Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
А він, до якого горнулися колоски в полі, до чиїх рук і очей самохіть
Тягнулося гілля яблунь і груш, вкриваючись цвітом, знав, що добра погода, що Поліття не назавжди, не навічно. Тому його не покидала зухвала думка Осідлати хмару. І Планетник, орючи, жнучи, а то й сидячи над озером чи блукаючи лісом, не раз чув, мовби з роси і води, голос Капуша: "Спробуй!.." Таївся з цими думками. Інколи вони здавалися йому такими Неймовірними, що жахався їх і бліднув, наче стіна, а волосся ставало сторчма, Як на їжаку. Та дивлячись, як легко літають ластівки, що кури й ті інколи знімаються на Крило, знов повертався до свого. Він розмірковував, що в Капушевому "Спробуй!.." вчувається не лише застереження, погроза, а й спонукання. І, Проводжаючи хмаринку, яка пропливала над селом, над лісом, мандрував разом із нею – вона сама вабила, наче запрошувала: "Осідлай!.." Для початку спробував підкинути капелюха і спостерігав, як той кружляє, А потім опускається на землю. Він узяв хустину, прив’язав до її чотирьох кінців Нитки й підвісив камінчика. Підкинув, хустинка надулася й, зависши в повітрі, Легенько осідала. Побачив, як літають мильні бульки. Так спало на думку Пошити великого круглого полотняного мішка. Він умів ткати полотно, бо в щоб вони з матір’ю одягалися. