Тема 6. Організація транспортного обслуговування туристів

План лекції

б. І. Основні види транспортних послуг у туризмі.

6.2.Послуги повітряного транспорту в туризмі.

6.3.Послуги водних видів транспорту в туризмі.

6.4.Послуги залізничного транспорту в туризмі.

6.5.Послуги автотранспортних підприємств у туризмі.

Літерату ра: 1,4-7,9-13, 15- 17,21,23-26.

6.1. Основні види транспортних послуг у туризмі

Перевезення є ключовим етапом туристичної подорожі. Формально, при його відсутності туризм не відбудеться, що виходить із самого визначення туризму. Людина, що попадає під категорію туриста, повинна тимчасово виїхати зі свого постійного місця проживання в іншу місцевість або країну, причому на досить велику відстань, щоб у неї виникла насущна та природна необхідність взяти ночівлю.

Основні види послуг, що надаються компаніями-перевізниками, зводяться до наступних:

- трансфер - послуга перевезення, що являє собою доставку туристів від місця збору групи до термінала основного перевізника (аеропорту, залізничному, морському або річковому вокзалам), і по прибутті у місце призначення - доставку туристів до засобів розміщення. Нерідко такий вид перевезень і використовуваних транспортних -засобів іменуються «шаттл» (човник);

- перевезення туристів на далеку відстань - транспортна послуга, при якій туристи відправляються до місця призначення (у дестинацію) різними видами транспорту: повітряним, водним, залізничним, автобусним;

- перевезення туристів різними видами транспорту з розміщенням їх у цих же транспортних засобах (залізничних вагонах, родтелях, ротелях, на морських та річкових круїзних суднах);

- перевезення туристів і екскурсантів на екскурсійних маршрутах, наприклад, по місту, у тематичних парках, а також як елемент розваги;

- перевезення туристів місцевими видами суспільного транспорту (тролейбусами, трамваями, автобусами, маршрутками, таксі);

- вантажні перевезення для шоп-турів.

Стандартна міжнародна класифікація засобів транспорту, яка розроблена ІЖ^ТО в 1994 році, складається із двох рівнів:

- категорії (виду транспорту);

- розряду, що визначає транспортний засіб [21; с. 51], наведена у таблиці

6.1.

Туризм повністю залежить від транспорту, його безпеки, швидкості та зручностей, які надаються туристові під час його пересування.

Розвиток туризму стримується тим, що:

- транспортні системи у ряді країн не відповідають світовим стандартам за зручністю, ефективністю та безпекою,

- транспортні проекти з будівництва нових аеропортів, автомобільних і залізних доріг вимагають для своєї реалізації величезних інвестицій і часу.

Розуміння основ взаємин із транспортними компаніями, правил взаємодії з ними в питаннях здійснення безпеки пасажирів та їхнього майна, обслуговування, бронювання, використання відповідних знижок і пільг при продажах має важливе значення як для туристів, так і для організаторів подорожей.

Категорії	Розряди
1. Повітряний транспорт	1.1. Рейси за розкладом
	1.2. Рейси поза розкладом
	1.3. Інші повітряні перевезення
2. Водний транспорт	2.1. Пасажирські лінії та пороми
	2.2. Круїзи
	2.3. Інші водні перевезення
3. Сухопутний транспорт	3.1. Залізничний транспорт
	3.2. Міжміські та міські автобуси, інший суспільний транспорт (тобто автобус, трамвай і тролейбус)
	3.3. Приватні автомашини місткістю до 8 чоловік
	3.4. Прокат автотранспортних засобів (у т.ч. послуги таксі)
	3.5. Інші засоби сухопутного транспорту (всі перевезення на транспортних засобах без двигуна або за допомогою тварин, а також пішки)

