Коми невизначеної етіології: причини, діагностика і перша медична допомога

Кома - найвищий ступінь патологічного пригнічення ЦНС, яка ха­рактеризується повною втратою свідомості, пригніченням рефлексів у відповідь на зовнішні подразники та порушення регуляції життєвоваж­ливих функцій організму.

Кома - це таке виключення свідо­мості, при якому відсутні ознаки психічної діяльності, хоча в перекла­ді з грецької «кома» означає глибо­кий сон.

Найпоширенішою є клінічна класифікація ком за глибиною і ступенем тяжкості.

За глибиною коматозного стану виділяють:

1 .Легка кома. Свідомість і довільні рухи відсутні, хворі не відповідають на запитання, захисні реакції адекватні, рогівковий і сухожилкові рефлек­си, а також реакція зіниць на світло збережені, але можуть бути знижені, дихання і геодинаміка не порушені.

2. Виражена кома. Без свідомості, виникають некоординовані рухи, можливі стовбурові симптоми (порушення ковтання), розлади дихання (патологічні ритми), порушення гемодинаміки, функції тазових органів.

3. Глибока кома. Без свідомості, захисні реакції відсутні, відсутність рогівкового рефлексу, атонія м’язів, арефлексія, часто гіпотермія, тяж­кі порушення дихання, кровообі­гу, функцій внутрішніх органів.

4. Термінальна (позамежова) кома. Без свідомості, захисні реакції відсутні, арефлексія, розширення зіниць, критичні порушення жит­тєвоважливих функцій (рівень АТ не визначається або мінімальний, апное), що потребує спеціальних заходів підтримки життєдіяльності. Термінальна кома, як правило, розвивається при загибелі стовбурових відділів мозку, що є показником смерті мозку.

Смерть мозку. Запропоновано багато критеріїв діагностики смерті мозку. Ідеальними критеріями є ті, які не дають жодного шансу на помилку. Найбільш достовірні критерії смерті мозку:

• припинення всіх функцій нервової системи, повна та стійка відсут­ність свідомості, відсутність самостійного дихання, атонія всіх м’язів, від­сутність реакцій на зовнішні подразники і рефлексів стовбура мозку;

• повна відсутність електричної активності головного мозку - ізо- електрична лінія на електроенцефалограмі;

• відсутність мозкового кровотоку (підтверджується за допомогою церебральної ангіографії та радіоізотопної сцинтиграфії).

Для визначення ступеня тяжкості коми використовують шкалу Глазго (див. тему 1). За шкалою Глазго клінічні ознаки диференційовані за сту­пенем їх вираженості, що відображено в балах. Для отримання інформації про ступінь зміни свідомості бали підсумовують. Що більшою є сума балів, то менший ступінь пригнічення функцій мозку і навпаки. Якщо сума балів 15 - кома відсутня; 13-14 - оглушення; 10-12 - сопор; 4-9 - кома; 3 - смерть мозку. Чим менше балів за шкалою ком Глазго, тим більш вірогідна смерть пацієнта: 8 балів і вище - є шанси на покращення; менше ніж 8 балів - ситуація є загрозливою для життя; 3-5 балів - потенційно летальний кінець, особливо, якщо виявлено фіксовані зіниці.

Алгоритм № 2

Порядок надання першої медичної допомоги хворому в стані коми:

1) повернути хворого на бік;

2) дещо опустити (на 15 градусів) верхню частину тулуба, щоб ротова щілина була нижче голосової;

3) вивести нижню щелепу та підтримувати її пальцями;

4) оцінити ефективність самостійного дихання хворого (колір слизової та шкіри, її вологість, глибину та частоту дихання, наявність патологічних шумів при диханні, втягування ділянки яремної ямки та міжреберних проміжків);

5) при затрудненому вдиху та наявності в порожнині рота шлункового вмісту, крові, харкотиння його необхідно очистити;

6) при неефективному диханні – застосувати ШВЛ, трахеотомію;

7) пропальпувати пульс над ма­гістральними та периферичними артеріями;

8) підняти хворому верхні повіки та оцінити реакцію зіниць на світло;

9) викликати БЕ(Ш)МД.

Надання правильного положення тіла непритомному.

1. Підігнути ноги, випрямити ру­ку з боку, на який вкладатимуть по- страждалого.

2. Повернути тулуб постраждалого на бік, забезпечивши стійке положення тіла.