Пенсії за вислугу років держслужбовцям, суддям,

Працівникам прокуратури і митних органів,

Науковцям, журналістам

Суб'єктами права на пенсію тут виступають, як правило, по­садові особи державного апарату, судді, працівники правоохо­ронних органів, науковці, журналісти, що виконують спеціальні функції. Кожна категорія працівників визначена окремим нор­мативним актом.

Наприклад, у групу державних службовців, що мають пра­во на пенсію за вислугу років, включено багато категорій пра­цівників усіх галузей державної влади. Основним юридичним фактом, з яким зв'язується право на пенсію за вислугу років державних службовців, є наявність установленої законом тривалості спеціального стажу. Тому при визначенні права на пенсію потрібно виходити з обліку саме цього фактора, а також з установи й організації, у якій проходила державна служба.

Пенсії державним службовцям. Право на пенсію за вис­лугу років мають державні службовці, для яких державна служба є професійною діяльністю по забезпеченню вико­нання повноважень державних органів.

Перелік установ і посад державних службовців, питан­ня обчислення вислуги років регламентуються спеціальним нормативним актом «Про порядок обчислення стажу держав­ної служби», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. із змінами та доповненнями.

За Законом України «Про державну службу» суб'єктами права на пенсію є громадяни України, які відносяться до ка­тегорії державних службовців. Державні службовці — це працівники, що займають посади в державних органах та їх апараті всіх гілок влади по практичному виконанню завдань і функцій держави й отримують зарплату за рахунок Дер­жавного бюджету.

До них прирівнюються (по пенсійному забезпеченню) на­родні депутати України, судді, посадові особи митних органів, журналісти, державні нотаріуси, науковці, співро­бітники дипломатичної служби й органів місцевого самовря­дування, інші працівники державних установ.

Основними юридичними фактами, з якими законодавець зв'я­зує право на пенсію за вислугу років державних службовців, є: досягнення встановленого законодавством пенсійного віку, на­явність загального трудового й спеціального стажу роботи державної служби. При визначенні права на цю пенсію по­трібно виходити з обліку всіх факторів, а також з установ і організацій, у яких працював державний службовець.

У відповідності зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у новій редакції, право на отримання пенсії мають державні службовці, що досягли встановленого законодав­ством пенсійного віку і при наявності загального трудового стажу для чоловіків — не менше 25 років, для жінок — не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби — не менше 10 років, і які на час досягнення пенсійного віку пра­цювали на посадах державних службовців, а також особи, що мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, — незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Більше 40 тис. держслужбовців отримують пенсії,середній розмір яких складає 1 626 грн в місяць. Але є й більші пенсії — по­над 10 тис. грн. Таких 738 осіб, серед них більше ніж 600 на­родних депутатів та дев'ять колишніх прокурорів.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їхньої заробітної плати,на які нарахову­ється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службов­цями, — у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади й рангу по остан­ньому місцю роботи на державній службі.

Розмір пенсії може бути збільшений за кожний повний рік понад 10 років державної служби на один відсоток за­робітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. Пенсії державним службовцем виплачуються в повному розмірі не­залежно від заробітку (доходу), одержуваного після виходу на пенсію. Але Держбюджет 2007 року пропонує нові прави­ла обмеження розміру пенсій.

Державні службовці мають право на перерахунок пенсій з більш високого заробітку. Порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців встановлюється ст. 37 зазна­ченого Закону. При підвищенні розміру заробітної плати працюючої особи державним службовцем, а також у зв'яз­ку з одержанням особою права на пенсійне забезпечення державного службовця, що служить відповідно до діючого законодавства, здійснюється перерахунок раніше призна­чених пенсій. Перерахунок пенсії проводиться, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується страховий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючо­го державного службовця відповідної посади й рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Важливо відзначити, що перерахунок пенсій, встановле­ний Законом, поширюється на пенсіонерів, яким пенсія державних службовців була призначена з дня, коли набу­ли чинності зміни в Законі, тобто з 4 лютого 2003 р. Закон не має зворотної сили й не поширюється на ті пенсії, які були призначені до внесення змін у законодавство.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 581, перерахунок пенсій здійснюєть­ся в такому порядку:

—пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продов­жують працювати на посаді, з якої призначена пенсія, — на підставі представленої довідки про те, яку заробітну плату вони отримують на момент перерахунку;

іншим пенсіонерам — на підставі документів, пред­ставлених на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, що одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначена (перерахована) пенсія, на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок пенсій проводиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі пода­ної заяви й довідки, виданої державним органом з остан­нього місця роботи.

