Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Ринок праці: сутність, функції, елементи
Ринок праці не вичерпується відносинами по працевлаштуванню безробітних і заповненню вакансій, а охоплює всю сферу найманої праці. Це положення має не тільки теоретичне, але й важливе практичне значення, оскільки з нього слідує, що об'єктом політики ринку праці повинне бути широке коло трудових відносин і всі економічно активне населення. Сюди відносять проблеми оплати й умов праці, об'єму й інтенсивності виконуваної роботи, стабілізації й гарантій зайнятості, трудової мотивації, підготовки й перепідготовки робочої сили.
Сучасний ринок праці виконує функції, представлені на рис. 5.1.
Рис. 5.1. Функції ринку праці Функція суспільного поділу праці: ринок праці розмежовує найманого робітника й роботодавця, розподіляє найманих робітників за професіями і кваліфікацією, галузям виробництва й регіонам. Інформаційна функція: ринок подає інформацію з питань умов наймання, рівня заробітної плати, пропозиції робочих місць і робочої сили, якості робочої сили тощо. Посередницька функція: ринок праці встановлює зв'язок між роботодавцями й найманими робітниками, які виходять на ринок для задоволення взаємних інтересів і потреб. Ціноутворююча функція: це основна функція ринку праці, що встановлює рівновагу між попитом та пропозицією робочої сили. Стимулююча функція: ринок праці завдяки конкуренції стимулює роботодавців краще використовувати трудові ресурси з метою підвищення прибутковості виробництва, а найманих робітників стимулює підвищувати професійно-кваліфікаційний рівень. Оздоровлююча функція: ринок праці дозволяє одержувати перевагу в конкурентній боротьбі за більш якісну робочу силу і стимулює постійно підвищувати цю якість. Регулююча функція: деякою мірою ринок впливає й на формування пропозиції суспільного виробництва, розвиток регіонів, сприяючи переміщенню робочої сили з одних регіонів, господарств в інші. Він регулює надлишки трудових ресурсів, їхнє оптимальне розміщення, а також ефективне використання. Ринок праці, зокрема, регулює рух трудових ресурсів у народному господарстві, спонукуючи підприємців утримувати саме ту кількість працівників і такої кваліфікації, які забезпечують його прибутковість.
Елементи ринку праці представлені на рис. 5.2.
Рис. 5.2. Елементи ринку праці Елементи ринку праці: 1) Суб'єкти ринку праці: роботодавці (і їхнє об'єднання), наймані робітники (і їхні союзи) і держава. Наймані робітники – сама численна частина суб'єктів ринку праці. До них ставляться люди, що не мають засобів виробництва, що живуть за рахунок продажі своїх здатностей до праці – робочої сили. Їхній добробут, відтворення залежить від того, наскільки успішно вони можуть продати свою робочу силу – укласти контракт, одержати роботу. В умовах економічної нерівності працівника й роботодавця більш-менш гідної заробітної плати наймані робітники можуть домогтися, якщо зуміють об'єднатися в професійну організацію, що буде відстоювати їхні інтереси. У західних країнах у боротьбі за свої права найманим робітникам удалося домогтися чимало поступок з боку роботодавців і держави, у першу чергу, підвищення заробітної плати й зниження тривалості робочого дня, поліпшення умов праці й багато чого іншого. Однак, в останню третину XX в. у ряді країн, особливо в США, авторитет профспілок й їхня діяльність ослабнули. Наймані робітники України ще повністю не усвідомили своїх інтересів, не навчилися їх відстоювати перед роботодавцями й державою. Роботодавці. До них відносяться люди, що працюють самостійно й постійно наймають на роботу одного й більше осіб. Частка роботодавців у складі працюючого населення невелика, трохи перевищує 10%, статистика поки не дає точної величини цієї верстви серед зайнятих. До роботодавців належать як власники засобів виробництва, власники фірм, підприємств, так і наймані керуючі (директори) у великих акціонерних компаніях і на державних підприємствах. Роль їх в економіці велика. Від їхніх знань, уміння, підприємницьких здатностей багато в чому залежить ефективність роботи підприємств, економічне життя в країні, стагнація або економічний ріст, розширення відтворення на інноваційній основі. Держава й органи місцевого самоврядування, як суб'єкти ринкових відносин виконують різноманітні функції. У соціально-трудовій сфері до них можна віднести:
