Берестейська унія була однією із спроб інтеграції України в західноєвропейську культуру і церковно-релігійне життя, спробою уникнути впливу і тиску на українську православну церкву з боку Москви.


О.Мишанич

Релігійне освячення надавалось усім національним постулатам як передумовам або супровідним обставинам оборони “старої грецької віри східного послушентва”, вірноапостольської, єдино згідної з Христовою наукою.

М.Грушевський

…полемічні твори – не тільки словесна сутичка двох церковних доктрин, аргументів /…/, а перш за все, зіткнення альтернативних проектів подолання кризи у релігійному світі…

С.Бабич

 

 

Тема 9: Життя і творчість Івана Вишенського

(бл. 1550 — після 1621)

 

План:

1. Основні віхи життя і творчості (прийнята наукою модель біографії). Іван Франко як дослідник життя і творчості Івана Вишенського.

2. Суспільно-політичні погляди Івана Вишенського. Суперечності в оцінках і діяльності письменника.

3. Літературна творчість:

a) твори першого періоду (до 1596 р.);

b) твори другого періоду (після Берестейської унії);

c) жанрова розмаїтість творів (послання, памфлет, трактат, діалог, інвектива).

4. Загальна характеристика «Послання до єпископів».

5. Стильові особливості прози письменника. Використання прийомів і поетики ораторського мистецтва у стилі І.Вишенського.

6. Іван Вишенський і українська полемічна література.

 

Тексти:

Ø І.Вишенський. Викриття диявола-світодержця. Послання до князя Василя Острозького. Послання до всіх, живущих в Лядській землі. Послання до єпископів. Коротка оповідь про латинські спокуси // І.Вишенський. Твори. – К., 1986.С.25-33, 57-133.

 

Література:

1. Білецький О. Полемічна література. Іван Вишенський // Білецький О. Зібр. праць... – Т.1. – С.264-276.

2. Білоус П. Іван Вишенський: проблема символічної біографії // Білоус П. Актуальні питання… — С.88-108.

3. Білоус П. Художність, закодована в образах (Послання І.Вишенського «Викриття диявола-світодержця») // Укр. мова і література у середніх школах… — 2003. — №4. – С.37-40.

4. Возняк М. Історія... – Кн. І. – С.399-438.

5. Грабович Г. Авторство і авторитет у Івана Вишенського: Діалектика відсутності // Слово і час. – 1990. – №6. – С.45-53.

6. Грицай М. Давня українська проза. – К., 1976. – С. 31-48.

7. Грицай М. Українська література XVI – XVIIІ ст. і фольклор. — К., 1969. — С.18-23.

8. Єрьомін І. Іван Вишенський і його громадсько-літературна діяльність // Вишенський І. Твори. – К., 1959. – С.3-39.

9. Єфремов С. Історія... – С.131-156.

10. Кримський А. Іван Вишенський // Кримський А. Твори: У 5 т. – К., 1972. – Т.2. – С.380-454.

11. Махновець Л. Сатира і гумор української прози ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1964. — С. 59-252.

12. Пащук А. Іван Вишенський – мислитель і борець. – Львів, 1990.

13. Пелешенко Ю. «Плач землі» в Івана Вишенського та його джерела // Медієвістика... – Вип.2. – Одеса, 2000. – С.33-42.

14. Пінчук С. Іван Вишенський: Життя і творчість. – К., 1968.

15. Полєк В. Історія... – С.90-96.

16. Поплавська Н. Полемісти. Риторика. Переконування. — Тернопіль, 2007. — С.160-171, 232-245.

17. Русин М. Світосприйняття Івана Вишенського // Хроніка, 2000. – №37/38. – С.191-196.

18. Франко І. Іван Вишенський і його твори // Франко І. Зібр. творів... – Т.30. – С.7-211.



19. Франко І. Іван Вишенський, його час і письменницька діяльність // Там само. – Т.28.С.260-278.

20. Франко І. Іван Вишенський: Поема // Там само. – Т.3. – С.50-63.