6.2. Послуги повітряного транспорту в туризмі

Стандартна міжнародна класифікація транспортних засобів

Із середини XX століття технічний прогрес запропонував жителям планети засоби масових повітряних перевезень. Сучасні авіалайнери, що вміщають до 300 пасажирів і володіють дальністю польоту без дозаправлення до 12 тисяч км, зробили доступними самі віддалені куточки світу. Протягом доби з використанням сучасних літаків можна добратися практично в будь-який туристичний центр кожного з континентів. За даними UNWTO, частка міжнародних туристичних перевезень, які здійснюються повітряним транспортом, становить 44% [26].
Авіаційний транспорт здобуває все більшу популярність через рад його достоїнств, до яких відносяться:

- висока швидкість переміщення;

- комфортабельність;

- достатня провізна спроможність тощо.

Д о недоліків можна віднести:

- даний вид транспорту є неконкурентоспроможним при польотах на невеликі (300 - 500 км) відстані, де фактор швидкості нівелюється значними витратами часу на поїздку до аеропорту;

- має високу залежність від погодних умов;

- високі тарифи.

Авіакомпанії надають наступні основні види повітряних перевезень:

1. Регулярні авіарейси - виконуються за заданим маршрутом у певні д_н, _за розкладом незалежно від кількості пасажирів, що оформили квитки на д_аний напрямок. На регулярний рейс придбати квитки можна навіть за рік до _дати вильоту.

2. Чартерні - рейси поза розкладом. Вони організуються авіакомпанією на замовлення певної турфірми для перевезення конкретної групи туристів. Як правило, квитки на чартерні авіаперельоти є більш дорожчими, ніж на регул_ярні рейси, тому що вони здійснюються за разовими контрактами і мають більшу трудомісткість. Організація чартерного рейсу включає велику підготовчу роботу: навчання літного складу особливостям нового маршруту та умо_вам обслуговування наземними службами закордонних аеропортів, замовленні) _та одержання всіх дозволів на повітряний коридор над третіми країнами, оплату обслуговування в аеропорту тощо.

3. Оренда літальних апаратів з екіпажем (літаки, вертольоти, дирижаблі, повітряні кулі, планери, дельта- і параплани).

На практиці (залежно від знижок і деяких інших показників) існує близько 20 різновидів класів обслуговування на повітряному транспорті - від човникових

рейсів до перельоту на надзвуковому літаку. Основних класів обслу говування три:

- перший,

- бізнес-клас,

- економічний.

Перший клас - самий дорогий, економічний - найдешевший.

Головні відмінності класів:

1. комфортність крісла,

2. якість харчування,

3. розмір багажу, перевезення якого є безкоштовним (від 20 до 40 кг).

Розглянемо їх докладніше, тому що і послуга з доставки туриста літаком, і

його харчування, і забезпечення рівня комфортності, і перевезення багажу с послугами повітряного транспорту.

Якщо в економічному класі крісла вузькі, розташовані близько один від одного, то в бізнес- і першому класах вони значно зручніше і відстань між ними більша. Багато авіакомпаній зараз у першому та бізнес-класах установлюють крісла, які розкладаються у ліжко, що створює додаткові зручності для далекого перельоту. У першому та бізнес-класах до крісла часто приєднаний спеціальний робочий столик.

Харчування в престижних класах:

- більше рясне,

- частіше пропонуються страви на вибір,

- вибір спиртних напоїв необмежений (включаючи відкритий бар, де пасажир може сам підійти та налити собі будь-який напій з наявних),

- столові прибори не одноразові пластмасові, а металеві.

Звичайно в аеропортах реєстрація пасажирів першого та бізнес-класів ведеться окремо від інших. У деяких аеропортах для пасажирів першого класу обладнані спеціальні зали чекання, де можна у комфортній обстановці дочекатися рейса та навіть випити безкоштовний аперитив.

Пасажирам першого класу більшість авіакомпаній дарує наприкінці польоту сувеніри, часто дорогі. На далеких напрямках пасажирам салонів престижних класів видаються тапочки. Фантазія авіакомпаній не обмежена - набір додаткових послуг, які пропонуються пасажирам, залежить від конкретного перевізника, напрямку тощо.