1. функції створення умов для розвитку ринкових відносин, забезпечення повної зайнятості шляхом стимулювання збереження й створення нових робочих місць у всіх секторах економіки, розвитку робочої сили; 2. розробку законів, юридичних норм і правил та забезпечення правопорядку; 3. захист всіх суб'єктів ринку праці; 4. регулювання ринку праці; 5. функцію роботодавця на державних і муніципальних підприємствах. Держава в сучасній ринковій економіці виконує активну роль створюючи умови її розвитку. 2) Юридичні норми й економічні програми, тристоронні угоди й колективні договори. Їх розробка й удосконалювання здійснюється всіма державами з ринковою економікою. Для макроекономічної стабілізації економіки України й переходу до економічного росту, здатному забезпечити повну зайнятість, тим більше необхідна послідовна й наполеглива робота із прийняття відсутніх й удосконалюванню наявних законів, інших правових норм й актів, які створювали б рівні можливості для реалізації здатностей до праці всіх учасників ринкових відносин, і здійснення твердого контролю за їхнім виконанням. Невиконання законів є слабким місцем української держави. Посилення контрольних функцій і відповідальності за порушення законодавства є найважливішим завданням виконавчої влади. Важливе значення для функціонування ринку праці мають програми сприяння зайнятості населення й розроблені на їхній основі програми й підпрограми по окремих напрямках діяльності державної служби зайнятості. Підвищити цивілізований характер соціально-трудових відносин здатні соціальне партнерство і його нова форма – трипартизм. Генеральні, регіональні, галузеві угоди й колективні договори створюють для цього певні передумови. Але необов'язковість їх виконання знижує їх цінність. Підвищення відповідальності всіх сторін за їхню реалізацію є актуальним завданням. 3) Кон’юктура ринку праці – співвідношення попиту та пропозиції праці, що визначає ставку заробітної плати на конкретні види праці й рівень зайнятості населення. Попит на працю (узагальнений покупець) виражає потребу роботодавців у працівниках, необхідних для виробництва товарів і послуг. Пропозиція робочої сили (узагальнений продавець) виражає певну кількість зайнятих найманих робітників, які володіють певними знаннями й кваліфікацією, а також ту частину працездатного населення, що бажає працювати й може приступити до роботи з урахуванням розташовуваного доходу й можливостей проводити свій час. Ціна робочої сили – це ціна життєвих коштів, які необхідні для нормального відтворення робочої сили. Але вона не автоматично сплачується найманим робітникам, а є предметом договору (торгу) між ними й роботодавцями. У результаті, кожний з них виступає зі своєю ціною. Найманий робітник (продавець) намагається подорожче продати, а роботодавець (покупець) прагне подешевше купити. У підсумку договірна заробітна плата встановлюється на рівні нижче ціни продавця, але вище ціни покупця Залежно від співвідношення попиту та пропозиції розрізняють трудодефицитна – якщо попит перевищує пропозицію. Це
трудонадлишкова – якщо пропозиція перевищує попит, що характерно для сучасної української (і не тільки української) економіки; рівноважна, коли попит відповідає пропозиції, що в принципі є теоретичним ідеалом, до якого необхідно прагнути, але якого неможливо досягти. 4) Інфраструктура ринку праці – це державні установи, недержавні структури сприяння зайнятості, кадрові служби підприємств, громадські організації й фонди, які забезпечують ефективна взаємодія між попитом та пропозицією на ринку праці. Інфраструктура ринку праці забезпечує посередництво між працівником і роботодавцем, сприяння їхнім контактам і взаємодії, допомога у відборі працівників і виборі місця роботи, в укладанні трудового контракту тощо. Основну частину цієї роботи виконують недержавні підприємства, попит на послуги яких зростає пропорційно розвитку й диференціації ринку праці. Багатофункціональна й високоефективна інфраструктура – невід'ємна характеристика цивілізованого ринку праці, показник його розвиненості й критерій дієвості. На жаль, слід зазначити, що в Україні така інфраструктура в повному значенні поки ще не створена. 5) Безробіття й соціальні виплати, пов'язані з ним, – є обов'язковими для сучасного цивілізованого ринку праці. Дія законів ринкового господарства супроводжується постійним вивільненням з підприємств і залученням на підприємства робочої сили. При цьому число прийнятих працівників не перекриває повністю число тих, хто звільняються. У результаті виникає й постійно підтримується безробіття. Значна частина безробітних потребує певної допомоги в пошуку роботи, перепідготовці, у матеріальній підтримці на період відсутності роботи й заробітку. В XX в. спочатку більше розвинені, а потім все більше число держав стали приймати закони про зайнятість населення, у яких передбачається така допомога, у тому числі компенсації при звільненні, виплати допомоги з безробіття, надання матеріальної допомоги. 6) Альтернативні форми забезпечення зайнятості. До них можна віднести суспільні роботи (оплачувані), надомну працю, роботи з контракту на певний строк (виконання певного замовлення), робота у фірмах тимчасової зайнятості, працевлаштування неповнолітніх громадян на тимчасову роботу й інші види гнучкої зайнятості. 7) Конкуренція на ринку праці. Для функціонування ринку праці необхідні існування й взаємодія всіх його елементів.
|
|||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-05-12; просмотров: 155; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.38.125 (0.012 с.) |