21. Харитонов В. Іван Вишенський і розвиток ідей європейського гуманізму // Літературна спадщина Київської Русі… – С.196-222.

22. Чижевський Д. Іван Вишенський // Чижевський Д. Філософські твори: У 4-х т. — Т.2. — К., 2005. — С.130-141.

23. Чижевський Д. Історія... – С.225-232.

24. ІІІевчук В. Іван Вишенський та його послання // Вишенський І. Твори. – К., 1986. – С.3-18.

25. Шевчук В. Мандрівничий, котрий розпікав людське сумління // Шевчук В. Дорога... – С.68-82.

26. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. – К., 2004. – С.200-214.

27. Шевчук Василь. Сім зваб ченця Івана з Вишні: Історичний роман. – К., 1992.

28. Щурат В. До біографії і писань Івана з Вишні // Щурат В. Вибрані праці з історії літератури. – К., 1963. – С.74-81.

29. Яременко П. Іван Вишенський. – К., 1982.

 

Поміркуйте над висловлюваннями:

Треба було надзвичайних обставин, щоб чоловікові невисокого роду було можливо пізнати тодішнє життя у всій різнорідності його явищ та потім вирватися з нього і станути на такім високім становищі, з якого видно було ясно значення тих явищ, не зовсім ясне навіть для людей високопоставлених на драбині тодішньої суспільності. Треба було йому основно зректися того світу з усіма його привабами та спокусами, з усею його моральною байдужістю або й гнилизною, щоб викресати зі своєї душі такий могутній огонь, який горить у писаних словах Вишенського і не перестає й досі промовляти до нашого серця.

І.Франко

Літературна форма посланія, або листа поетичного, релігійного, наукового чи політичного – появляється у всесвітній літературі, звичайно, в хвилях духовного перелому, незвичайного оживлення, загострення противенств…

І.Франко

У Вишенського боролося два світогляди – аскета і громадянина, церковника і демократа.

П.Попов

Його (Івана Вишенського. — І.С.)утопічна програма показує перш за все ту безпристрасність, з якою людина доби бароко, зокрема письменник цього часу, підходить до вирішення сучасних проблем.

Д.Чижевський

Оцінка творчості Вишенського неоднозначна в нашій історико-філософській літературі. Одні дослідники зображають його мислителем демократичного напряму, виразником і захисником трудящих, селянсько-плебейських мас. Інші – заперечують демократизм Вишенського, звинувачують його в байдужості до свого народу, конформізмі, критиці представників третього стану як носіїв нової ідеології. І справді, І.Вишенський як неординарний мислитель іноді доходив до краю в оцінці тих чи інших подій, хоча в цілому був послідовний в однозначності боротьби з католицизмом та уніатством, боротьби проти соціального і національного гноблення українського народу.

М.Русин

 

 

Тема 10: Українське літературне Бароко

 

План:

1. Бароко як літературний напрям, художній стиль і культурна епоха:

a) історичні умови виникнення;

b) світоглядні засади;

c) стильові особливості: контрастність, метафоризм, емблематичність, орієнтація на читача і глядача.

2. Особливості українського Бароко:

a) синтез Бароко і Ренесансу;

b) стильові різновиди («високе», «середнє», «низове»).

3. Античність у літературі Бароко.

4. Нова жанрова система української барокової літератури.

5. Історія дослідження літератури Бароко в Україні.

 

Література:

1. Андрієнко Л., Мідюк І. Естетична сутність і цінність літератури українського Бароко // Дивослово. — 1997. — №2. — С.40-41.

2. Білий А. Своєрідність українського бароко. Література // Педаг. вісник. — 2001. — №1-2. — С.27-33.

3. Геник-Березовська З. До питання про українське літературне бароко // Геник-Березовська З. Грані культур. Бароко, романтизм, модернізм. – К., 2000. — С.20-27.

4. Геник-Березовська З. Українське літературне бароко в межах своєї епохи і стилю // Там само. — С.28-36.

