Тема 4. Форми організації суспільного виробництва. Гроші.

Програмні запитання

1. Сутність та рівні розподілу праці. Форми організації суспільного виробництва.

2. Товар та його властивості.

3. Гроші: виникнення, сутність та функції.

4. Закони грошового обігу.

5. Економічні закони товарного виробництва.

Основні терміни і поняття:

Поділ праці, спеціалізація, перший суспільний поділ праці, другий суспільний поділ праці, третій суспільний поділ праці, міжнародний поділ праці, суспільне виробництво, натуральне виробництво, товарне виробництво, просте і розвинуте товарне виробництво, товар, споживна вартість, мінова вартість, вартість товару, конкретна праця, абстрактна праця, гроші, функція міри вартості, функція засобу обігу, функція платежу, функція нагромадження, функція світових грошей, ліквідність, валюта, банкноти, монета, готівка, безготівкові гроші, електроні гроші, емісія грошей, грошовий обіг, паперові гроші, грошовий чек, грошова система.

Тематичні тези

Сутність та рівні розподілу праці. Форми організації суспільного виробництва.

Історично першим виникло натуральне виробництво.

У найбільш чистому вигляді натуральне виробництво існувало в первісній общині, коли люди не знали суспільного поділу праці. У натуральних господарствах існував замкнений кругообіг (рух) продукту, який, як правило, не виходив за їхні межі. Кожна господарська одиниця була повністю відокремлена від інших як у виробництві, так і в споживанні.

Натуральне виробництво було переважною формою господарювання докапіталістичної епохи. На зміну йому поступово приходить товарне виробництво.

Матеріальною основою виникнення товарного виробництва є суспільний поділ праці, що означає спеціалізацію виробників на виготовленні окремих видів продукції або на певній виробничій діяльності. Проте він стає причиною виникнення товарного виробництва тільки тоді, коли поділ праці відбувається одночасно з відчуженням виробників. А це означає, що виробники, між якими відбувся поділ праці, виступають як відокремлені власники. Обмежуючись певним видом виробничої діяльності, вони для задоволення своїх потреб змушені обмінювати власний продукт на інші продукти. Тільки у такий спосіб вони можуть задовольнити свої потреби. Обмін між різними власниками набуває форми товарообміну. Розвиток товарного виробництва можна вивчати за етапами суспільного поділу праці.

Товарне виробництво, що виникло як протилежність натуральному господарству ще сім-вісім тисяч років тому, зберігається і є ефективним сьогодні. Воно має такі визначальні риси: суспільний поділ праці; повну соціально-економічну відокремленість виробників; економічні зв’язки між відокремленими товаровиробниками, що відбуваються шляхом обміну; приватну власність на результати праці. Розрізняють просте та розвинене товарне виробництво.

Товар та його властивості.

Товар – це продукт праці, що задовольняє певну потребу людини і вироблений для обміну. Розглядаючи сутність товару, необхідно чітко відокремити одну його сторону від іншої, проаналізувати кожну з них. При цьому аналіз слід починати з його речового змісту, зі споживної вартості. З цього погляду товар є насамперед, річ, яка завдяки своїм властивостям задовольняє певні людські потреби. При цьому йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживна вартість. Іншою властивістю товару є мінова вартість. Мінова вартість – це видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого. Кожний окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей.

Якщо різні товари обмінюються у певних пропорціях, це означає, що між ними є щось спільне, яке робить їх співмірними, а саме: вони є продуктами праці. Саме та обставина, що різні споживні вартості є результатом праці взагалі, незалежно від її конкретної форми, тобто витрат енергії, розуму, нервів тощо формує вартість товару. Остання виявляється при обміні.

З цього можна зробити висновок, що в умовах суспільного поділу праці люди, займаючись певним видом діяльності, для того щоб задовольняти свої різнобічні потреби, мають прирівнювати між собою різні види праці та обмінюватися товарами. Суспільна праця, яка втілена в товарах і виявляє себе через обмін їх, є вартістю товару. Вартість – внутрішня властивість товару. Мінова вартість є зовнішнім виявом вартості, який здійснюється через обмін одного товару на інший.

Визначивши, що продукт праці стає товаром лише за наявності двох сторін – споживної вартості та вартості, слід вказати, що причина цієї двоїстості полягає у втіленій у товарі праці, яка також має двоїстий характер. Споживну вартість створює конкретна праця (праця столяра, слюсаря, архітектора тощо), а вартість – абстрактна (витрати людської енергії).

3. Гроші: виникнення, сутність та функції.

 Гроші - це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Гроші виникають з появою та розвитком товарно-грошових відносин. На різних етапах історичного розвитку в різних країнах і місцевостях роль загального еквівалента виконували найбільш ходові продукти (сіль, бавовняні тканини, мідні браслети, коні, мушлі, сушена риба, хутра). Однак торгівля, що розвивалась, не могла брати до уваги різні місцеві еквіваленти. Тому з часом ця роль закріпилася за дорогоцінними металами: сріблом і золотом. Отже, історично гроші виникли як особливий товар, що виконує роль еквівалента, тобто вимірювача вартості всіх товарів.

Економічна сутність і роль грошей розкривається в їхніх функціях. Гроші виконують п’ять функцій: міра вартості, засіб обіг, засіб платежу, засіб заощадження (нагромадження), світові гроші.

Міра вартості - це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Засіб обігу - це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу - це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Засіб нагромадження - це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Існують дві основні форми грошей: готівка та безготівкові. Готівка включає паперові гроші та розмінні монети.