Пенсійний фонд України дав роз'яснення про порядок перерахунку пенсій держслужбовцям. Право на перерахунок пенсій держслужбовців мають у першу чергу пенсіонери, які вийшли на пенсію після 4 лютого 2003 року. Усім іншим пенсіонерам, яким раніше була призначена пенсія відповід­но до Закону України «Про державну службу», перерахунок буде здійснюватися при підвищенні розміру заробітної пла­ти працюючим державним службовцем, як і передбачено стат­тею 37^і зазначеного Закону, і в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 p., із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 581 від 23.04.2003 р.

Однак, розглядаючи питання про пенсійне забезпечення державних службовців, необхідно відзначити, що держав­ний службовець, звільнений з державної служби через за­судження за навмисний злочин, здійснений з використанням свого посадового положення, або здійсненням корупційного діяння, втрачає право на одержання пенсії, передбаченої Законом України «Про державну службу».

Пенсії народним депутатам України. Закон України «Про державну службу» у частині, що регулює питання службової кар'єри, матеріального й соціально-побутового забезпечення державних службовців, поширюється на на­родних депутатів України відповідно до їх статусу.

Соціальний захист, пенсійне забезпечення й інші види соціального обслуговування народних депутатів України здійснюються відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України» від 22 березня 2001 р. Наприклад, пенсія народним депутатам України призначаєть­ся при досягненні пенсійного віку при наявності трудового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок — не менше 20 років у розмірі 80 % місячної заробітної плати. За кожний повний рік роботи понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком збільшується на один відсо­ток зазначеного заробітку, але не більше 90. Депутати доб­ровільно ухвалили рішення обмежити розмір своєї пенсії до 10 тис. грн.

Пенсії за вислугу років суддям. Основною умовою при­значення пенсії суддям є стаж роботи на посаді судді не мен­ше 20 років і вихід у відставку. Судді, що пішов у відстав­ку, при наявності відповідного віку й стажу роботи випла­чується на його вибір пенсія на умовах держслужби або звільнений від сплати податку щомісячний довічний зміст у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи більше 20 років на посаді судді розмір щомісячного довіч­ного грошового утримання збільшується на два відсотки за­робітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання (пенсії).

Судді у відставці, що має стаж роботи на посаді судді мен­ше 20 років і який досягнув 55-літнього віку (для жінок — 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчис­люється пропорційно кількості повних років роботи на по­саді судді. При досягненні суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі або, за його ви­бором, призначається пенсія на умовах, передбачених ст. З 7 Закону України «Про державну службу». У заробіток судді для вирахування щомісячного довічного грошового утримання або пенсії включаються посадовий оклад, премії й доплата за кваліфікаційні класи, а також надбавка за вислугу років.

Судді, звільненому з посади через засудження за навмис­ний злочин, скоєний з використанням свого посадового положення, або здійсненням корупційного діяння., пенсія призначається на загальних підставах.

Пенсії працівникам прокуратури. Пенсії прокурорам і слідчим призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру»- від 5 листопада 1991 року, із змінами, внесе­ними Законом України від 12.07.2001 р. Право на пенсію мають прокурори й слідчі, які безпосередньо перед звернен­ням за призначенням пенсії працювали в органах прокура­тури й мають встановлену Законом вислугу років. Від вислу­ги років і розміру місячного заробітку залежить розмір пенсії. Пенсія призначається в розмірі 80 % заробітку при загаль­ному стажі іроботи 20 років, половина з якого, 10 років, по­винна бути на посадах прокурорів і слідчих. За кожний по­вний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 %, але не більше 90 % від розміру місячного заробітку.

