Соціально-психологічна допомога в кризових ситуаціях

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА В КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ

Конспект лекцій

з дисципліни

«Соціально-психологічна допомога в кризових ситуаціях»

для студентів спеціальності 231 «Соціальна робота»

другого (магістерського) рівня

денної та заочної форм навчання

 

Маріуполь

2019

 

УДК 364-78(075)

 

Соціально-психологічна допомога в кризових ситуаціях [Електронний ресурс]: конспект лекцій з дисципліни «Соціально-психологічна допомога в кризових ситуаціях» для студентів спеціальності 231 «Соціальна робота» Соціальна робота студентів другого (магістерського) рівня денної та заочної форм навчання / укл. М. Д. Лапіна. – Маріуполь: ПДТУ, 2019. – 126 с. – Режим доступу: http://umm.pstu.edu/handle/123456789/17286

 

У конспекті лекцій представлений короткий зміст лекційних занять з дисципліни «Соціально-психологічна допомога в кризових ситуаціях» для студентів спеціальності 231 «Соціальна робота» освітньо-професійного рівня магістр. До кожної теми приведено план, що відповідає програмі дисципліни, основні поняття, наприкінці наведено список рекомендованих джерел.

 

 

Укладач            М. Д. Лапіна, канд. психол. наук, ст. викладач

 

Рецензент        Л. М. Овчарова, канд. філос. наук, доцент

 

 

Рекомендовано

на засіданні кафедри соціології та соціальної роботи,

протокол № 20 від 03 травня 2019 р.

 

 

Затверджено

методичною комісією соціально-гуманітарного факультета, протокол № 10 від 14 червня 2019 р.

 

 

Ó ДВНЗ «ПДТУ», 2019

Ó М. Д. Лапина, 2019

ЗМІСТ

ВСТУП.. 7

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ КРИЗОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ 9

Лекція 1. КРИЗИ Й КОНФЛІКТИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ.. 9

1.1 Поняття критичної життєвої ситуації людини. 9

1.2 Оптимальні й екстремальні умови мешкання. 12

1.3 Взаємозв'язок понять «стрес», «фрустрація», «конфлікт», «криза» 13

Лекція 2 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЖИВАННЯ КРИЗИ І ВТРАТИ 16

2.1 Структурні компоненти психологічної кризи. 16

2.2 Стадії протікання психологічної кризи. 17

2.3 Ситуаційні реакції особистості в умовах психологічної кризи 18

Лекція 3. ПСИХОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ ТА КРИЗ ОСОБИСТОСТІ. 21

3.1 Сучасні підходи до вивчення копінг-стратегій поведінки індивіда. Копінг і захисні механізми особистості 21

3.2 Класифікація копінг-поведінки індивіда. 23

3.3 Проблема ефективності психологічного подолання в кризових ситуаціях 25

Лекція 5 ПРОФЕСІЙНІ КРИЗИ ОСОБИСТОСТІ. 27

4.1 Основні чинники криз професійного розвитку. 27

4.2 Характеристика криз професійного становлення особистості 28

4.3 Характеристика криз професійної діяльності особистості 29

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ 31

Лекція 5. ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВОИЙ РОЗЛАД.. 31

5.1 Поняття посттравматичного стресового розладу (ПТСР) 31

5.2 Теоретичні моделі ПТСР. 32

Лекція 6. ОСНОВИ СУЇЦИДОЛОГІЇ І СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ 36

6.1 Основні поняття суїцидології 36

6.2 Причини й типологія суїцидальної поведінки. 38

6.3 Соціально-психологічні характеристики суїцидальної поведінки 41

Лекція 7. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ 44

7.1 Основні напрями профілактики суїцидальної поведінки суб'єкта 44

7.2 Методи діагностики та оцінки суїцидального ризику. 46

7.3 Основи суїцидальної інтервенції 48

Лекція 8. СИНДРОМ ПЕРЕЖИВАННЯ ГОРЯ ВТРАТИ.. 52

8.2 Ознаки хронізації переживання втрати. 53

8.3 Особливості консультації та терапії психотравми горя втрати 55

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ В РОБОТІ З КРИЗОВОЮ ОСОБИСТІСТЮ... 57

Лекція 9. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ГРУПОЮ 57

9.1 Соціальна робота з групою як метод психосоціальної допомоги 57

9.2 Поняття психологічного тренінгу. 60

9.3 Загальні принципи роботи групи психологічного тренінгу. 64

Лекція 10. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ТРЕНІНГОВОЇ ГРУПИ 68

10.1 Види й завдання тренінгових груп у сучасній психосоціальної роботі 68

10.2 Основні чинники ефективності роботи тренінгової групи. 70

10.3 Характеристика особистості і кваліфікації групового тренера 74

Лекція 11. ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ З ГРУПОЮ 79

11.1 Загальна характеристика методів психологічного тренінгу. 79

11.2 Поняття й характеристики психотехнічних ігор та психогімнастичних вправ 81

11.3 Поняття рольової та ділової гри в соціально-психологічному рольовому тренінгу 83

Лекція 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕТАПИ ЗМІСТОВНОЇ РОБОТИ В Т-ГРУПІ 87

12.1 Поняття групової динаміки. Стадії розвитку тренінгової групи 87

12.2 Групова згуртованість як один із найважливіших елементів групової динаміки 89

Лекція 13. ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОГО ЗВОРОТНОГО ЗВ'ЯЗКУ Й ДЕБРІФІГУ 93

13.1 Поняття та основні характеристики зворотного зв'язку й дебрифінгу в психологічному тренінгу 93

13.2 Особливості та правила ефективного зворотного зв'язку в психологічному тренінгу 95

13.3 Особливості та правила психологічного дебрифінгу в роботі групи 98

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4. ОКРЕМІ ВИДИ ГРУПОВОЇ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З КРИЗОВОЮ ОСОБИСТІСТЮ... 102

Лекція 14. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУП САМОДОПОМОГИ 102

14.1 Поняття і специфіка груп самодопомоги. 102

14.2 Типи й загальні терапевтичні чинники груп самодопомоги. 104

14.3 Загальні питання організації та створення групи самодопомоги 106

Лекція 15. ЕНКАУТЕР ГРУПИ ЯК РІЗНОВИД ГРУП САМОДОПОМОГИ 111

15.1 Визначення й основні ознаки енкаутер-групи (групи зустрічей) 111

15.2 Основні види енкаунтер-груп та їхня відмінність від традиційних груп особистісного зростання 114

Лекція 16. СПІЛЬНОТА АНОНІМНИХ АЛКОГОЛІКІВ.. 117

16.1 Основні принципи діяльності спільноти Анонімних алкоголіків 117

16.2 12 кроків аналізу власних переживань, досвіду та досягнення зміни членів АА 119

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 125

ВСТУП

 

У складних умовах сучасного життя зростає кількість різних психогенних впливів, екстремальних чинників праці і проживання. Серед них як побутові та виробничі, так і глобально-соціальні чинники, що викликають у людини розвиток негативних станів психіки, а водночас і відповідні психологічні реакції, що зумовлюють значне погіршення здоров'я особи.

Наразі обставини фактичного воєнного стану в країні призводять до реформування напрямів і змісту соціальної політики й соціальної роботи з метою побудови ефективної державної стратегії підтримки особистої адаптації людини до складних кризових умов. Тому специфіка соціальної роботи з людьми, що постраждали в результаті криз або травматичних подій, полягає в тенденції психологізації соціальної роботи, а практична підготовка соціальних працівників складається здебільшого з навчання технологіям втручання в ситуації, що потребує допомоги (intervention skills), вміння слухати клієнта, надання психологічної підтримки та інших.

Соціально-психологічний тренінг належить до числа активних групових методів практичної психології для роботи зі здоровими людьми з метою вирішення завдань щодо розвитку та вдосконалення якостей, необхідних для поліпшення їхнього соціального буття і професійної діяльності. Якщо йдеться про соціальну роботу, саме групова форма психосоціальної допомоги та психокорекції кризових станів дає змогу досягти покращення соціального функціонування шляхом цілеспрямованого використання групового досвіду. Групова робота є розповсюдженою формою діяльності соціального працівника, та дозволяє найкраще справлятися з проблемами особистості. Сучасні фахівці зазначають, що рольові ігри і психотехніки дозволяють людині експериментувати з різними життєвими ситуаціями, випробовувати свої здібності та вміння, розвивати стресостійкість у ситуаціях спілкування з іншими людьми тощо.

На сьогодні більшість авторів, що приділяють увагу проблематиці психологічного тренінгу, детально описують сфери застосування соціально-психологічного тренінгу в практиці психологічної допомоги, корекції та для забезпечення особистісного зростання. Набагато менш розробленою є проблематика застосування психологічного тренінгу для розвитку професійних навичок і професійно значущих якостей, корекції вторинної травми та професійного вигоряння соціального працівника.

Дисципліна «Соціально-психологічна допомога в кризових ситуаціях» призначена для соціальних працівників, професійна діяльність яких передбачає активний вплив на людину, що перебуває в складній ситуації.

Конспект лекцій із дисципліни необхідний для систематизації знань під час вивчення психологічної теорії криз і особливостей допомоги в деяких кризових ситуаціях, з якими найчастіше стикаються соціальні працівники у своїй професійній діяльності.

 

Теоретичні моделі ПТСР

 

В даний час не має єдиної теоретичної концепції, що пояснює сутність і механізми виникнення й розвитку ПТСР. Проте в результаті наукових розвідок розроблено кілька теоретичних моделей, таких як: психодинамічний, когнітивний, психосоціальний і психобіологічний підходи та розроблену в останні роки мультифакторну теорію ПТСР.

Психодинамічні моделі описують процес розвитку ПТСР-синдрому як пошук оптимального співвідношення між патологічною фіксацією на травмуючій ситуації та її повним витісненням зі свідомості людини.

Значення когнітивної оцінки та переоцінки травмуючого досвіду відображено в когнітивних моделях. Когнітивна оцінка ситуації, що травмує, є основним чинником адаптації особистості після травми та сприяє подоланню її наслідків.

У психосоціальних моделях акцентовано значення соціальних умов, зокрема чинника соціальної підтримки оточення, для успішного подолання посттравматичного розладу.

Психобіологічні теорії ґрунтуються на класичному принципі умовно-рефлекторної обумовленості ПТСР. Основна роль у формуванні синдрому відводиться травмуючої події, яка відіграє роль інтенсивного безумовного стимулу, що викликає в людини безумовно-рефлекторну реакцію.

До комплексних моделей ПТСР належать теоретичні розробки, що враховують і психічні, і біологічні аспекти розвитку ПТСР.

Для відповіді на питання, чому лише в частини людей, які зазнали травматизації, спостерігаються симптоми ПТСР, пропонується мультифакторна концепція А. Меркера. Виділяються три групи чинників, поєднання яких призводить до виникнення ПТСР:

- Чинники, пов'язані з травматичною подією: важкість травми, її неконтрольованість, несподіваність.

- Захисні чинники: здатність до осмислення того, що відбувається, наявність соціальної підтримки, механізми подолання.

- Чинники ризику: вік до моменту травмування, негативний минулий досвід, психічні розлади в анамнезі, низький інтелект і соціально-економічний рівень.

 

Діагностичні критерії ПТСР

 

У 1994 році посттравматичний стресовий розлад і його діагностичні критерії були введені в 10 редакцію Міжнародного класифікатора хвороб, основного діагностичного стандарту в європейських країнах, включно з Росією та Україною. У 2013 році відбулася досить серйозна переробка критеріїв даної групи розладів у проекті МКБ-11.

ПТСР визначається як розлад, що розвивається після впливу екстремальної загрозливої або катастрофічної події або серії подій, та характеризується трьома «стрижневими» проявами:

- повторним переживанням травматичної події(ій) у теперішньому часі у вигляді яскравих нав'язливих спогадів, що супроводжуються страхом або жахіттям, нічними кошмарами;

- униканням думок і спогадів про подію(ї), або униканням діяльності або ситуацій, що нагадують подію(ї);

- станом суб'єктивного відчуття тривалої загрози у вигляді гіпернастороженість або посилених реакцій переляку.

ПТСР діагностується у випадках, коли в індивіда спостерігається:

1. Короткочасне або тривале перебування в надзвичайній, загрозливій або катастрофічній ситуації.

2. Спалахи спогадів, так звані «флешбек-ефекти» – раптові, без помітних причин, воскресіння травмуючої події і його епізодів у пам'яті з патологічною достовірністю й повним відчуттям реальності.

3. Початок розладів після латентного періоду, наступного за травмою (від декількох тижнів до шести місяців, іноді пізніше).

4. Актуалізація психотравми в уявленнях, кошмарних сновидіннях.

5. Соціальне уникнення, дистанціювання і відчуження від людей, включно з близькими родичами.

6. Втрата інтересу до колишніх занять, неможливість відчувати радість, ніжність, любов – емоційна анастезія.

7. Зміна поведінки, афективні спалахи, дратівливість, схильність до агресії. Можливі антисоціальна поведінка або протиправні дії.

8. Депресія, суїцидальні думки або спроби.

9. Часткова або повна амнезія перенесених аспектів травматичного стресу.

10. Гострі напади тривоги, страху, паніки.

11. Ознаки підвищеної психічної чутливості і збудливості (порушене засипання, неможливість зосередження тощо)

12. Зловживання алкоголем і наркотиками, особливо для зняття гостроти хворобливих переживань, спогадів або почуттів.

13. Почуття втрати перспектив у житті.

Лікування ПТСР психотерапевтичними методами має бути невід'ємною частиною реабілітаційних заходів. Психотерапія ПТСР спрямована на створення нової когнітивної моделі життєдіяльності, афективну переоцінку травматичного досвіду, відновлення відчуття цінності власної особистості й можливостей подальшого існування у світі.

 

Контрольні питання

1. У чому полягає відмінність травматичного стресу від традиційного розуміння стресу за Г.Селье?

2. Що розуміють під терміном «посттравматичний стресовий розлад»?

3. Охарактеризуйте основні теоретичні концепції, що пояснюють сутність і виникнення ПТСР?

4. Які основні діагностичні ознаки ПТСР?

5. У чому полягає сутність лікування ПТСР психотерапевтичними методами?

 

Лекція 9. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ГРУПОЮ

 

План

9.1 Соціальна робота з групою як метод психосоціальної допомоги

9.2 Поняття психологічного тренінгу, Т-групи

9.3 Загальні принципи роботи групи психологічного тренінгу

 

Основні поняття: групова робота, групова психотерапія, Т-група.

Тут і тепер».

Цей принцип орієнтує учасників тренінгу до постійного аналізу процесів, що відбуваються в групі в даний момент, почуттів, пережитих у даний конкретний момент, думок, що з'являються наразі. Крім спеціально зумовлених випадків, забороняються проекції в минуле та в майбутнє. Принцип акцентування на теперішньому часі сприяє глибокій рефлексії учасників, здатності зосереджувати увагу на собі, своїх думках і почуттях, розвитку навичок самоаналізу.

2. Щирість і відвертість.

Найголовніше в Т-групи – не лицемірити й не брехати. Чим відвертішими будуть розповіді про те, що дійсно хвилює та цікавить учасників, чим щирішим буде виявлення почуттів, тим успішнішою буде робота групи загалом. Саморозкриття спрямоване до іншої особи, але дозволяє стати самим собою та зустрітися із самим собою справжнім. Щирість і відкритість сприяють отриманню та поданню до інших чесного зворотного зв'язку, тобто інформації, що важлива кожному учаснику та яка запускає не тільки механізми самосвідомості, а й механізми міжособистісної взаємодії в групі.

Слід зауважити, що на перших етапах роботи групи, запровадження зазначеної норми здебільшого носить декларативний характер. Проте, уже через кілька годин занять це правило починає діяти, особливо якщо керівник виступає як зразок ефективного учасника групи.

3. Принцип Я.

Основна увага учасників має бути зосереджена на процесах самопізнання, самоаналізі й рефлексії. Навіть оцінка поведінки іншого члена групи повинна здійснюватися через висловлювання власних почуттів і переживань. Забороняється використовувати міркування, що перекладають відповідальність за почуття й думки конкретної людини на аморфне «ми», оцінні судження. Усі висловлювання повинні будуватися з використанням особового займеннику однини: «я відчуваю...», «мені здається...». Це важливо, оскільки безпосередньо пов'язано з одним із завдань психологічного тренінгу – навчитися брати відповідальність на себе та приймати себе таким, який ти є. Уже перші групові дискусії виявляють несхожість думок і почуттів різних людей, що є визначальним аргументом для введення правила «Я».

4. Активність.

У групі відсутня можливість пасивно «відсидітися. Оскільки психологічний тренінг належить до активних методів навчання й розвитку, принцип активної участі у вправах, що відбуваються на тренінгу, є обов'язковим. Більшість завдань передбачає включення всіх учасників. Але навіть якщо вправа носить демонстраційний характер, або спрямована на індивідуальну роботу в присутності групи, усі учасники мають безумовне право висловитися по її завершенню. У разі тренінгів-марафонів вкрай небажані також і відсутність учасника, навіть на одній сесії, та вихід із групи.

5. Конфіденційність.

Все, про що йдеться в групі, зокрема щодо конкретних учасників, має залишитися всередині групи – це природна етична вимога, яка є умовою створення атмосфери психологічної безпеки й саморозкриття. Зрозуміло, що психологічні знання й конкретні засоби, ігри, психотехніки можуть і повинні використовуватися поза групою – у професійній діяльності, навчанні, у повсякденному житті, під час спілкування з рідними та друзями, з метою саморозвитку тощо.

Крім зазначених норм, слід обговорити спосіб звернення один до одного. Спілкування між усіма учасниками і керівником незалежно від віку й соціального статусу рекомендується здійснювати на «ти». Це дозволяє створити дружні й вільні умови в групі, хоча звернення на «ти» досить важко на перших порах унаслідок звички й певної ієрархічності відносин.

Крім того, усім учасникам пропонується вибрати собі на час тренінгової роботи «ім'я гравця» - таке ім'я, з яким усі інші учасники зобов'язані будуть звертатися до людини. Це може бути як дійсне власне ім'я (іноді в зменшено-лагідний формі), так і дитяча кличка, університетську прізвисько, ім'я улюбленого художнього персонажа або просто будь-що подобається ім'я.

Процедури, що створюють особливі умови взаємодії, що розпочато, їхній ігровий характер дозволяють частково зняти природне напруження і тривогу учасників. Норми тренінгової групи створюють особливий психологічний клімат, часто різко відрізняється від того, який є в традиційних групах. Учасники тренінгу, усвідомлюючи це, починають самі стежити за дотриманням групових норм.

 

Контрольні питання

1. Що розуміють під соціальною роботою з групою?

2. Покажіть взаємозв'язок понять «навчання в групі», «групова психотерапія», «групова корекція», соціально-психологічний тренінг»?

3. У чому переваги й недоліки груповий форми роботи?

4. Розкрийте основні принципи роботи тренінгової групи.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА В КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ

Конспект лекцій

з дисципліни

«Соціально-психологічна допомога в кризових ситуаціях»

для студентів спеціальності 231 «Соціальна робота»

другого (магістерського) рівня

денної та заочної форм навчання

 

Маріуполь

2019

 

УДК 364-78(075)

 

Соціально-психологічна допомога в кризових ситуаціях [Електронний ресурс]: конспект лекцій з дисципліни «Соціально-психологічна допомога в кризових ситуаціях» для студентів спеціальності 231 «Соціальна робота» Соціальна робота студентів другого (магістерського) рівня денної та заочної форм навчання / укл. М. Д. Лапіна. – Маріуполь: ПДТУ, 2019. – 126 с. – Режим доступу: http://umm.pstu.edu/handle/123456789/17286

 

У конспекті лекцій представлений короткий зміст лекційних занять з дисципліни «Соціально-психологічна допомога в кризових ситуаціях» для студентів спеціальності 231 «Соціальна робота» освітньо-професійного рівня магістр. До кожної теми приведено план, що відповідає програмі дисципліни, основні поняття, наприкінці наведено список рекомендованих джерел.

 

 

Укладач            М. Д. Лапіна, канд. психол. наук, ст. викладач

 

Рецензент        Л. М. Овчарова, канд. філос. наук, доцент

 

 

Рекомендовано

на засіданні кафедри соціології та соціальної роботи,

протокол № 20 від 03 травня 2019 р.

 

 

Затверджено

методичною комісією соціально-гуманітарного факультета, протокол № 10 від 14 червня 2019 р.

 

 

Ó ДВНЗ «ПДТУ», 2019

Ó М. Д. Лапина, 2019

ЗМІСТ

ВСТУП.. 7

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ КРИЗОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ 9

Лекція 1. КРИЗИ Й КОНФЛІКТИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ.. 9

1.1 Поняття критичної життєвої ситуації людини. 9

1.2 Оптимальні й екстремальні умови мешкання. 12

1.3 Взаємозв'язок понять «стрес», «фрустрація», «конфлікт», «криза» 13

Лекція 2 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЖИВАННЯ КРИЗИ І ВТРАТИ 16

2.1 Структурні компоненти психологічної кризи. 16

2.2 Стадії протікання психологічної кризи. 17

2.3 Ситуаційні реакції особистості в умовах психологічної кризи 18

Лекція 3. ПСИХОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ ТА КРИЗ ОСОБИСТОСТІ. 21

3.1 Сучасні підходи до вивчення копінг-стратегій поведінки індивіда. Копінг і захисні механізми особистості 21

3.2 Класифікація копінг-поведінки індивіда. 23

3.3 Проблема ефективності психологічного подолання в кризових ситуаціях 25

Лекція 5 ПРОФЕСІЙНІ КРИЗИ ОСОБИСТОСТІ. 27

4.1 Основні чинники криз професійного розвитку. 27

4.2 Характеристика криз професійного становлення особистості 28

4.3 Характеристика криз професійної діяльності особистості 29

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ 31

Лекція 5. ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВОИЙ РОЗЛАД.. 31

5.1 Поняття посттравматичного стресового розладу (ПТСР) 31

5.2 Теоретичні моделі ПТСР. 32

Лекція 6. ОСНОВИ СУЇЦИДОЛОГІЇ І СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ 36

6.1 Основні поняття суїцидології 36

6.2 Причини й типологія суїцидальної поведінки. 38

6.3 Соціально-психологічні характеристики суїцидальної поведінки 41

Лекція 7. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ 44

7.1 Основні напрями профілактики суїцидальної поведінки суб'єкта 44

7.2 Методи діагностики та оцінки суїцидального ризику. 46

7.3 Основи суїцидальної інтервенції 48

Лекція 8. СИНДРОМ ПЕРЕЖИВАННЯ ГОРЯ ВТРАТИ.. 52

8.2 Ознаки хронізації переживання втрати. 53

8.3 Особливості консультації та терапії психотравми горя втрати 55

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ В РОБОТІ З КРИЗОВОЮ ОСОБИСТІСТЮ... 57

Лекція 9. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ГРУПОЮ 57

9.1 Соціальна робота з групою як метод психосоціальної допомоги 57

9.2 Поняття психологічного тренінгу. 60

9.3 Загальні принципи роботи групи психологічного тренінгу. 64

Лекція 10. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ТРЕНІНГОВОЇ ГРУПИ 68

10.1 Види й завдання тренінгових груп у сучасній психосоціальної роботі 68

10.2 Основні чинники ефективності роботи тренінгової групи. 70

10.3 Характеристика особистості і кваліфікації групового тренера 74

Лекція 11. ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ З ГРУПОЮ 79

11.1 Загальна характеристика методів психологічного тренінгу. 79

11.2 Поняття й характеристики психотехнічних ігор та психогімнастичних вправ 81

11.3 Поняття рольової та ділової гри в соціально-психологічному рольовому тренінгу 83

Лекція 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕТАПИ ЗМІСТОВНОЇ РОБОТИ В Т-ГРУПІ 87

12.1 Поняття групової динаміки. Стадії розвитку тренінгової групи 87

12.2 Групова згуртованість як один із найважливіших елементів групової динаміки 89

Лекція 13. ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОГО ЗВОРОТНОГО ЗВ'ЯЗКУ Й ДЕБРІФІГУ 93

13.1 Поняття та основні характеристики зворотного зв'язку й дебрифінгу в психологічному тренінгу 93

13.2 Особливості та правила ефективного зворотного зв'язку в психологічному тренінгу 95

13.3 Особливості та правила психологічного дебрифінгу в роботі групи 98

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4. ОКРЕМІ ВИДИ ГРУПОВОЇ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З КРИЗОВОЮ ОСОБИСТІСТЮ... 102

Лекція 14. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУП САМОДОПОМОГИ 102

14.1 Поняття і специфіка груп самодопомоги. 102

14.2 Типи й загальні терапевтичні чинники груп самодопомоги. 104

14.3 Загальні питання організації та створення групи самодопомоги 106

Лекція 15. ЕНКАУТЕР ГРУПИ ЯК РІЗНОВИД ГРУП САМОДОПОМОГИ 111

15.1 Визначення й основні ознаки енкаутер-групи (групи зустрічей) 111

15.2 Основні види енкаунтер-груп та їхня відмінність від традиційних груп особистісного зростання 114

Лекція 16. СПІЛЬНОТА АНОНІМНИХ АЛКОГОЛІКІВ.. 117

16.1 Основні принципи діяльності спільноти Анонімних алкоголіків 117

16.2 12 кроків аналізу власних переживань, досвіду та досягнення зміни членів АА 119

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 125

ВСТУП

 

У складних умовах сучасного життя зростає кількість різних психогенних впливів, екстремальних чинників праці і проживання. Серед них як побутові та виробничі, так і глобально-соціальні чинники, що викликають у людини розвиток негативних станів психіки, а водночас і відповідні психологічні реакції, що зумовлюють значне погіршення здоров'я особи.

Наразі обставини фактичного воєнного стану в країні призводять до реформування напрямів і змісту соціальної політики й соціальної роботи з метою побудови ефективної державної стратегії підтримки особистої адаптації людини до складних кризових умов. Тому специфіка соціальної роботи з людьми, що постраждали в результаті криз або травматичних подій, полягає в тенденції психологізації соціальної роботи, а практична підготовка соціальних працівників складається здебільшого з навчання технологіям втручання в ситуації, що потребує допомоги (intervention skills), вміння слухати клієнта, надання психологічної підтримки та інших.

Соціально-психологічний тренінг належить до числа активних групових методів практичної психології для роботи зі здоровими людьми з метою вирішення завдань щодо розвитку та вдосконалення якостей, необхідних для поліпшення їхнього соціального буття і професійної діяльності. Якщо йдеться про соціальну роботу, саме групова форма психосоціальної допомоги та психокорекції кризових станів дає змогу досягти покращення соціального функціонування шляхом цілеспрямованого використання групового досвіду. Групова робота є розповсюдженою формою діяльності соціального працівника, та дозволяє найкраще справлятися з проблемами особистості. Сучасні фахівці зазначають, що рольові ігри і психотехніки дозволяють людині експериментувати з різними життєвими ситуаціями, випробовувати свої здібності та вміння, розвивати стресостійкість у ситуаціях спілкування з іншими людьми тощо.

На сьогодні більшість авторів, що приділяють увагу проблематиці психологічного тренінгу, детально описують сфери застосування соціально-психологічного тренінгу в практиці психологічної допомоги, корекції та для забезпечення особистісного зростання. Набагато менш розробленою є проблематика застосування психологічного тренінгу для розвитку професійних навичок і професійно значущих якостей, корекції вторинної травми та професійного вигоряння соціального працівника.

Дисципліна «Соціально-психологічна допомога в кризових ситуаціях» призначена для соціальних працівників, професійна діяльність яких передбачає активний вплив на людину, що перебуває в складній ситуації.

Конспект лекцій із дисципліни необхідний для систематизації знань під час вивчення психологічної теорії криз і особливостей допомоги в деяких кризових ситуаціях, з якими найчастіше стикаються соціальні працівники у своїй професійній діяльності.