Одне з істотних розходжень між класами - норма безкоштовного провозу багажу. Для економічного класу вона становить 20 кг, для бізнес-класу - 30 кг, для першого класу - збільшена до 40 кг.

Оскільки авіакомпанії жорстко конкурують між собою і одним з головних факторів конкурентної боротьби є поліпшення якості обслуговування, то важко сформулювати інші відмітні риси того або іншого класу обслуговування. На багатьох напрямках першого класу немає взагалі (тільки бізнес- і економічний класи). При цьому обслуговування у бізнес-класі відповідає рівню першого класу.

В Україні авіатури поки не знайшли такого поширення, як залізничні або автомобільні, тому що вони дуже різняться за вартістю. Стандартний екскурсійний тур по країнах Західної Європи, який базується на авіаперевезеннях, дорожче аналогічної автобусної програми як мінімум у 2 - 3 рази.

6.3. Послуги водних видів транспорту в туризмі

На водний транспорт поки ириходиться невелика частка туристичних перевезень - ледве більше 7% [26], у які входять як поромні перевезення, так і круїзні, а також пересування на власних або орендованих яхтах та інших плавзасобах.

Проте, експерти иМ\УТО відносять круїзні подорожі до числа п'яти найбільш перспективних напрямків туризму XXI століття. Морські та річкові круїзи стають усе більше популярними. За оцінками фахівців, у 2006 році більше 55 млн туристів зробили подорожі по воді [26], з них 12 млн чоловік - на круїзних суднах [15; с. 348].

Найбільшою популярністю водні подорожі користуються в США, Великій Британії та Німеччині. Самими затребуваними районами морських круїзів? Карибський басейн, Середземномор'я, західне узбережжя США, Північна Європа та Азія. З метою задоволення зростаючого туристичного попиту круїзні компанії стали приділяти більше уваги освоєнню нових морських районів Японії, Австралії та Нової Зеландії.

У цей час на світовому круїзному ринку працюють понад 160 великих і безліч малих пасажирських суден. Світовий сектор круїзного туризму інтенсивно розвивається. Протягом найближчих 5 років планується будівництво 50 нових круїзних лайнерів водотоннажністю біля 250 тисяч тонн кожний та з одноразовою місткістю понад 6 тисяч пасажирів. Змінюється й архітектурний вигляд і конструкція суден, при цьому переважає тенденція до будівництва усе більших лайнерів, що нагадують розташуванням приміщень і обслуговуванням великі готелі на березі.

Передбачається також будівництво прозорих туристичних підводних човнів, що надають широкий огляд об'єктів підводного світу.

Кількість спеціалізованих круїзних компаній невелика - усього лише кілька десятків, що експлуатують від 1 - 2 до 15-20 пасажирських суден. Крім того, спостерігається концентрація круїзного флоту в руках нечисленної групи найбільш сильних у фінансовому відношенні компаній.

Водні туристичні подорожі мають ряд властивих їм достоїнств:

1. найбільш високий рівень комфорту;

2. значний об'єм одноразового завантаження (до 1000 чоловік і більше);

3. можливість реалізації різних видів і цілей туризму (пізнавальний, бізнес-туризм, навчальний туризм, шоп-туризм, паломництво тощо);

4. можливість повноцінного відпочинку;

5. повний комплекс життєзабезпечення.

Недоліками водних подорожей є:

- невисока швидкість руху транспортних засобів;

- обмежена мобільність;

- синдром «замкнутого простору»;

- схильність частини людей до «морської хвороби»;

- яскраво виражена сезонність (умовно можна вважати період «травень - вересень» сезонним періодом, а «жовтень - квітень» - несезонним);

- у ряді випадків високі тарифи.

Основні види водних подорожей:

- морські перевезення та круїзи (круїзом називається туристична поїздка на водному (або залізничному) транспорті, де безпосередньо на транспоргному засобі забезпечується перевезення, нічліг, харчування та програма обслуговування за межами транспортного засобу під час тривалих стоянок);

- річкові подорожі та круїзи;

- подорожі на поромах (особливо популярні серед туристів з особистим автомобілем, що також перевозиться на поромі),

- подорожі на суднах малої місткості - катамаранах, яхтах, човнах;

- морські та річкові прогулянки (екскурсії);

- підводні подорожі;

- рафтинг - спуск по гірській річці на каное або плотах;

- каякинг - спуск по гірській річці на каяку (туризм для одинаків);

- інші види водних подорожей.

При обслуговуванні туристів на водному транспорті, особливо на морських га річкових круїзах, основний натиск робиться на можливість одержання всіх доступних розваг і сервісних послуг. Швидкість прибуття в пункт призначення стає другорядним показником.

Судноплавні компанії практикують більше 10 видів різноманітних круїзів. Самими популярними серед них є так звані класичні круїзи. їх тривалість становить близько 10 днів. Характерні риси - велика кількість заходів у порти, різноманітні екскурсії, багата програма розваг.

Серед інших видів круїзів виділяються наступні: «конгресовий туризм», оздоровчі круїзи, лікувальні, освітні, комбіновані, міні-круїзи.

На теплоходах, крім транспортної послуги, може бути представлений наступний спектр послуг:

- розміщення у комфортабельних каютах;

- обслуговування харчуванням у декількох ресторанах, барах, нічних клубах;

- організація розваг - казино, дискотеки, танцювальні зали, концертні і театральні вистави, вечори відпочинку, різноманітні конкурси;

- послуги спортивно-оздоровчого характеру в тренажерних залах, басейнах, саунах;

- послуги із проведення ділових нарад, конференцій, симпозіумів;

- торговельно-побутові послуги, що стосуються роботи салонів краси, магазинів;

- організація культурного дозвілля як на самому судні (бібліотека, відеосалон), так і в портах заходу (екскурсії);

- послуги няньки та дитячих закладів тощо.

Фахівцями підраховано, що «морський» пакет послуг, які надаються у ході круїзу на цих судах, обходиться мандрівникові на 30% дешевше, ніж його аналог при наземній подорожі [21; с. 74].

Найдорожчими круїзами у світі є морські подорожі на борті криголамів до Північного полюса. Двотижнева поїздка з Мурманська на борті російського атомного криголама «Ямал» у липні - серпні 1996 року, тобто ще 10 років тому назад, обійшлася кожному туристові у 20 тисяч доларів [21; с. 76].

Перевезення туристів на внутрішніх водних артеріях проводяться спеціалізованими річковими судами (у ряді випадків типу «ріка - море»). Це комфортабельні теплоходи місткістю 250, 300 і 400 пасажирів. Каюти підрозділяються на одномісні, двомісні, 4-місцеві та сімейні.

Річкові теплоходи обладнані всіма атрибутами комфорту та відпочинку: м'якими меблями в каютах, кондиціонерами, холодильниками, міні-барами. До послуг пасажирів солярії, ресторани, бари, сауни, музичні салони, відео- і кінозали.

В Україні розвинені як морські, так і річкові туристичні подорожі. Основними крупними регіонами с Середземне море, круїзи по Дунаю, Дніпру та інші.

6.4. Послуги залізничного транспорту в туризмі

Винахід паровоза та будівництво у XIX столітті мережі залізниць дало людству можливість щодо швидкого і порівняно дешевого (за рахунок масовості) способу пересування.

У теперішній час цивілізовані держави (Японія, Франція, Італія, Німеччина тощо) увели до строю високошвидкісні залізниці, які на окремих напрямках успішно конкурують навіть із авіацією. Крейсерська швидкість їх пасажирських поїздів може розвиватися до 360 км/год. За оцінками фахівців, поїздки по писокошвидкісних магістралях на відстань до 1000 км рентабельніше авіаційних.

Перші 100 років туризм опирався саме на послуги залізничних перевезень і лише почасти на морські та річкові засоби пересування. Але зараз, за даними ІЖ\\'ТО, частка залізничного транспорту в туристичних перевезеннях невисока, становить усього лише близько 5% [26].

У порівнянні з іншими видами пасажирського транспорту залізниці володіють рядом переваг, серед яких найбільш значимими є:

- регулярність перевезень незалежно від пори року, часу доби та погоди;

- невисока вартість перевезення в порівнянні з вартістю перевезення на інших видах транспорту;

- можливість користування спальними місцями при переміщенні;

- розташування залізничних вокзалів у центрах міст або близько від них.

До недоліків залізничного транспорту, які значно стримують темпи його

розвитку, відносяться:

- висока капіталомісткість спорудження залізниць,

- відносно повільна їх окупність,

досить низький, але характерний для умов України рівень якості транспоріних послуг, які надаються клієнтам;

- крім того, при міжнародних перевезеннях істотним недоліком є річна ширина колії. У країнах колишнього СРСР вона прийнята рівної 1524 мм, а в більшості країн Європи - 1435 мм. Така непогодженість вимагає перестановки вагонів на інші колісні візки, що пов'язане зі збільшенням тривалості перебування в шляху.

Залізничний транспорт має найбільше значення для подорожей між великими туристичними центрами Європи, а також у прикордонних туристичних перевезеннях.

За рубежем багато компаній, що володіють залізничними лініями, докладають більших зусиль для збереження та збільшення туристичного пасажиропотоку:

- прокладають високошвидкісні магістралі,

- поліпшують комфортність обслуговування у вагонах до готельного рівня,

- організують спеціальні тематичні туристичні поїзди тощо.

Основа діяльності залізничного пасажирського транспорту - здійснення міжнародних і внутрішніх перевезень між містами або регіонами, тобто надання послуг з перевезення.

Основними видами перевезень на залізничному транспорті є:

- далекі (курсують на відстані понад 700 км),

- місцеві (від 150 до700 км) і

- приміські (до 150 км).

За міжнародними правилами послуги спальних вагонів відносяться до послуг колективних засобів розміщення, а послуги вагонів-ресторанів - відносяться до послуг харчування.

Якість обслуговування на залізничному транспорті залежить від класу розміщення (тобто у спільному вагоні, плацкартному, жорсткому, м'якому чи у спальному вагоні прямого повідомлення) і виду поїзда (поштовий, пасажирський, швидкий чи фірмовий).

Послуги, які надаються туристам, що подорожують залізницею, зводяться до наступних:

- послуги перевезення залізницею на певну відстань;

послуги з надання спального (або сидячого) місця у вагонах різного класу;

- послуги з надання постільної білизни та ін. речей;

- послуги зі страхування туристів від нещасних випадків по шляху проходження;

- послуги харчування у вагонах-ресторанах, послуги розносної торгівлі напоями та кондитерськими виробами, послуги з надання провідником чаю або кави;

- послуги з перегляду відеофільмів у вагонах-відеосалонах тощо.

У Росії на фінському напрямку зараз працюють три фірмових потяги («Лев Толстой» з Москви, «Рєпін» і «Сибеліус» із Санкт-Петербурга), які у своєму складі мають вагони бізнес-класу на 10 пасажирів, у яких забезпечені всі умови для комфортної роботи та відпочинку ділових людей. У вагоні є душ, бар, який працює цілодобово, а також інші атрибути комфорту. За заявкою пасажирів до поїзда причіпляється спеціальний вагон для перевезення власних автомобілів. Всі ці состави супроводжуються нарядами транспортної міліції. Великим достоїнством подорожей на даних поїздах служить їхнє точне проходження за розкладом, високий рівень комфорту, а також проведення митного огляду під час руху. Для тих туристів, що виїжджають у Фінляндію, одночасно із придбанням квитка можна забронювати місце в готелі.

