Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Композиційні пломбувальні матеріали
Композиційні матеріали — це сучасний клас стоматологічних пломбувальних матеріалів, високі фізико-механічні та естетичні властивості яких сприяють їх широкому застосуванню в практиці. Композиційні пломбувальні матеріали складаються з трьох основних компонентів: органічної матриці (полімерна матриця), неорганічного наповнювача (неорганічні частки), поверхнево-активних речовин (силанів) (мал.36). Органічна матриця. У будь-якому композиційному пломбуваль-ному матеріалі органічна матриця представлена мономером. Вона містить також інгібітор, каталізатор і світлопоглинаючий агент (у фотополімерних). Мономер — це BIS-GMA, або бісфенолгліцидилметакрилат, що має високу молекулярну масу і є основою композиційних матеріалів. Уперше ця сполука була використана Dr. Rafael L. Bowen у 1962 році і в літературі іноді описується як "смола Бовена". Можуть використовуватись і інші мономери, такі як UDMA — уретандиметилметакрилат, TEGDMA — триетиленглікольдиметакрилат та ін. Інгібітор полімеризації (монометилефір гідрохінон) додається до полімерної матриці з метою забезпечення терміну зберігання та робочого часу пломбувального матеріалу. Каталізатор — це речовина, що використовується для запуску, прискорення і активізації процесу полімеризації. Дегідроетил толуїдин прискорює полімеризацію композитів хімічного твердіння, ме-
Мал.36. Схема взаємодії окремих складових частин композиційного матеріалу (за Gilbert Ott, 1891) тилефір бензоїл є активатором фотополімеризації і входить до складу фотополімерних композитів. Речовина, що поглинає ультрафіолетове проміння, додається з метою зменшення залежності композитів від сонячного світла. Неорганічний наповнювач. Як наповнювач до складу композитів можуть входити кварц, барієве скло, діоксид кремнію, фарфорове борошно та інші сполуки. Саме наповнювач визначає механічну міцність, консистенцію, рентгеноконтрастність, усадку і термічне розширення композита. Конфігурація, розміри і форма часток наповнювача можуть бути різноманітними, проте саме вони визначають властивості матеріалу і тому в основу класифікації композитів закладено розміри часток Поверхнево-активніречовини. Це силани, які додаються до складу композиційних матеріалів з метою поліпшення зв'язку неорганічних частинок з органічною основою і утворення хімічно зв'язаного моноліту.
Композиційний матеріал набуває завдяки цьому підвищених механічної та хімічної стійкості і міцності, знижується водопогли-нання матеріалу, підвищується стійкість до стирання і адгезія до твердих тканин зуба. Макронаповнені композиційні матеріали (макрофіли) — це матеріали з розміром частинок наповнювача 1-100 мк (частіше 20-50 мк). До них належить перша генерація матеріалів Evicrol (Spofa Dental), Consize (3M), Adaptic (DentSplay), Visio-Fill, Visio-Molar та ін. Ці матеріали мають високу механічну міцність, хімічну стійкість, добре крайове прилягання, проте майже не поліруються і швидко змінюють колір. Як з'ясувалося, це відбувається тому, що в процесі експлуатації руйнується органічна основа, вона частково розчиняється, що веде до випадання частинок наповнювача з органічної матриці. Це веде до подальшого збільшення шершавості пломб. На таку поверхню швидко осідають барвники, залишки їжі, бактерії, що забарвлює пломбу, утворюючи естетичний дефект. Пломба втрачає форму, порушуються міжзубні контакти. У зв'язку із цим макронаповнені композитні матеріали використовувались переважно для пломбування каріозних порожнин І та II класу, V класу в бічних ділянках, тобто там, де необхідно досягти механічної міцності пломби незважаючи на невисоку естетичність. Мікронаповнені композиційні матеріали (мікрофіли) — матеріали з розміром частинок наповнювача 0,04-0,4 мк. Це такі матеріали, як Isopast (Vivadent), Degufill-SC, Degufill-M (Degussat), Durafill (Kulzer), Helio Progress (Vivadent), Helio-Molar (Vivadent), Silux Plus (3M). Пломби із цих матеріалів мають високі естетичні властивості, досконало імітують тканини зуба, добре поліруються і довго зберігають колір. Проте мікрофіли мають недостатню механічну міцність, що пов'язано з низьким вмістом наповнювача (до 50% маси і тільки 25% об'єму). Тому вони використовуються переважно для пломбування каріозних порожнин III, V класів і дефектів емалі некаріозно-го походження в місцях, де жувальне навантаження мінімальне. Гібридні композиційні матеріали — це матеріали, розмір частинок яких складає від 0,04 до 100 мк. З'явилися вони наприкінці 70-х років і поєднують у собі якості макро- і мікрофілів. Гібридні композити містять частинки наповнювача різних розмірів та якості. Зміна співвідношення великих і малих частинок дозволяє цілеспрямовано змінювати властивості композитів. Найпоширенішими на сьогодні є такі гібридні композиційні матеріали:Уа1их Plus (3M), Prisma (DentSplay), Herculite XPV (Kerr), Charisma (Kulzer), Tetric (Vivadent), Arabesc (УОСО).Більшість гібридів містять 80-85% наповнювача.
Ці композити небезпідставно вважаються універсальними, тому можуть застосовуватися для пломбування каріозних порожнин усіх класів, а також для повної реставрації коронкової частини зуба і реконструкції зубного ряду. Пломби з даних матеріалів мають багато переваг: максимальна механічна міцність, хімічна стійкість, висока естетичність і кольоростійкість, мінімальна усадка і висока адгезія. Залежно від механізму полімеризації всі композиційні та полімерні матеріали поділяються на такі, що: - полімеризуються хімічним шляхом (або самотвердіючі); - полімеризуються під дією тепла (використовуються для виготовлення - - вкладок лабораторним шляхом); - полімеризуються під дією світла (табл. 24). Таблиця 24. Характеристика композиційних пломбувальник матеріалів
Самотвердіючі композити випускаються у вигляді двох паст або порошка та рідини. До їх складу входить ініціаторна система з перекису бензоїлу і ароматичних амінів. Перевагою композитів хімічного твердіння с рівномірна полімеризація незалежно від глибини порожнини і товщини пломби. Проте є низка недоліків. Це - негомогенність маси для пломбування після змішування компонентів, обмежений робочий час, неекономність у роботі. Композиційні матеріали, що твердіють під дією світла, використовуються останнім часом все ширше. Вони полімеризуються за рахунок світлової енергії галогенової лампи, що дає високоінтенсивне блакитне світло з довжиною хвилі 450-550 нм, що здатне проникати на глибину 2-3 мм. Інтенсивність випромінювання всіх галогенових ламп необхідно перевіряти спеціальними радіометрами. Відомо, що сила світлового потока у 450-500 мВт/см2(міліват на сантиметр квадратний) забезпечує ефективну полімеризацію матеріалу на глибині до 3 мм за 20 сек, а при силі світлового потока 300 мВт/см2 повноцінна полімеризація не відбувається.
Відомо, що недоліком усіх композитів є полімеризаційна усадка, що становить приблизно від 2 до 5 об'ємних відсотків. Причиною усадки є зменшення відстані між молекулами мономера в процесі утворення полімерного ланцюга. Міжмолекулярна відстань до полімеризації становить 3-4 А (ангстрем), а після полімеризації — приблизно 1,54 А. Саме тому наступним етапом у вдосконаленні композиційних матеріалів було створення адгезивних систем для емалі і дентину (табл. 25). Під час роботи з фотополімерними матеріалами слід дотримуватись таких рекомендацій, що сприятиме зменшенню полімеризаційної усадки матеріалу: - вносити в каріозну порожнину невеликі порції матеріалу, щоб товщина його шару становила 1,5- 2,0 мм. - використовувати адекватне джерело полімеризаційного світла з довжиною хвилі 450-500 мм; - спрямовувати джерело світла з протилежного пломбувальному матеріалу боку, проводити стартове засвічування через емаль; - дотримуватись часу полімеризації кожного шару відповідно до рекомендацій в інструкції.
Таблиця 25. Фізичні властивості пломбувальник матеріалів порівняно з твердими тканинами зуба
При цьому слід пам'ятати, що темні кольори полімеризуються довше, світлі — швидше: - джерело світла має бути максимально наближеним до поверхні пломбувального матеріалу; - під час роботи з галогеновою лампою слід дотримуватись правил безпеки: працювати в захисних окулярах і з захисним екраном; - після завершення пломбування слід провести остаточне (фінішне) засвічування матеріалу. Зокрема, в порожнинах І і V класів відповідно з жувальної і вестибулярної поверхонь, у порожнинах II, III, IV класів — з вестибулярної, оральної, жувальної поверхонь.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-09; просмотров: 91; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.139.50 (0.013 с.) |