Переконайте мене – купитиу вас пляшку пива.

Відповідно до вищевказаних нових ринкових умов – орієнтація їх комерційної діяльності на потребу споживачів (робота «під замовлення»), підприємства самі формують ціль та завдання, які прагнуть досягти.

Запитання до аудиторії: Що таке «ціль» і що таке «завдання»?

Що між ними спільного і яка між ними відмінність?

Слід зазначити, що ціль – це зазвичай широке, узагальнене твердження, що стосується кінцевих результатів, до яких прагне підприємство.

Завдання (задачі) – слугують засобом досягнення цілі та містять мінімальний набір визначених вимог, необхідних для досягнення цілі. Завдання є конкретнішими, ніж ціль.

Вони повинні відповідати SMART -показникам – бути точно визначені, що піддаються оцінці, що досягаються та узгоджені з цілями підприємства:

· Specific (специфічне),

· Measurable (вимірне),

· Agreed (узгоджене з іншими завданнями),

· Resoursable (реальне),

· Timed (визначене в часі).

Запитання до аудиторії: Яку ціль та завдання можуть собі ставити підприємства?

Чи залежить ціль підприємства від стадії його розвитку?

А яка, на Вашу думку, основна ціль підприємства?

Чому?

Основна ціль підприємства – стабільно лідируюче існування на постійно змінному економічному ринку України. Досягаючи її, підприємство повинно прагнути до максимізації прибутку:

П = ВД - ВЗ

, де П – прибуток

ВД – валовий дохід (надходження)

ВЗ – валові затрати (видатки)

Запитання до аудиторії: З чого складається валовий дохід торговельного підприємства?

З чого складаються валові затрати торговельного підприємства?

Куди можна віднести «логістику» - до доходів чи затрат?

Тема 2: Місце логістики в системі управління підприємством

Сутність логістики підприємства

Запитання до аудиторії: Чи знаєте Ви – що таке логістика?

Для чого вона потрібна?

Відносно новий для економіки термін «логістика» має багатовікову історію. Грецьке за походженням слово «логістика» є у всіх основних європейських мовах, але використовується у різних значеннях. В Древній Греції воно означало мистецтво міркування, виконання розрахунків. У Римській імперії це слово означало правила розподілу продуктів. Ісар Візантійської імперії Леонтас VI Візантійський писав: «Справою логістики є утримувати армію, належно озброювати та організовувати, постачати військовими засобами, своєчасно і достатньо піклуватися про її потреби». Німецький філософ, фізик, математик Вільгельм Лейбніц називав логістикою математичну логіку, формальну логіку. Швейцарський барон, французький генерал, а пізніше російський генерал-лейтенант, військовий теоретик А.А.Жоміні у своєму творі «Трактат про мистецтво воєн» визначає логістику як третю гілку військової науки поряд із стратегією та тактикою. Американський спеціаліст з системного аналізу професор О.Моргенштерн розглядає логістику як частину вчення про організацію й економіку виробництва, яка охоплює заготівельну, виробничу та дистрибуційну логістику. В сучасних Європейських мовах слово «логістика» загалом використовується в наступних значеннях: 1) математична логіка; 2) техніка та технологія транспортно-складських робіт у військовій та цивільній сферах.

Слід зазначити, що формування загального визначення (дефініція) поняття «логістика» відбувалося у взаємозв’язку з виникаючими теоретичними проблемами, з часом інтегруючись у системоохоплюючий механізм. Багатогранність дефініцій логістики зумовлена розвитком і збагаченням її концепціії.

Узагальнюючи вище викладене, можна стверджувати про існування наступних підходів до визначення терміну «логістика»:

· Перший орієнтує на переміщення – дії, завдяки яким відбувається планування, керування, реалізація, контролювання та регулювання просторово-часової трансформації товарів і пов’язані з цим кількісно-асортиментно-якісні зміни, маніпуляційні зміни та зміни в логістичному сервісі.

· Другий орієнтується на цикл споживання виробу – дії, як допоміжнеуправління плануванням, контролюванням і регулюванням, яке в період споживання продукту гарантує ефективне використання засобів і адекватне ефективності логістичних елементів під час усіх фаз періоду споживанн.

· Третій підхід орієнтується на послуги – дії, що характеризують процес координації нематеріальних дій для ефективного надання послуг щодо витрат і згідно з вимогами споживачів.

Логістика ( Logistics ) на сучасному етапі – це широко розповсюджена та широко визнана функція бізнесу – це більше, ніж склад, транспорт та перевезення, вона включає також просування товару на ринку. Сучасне уявлення про логістику відрізняється від оригінального. Якщо раніше термін описував фізичний рух сировини та товарів, то на сучасному етапі розвитку наука «логістика» включає: прогнозування, планування, закупівлю, транспортування, зберігання, розповсюдження, інформування, сервісне обслуговування. Логістика – це частина корпоративної стратегії підприємства і розглядається як комплексне управління логістичними об’єктами: матеріальним потоком, інформаційним потоком, фінансовим потоком та потоком персоналу.

Слід зазначити, що матеріальний потік, як об’єкт логістичних операцій та функцій – це сукупність сировини, матеріалів, складових частин, напівфабрикатів, готових виробів, що рухаються від постачальників через виробничі центри до споживачів.

Інформаційний потік, як об’єкт логістичних операцій та функцій – це сукупність даних та інформації, що супроводжують матеріальний потік в попутньому та реверсивному напрямку.

Запитання до аудиторії: Дайте визначення термінам «фінансовий потік» та «потік персоналу».

Для подальшого викладу матеріалу ознайомимо слухачів з дефініціями (визначеннями), які будуть використовуватись надалі. Зауважимо, що під терміном:

1. «система» будемо розуміти впорядковану сукупність елементів, що знаходяться у відповідних відносинах та зв’язках між собою та які утворюють певну цілісність, що забезпечує емержентні властивості системи.

2. «емерджентність» (англ. emergence — виникнення, поява нового) в теорії систем, будемо розуміти наявність в будь-якої системи особливих властивостей (виникнення між елементами системи так званих «синергічних» зв’язків), не властивих її підсистемам і блокам, а також сумі елементів, не пов'язаних системоутвірними зв'язками; неможливість об'єднання властивостей системи до суми її компонентів.

3. «синергія» будемо розуміти ефект взаємного підсилення зв’язків елементів однієї системи з іншими.

4. «концепція логістики» будемо розуміти систему поглядів на підвищення ефективності функціонування підприємств на основі оптимізації логістичних об’єктів.

5. «логістична операція» будемо розуміти обособлена сукупність дій, що направлена на перетворення потоків.

6. «логістичний канал» будемо розуміти частково впорядковану множину суб’єктів, підприємств та організацій, що здійснюють доведення потоку від виробника до його споживачів або від місця виникнення попиту до місця цільового призначення.

7. «логістична система» будемо розуміти адаптивну множину елементів, що знаходяться в певних функціональних зв’язках та відносинах, що утворюють пену цілісність, які виконують ті чи інші логістичні функції та операції, мають досить розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем

8. «логістичний ланцюг» будемо розуміти лінійно впорядковану множину елементів логістичної системи з метою аналізу або синтезу певної сукупності логістичних процедур.

9. «логістична мережа» будемо розуміти множину елементів логістичної системи, що взаємозв’язані між собою матеріальним потоком та супутніми потоками: інформації, фінансів та персоналу.

Зважаючи на вищевикладене, логістична система повинна грунтуватись на наступних принципах: