Лаврін мовчав, тільки рукою махнув. Його очі дивились у зелену гущавину з яблунь та черешень.

 

 

— Я оц`е говор`ила з б`атьком за т`ебе (я вот говорила с отцом о тебе). Б`атько х`оче теб`е ожен`ити (отец хочет тебя женить). Посил`ай, с`ину, старост`ів до К`атрі Головк`івни (посылай, сын ок, сватов к Катре Головко). К`атря т`иха д`івчина й г`арна, мов кал`ина процвіт`ає (Катря тихая девушка и красивая, как калина цветёт).

— Пр`авда, що процвіт`ає (правда, что цветёт = плесневеет), як мак`уха під л`авкою (как жмых под лавкой). Нем`а мен`і в Семиг`орах п`ари (нет мне в Семигорах пары).

— А до к`ого ж ти х`одиш на в`улицю (а к кому же ты ходишь на гулянье)?

— Та я, м`амо, ходж`у на в`улицю аж у Бієвці (я, мама, хожу на гулянье аж в Биевцы).

— Аж у Бієвці (аж в Биевцы)! — кр`икнула м`ати і в дол`оні плесн`ула (крикнула мать и в ладони хлопнула = всплеснула руками).

— В Бі`євці, м`амо (в Биевцы, мама)! Там наб`ачив я д`івчину (там присмотрел = приметил я девушку)! Бр`ови ч`орні, `очі к`арі (брови чёрные, глаза карие) — л`юбо подив`итися (любо посмотреть); л`ичко, як кал`ина (личико, как калина), а як гл`яне, засмі`ється, в м`ене с`ерце в'`яне (а как глянет, засмеётся, у меня сердце вянет). — Та, про м`ене, шли старост`ів і в Бі`євці (да, по мне, посылай сватов и в Биевцы) … Чи`я ж вон`а дочк`а (чья ж она дочь)?

 

— Я оце говорила з батьком за тебе. Батько хоче тебе оженити. Посилай, сину, старостів до Катрі Головківни. Катря тиха дівчина й гарна, мов калина процвітає.

— Правда, що процвітає, як макуха під лавкою. Нема мені в Семигорах пари.

— А до кого ж ти ходиш на вулицю?

— Та я, мамо, ходжу на вулицю аж у Бієвці.

— Аж у Бієвці! — крикнула мати і в долоні плеснула.

— В Бієвці, мамо! Там набачив я дівчину! Брови чорні, очі карі — любо подивитися; личко, як калина, а як гляне, засміється, в мене серце в'яне. — Та, про мене, шли старостів і в Бієвці… Чия ж вона дочка?

 

 

— Балаш`ова (Балаша). Ї`ї звуть Мел`ашкою (её звать Мелашка).

— Чи ти ж зн`аєш (а ты знаешь ли), що за л`юди ті Балаш`і (что за люди те Балаши)? Чи ти ж зн`аєш Мел`ашчині н`орови (а ты знаешь ли Мелашкин норов = характер)? Стереж`ися, с`ину, щоб не взяв так`ої, як Карп`о (остерегайся, сынок, чтобы не взять такую, как Карп).

— Як з н`ею не ожен`юся (если на ней не женюсь), то в Р`осі втопл`юся (то в Роси утоплюсь), — сказ`ав Лаврін і одверн`ув лиц`е од м`атері (сказал Лаврин и отвернулся от матери).

— Чи роб`оча ж вон`а (а работящая ли она)? Чи має що за душ`ею ї`ї б`атько (имеет ли что за душой её отец)?

— А чом же (а как же)? Бал`аш, зда`ється, люд`ина з дост`атками (Балаш, кажется, человек с достатком), ал`е я в й`ого скр`иню не л`азив (но я в его сундук не л азил).

— То, про м`ене, пос`илай старост`ів і до Балаш`івни (так, по мне, посылай сватов и к Балашивне), а я з б`атьком по`їду на розгл`ядини та подивл`юся і на тво`ю м`илу (а я с отцом поеду на смотрины да посмотрю и на твою милую), і на ї`ї б`атька-м`атір (и на её отца-мать).

 

— Балашова. Її звуть Мелашкою.

— Чи ти ж знаєш, що за люди ті Балаші? Чи ти ж знаєш Мелашчині норови? Стережися, сину, щоб не взяв такої, як Карпо.

— Як з нею не оженюся, то в Росі втоплюся, — сказав Лаврін і одвернув лице од матері.

— Чи робоча ж вона? Чи має що за душею її батько?

— А чом же? Балаш, здається, людина з достатками, але я в його скриню не лазив.

— То, про мене, посилай старостів і до Балашівни, а я з батьком поїду на розглядини та подивлюся і на твою милу, і на її батька-матір.

 

 

Лавр`ін так і зроб`ив, як йом`у р`аяла м`ати (Лаврин так и сделал, как ему советовала мать): причепур`ився, взяв двох старост`ів та й піш`ов у Бі`євці (принарядился, взял двух сватов да и пошёл в Биевцы).

Бал`аш не сподів`ався так р`ано старост`ів до сво`єї дочк`и (Балаш не ожидал так рано сватов к своей дочери). Мелашка бул`а д`уже молод`а (Мелашка была очень молодая). Настав`али жнив`а (наступала жатва). Мел`ашка бул`а потр`ібна в госп`оді як робітн`иця (Мелашка была нужна в хозяйстве как работница). Бал`аш одк`азував старост`ам ні се ні те (Балаш не отвечал сват ам ни да ни нет). Мелашка сто`яла к`оло п`ечі й залив`алась слізьм`и (Мелашка стояла у печи и заливалась слезами). Б`атько постер`іг (Балаш догадался = понял), чог`о Мелашка так п`ізно верт`алась з в`улиці (почему Мелашка так поздно возвращалась с гулянья), і згод`ився на зар`учини (и согласился на обручение). Мелашка вт`ерла сль`ози рукав`ом і под`ала старост`ам рушн`ики (Мелашка вытерла слёзы рукавом и подала сват ам рушники).