Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Парламентаризм в системі сучасної демократії.
Широке визначення: Парламентаризм – сукупність явищ і процесів які стосуються парламенті. Парламентаризм - це система взаємодiї держави i суспiльства, для якої характерними є визнання провiдної або особливої i досить iстотної ролi у здiйсненнi державно-владних функцiй загальнонацiонального колегiального постiйно дiючого представницького органу. Парламентаризм не слiд пов'язувати з якимись конкретними формами державного правлiння. Явище парламентаризму в тiй чи iншiй формi властиве кожнiй сучаснiй демо-кратичнiй країнi, воно є iсторично зумовленим наслiдком суспiльно-полiтичного розвитку. У ширшому значенні П. розглядається як форма взаємодії громадянського суспільства і держави, за якої парламент — загальнонаціональний представницький орган — відіграє провідну роль у системі організації державної влади. Парламент є головним інститутом П. З одного боку, він формується безпосередньо виборцями і покликаний бути виразником інтересів громадянського суспільства, а з іншого — є вищим органом держави, який значною мірою впливає на формування і функціонування інших державних органів. Для П. недостатньо тільки наявності парламенту. Останній може існувати без істотних елементів П., що є характерним для авторитарних і тоталітарних політичних режимів. П. передбачає верховенство парламенту в законодавчій сфері та його провідне становище в системі вищих органів держави. Юридичними виявами П. є: розмежування законодавчої і виконавчої влади; контроль парламенту за діяльністю органів виконавчої влади; привілейований статус парламентаріїв та їх юридична незалежність від виборців. П. передбачає наявність у країні впливових політичних партій, досконалого законодавства про вибори та механізми функціонування парламенту, високого рівня професіоналізму парламентаріїв. Відсутність розвиненої партійної системи, що опосередковує відносини між виборцями і парламентом, може призвести до перетворення парламенту на арену боротьби вузькогрупових та особистих інтересів, жодним чином не пов'язаних з інтересами виборців. П. є тільки там, де у складі парламенту діють великі політичні об'єднання депутатів, що виражають інтереси значних верств суспільства. Крім юридичних ознак п-му існ. Ще неформальні ознаки: наявність партійної дисципліни пар-в або її відсутність, професіоналізм пар-в, діяльність п-в не на особистих та вузькогруп. Інтересах, а на загальнодержавних. Найповніше П. виявляється за парламентарних форм правління (парламентарна монархія, парламентарна республіка), що передбачають формування уряду парламентом і політичну відповідальність уряду перед парламентом. П. можливий і в президентських республіках, де внаслідок притаманного їм жорсткого поділу влади парламент має високий ступінь незалежності від органів виконавчої влади і водночас наділений вагомими повноваженнями з контролю за їх діяльністю.Загалом президентська форма республіканського правління містить менші можливості для П., ніж парламентарна. У країнах зі змішаною республіканською формою правління П. існує передусім тією мірою, якою парламент бере участь у формуванні уряду і контролює його діяльність. П. є необхідною ознакою демократичного політичного устрою і тією чи тією мірою притаманний усім демократичним державам. Становище парламенту в країнах, що розвиваються, неоднакове. У деяких із них парламент відіграє значну роль у здійсненні державної влади (Індія, Малайзія). Проте у багатьох таких країнах, особливо за монократичної і супер-президентської форм державного правління, парламент посідає незначне місце в системі вищих державних органів, виконуючи допоміжні функції при главі держави; 2) один із типів державного режиму.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 69; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.220.126.5 (0.004 с.) |