Самостійне проведення дослідів.
Дослід в методиці ознайомлення з природою визначають як особливий вид спостереження, яке проводиться у спеціально організованих умовах і передбачає активний вплив спостерігача на предмет чи явище, їх перетворення у відповідності з поставленою попередньо метою. Дослід завжди служить засобом перевірки висунутого наперед припущення, в якому обумовлюються впливи дослідника на предмет, з яким він експериментує.
Структура досліду.
1. Постановка перед дітьми проблемного пізнавального завдання. Пізнавальне завдання ставиться зазвичай дорослим, однак може виникнути і у самих дітей. Пізнавальне завдання має бути чітко сформульоване у вигляді запитання, на яке слід дати відповідь. В запитанні вже можуть бути вказівки на умови проведення досліду (наприклад, "Де краще ростиме рослина: в теплому чи холодному місці?"; "Що станеться з водою на морозі?"; "Як утворюється дощ?").
2. Підготовка до проведення досліду. Вона включає обговорення умов та висловлення припущень. Умови досліду мають визначатися чітко, щоб вони були добре зрозумілі дітям (що можна зробити, щоб перевірити, як зміниться льодинка при нагріванні? - принести її в кімнату, там тепліше, ніж на вулиці; - нагрівати на спиртівці; - затиснути в долоні та ін.). Після висловлення гіпотез добирається природний матеріал для проведення досліду, готуються необхідні прилади та засоби фіксації результатів майбутнього спостереження.
|
|
3. Хід досліду. Цей етап включає здійснення тих чи інших впливів на предмет та спостереження за змінами, які відбуваються. Спостереження може бути короткотривалим (якщо зміни настають швидко, наприклад, опустили у воду грунт і спостерігаємо, що з'явилися бульбашки, які свідчать про наявність у грунті повітря). У інших випадках це серія короткотривалих спостережень, наприклад, за поступовими змінами двох рослин, одна з яких висаджена у поживний грунт, а інша - у пісок. Результати кожного етапу спостереження фіксуються у малюнках чи записах, у календарі спостережень, порівнюються. Обов'язковий на цьому етапі обмін думками з приводу спостережуваного. Основний прийом - запитання, використовуються також коментар дорослого, невеличкі пояснення, які допомагають краще зрозуміти, які зміни відбуваються, але не дають прямої відповіді на головне проблемне запитання.
4. Заключний етап. Обговорення наслідків досліду, виведення висновків та закріплення знань дітей в мові.
При відборі змісту дослідів керуються такими основними принципами:
− Не можна проводити дослідів, у яких можлива загибель живих об'єктів, порушуються їх життєво важливі прояви.
− Сам дослід не повинен становити загрози для здоров'я дітей.
− Зміст досліду повинен спиратися на наявні знання дітей та бути їм зрозумілим.
Орієнтовна тематика дослідів:
Друга молодша група.
Тема: Сніг.
1. Мета: Показати, що сніг розтає у руці.
Матеріал: Сніжинки.
Хід:
Запропонувати дітям піймати сніжинки на долоньку. Куди зникла сніжинка? Що залишилось на долоньці?
Висновок: Сніг тане від тепла рук.
2. Мета: Показати, що сніг ліпиться.
Матеріал: Сніг.
Хід.
Запропонувати зліпити колобки. Чому сніг ліпиться? Який він?
Висновок: Сніг ліпиться в теплу погоду.
3. Мета: Показати, що сніг перетворюється на воду.
Матеріал: Миска зі снігом.
Хід:
Запропонувати зібрати сніг у миску і занести його в групу. Чому тане сніг? На що він перетворюється?
Висновок: Сніг тане від тепла і перетворюється на воду. Сніг – це вода.
Тема: Лід.
|
|
1. Мета: Показати, що лід слизький і прозорий, він розтає.
Матеріал: Кришталики льоду.
Хід:
Запропонувати доторкнутися до кришталиків льоду. Який він? Потримати в руках декілька секунд. Чому руки стали мокрі?
Висновок: Лід прозорий, слизький, він розтає від тепла і перетворюється на воду. Лід – це вода в замерзлому стані.
2. Мета: Показати, що лід кришиться.
Матеріал: Льодяні бурульки
Хід:
Вихователь пропонує дітям стукнути ногою по льодяним бурулькам. Що сталось? Чому бурулька розбилась на дрібні кришталики?
Висновок: Лід крихкий, він розсипається на дрібні кришталики.
Тема: Рослини.
1. Мета: Продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.
Матеріал: Гілочки у воді.
Хід:
Зрізати гілочки дерева і поставити в групі у склянку з водою. Чому на вулиці на гілочках нема листя, а в групі на гілочках розпускаються листочки.
Висновок: Для росту рослин необхідне тепло.
2. Мета: Показати, що у фруктах є сік.
Матеріал: Фрукти.
Хід:
Притиснути фрукт і показати, що з нього капає сік.
Висновок: У фруктах є сік, він смачний, солодкий, корисний.
Середня група.
Тема: Вода.
