:

· пільгові - надають громадянам і організаціям додаткові права та свободи, або певні пільги по реалізації своїх прав та свобод;

· обмежуючі - запроваджують особливі обмеження при реалізації своїх прав і обов`язків, громадянами і організаціями, і встановлюють фактичні заборони на здійснення ними своїх прав і свобод;

ІІ. За глибиною змін в конституційному статусі громадян і організацій:

· звичайні - не змінює конституційного статусу громадян і організацій;

· надзвичайні - суттєво обмежують права і свободи, вводять особливий порядок реалізації окремих прав і свобод;

ІІІ. За часом дії:

· постійні;

ІV. За територією дії:

· всієї території держави;

· окремих областей;

V. За окремими об`єктами:

· заповідних зон;

· вогнепальної зброї;

· отруйних речовин;

VІ. За видами діяльності:

· оперативно-розшукової діяльності;

· службово-вольової діяльності;

· окремих видів підприємницької діяльності;

Сторони спеціальних АПР:

· змістовна (причини, мета введення режиму, його елементи);

· формальна (суб`єкт, який встановлює режим, територіальна процедура ведення режиму, умови припинення, чи скасування).

Джерела права, що регулюють режими:

· ЗУ " Про правовий режим території, що зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи " 22.02.1992;

· ЗУ " Про загальні засади створення і функціонування спеціальних економічних зон " 13.10.1992;

· ЗУ " Про правовий режим надзвичайних ситуацій " 16.03.2000;

· ЗУ " Про державний кордон " 4.11.1994;

· ЗУ " Про виключну морську, економічну зону України " 16.05.1995;

· підзаконні акти, постанови КМУ, ЗУ " Про прикордонну службу " 12.05.1994;

· загальні правові акти: правовстановлюючі - містять первинні режимні норми; правозастосовні - визначають коло посадових осіб та ОВВ, що мають встановлювати спеціальні режими (КУ, КпАП).

2.

Завданням надзвичайного режиму в адміністративному праві є встановлення правової протидії суперечкам, що виникають в природному середовищі, правовим суперечкам, військовим. Основним елементом надзвичайного режиму є екстремальність (надзвичайність) події - це сукупність небезпечних для суспільства чинників, які створюють загрозу життєвоважливим особам, і потребують для свого регулювання іншого нормативного впливу, іншої керівної підсистеми, ніж ті, що діють за звичайних обставин.

НР - спеціальний правовий режим, життєдіяльності населення, здійснення господарської діяльності та функціонування органів влади на території де виникла надзвичайна ситуація.

Елементи змісту НР:

· суттєво змінюється правовий статус суб`єктів території на якій виник цей режим;

· може змінювати структуру ОВВ та режим правозастосування;

· встановлює заходи, які застосовуються для регулювання.

Джерела права, що означають правову основу НР:

· КУ (ст. 92, ст. 106);

· ЗУ " Про охорону навколишнього природного середовища " 25.06.1991;

· ЗУ " Про аварійні рятувальні служби " 14.12. 1999;

· ЗУ " Про зону надзвичайної екологічної небезпеки "

· ЗУ " Про правовий режим воєнного стану " 6.04.2000;

· ЗУ " Про міліцію ", ЗУ " Про СБУ ", укази ПУ, що затверджені ВРУ;

Види НР:

Надзвичайний стан - особливий правовий режим, який може тимчасово вводитись в Україні, чи в її окремих місцевостях під час виникнення надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру не нижче за державний рівень, що зумовили, чи можуть зумовити людські чи матеріальні втрати, або під час спроби захоплення державної влади чи зміни конституційної влади України шляхом насильства. Передбачає надання ОВВ і військовому командуванню та ОМС відповідно до ЗУ " Про правовий режим НС ", повноважень, що необхідні, для відвернення загрози та забезпечення безпеки, здоров`я громадян, ОВВ та ОМС, захисту національної безпеки, конституційного ладу та допускає тимчасове обмеження здійснення конституційних прав і свобод людини і громадянина, їх прав і законних інтересів, юридичних осіб, із зазначенням строку дії цих обмежень.

Мета введення режиму НС - усунення загрози і ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій природного характеру; впорядкування обстановки у відновленні режиму законності і правопорядку; створення нормальних умов для функціонування ОВВ та ОМС.

Види НС (згідно ЗУ):

· виникнення тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

· виникнення протиправних діянь людей;

НС вводиться ПУ за поданням КМУ і з обов`язковим затвердженням ВРУ. Про це в Україні існує окремий закон.

 

Правовий режим зони екологічної ситуації - особливий правовий режим, який можуть тимчасово запроваджувати в окремих місцевостях в разі виникнення надзвичайної ситуації; сприяння попередженню людських і матеріальних витрат, відвернення загрози здоров`ю громадян, а також усунення наслідків екологічних НС.

Підставою оголошення зони екологічної НС є:

· перевищення норми забруднення радіаційного фону;

· при рушійній силі на здоров`я людей;

· оголошується ПУ, затверджується ВРУ, за призначенням РНБО або КМУ;

                                     3.

Деравна таємниця-це режим засекречування інформації,яка стосується певних галузей діяльності держави,інформації щодо стану справ в певних галузях інформації,яка стосується державної безпеки,розвідувальних заходів СБУ.

Організаційно-правові заходи щодо державного режиму державної таємниці:

-встановлення єдиних вимог щодо основнх аспектів функціонування інформації;

-встановлення критеріїв за якими інформація відносно до рангу державної таємниці з одночасно встановленнням адміністративної процедури доступу до такої інформації громадян та інших субєктів;

-спеціальний порядок здійснення оприлюднення такої інформації;

-встановлення відповідальності спеціальних субєктів за порушенням режиму державної таємниці.

 

Лекція №23