У місячний заробіток включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески. Працівник, що звернувся за пенсією, вправі вибрати один із способів визначення розміру середньомісячного заробітку для обчис­лення пенсії: за останні 24 місяці роботи підряд перед звер­ненням за пенсією або за будь-які 60 місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності пе­рерв протягом цього періоду на прокурорсько-слідчій ро­боті.

Середньомісячна сума виплат за 24 і 60 календарних місяців визначається шляхом розподілу загальної суми цих виплат за 24 календарних місяці роботи підряд або за 60 ка­лендарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Корегування зазначених виплат проводиться шляхом зас­тосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. По­садовий оклад, надбавки за класний чин і вислугу років при такому призначенні пенсії враховуються в розмірах, вста­новлених на день звільнення з роботи, що надає право на да­ний вид пенсії.

Працівникам, що не мають вислуги 20 років, якщо стаж роботи в органах прокуратури становить не менше 10 років, по досягненні чоловіками 55 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, а жінками — 50 років при загаль­ному стажі роботи 20 років і більше, пенсія призначається в розмірі, пропорційному кількості років роботи на проку­рорських посадах з розрахунку 80 % місячного окладу за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшуєть­ся на один відсоток місячного заробітку, з якого вона об­числюється.

Пенсія призначається й виплачується після звільнення із займаної посади в органах прокуратури. До пенсії за вис­лугу років, призначеної згідно чинного Закону, встановлю­ються надбавки на утримання непрацездатних членів сім'ї й на догляд за самотнім пенсіонером у розмірах і на умовах, пе­редбачених статтею 21 Закону України «Про пенсійне забез­печення».

Прокурорам і слідчим, визнаним інвалідами 1 і 2 групи, призначається пенсія по інвалідності на тих же умовах і в тих же розмірах, що й іншим працівникам прокуратури, при наявності стажу роботи в органах прокуратури не мен­ше 10 років.

Прокурорам і слідчим, що мають одночасне право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія на їх вибір, у тому числі на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Військові прокурори й слідчі військових прокуратур при звільненні з військової служби мають право на одержання пенсії відповідно до чин­ного Закону або на одержання пенсії, встановленої законом для військовослужбовців.

Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чина по вироку суду, втрачають право на пенсій­не забезпечення за вислугу років. Право на одержання пенсії, передбаченої чинним Законом, втрачають також особи, звільнені з роботи через засудження за навмисний злочин, скоєний з використанням свого службового стано-зища, або здійсненням корупційного діяння.

Пенсії за вислугу років відповідно до чинної статті Зако­ну призначаються органами Пенсійного фонду України й виплачуються за рахунок Державного бюджету України.

Обчислення (перерахунок) пенсій здійснюється по доку­ментах пенсійної справи й документах, додатково наданих пенсіонерами, виходячи з розмірів місячного заробітку по відповідній посаді, з якої особа вийшла на пенсію, за станом на час звернення за призначенням або перерахунком пенсії.

За пенсіонерами й членами їх сімей зберігаються пільги й гарантії соціального захисту, передбачені чинним Законом та іншими законами. Пенсіонери й проживаючі разом із ними члени сім'ї мають також право на медичне обслуговування в тих медичних установах, у яких вони були на обліку до ви­ходу на пенсію працівника прокуратури.

Пенсія, призначена відповідно до чинного Закону, вип­лачується в повному розмірі незалежно від заробітку (при­бутку), одержуваного після виходу на пенсію. Прокурори й слідчі прокуратури, яким призначена пенсія за вислугу років і які працюють на прокурорсько-слідчих посадах, мають право одержувати заробітну плату відповідно до за­конодавства. У проекті Держбюджету 2007 р. були пропо­зиції обмежити розмір виплати пенсій.

Прокурорам і слідчим у випадку виходу на пенсію за вислугу років або по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожний повний рік роботи про­курором, слідчим прокуратури або на посадах у науково-на­вчальних установах прокуратури.