В екскурсійній практиці перевезення відвідувачів здійснюються на міському залізничному транспорті - метро та трамваях.

Також у туристичних цілях використовують прогулянкові (у т.ч. дитячі) залізниці, фунікулери, вузькоколійки у печерах, навісні та підвісні монорейкові дороги тощо.

Захоплюючої та мало утомливої подорожі сприяє перетворення вагонів поїзда в «готель на колесах» (родтель). При цьому загальне число купе в спальному вагоні не перевищує 8, а в кожному купе проживає І - 2 особи. Купе обладнуються вертикально або горизонтально розташованими м'якими ліжками (у ряді випадків одним двоспальним ліжком), кондиціонером, письмовим столом, телевізором, телефоном. Санвузол може бути як у кожному купе, так і розміщатися в одному побутовому блоці на два купе. У составі поїзда також є бібліотека, вагон-салон, конференц-вагон, дитячий вагон із залом для рухливих ігор, відеосалон. дискотека тощо.

Існує також поняття «малі залізниці». На європейському континенті вони одержали велике поширення в Альпах, Східних Піренеях, уздовж берега Рони. В Індії перебуває 5 залізниць для огляду гірської місцевості. Унікальна, єдина у своєму роді мала залізниця розташована в Росії - «Круглобайкальська», що формально не є круговою, тому що обгинає лише південний край озера Байкал. Вона вважається самим складним технічним спорудженням у світі серед аналогічних доріг - проходить крізь 38 тунелів, 15 кам'яних галерей, 248 мостів і віадуків. Маршрут подорожі по ній розрахований на 2 доби, починається і закінчується в Іркутську.

В Україні чартерні перевезення залізничним транспортом практично не проводяться. Це обумовлено наступними причинами:

- моральна та фізична зношеність більшої частини рухомого составу, яка у теперішній час підлягає списанню;

- низький рівень комфортності вагонів;

- низька якість надаваних послуг;

- криміногенна обстановка на популярних шоп-напрямках;

- підвищення тарифів.

Однак останнім часом стали активізуватися роботи з виробництва вітчизняних локомотивів і вагонів нового покоління. Уже зараз розпочате виробництво вагонів, обладнаних спеціалізованими системами керування та діагностики, екологічно чистими сантехнічними комплексами. Надалі передбачається, що українські пасажирські поїзди будуть мати герметизовані міжвагонні системи, системи пожежно-охоронної сигналізації та клімат- контролю; зміниться сам зовнішній вигляд і інтер'єр вагонів. У результаті, природно, зростуть і залізничні тарифи. Офіційних прогнозів про ге, наскільки серйозним буде збільшення цін на квитки в найближчі 5 - 10 років, поки немас.

6.5. Послуги автотранспортних підприємств у туризмі

Автотранспортні підприємства надають як послуги подорожі на автобусах, так і на автомобілях.

У цей час частка подорожуючих автотранспортом становить 44% всіх туристів у світі (тобто як на автобусах, та й на автомобілях) [26].

Міжнародний автобусний туризм - порівняно молодий вид. Він почав розвиватися тільки з 1970-х років. В 1986 році в Європі було створене об'єднання автобусних перевізників, куди ввійшли 33 європейських партнера.

До переваг автотранспорту відносяться мобільність, порівняно невеликі тарифи, можливість зупинок по шляху проходження, широкий огляд, невисокі питомі капітальні витрати.

Недоліками цього виду транспорту є:

- невисока місткість,

- низька експлуатаційна швидкість,

- забруднення навколишнього середовища продуктами згоряння палива,

- невисокий рівень комфортного життєзабезпечення при тривалих подорожах тощо.

