Поняття посттравматичного стресового розладу (ПТСР)

 

У сучасному світі наразі різко зросла кількість ситуацій, що характеризуються понадекстремальним впливом на психіку людини (стихійні й антропогенні катастрофи, «гарячі точки» в різних регіонах планети, злочини проти особистості та інші) Ці ситуації викликають у людини травматичний стрес, наслідки якого в крайньому своєму прояві виявляються в посттравматичному стресовому розладі (ПТСР).

Відповідно до сучасних поглядів, стрес стає травматичним, якщо результатом впливу стресора стають порушення в психічній сфері, за аналогією з фізичними порушеннями. У якості стресора в таких випадках виступають травматичні події – екстремальні кризові ситуації, що мають потужний негативний вплив, ситуації загрози, що вимагають від індивіда екстраординарних зусиль із подолання наслідків впливу. Травматичні події можуть бути двох типів: а) короткострокові, несподівані травматичні події (сексуальне насильство, природні катастрофи, ДТП тощо); б) постійно повторюваний вплив травматичного стресора – серійна травматизація або пролонгована травматична подія (повторюване фізичне або сексуальне насильство, бойові дії тощо).

Факт переживання травматичного стресу для деяких людей стає причиною появи в них у майбутньому посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Посттравматичний стресовий розлад – це непсихотична відстрочена реакція на травматичний стрес, що здатний викликати психічні порушення практично в будь-якої людини.

 

Теоретичні моделі ПТСР

 

В даний час не має єдиної теоретичної концепції, що пояснює сутність і механізми виникнення й розвитку ПТСР. Проте в результаті наукових розвідок розроблено кілька теоретичних моделей, таких як: психодинамічний, когнітивний, психосоціальний і психобіологічний підходи та розроблену в останні роки мультифакторну теорію ПТСР.

Психодинамічні моделі описують процес розвитку ПТСР-синдрому як пошук оптимального співвідношення між патологічною фіксацією на травмуючій ситуації та її повним витісненням зі свідомості людини.

Значення когнітивної оцінки та переоцінки травмуючого досвіду відображено в когнітивних моделях. Когнітивна оцінка ситуації, що травмує, є основним чинником адаптації особистості після травми та сприяє подоланню її наслідків.

У психосоціальних моделях акцентовано значення соціальних умов, зокрема чинника соціальної підтримки оточення, для успішного подолання посттравматичного розладу.

Психобіологічні теорії ґрунтуються на класичному принципі умовно-рефлекторної обумовленості ПТСР. Основна роль у формуванні синдрому відводиться травмуючої події, яка відіграє роль інтенсивного безумовного стимулу, що викликає в людини безумовно-рефлекторну реакцію.

До комплексних моделей ПТСР належать теоретичні розробки, що враховують і психічні, і біологічні аспекти розвитку ПТСР.

Для відповіді на питання, чому лише в частини людей, які зазнали травматизації, спостерігаються симптоми ПТСР, пропонується мультифакторна концепція А. Меркера. Виділяються три групи чинників, поєднання яких призводить до виникнення ПТСР:

- Чинники, пов'язані з травматичною подією: важкість травми, її неконтрольованість, несподіваність.

- Захисні чинники: здатність до осмислення того, що відбувається, наявність соціальної підтримки, механізми подолання.

- Чинники ризику: вік до моменту травмування, негативний минулий досвід, психічні розлади в анамнезі, низький інтелект і соціально-економічний рівень.

 

Діагностичні критерії ПТСР

 

У 1994 році посттравматичний стресовий розлад і його діагностичні критерії були введені в 10 редакцію Міжнародного класифікатора хвороб, основного діагностичного стандарту в європейських країнах, включно з Росією та Україною. У 2013 році відбулася досить серйозна переробка критеріїв даної групи розладів у проекті МКБ-11.

ПТСР визначається як розлад, що розвивається після впливу екстремальної загрозливої або катастрофічної події або серії подій, та характеризується трьома «стрижневими» проявами:

- повторним переживанням травматичної події(ій) у теперішньому часі у вигляді яскравих нав'язливих спогадів, що супроводжуються страхом або жахіттям, нічними кошмарами;

- униканням думок і спогадів про подію(ї), або униканням діяльності або ситуацій, що нагадують подію(ї);

- станом суб'єктивного відчуття тривалої загрози у вигляді гіпернастороженість або посилених реакцій переляку.

ПТСР діагностується у випадках, коли в індивіда спостерігається:

1. Короткочасне або тривале перебування в надзвичайній, загрозливій або катастрофічній ситуації.

2. Спалахи спогадів, так звані «флешбек-ефекти» – раптові, без помітних причин, воскресіння травмуючої події і його епізодів у пам'яті з патологічною достовірністю й повним відчуттям реальності.

3. Початок розладів після латентного періоду, наступного за травмою (від декількох тижнів до шести місяців, іноді пізніше).

4. Актуалізація психотравми в уявленнях, кошмарних сновидіннях.

5. Соціальне уникнення, дистанціювання і відчуження від людей, включно з близькими родичами.

6. Втрата інтересу до колишніх занять, неможливість відчувати радість, ніжність, любов – емоційна анастезія.

7. Зміна поведінки, афективні спалахи, дратівливість, схильність до агресії. Можливі антисоціальна поведінка або протиправні дії.

8. Депресія, суїцидальні думки або спроби.

9. Часткова або повна амнезія перенесених аспектів травматичного стресу.

10. Гострі напади тривоги, страху, паніки.

11. Ознаки підвищеної психічної чутливості і збудливості (порушене засипання, неможливість зосередження тощо)

12. Зловживання алкоголем і наркотиками, особливо для зняття гостроти хворобливих переживань, спогадів або почуттів.

13. Почуття втрати перспектив у житті.

Лікування ПТСР психотерапевтичними методами має бути невід'ємною частиною реабілітаційних заходів. Психотерапія ПТСР спрямована на створення нової когнітивної моделі життєдіяльності, афективну переоцінку травматичного досвіду, відновлення відчуття цінності власної особистості й можливостей подальшого існування у світі.

 

Контрольні питання

1. У чому полягає відмінність травматичного стресу від традиційного розуміння стресу за Г.Селье?

2. Що розуміють під терміном «посттравматичний стресовий розлад»?

3. Охарактеризуйте основні теоретичні концепції, що пояснюють сутність і виникнення ПТСР?

4. Які основні діагностичні ознаки ПТСР?

5. У чому полягає сутність лікування ПТСР психотерапевтичними методами?