Призначені працівникам прокуратури пенсії періодич­но перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідним категоріям прокурорсько-слідчих пра­цівників. Перерахунок пенсій здійснюється з першого чис­ла місяця, що випливає за місяцем, у якому наступили об­ставини, що тягнуть за собою зміни розмірів пенсії, різниця в пенсії за минулий час може бути виплачена не більше, ніж за 12 місяців. Перерахунок пенсій здійснюється з обліком фактично одержуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи.

Положення цього Закону поширюються також.на пен­сіонерів із числа працівників прокуратури, яким до на­брання чинності Закону призначена пенсія по старості, за вислугу років або по інвалідності безпосередньо із проку­рорсько-слідчих посад і посад у науково-дослідних устано­вах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наяв­ності в них стажу роботи, передбаченого законодавством.

На ветеранів війни, що мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, чинність Закону поширюється незалежно від того, з яких підприємств, ус­танов або організацій вони вийшли на пенсію.

Пенсії працівникам митних органів. Посадові особи мит­ної служби забезпечуються пенсіями відповідно до Закону України «Про державну службу» при наявності встановленої законодавством вислуги років, досягненні певного віку й пер­сональних звань. Відповідно до законодавства про державну службу для митників встановлений наступний строк вислуги й вік для виходу на пенсію:

для жінок 20 років вислуги й 55 років вік,

для чоловіків, відповідно, 25 років вислуги й 60 років вік при наявності персонального звання. Половина стажу робо­ти (вислуги), 10 років, повинна бути робота на відповідних посадах у митних органах. Обчислення розміру пенсії здійснюється у відсотковому відношенні до фактичного за­робітку з урахуванням надбавок за персональні звання, вис­лугу років, знання іноземних мов і т.п., тобто застосовуєть­ся та ж методика обчислення пенсії, що й для інших держав­них службовців.

Пенсії науковцям. Пенсійне забезпечення й соціальний захист науковців здійснюються відповідно до Закону Украї­ни «Про наукову й науково-технічну діяльність». Пенсії на­уковцям встановлені на рівні державних службовців. Вони призначаються при наявності певної тривалості загального й наукового стажу роботи — у чоловіків не менше 25 років загального стажу роботи й не менше 20 років наукового ста­жу та досягнення пенсійного віку — 60 років; у жінок, відпо­відно: 20, 15 і 55 років.

У науковий стаж зараховується час роботи на посадах на­укових (науково-педагогічних) працівників вищих навчаль­них закладів III—IV рівнів акредитації, відповідно до Зако­ну України «Про вищу освіту»; час роботи осіб, що мають науковий ступінь за фахом відповідно до групи спеціальнос­тей у галузі науки, по якій присуджено науковий ступінь, від дня заняття посади по цій спеціальності; час роботи науко­вих (науково-педагогічних працівників на певних посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України, якщо цій роботі безпосередньо передувала й після неї випли­вала наукова (науково-педагогічна) робота; час навчання в ас­пірантурі або ад'юнктурі денної (очної) форми навчання ви­пускникам аспірантури, ад'юнктури.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) праців­ників підприємств, установ і організацій, вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації, перебування на яких надає право на призначення пенсії й виплату грошової допо­моги при виході на пенсію, затверджений постановою Кабі­нету Міністрів України від 4 березня 2004 р.

У випадку, якщо науковець має право на одержання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову й науко­во-технічну діяльність» і Закону України «Про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія на його вибір. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пен­сійне страхування» фінансується за рахунок коштів, спря­мованих із джерел, які зазначені в Законі України «Про на­укову й науково-технічну діяльність».

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної пла­ти наукового (науково-педагогічного працівника), яка виз­начається відповідно до Закону «Про наукову й науково-тех­нічну діяльність» і Законом України «Про загальнообов'яз­кове державне пенсійне страхування» і на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік робо­ти понад стаж наукової праці, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.

Середньомісячна зарплата наукових (науково-педагогі­чних) працівників визначається за правилами й нормами, установленими Законом України «Про загальнообов'язко­ве державне пенсійне страхування». У законі передбачена спеціальна формула визначення середньомісячного заробі­тку для обчислення пенсії. Вона зафіксована також у Законі про наукову діяльність. І тільки по цих формулах обчис­люється середній заробіток працівника для призначення пенсії.

