Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Причини й типологія суїцидальної поведінки
Отже, ключові причини суїциду – психологічні, інші чинники діють опосередковано через емоційні переживання, мотивацію людини. Суїцидальна поведінка людини полімотивована й переважаючі мотиви можуть істотно відрізнятися. Характерні мотиви вчинків суб'єкта лежать в основі класифікації суїцидальної поведінки: 1. Неусвідомлений суїцид. За З. Фрейдом, інстинкт смерті є в кожної людини, його неприйняття суспільством і церквою веде до його витіснення. Можна розглядати легковажну, залежну поведінка як неусвідомлений суїцид. 2. Ризикована гра й безпечність. Люди, схильні до екстремальних розваг із ризиком для життя і здоров'я, усвідомлюючи наслідки, часто отримують задоволення від емоцій страху. Алкоголь, наркотики, інші психоделічні речовини провокують легковажну гру й безпечність. 3. Психопатичні й афективно-невротичні суїциди. На зв'язок суїцидальної поведінки і психічних захворювань є дві точки зору: - самогубства і психічні захворювання пов'язані між собою, тому суїцидальна поведінка розглядається як самостійний психопатологічний синдром, прояв психічного нездоров'я, що вимагає спеціального лікування. - не всі суїцидальні випадки пов'язані з психічними розладами, зв'язок має тільки частина з них. Істинне значення суїцидальних дій можна зрозуміти тільки з урахуванням біологічних, психологічних, соціальних, клініко-психопатологічних чинників. Залежно від психологічних якостей особистості, зовнішніх чинників у людей можуть домінувати різні смисли суїцидальної поведінки. 1. Протестні форми суїцидальної поведінки. Метою самогубства є негативний вплив на значущих для суїцидента осіб або групу. Характерна висока самооцінка суїцидента, трансформація його агресії в аутоагресію, демонстрація свого дистресу (30 % всіх суїцидальних актів). У зв'язку з тим, що смерть у цьому випадку не є мотивом, цей тип називають демонстративно-шантажні суїцідоподібні вчинки. 2. Самогубство-заклик. Заклик активізувати допомогу, втрутитися задля радикальної зміни ситуації. 3. Уникнення покарання або страждання. Мета такого самогубства полягає в тому, щоб уникнути нестерпної загрози для соціально-особистісного або біологічного існування суб'єкта шляхом самознищення.
4. Самопокарання. Це протест у внутрішньому плані особистості, викликаний внутрішнім конфліктом, поділом «Я» на «Я»-суддя та «Я»-підсудний. 5. Самогубство-відмова. Небажання жити, прагнення позбавити себе життя. Прагнення позбавити себе життя іноді може бути неусвідомлено суб'єктом, виступаючи як нездоланний миттєвий імпульс. Нерідко таке прагнення стає тривалим, стійким. Самогубство-відмова можливе як результат нестерпно-хворобливого негативно забарвленого емоційного сприйняття всієї життєдіяльності особистості. Отже в цій типології простежується наростаюче бажання власне смерті, відповідно наростає й серйозність суїцидальних дій, які можуть мати трагічний фінал. У концепції соціально-психологічної дезадаптації особистості А. Г. Амбрумової реалізований інтегративний підхід до генези суїцидальної поведінки особистості. Її загальні положення такі: - основні діагностичні категорії – психічно хворі особи з ендогенними психічними розладами, або здорові люди. - усі суїциденти мають об'єктивні й суб'єктивні ознаки соціально-психологічної дезадаптації (часткової або тотальної). - вирішальним моментом формування суїцидальних проявів є суїцидогенний конфлікт, особливе значення має внутрішній конфлікт. - прийняття суїцидального рішення, незалежно від умов і форм дезадаптації, здійснюється тільки після етапу особистісної переробки суїцидогенного конфлікту. - суїцид психічно здорової людини – вибір особистістю смерті для досягнення мети в разі адекватного усвідомлення й афективно-невротичного розладу, що не досягає патологічного рівня. Отже, за А. Г. Амбрумовою, суїцидальна поведінка виникає як наслідок соціально-психологічної дезадаптації в умовах мікросоціального конфлікту.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-05-27; просмотров: 140; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.198.49 (0.004 с.) |