Основні види автопослуг, які можуть бути використаними у туристичному обслуговуванні, включають чотири основних напрямки:

1- організація автобусних подорожей - тут можна виділити маршрутні поїздки та комбінований автобусний туризм:

маршрутні поїздки є традиційним видом міжнародного автобусного туризму. Сутність їх полягає у тому, що програми для них складаються із урахуванням максимального використання автобусів протягом всієї поїздки;

кимбіиоваш поїздки включають маршрутний туризм і відпочинок. Важливою рисою сучасного рівня транспортного туризму за кордоном, у тому числі автобусного, с те, що більша частина туристичних поїздок відбувається з метою відпочинку та розваг. Яскравим підтвердженням цієї тенденції служить приклад діяльності однієї із провідних англійських фірм в області автобусних перевезень - «Wallace Arnold», що за результатами вивчення попиту на турпоїздки скоротила число традиційних маршрутів наприкінці 1980-х років з 90 до 20%, замінивши їх автобусними перевезеннями туристів на відпочинок;

2. організація подорожей на власному транспорті туристів - за рубежем велика популярність належить караванінг-туризму із використанням спеціально обладнаного під комфортабельне житло автопричепа (трейлера) для легкового автомобіля. Причіп має спальні місця, салон, кухню, санвузол тощо. Подібне обладнання дозволяє великій кількості людей відвідати різноманітні місця з нерозвиненою інфраструктурою туризму. Така форма організації туризму звільняє туриста від необхідності пошуку житла, харчування, транспортного обслуговування та ін., тобто турист самостійно формує собі тур за власною програмою. У місцях масового відпочинку (на курортах, у парках) для таких туристів створюються спеціальні стоянки - кемпінги, де туристам надається широкий вибір послуг: автосервіс, заправлення паливом, харчування, торгівля тощо.

Комфортабельність караван-причепів за міжнародною класифікацією розрізняється по зірках: від 2 до 5. П'ятизірковий причіп має самий повний атрибут комфорту, включаючи ванну, дві спальні тощо. Великі туристичні фірми спеціалізуються на оренді автопричепів. Одночасно із прокатом трейлера туристові вручається Міжнародний ваучер на харчування, екскурсії, гру в гольф. Караванінг-туризму віддають перевагу подружні пари та люди старшого віку.

Різновидами караванінгу є «кемпер» (трейлер, обладнаний кабіною для водія; зовнішньо має вигляд мікроавтобуса) або великий складаний намет у навісному спеціальному кузові для легкового автомобіля (пікапа) «бастай». Намет, як і трейлер, може бути встановлений автономно у кемпінгу, при цьому •звільняється автомобіль для нетривалих радіальних подорожей з поверненням на місце стоянки.

3. прокат автомобілів - оренда автомобілів розповсюджена у більшості країн світу. Туристам пропонується широкий вибір автомобілів різного класу. Особливо успішно цей вид послуг застосовується у місцях колективного володіння відпочинком (таймшері) та спортивного відпочинку (у гольф-клубах). З 19% року на перше місце серед компаній по прокату автомобілів вийшла компанія «Герц». Успіх цієї компанії пояснюється наявністю пунктів прокату в усіх найбільших європейських аеропортах, а також таким нововведенням компанії, як клубна система відпочинку «Герц-Клуб». Членство в клубі дозволяє одержати напрокат автомобіль без зайвих формальностей.

4. трансфер

Залежно від цілей перевезення всі автобуси можна підрозділити на кілька

груп:

- міські та приміські, які призначені для перевезення пасажирів у межах міста та у приміській зоні;

- трансферні - для перевезення туристів від аеропорту та інших вокзалів до готелів і назад;

- екскурсійні - для перевезення туристів у туристичних центрах;

- автобуси для дальніх рейсів - рейсові та чартерні;

- автобуси, що обладнані під кемпери та каравани;

- автобуси для сафарі та пригодницьких турів.