При призначенні пенсій науковцям відповідно до зазначе­них законодавчих актів, заробіток для обчислення пенсії не може перевищувати граничну суму заробітку (доходу), з якого стягується збір на обов'язкове державне пенсійв:е страхуван­ня.

Законодавець встановлює як межі максимальної величи­ни заробітку для обчислення пенсії, так і обсяг фактичних витрат на оплату праці працівників і розмір (тариф) страхо­вих внесків (соціального податку) на зарплату.

Для обчислення пенсій науковцям враховується заробіт­на плата за будь-які 60 календарних місяців страхового ста­жу підряд до 1 липня 2000 року і за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, тобто це може бути заробіток за більш ніж п'ятирічний період.

Заробітна плата за період страхового стажу до 1 липня 2000 року обчислюється для призначення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату, виданих за місцем роботи в порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, — за да­ними, що знаходяться в системі персоніфікованого обліку й по довідці з місця роботи.

Пенсійне забезпечення, передбачене Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», поширюєть­ся на всі випадки втрати працездатності. Так, науковцеві призначається пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також внаслідок каліцтва або захворювання у зв'язку з Чорнобильською ка­тастрофою в наступних розмірах:

інвалідам І групи — 80 відсотків заробітної плати;

інвалідам II групи — 60 відсотків заробітної плати; і

інвалідам НІ групи — 40 відсотків заробітної плати нау­кового (науково-педагогічного) працівника.

Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які стали інвалідами І, II, НІ групи внаслідок загального захворювання, призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку:

чоловікам — при наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової праці не менше 20 років;

жінкам — при наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової праці не менше 15 років.

У зв'язку з втратою годувальника призначається пенсія непрацездатним членам сім'ї померлого науковця (годуваль­ника), які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі 80 відсотків пенсії науковця на трьох непрацездатних членів сім'ї, 60 відсотків — на двох непрацездатних членів сім'ї й 40 відсотків — на одного не­працездатного члена сім'ї.

До непрацездатних членів сім'ї померлого наукового (на­уково-педагогічного) працівника відносяться особи, зазна­чені в ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове дер­жавне пенсійне страхування».

Усі види пенсій науковцям призначаються територіаль­ними органами Пенсійного фонду України в містах і райо­нах. Пенсії науковцям призначаються за умови звільнення з посади науковця.

Після призначення пенсії наукові (науково-педагогічні) працівники можуть працювати по строковому трудовому договору (контракту) на підприємствах, в установах, органі­заціях всіх форм власності й займатися підприємницькою діяльністю.

Науковцям, які після призначення пенсії працювали за контрактом на відповідних посадах науковців не менше 2-х років і мали більш високий заробіток, ніж той, з якого була обчислена пенсія, встановлюється, за їх заявою, новий розмір пенсії, виходячи з більш високого заробітку за два роки підряд після призначення пенсії.

Пенсія науковцеві виплачується в повному розмірі неза­лежно від його доходів, одержуваних після виходу на пен­сію.

Право на одержання пенсії за науковий стаж роботи по­ширюється на всіх осіб, що вийшли на пенсію до набрання чинності Закону України «Про наукову й науково-технічну діяльність», якщо вони мають відповідний стаж роботи, пе­редбачений законодавством, тобто Закон має зворотну силу.

Право на одержання пенсії за науковий стаж роботи по­ширюється також на наукових (науково-педагогічних) пра­цівників недержавних наукових установ і організацій, ви­щих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації, що пройшли державну атестацію.

За період дії законодавства про пенсії науковців, за ста­ном на 1 січня 2004 р., в Україні призначено більше 70,0 тис. наукових пенсій.

Пенсійне забезпечення журналістів. Журналісти забез­печуються пенсіями в порядку, установленому Законом Ук­раїни «Про державну підтримку засобів масової інформації й соціальний захист журналістів» від 23 вересня 1997 р.

Зростаюче значення засобів масової інформації, збільшен­ня професійного навантаження на працівників, зміна ак­центів у ціннісних орієнтаціях журналістів змусили суспіль­ство по-новому дивитися на проблему соціального захисту цієї категорії працівників. Тому в Законі з'явилася спеціаль­на норма про поліпшення пенсійного забезпечення жур­налістів і доведення його до рівня державних службовців. На це, зокрема, націлює ст. 16 Закону, де підкреслюється, що «при нарахуванні пенсії журналістові державного або кому­нального засобу масової інформації застосовуються норми, методика й порядок нарахування пенсій державним служ­бовцем».

Період роботи в державних і комунальних засобах масо­вої інформації прирівнюється до стажу державної служби.

Коментувати дане положення, очевидно, немає потреби. Але слід зазначити, що застосування зазначеної норми За­кону дозволить істотно поліпшити пенсійне забезпечення журналістів.

Пенсії журналістам призначаються за нормою державних службовців у розмірі 80% середньомісячного заробітку при наявності стажу роботи й віку, установлених для державних службовців.

Останнім часом законодавець вніс ряд змін у нормативні акти про стаж роботи, заробітну плату й соціальний захист журналістів. Зокрема, ухвалено зараховувати стаж роботи журналіста в засобах масової інформації до стажу державно­го службовця, і, навпаки, стаж держслужби в стаж роботи журналіста. Розмір заробітної плати журналістів при­рівнюється до середнього заробітку держслужбовців відпові­дної категорії й посадового рівня в органах державної влади або органах місцевого самоврядування, які є засновниками засобів масової інформації.

Журналісти мають право на надбавку до зарплати, корис­туються пільгами, передбаченими для державних відповідних категорій посад службовців. На них поширюється порядок перерахунку пенсій з більше високого заробітку, у відповід­ності зі ст. 37 Закону України «Про внесення змін у Закон України «Про державну службу» і Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. № 581 «Про внесення змін у постанову Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 р. №865».

Однак перерахунок пенсій журналістам проводиться лише за умови звільнення з роботи, мається на увазі, якщо журналіст, що працює, пенсіонер, звільнився з роботи й на момент звільнення відбулися зміни в оплаті праці, то відпо­відно до поданої ним заяви здійснюється відповідний пере­рахунок пенсії.

Пенсії за вислугу років спортсменів — заслужених майстрів спорту і майстрів міжнародного класу. Право на пенсію за вислугу років професійних спортсменів перед­бачено ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р.

Законодавець стимулює діяльність спортсменів вислугою років. Для цих осіб (чоловіків і жінок), що мають особливі заслуги перед фізкультурним рухом, установлений стаж ви­ходу на пенсію 20 років і перебування в складі збірних команд України не менше 6 років. До стажу зараховуються всі пері­оди перебування професійних спортсменів у складі збірних команд України, а також інші види трудової діяльності, які передбачені ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечен­ня» від 5 листопада 1991 р.

Стаж, що дає право на пенсію за вислугу років, обчис­люється по нормах і правилах, установлених Законом Ук­раїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страху­вання». Стаж до 1 липня 2000 року враховується по доку­ментах (трудовій книжці) професійного спортсмена, а за період з 1 липня 2000 року, по системі персоніфікованого обліку в органах Пенсійного фонду України. Крім відомос­тей про стаж необхідно представити документи, що підтвер­джують перебування у складі збірних команд України, а також наявність звання заслуженого майстра спорту або майстра спорту міжнародного класу.

Ще одна категорія працівників (державні нотаріуси), які відповідно до Указу Президента України «Про врегулю­вання діяльності нотаріату в Україні» від 23 серпня 1998 р. прирівнюються до стажу роботи, оплаті праці й пенсійно­му забезпеченню до державних службовців. Це означає, що для вирішення питання про пенсійне забезпечення визна­чальне значення має спеціальний стаж роботи нотаріуса. Він повинен бути встановленої тривалості й відповідати вимогам державної служби. Але нотаріуси також як і жур­налісти не відносяться до категорії державних службовців.