Оброблення волосяного покриву при педикульозі. Основні протипедикульозні засоби та методи їх використання.

При огляді хворого на наявність педикульозу слід пам'ятати, що воші — це переносники важких інфекційних захворювань — висипного та поворотного тифу, тому в разі їх виявлення необхідно негайно провести дезинфекцію. Скупчуються воші в потиличній та скроневій ділянках голови (головні воші), в ділянці лобка (лобкові) та в складках білизни (платяні), а їхні яйця (гниди) — сірувато-білого кольору, видимі неозброєним оком, ніби, приклеєні до волосяного стержня, ближче до коренів волосся.

При проведенні обробки хворих з педикульозом керуються наказом № 410.

У санпропускнику є спеціальна укладка, в яку входять такі предмети: лупа, настільна лампа, бритва, ножиці, машинка для стрижки волосся, густий гребінь, розфасований карбофос, літрова банка для приготування розчину карбофосу, 10 % оцтова кислота, клейонка для вичісування волосся та відро для його спалювання, косинка матер'яна і клейончата, мішок для одягу, окуляри, дві маски, халат і косинка для персоналу.

Перед проведенням санітарної обробки хворого з педикульозом фельдшер зав'язує маску, надягає рукавиці, додатковий халат і косинку. Хворого садять на кушетку, застелену клейонкою, і обробляють волосся голови 0,15 % водно-емульсійним розчином карбофосу. Для приготування розчину необхідної концентрації розводять розфасований карбофос (3 мл 50 % розчину або 5 мл 30 % розчину) в 1 л теплої води. Цей розчин можна використовувати не довше як 8 год. Покривають волосся матер'яною, а зверху — клейончатою косинкою і залишають на 30 хв. Після цього промивають волосся теплою водою, споліскують 10 % оцтовою кислотою і вичісують над клейонкою густим гребінцем протягом 10—15 хв. Вагітним жінкам, дітям до 5 років та особам з пошкодженнями шкіри голови застосування карбофосу протипоказане. В цих випадках користуються 5 % борною маззю, 0,25 % емульсією дикрезилу, 0,5 % розчином метилацетофосу в однакових кількостях з оцтовою кислотою та мильно-порошковою емульсією. Для знищення гнид при обробці волосся цими розчинами необхідно додатково змочити волосся ЗО % оцтовим розчином, підігрітим до температури 27 °С, покрити косинкою на 20 хв., після чого промити теплою водою і вичесати густим гребінцем.

Чоловіків із завошивленим волоссям на голові коротко стрижуть. Машинку для стрижки волосся дезинфікують у розібраному вигляді, зануривши в 70 % етиловий спирт на 15 хв. Якщо є запалення шкіри на голові, волосся стрижуть ножицями. Перед операцією або при завошивленості бритвою виголюють волосся на лобку і в пахвинних ділянках. Бритву дезинфікують протягом 45 хв. у потрійному розчині, потім споліскують водою і висушують. Перед голінням ділянку волосяного покриву змочують теплою мильною піною, залишки якої після гоління видаляють серветкою, а шкіру протирають спиртом. Садна і подряпини припікають 5 % розчином йоду спиртовим.Приміщення і предмети, з якими стикався хворий, обробляють цими ж дезинфікуючими розчинами за допомогою гідропульта. Халат, косинку, маску та одяг хворого складають у мішок і відправляють у дезинфекційну камеру. На титульній сторінці історії хвороби роблять позначку «Р», а хворого через 10 днів повторно оглядають у лікувальному відділенні. Про кожний випадок педикульозу надсилають «Екстрене повідомлення про інфекційне, захворювання» (ф.058-у) в санітарно-епідеміологічну станцію (СЕС) за місцем проживання хворого.

 

4. Клінічна задача № 163

 

Екзаменаційний білет № 21

 

1. Основні питання патології інфекційних хвороб. Сучасне вчення про інфекційні хвороби. Поширення інфекційних хвороб.

1)Інфекційні (заразні) хвороби супроводжують людство впродовж усієї історії.Кількість людей, які померли від цих хвороб, не піддається ніякому підрахунку. Можна стверджувати, що загинуло у багато разів більше, ніж від таких соціальних і природних лих, як війни, голод, повені, пожежі та землетруси, разом узятих. Час від часу виникали спустошливі епідемії. Завдяки досягненням науки і планомірній профілактичній роботі вдалось ліквідувати деякі інфекційні хвороби (наприклад, згадану натуральну віспу). Але й сьогодні заразні хвороби, а нараховується їх майже 1500, залишаються однією з найчастіших причин смерті та інвалідності. Вони займають перше місце серед причин тимчасової втрати працездатності. З'явилась низка невідомих раніше хвороб, серед них смертельна - ВІЛ-інфекція/СНІД, що розповсюдилась у всіх країнах. Отже, попри деякі успіхи в боротьбі з інфекційними хворобами, вони зберігають свою актуальність. До інфекційних належить велика група хвороб, що спричинюються патогенними вірусами, бактеріями, найпростішими таіншими збудниками. Розрізняють декілька форм взаємовідносин макро- і мікроорганізму. Макроорганізм негайно знищує (позбувається) збудника інфекційної хвороби, не давши можливість йому збільшити свою чисельність. Зрозуміло, що при цьому ніякі ознаки хвороби не виникають. Ця форма взаємовідносин можлива у випадку, коли організм людини володіє достатніми силами захисту. Мікроорганізм знаходить в організмі людини сприятливі умови для проживання і відтворення, але не проявляє шкідливого впливу, і зовні це нічим не проявляється. Лише спеціальні дослідження дають змогу виявити патогенного агента. Людина залишається практично здоровою. Така форма співіснування зветься носійством. При носійстві захисні сили макроорганізму гальмують процес розмноження збудника, не даючи йому досягти "критичної маси", яка потрібна для розвитку хвороби. Не причиняючи шкоди носію, воно дає змогу збуднику зберегти себе і пов'язане з ризиком зараження інших людей. Між макро- і мікроорганізмом існує хитка рівновага. За певних умов (ослаблення захисних сил макроорганізму) носійство може перейти у хворобу. Після проникнення збудника виникає безсимптомна (інапарантна - від слова -невідомий, прихований) форма гострого інфекційного процесу. В органах, де перебуває і розмножується збудник, виникають помірні зміни, але без будь-яких клінічних проявів хвороби. Наслідком цього процесу є вироблення імунітету, завдяки якому людина, як правило, позбувається збудника. В організмі людини збудник інтенсивно розмножується іпроявляє патогенні (хвороботворні) властивості. Тому відбуваються патологічні зміни, що супроводжуються клінічними проявами. Іншими словами, розвивається інфекційна хвороба з характерними для неї зовнішніми ознаками (симптомами). Таким чином, інфекційну хворобу треба розглядати лише як один з варіантів взаємовідносин макро- і мікроорганізму. Разом з тим, це найвищий ступінь інфекційного процесу, під час якого має місце поломка компенсаторних можливостей людського організму, що проявляється клінічними симптомами (поява загальної слабості, больових відчуттів, підвищення температури тіла, висипання тощо).

Черевний тиф. Паратиф А і В. Етіологія черевного тифу. Епідеміологія. Патогенез. Клінічна картина. Основні клінічні прояви початкового періоду хвороби. Типи температурної кривої. Симптоматика з боку окремих органів і систем. Ускладнення: кишкова кровотеча і перфорація виразки кишки. Рецидиви і загострення черевного тифу. Режим, дієта. Особливості догляду за хворими. Принципи лікування. Профілактика. Умови виписування.

Этиология S typhi abdominalis (грам -) с жгутиком (0,H,Vi) выделяет в Эндотоксин, среды Левина, Эндо, Раппопорта, - желчн. бульон)

Устойчев 100°гибель. лед.-2 мес. Испражнения 1 мес.

Пищев продукты, белье 1-2 недели, почва вода до 6 мес., молоко,фарш, салат, 18°розмножение!

Эпидемиология пути передачи:

1.водний > эпидемий

    2.контактно - бытовой

3.пищевой           (молочные продукты), сейчас основной.

После перенесеного заболевания б/н -о(3 мес).и хрон - всю жизнь, у лиц с хр. заболеваниями ж.к.т,< имунной системы, возбудитель в желчном пузыре. 

Патогенез:

1. внедрение через рот-в л\а тонк. кишечника; пейеровы бляшки и солитарн. фоликулы.

2. бактериемия

3.интоксикаця(эндотоксины)

4. паренхиматозная диффузия (печень, к. мозг, селезенка - размнож-в кровь)

5. Выделение через все органы.

6. формирование язв в тонком кишечнеке) II - III неделе в, результате трофических и сосуд. наруш. (пр. подвзд. обл.)

7. формирование иммунитета (15-20)лет, редко повтори, случаи (в мире 1 случ 3р болел).

Д-е эндотоксина: ЦНС-торможен. н.с. энцефалопатия (тиф статус) Парез кишечника (д-е. на солнечное сплетение^ перераспределение крови приток к бр. полости и отток от сердца -миокардит; (дистрофические изменения).снижен тонус периферических сосудов и. шок, костный мозг - угнетение

Клиника: и.п. 10-14 дн. (6-25)

Период; 1 Начальн(7дн.)

2 разгара болезни

3 угасания клинических проявлений

4реконвалеценция.

Заболевание начинается постепенно (разогревание организма), >Т в течении 2-3 х дней. 37.3, 37.8_,и т.д. К 3-му дню вынужден лечь в постель. Беспокоит слабость, головная боль, плохой сон. Вн. вид; бледность, глаза тусклые, взгляд безучастный. Гиперемия зева, язык утолщен, густо покрыт серо-бурым налетом, кончик свободен с отпечатками зубов (фулигинозн.-сажа),позже сухой с трещинами и коричневым налетом, +S Падалки(притупление и урчание в правой подвздошной обл.).                                           С 3- 5 дн. > селезенки, затем печени(желтухи нет). S Филлиповича отложение каротина в эпидермисе).

Через неделю t достигает мах, небольшие колебания (continua -

постоян) 1-2 нед.

Т кривые; Вундерлиха,(трапецевидная),

классич. Боткина(волнообразна я), м.б. ремитирующая,

неправильная

С 8-9 дня розеолезная сыпь (грудь, живот.) скудная (реакция на продукт распада бактер) при скарификации обнаружение возбудителя, длительность-

2-14 дн.(возвишаеться роз. E1еуа1а) над уров. кожи. Возможно подсыпания (бактериемия) затем шелушения легкая пигментация.          Ц.Н.С. тифозн статус (разгар болезни) заторможенность, неадекватности реакций, нарушение ориентации, позже нарушение сознания, бред, галлюц, психози, нарушения слуха, длится 2-3 нед.                                     С.С.С. - гипотония, дикротия (2х –волновый пульс) относительная брадикардия, токсический миокардит (длительное лечение)

Вопрос? Почему (перераспределение крови, эндотоксин.                                                 Ж.К.Т. Метеоризм (парез кишечника) > печени, селезенки. Запор, реже в виде горохового супа

Орг. дыхания; бронхит. Пневмония

Пер реконвалесценции См. уч. Стр. 82 – 83 ж.к.т. увеличение печени, селезенки, запоры.       

 

Особености в настоящее время                                                                       

О. Начало, реже метеоризм, сыпь дикротия, тиф статус,< осложнений, <длительность, летальность, легче течение, устойчевость возбудителя к а/б. Возможно волнообразное течение,рецедив 7-9%

 

Отипичные формы (амбулат, абортивн, замаскирован; пневмотиф, менинготиф,колотиф и т.д.