5. Голубченко П. Москва і Україна в ХVІІ-ХVІІІ ст. // Хроніка, 2000. – № 37/38. – С.169-180.

6. Грачотті С. Спадок Ренесансу в українському бароко // Українське бароко: Матеріали І конгресу Міжнародної асоціації україністів. – К., 1993. – С.3-11.

7. Гуцуляк І. Ретроспекція і сучасний стан вивчення українського бароко. — Чернівці, 2006.

8. Іваньо І. Про українське літературне бароко // Українське літературне бароко… – К., 1987. – С.5-18.

9. Ісаєвич Я. Українське суспільство доби бароко // Українське бароко: В 2-х т. — Т.І. — К., 2004. — С.49-81.

10. Ісіченко Ігор, архієпископ. Церковне життя України доби бароко // Українське бароко: В 2-х т. — Т.І. —К., 2004. — С.83-175.

11. Кашуба М. Філософське підґрунтя українського бароко // Українське бароко: В 2-х т. — Т.І. — К., 2004. — С.175-215.

12. Корпанюк М. До проблеми започаткування дослідження стилю бароко в українському літературознавстві // Українське бароко... – С.121-125.

13. Кримський С. Менталітет українського бароко // Українське бароко: В 2-х т. — Т.І. — К., 2004. — С.21-47.

14. Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994.

15. Михед П. Українське літературне бароко та російська література ХVІІ-ХІХ ст. // Українське бароко: В 2-х т. — Т.ІІ. — К., 2004. — С.123-157.

16. Наливайко Д. Вступ. Українське бароко: типологія і специфіка // Українське бароко: В 2-х т. — Т.І. — К., 2004. — С.7-19.

17. Наливайко Д. Становлення нової жанрової системи в українській літературі доби бароко // Українське бароко... – С.12-21.

18. Наливайко Д. Українське літературне бароко в європейському контексті // Українське літературне бароко... – С.45-75.

19. Наливайко Д. Феномен українського бароко в європейському контексті // Слово і час. – 2002. — №2. – С.30-38.

20. Ніколенко О. Бароко, класицизм, просвітництво. Література ХVІІ-ХVІІІ ст. — Х., 2008. — С.7-23.

21. Пехник Г. Українське низове бароко. – Львів, 2001.

22. Радишевський Р. Роль польського посередництва у формуванні української барокової літератури // Українське бароко: В 2-х т. — Т.ІІ. — К., 2004. — С.7-19.

23. Скуратівський В. Феномен українського бароко // Українське бароко: В 2-х т. — Т.ІІ. — К., 2004. — С.371-411.

24. Українське барокко та європейський контекст: Архітектура, образотворче мистецтво, театр і музика. — К., 1991.

25. Ушкалов Л. Есеї про українське бароко. — К., 2006.

26. Ушкалов Л. Світ українського бароко. – Харків, 1994.

27. Чижевський Д. До проблем бароко // Чижевський Д. Філософські твори: У 4-х т. — Т.2. — К., 2005. — С.67-77.

28. Чижевський Д. Історія... – С.239-246.

29. Чижевський Д. Поза межами краси (До естетики барокової літератури) // Чижевський Д. Філософські твори: У 4-х т. — Т.2. — К., 2005. — С.78-96.

30. Чижевський Д. ХVІІ століття в духовній історії України // Там само. — С.113-125.

31. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. ІІ: Розвинене бароко. Пізнє бароко.– К., 2005. – С.38-46, 348-370, 393-406.

32. Шевчук М. Кілька зауважень до проблеми так званого "низового" бароко // Українське бароко... – С.1З6-143.

 

Поміркуйте над висловлюваннями:

Бароко завершило справу, не доведену Відродженням до кінця, воно гуманізувало культуру всієї Європи і всупереч перешкодам, які породжувалися політичним і релігійним антагонізмом, витворило спільну інтелектуальну й художню культуру, значення якої належним чином починає розуміти й оцінювати тільки наука наших днів.

Ю.Крижановський, Польща









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь