Зменшити ці наслідки може негайне надання домедичної допомоги.

Надайте постраждалому горизонтальне положення, максимально обмежте його рухи, особливо ураженою кінцівкою.

Ніколи не накладайте джгут з метою запобігання розповсюдження отрути по організму з кров’ю. Ця маніпуляція не тільки не дає ефекту, але навпаки ускладнює стан хворого. Зміїна отрута розповсюджуються переважно лімфою по лімфатичним судинам, що залягають неглибоко під шкірою і легко здавлюються. Ефективним та безпечним способом сповільнити лімфотік та, відповідно, розповсюдження отрути за рекомендацією Америанської Асоціації Серця є накладення тиснучої іммобілізуючої пов’язки по всій довжині укушеної кінцівки.

Не плутайте накладання тиснучої пов’язки з накладанням джгута!

Потерпілого кладуть на спину і за­безпечують абсолютний спокій. Дуже важливо іммобілізувати уражену частину тіла, оскільки отрута поширюється уздовж лімфатичних судин, а м’язове напруження підсилює лімфоток.

Протипоказане застосування засобів, які прискорюють усмоктування отрути, алкоголю, великої кількості питва, пре­паратів, які підвищують АТ!

Ранку на місці укусу потрібно обробити антисептиком і накласти стерильну пов’язку. Укушену кінцівку максимально знерухоміти (після накладання тиснучої пов’язки укушену ногу прив’язати до здорової, руку зафіксувати пов’язкою через шию). По мірі потрапляння отрути в кров з’являються симптоми загальної інтоксикації організму: головний біль, відчуття розбитості, слабкість, зниження артеріального тиску, у важких випадках судоми. Для зменшення загальної інтоксикації потерпілому необхідно давати багато пити. Дати антигістамінні препарати (діазолін, цетиризин, супрастин).

Після проведення цих заходів треба негайно доставити потерпілого до лікарні.

Найефективнішим методом в польових умовах завжди вважалось термінове інтенсивне відсмоктування отрути з ранки протягом 10-15 хвилин (це дає змогу видалити до 30-50 % отрути і суттєво послабити інтоксикацію. Отрута, що потрапила у шлунок, отруєння не спричиняє!) з подальшим ретельним промиванням ротової порожнини водою, але краще це робити якимись пристроями (обрізаним шприцом, іноді рекомендується поставити на місце укусу крововідсмоктуючу банку). Якщо навіть вона у вас і буде, то на її приготування підуть найдорогоцінніші хвилини, тому цей спосіб навряд чи буде практичним, хоча якщо вам хтось допомагатиме – можете спробувати.

Протипоказані припікання, обколювання, розрізи місця укусу!

Накладання джгута підсилює геморагічні і деструктивні явища в кінцівці і зумовлює виникнення турнікетного шоку.

При укусах гадюки, ефи, гюрзи, щитомордника, гримучої змії - джгут не застосовують!

Однак при укусі кобри, отрута якої не спричиняє локальних порушень трофіки, вище місця укусу можна накладати джгут на 30-40 хв.

Укуси людей і тварин

Укуси людей і тварин можуть викликати порушення цілісності шкірних покривів. Крім цього, укуси людей і тварин можуть призвести як до зараження, так і захворювання потерпілого (правець, сказ, різні типи гарячок).

Укуси людей. Людські укуси, у результаті яких порушується цілісність шкірних покривів, можуть становити серйозну небезпеку з точки зору занесення інфекції через рану, тому що в ротовій порожнині завжди є багато бактерій. Рану необхідно обробити антисептиком, накласти стерильну пов’язку та евакуювати потерпілого на вищий рівень медичного забезпечення. В усіх випадках подібних укусів медична допомога повинна надаватися лікарем.

Укуси тварин. У зв’язку з можливістю розвитку небезпечних для життя людини хвороб, тварину, що укусила, необхідно піймати й умертвити, при цьому не зашкодивши голови. Потім голову направляють на експертизу з метою установлення чи була тварина носієм якого-небудь захворювання.

Перша медична допомога полягає в ретельному очищенні рани мильним розчином, обполіскуванні її водою, накладанні стерильної пов’язки, проведенні іммобілізації кінцівки та евакуації потерпілого на вищий рівень медичної забезпечення.

 

Алгоритм № 9