 

Осложения 7-11%

1. кровотечение                кишечное Рs↑↓t - чертов» крест, коллапс, дегетеобр.стул «мелена»

Помощь; холод 5 - подвесить над правой подвздошной обл. через 30 - повторить, голод, покой, можно, подкислен воду,чай, сок, до 600 мл. позже желе, кисель, яйцо всмятку.

Медикаменти:СаС12 Е - аминокапр 5% 100мл.-

Дицинон (этамзилат) по 2,0 - Зраза. Викасол 1%-2раза, плазма 100 -

150мл., фибриноген 0,5 - 200мл. р-ра, тромбоцит масса.

2. перфорация                               (прободение кшп.)—> перитонит (6-8час)£асіеs hippocratica заострены черты лица, холодный пот, сухой язык, икота, бледн.,рвота, смена бради - тахикардией. одышка.

Боли незначительные (заторможен)

3. пневмония,пролежни, тромбофлебит.И-т шок, психозы, миокардит. лет. 0,2

0,3%

Диагностика

1.6/посев:гемокультура (ж.б.ср.Раппопор.)

1 нед.-10мл.

2нед.-20мл.

3нед.-30мл. (сЗ дн. висив. до 10 дн.)

Уринокультура (в стер, посуд, катет) —>реконвал., копрокультура- поеев на тифо-парат.гр.

Левина, Эндо на 3% глицериновой смеси- (реконв. парат.А и В),биликультура(в стер, пробир.) не раньше 11 дн. реконв.

2.Серолегическ. метод Р. Видаля (1;200) пищевиком vi -гемаглютинация

3.об.ан крови; Z пения 2;80 тромбопепия (токсич реакц. на к.мозг.)

4.Иммунофлюоресцентный. метод.

                    Паратиф А и В —►зооантропоноз

Выделен в 1900г. Шоттмюллером в Гамбурге.                                          Возбуд. более устойчив. И.п. 3-6 дн. < интоксикация,< продолж. болезни, нет тифозного статуса.

О. начало >катар. изменения в зеве, герпес, тошнота, рвота, стул (2 – 7) раз боли в животе.

Формы; 1.тифоидная

 2.катаральная (ОРЗ)

3.гастроинтестинальная(ОКЗ)

4.смешанная

Вн. вид; лицо гиперемировано, сипь 5-6 дн. полимфорная, обильная (роз. пап. петехи)_, б/нос

Диагнисит. б/посев испражнен.

Лечение;

1. госпитализация

 2. уход диета 4стол (уход за пол. рта, пролежни, язык (ватно марл.тампон)

3.строгий постельный режим до 10-14 дн. (сидеть с 9 дн.) при t лед на голову, с 30 перерв. проветривание.

4.Этиотропная терапия

Левомицетин б/стат,до 12 дн. № t (нормальной темпер.)

0.5*4-до 4дн. № t (нормальной темпер.)

0.5*3 до 8 дн. № t (нормальной темпер.)

0.5*2 до 12 дн нормальной темпер.)

Побочн. д-е L-ния, агранулоцитоз, анемия, тромбоцитопиния                       Ампицилин 1.0 (1. 5)* 4 р. Курсы + гентомицин, бисептол.                                                                                                  

5.Дезинтоксикац.терапия 2.5-Зг альбумин, глюкоза, преднизолон 40-60мг

6.анальгетик, ссс (мезатон, строфантин) седативные 

Выписка; ч/з Здня после этиот. терапии                                                                                                  

3 бак посеви мочи и испражнение 16-19-21 день(через 3 дня после а/б терапии

«Д»3 мес. обслед. в КИЗе: ежемес. посев кала и мочи на т/п группу.

Термрмометрия 1раз в 1 нед. 1 мес.2 в 2 нед. 2-3 мес. Затем 2 года

СЕС наблюд. ежеквартально

Пищевики; 1 мес. Острей, от роботы (обслед. 5 -ти кратно кала и мочи, 1 кратно посев жолчи) СЭС- 6 лет ежеквартально.

 Профилактика; охорона водоснабжения, канализации, надзор за пищевим предприятиями, очистн. Сооружениями «Д»