Автобуси мають п'ятизіркову класифікацію за комфортністю (згідно з міжнародними правилами).

Найбільший набір послуг може бути зроблений в автобусах класу «люкс». Це швидкісні авгобуси-експреси із числом місць від 10 до 80. Вони пропонують:

- послуги з надання спальних місць,

- обслуговування харчуванням, яке організується за принципом буфета,

- послуги з перегляду відеофільмів,

- для туристів, що подорожують із діловими цілями, можуть бути надані столи для переговорів з можливістю розміщення значної кількості пасажирів, кожний стіл при цьому повинен мати мікрофон.

Крім того, автобуси обладнані широкими тонірованими панорамними вікнами; системами кондиціювання повітря з можливістю індивідуального регулювання; відкидними сидіннями з підставками для ніг; індивідуальним освітленням для читання; системою салонного оповіщення; мобільними телефонами з можливістю міжнародної розмови; місткими багажними відділеннями, мають санвузол тощо.

Автобуси напівтуристського класу призначені для переїздів на невеликі відстані і трансферу. Вони вміщають до 54 пасажирів і оснащені невідкидними сидіннями туристського класу.

Автобусні поїздки дають туристам можливість безпосередньо з місця розглядати визначні пам'ятки, мимо яких вони рухаються. Наявність сучасних швидкісних магістралей дозволяє швидко проїжджати відрізки маршруту, що не представляють особливого інтересу для туристів, і навпаки, при необхідності їхати повільно або із частими зупинками для огляду та відпочинку.

Сучасний автобусний туризм характеризується не тільки кількісним ростом, але й постійною якісною зміною, що виражається у великій розмаїтості варіантів використання автобусів у міжнародному туризмі.

Незважаючи на очевидну привабливість автобусних подорожей для молоді, студентів і школярів, яким не потрібен високий стандарт обслуговування і їх цілком може улаштувати харчування та ночівля в пришляхових кафе і готелях, міжнародна статистика свідчить, що понад 75% подорожуючих на автобусах становлять туристи у віці 45 років і більше [26].

У туристичній практиці знаходять застосування й транспортні засоби, що приводяться до руху людьми або тваринами, як, наприклад, рикші, велорикші, вози, запряжені конями, верблюдами, биками тощо, а також коні й верблюди для верхової їзди. Як правило, ці транспортні засоби застосовуються при пересуванні туристів на маршруті.

На закінчення необхідно відзначити, що транспортні компанії активно впроваджуються в туристичний бізнес, пропонуючи широкий комплекс послуг, пов'язаних не тільки із транспортуванням з одного місця в інше, але й послуг розміщення, харчування, екскурсійного обслуговування, усіляких розваг.

Судноплавні компанії організують круїзи та екскурсії, залізниці здійснюють туристичні поїздки за пільговими тарифами, а автобусні компанії самостійно організують автобусні екскурсії й подорожі. Автомобільні компанії проникають у сферу туризму, надаючи головним чином послуги прокату автомобілів у країні перебування. Авіаційні перевізники у ряді випадків створюють власні туроперагорські компанії, інвестують кошти у готельний бізнес.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок про те, що всі сегменти індустрії туризму, що надають туристичні послуги, органічно взаємозалежні один з одним:

- засоби розміщення, крім розміщення, пропонують послуги харчування, перевезення, розваги, проведення екскурсій та ін.;

підприємства харчування, крім харчування, пропонують туристам розваги, доставку в засоби розміщення;

- транспортні компанії, крім транспортування, пропонують послуги розміщення (купе, судна, ротелі), харчування, розваги, екскурсійні тощо;

-          туристичні фірми є організаторами туристичних подорожей і зв'язують всіх постачальників воєдино. Все це зайвий раз доводить, що коли ми говоримо про туристичне обслуговування, то маємо на увазі комплекс туристичних послуг, який у масштабах галузі перетворюється на сферу туристичних послуг.