1. Мета: Показати, що вода набуває форми предмета, в якому міститься.
Матеріал: Банка, глечик, гумова рукавичка.
Хід:
Вихователь звертає увагу дітей на розлиту воду. Чи має форму вода? Наливає воду в глечик, банку, гумову рукавичку… Якої форми набула вода? Чому?
Висновок: Вода набуває форми предмета, який вона заповнює.
2.Мета: Продемонструвати, що у воді важкі предмети тонуть, а легкі плавають.
Матеріал: Камінці, металеві та пластмасові кульки, дерев’яні бруски.
Хід:
Вихователь підбирає предмети однакові за об’ємом (камінці, металеві та пластмасові кульки, дерев’яні бруски). Опускає їх у воду. Що відбувається? Які предмети плавають? Які тонуть? Чому?
Висновок: Легкі предмети плавають у воді, а важкі тонуть та опускаються на дно.
3. Мета: Показати дітям спосіб очищення води – фільтрацію.
Матеріал: прозорі ємності (банки, пробірки, колби), лійки, пісок, вата.
Хід:
Вихователь набирає води з калюжі і порівнює з водою із водопровідного крана. Пропонує очистити воду з калюжі, пояснює, що таке фільтр. Воду пропускають через різні фільтри: пісок, вату.
Висновок: Брудну воду можна очистити фільтрами.
Тема: Лід.
1. Мета: Продемонструвати, що лід набуває форми предмета, в якому він заморозився, і його колір залежить від кольору води.
Матеріал: кольорова вода, різні формочки.
Хід:
Вихователь показує кубик льоду. Якого він кольору? Прозорий. Пропонує зафарбувати воду і заморозити її. Якого кольору лід? (Різнокольоровий). Чи має форму лід? Вихователь пропонує дітям залити формочки (можна зробити різнокольорову воду) і заморозити. Якої форми лід? (Як формочки).
Висновок: Колір льоду залежить від кольору води, форма льоду від посудини, в якій його заморожують.
2. Мета: Продемонструвати, що лід швидше розтає, якщо його посипати сіллю.
Матеріал: грудочки льоду, сіль, дві тарілки.
Хід:
На тарілки вихователь кладе по кубику льоду. Один кубик посипає сіллю. Який кубик розтане швидше?
Висновок: Лід, посипаний сіллю, розтає швидше, бо температура його вища, ніж у несолоного льоду.
|
|
Старша група.
Тема: Вода.
1. Мета: Продемонструвати, що кількість води впливає на висоту тону дзвона.
Матеріал: склянки з водою, паличка.
Хід:
Приготувати тацю, на яку поставити різноманітні склянки, до середини наповнені водою. Взяти паличку з кулькою на кінці і постукати по краю однієї зі склянок. Чуєте дзвін? Повторити ще раз і послухати. Як дзвенять склянки з водою. Можна експериментувати, доливаючи чи відливаючи воду. Виявляється, що кількість води впливає на висоту тону дзвона.
Висновок: Чим менше оди в склянці, тим вищий тон дзвону.
2. Мета: Продемонструвати, як вода сама рухається вгору.
Матеріал: паперовий рушник, таця з водою.
Хід:
Опустіть у воду смужку паперового рушника. Спостерігайте, що буде відбуватися.
Висновок: Рушник намок, бо вода сама рухається вгору.
Тема: Сніг.
1. Мета: Довести дітям, що сніг уловлює з повітря частинки куряви та кіптяви.
Матеріал: сніг, тарілка.
Хід:
Покласти на тарілку грудочку снігу. Після того як сніг розтанув, на дні і краях тарілки помітна брудна смужка.
Висновок: Отже, сніг – очисник повітря, тому після сильних снігопадів повітря свіже та чисте.
2. Мета Довести, що сніг біля клена тане швидше, ніж біля берези. Чому?
Матеріал: дерева.
Хід:
Дослід проводиться сонячного дня. Підійти до дерева і постояти 5 хвилин. Потім рукою доторкнутися до кори клена та берези. Запропонувати дітям одну долоньку покласти на світлу куртку, а другу на темні брюки. Відзначити, що предмети нагріваються неоднаково: темні – сильніше, світлі – слабше. Тому і біла кора берези холодніша, ніж темна кора клена.
Висновок: Стовбур клена нагрівається сильніше, тому під кленом тепліше, і сніг тане швидше. На основі цих знань провести інший дослід із чистим і брудним снігом. Звернути увагу дітей на те, що брудний сніг тане швидше, ніж чистий. У чому причина цього явища.
Тема: Лід.
Мета: довести, що лід легший за воду.
Матеріал: посудина з водою, кубики льоду.
Хід:
В посудину з водою покласти кубики льоду. Спостерігати що відбувається. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб лід виділити від інших твердих речовин як виняток. Розкажіть яке значення цієї властивості льоду для мешканців водойм. (водойми не промерзають повністю).
Висновок: Лід легший за воду, тому він знаходиться на поверхні.
|
|
Й тиждень
Завдання: Вивчення особливостей уяви та уваги дітей.
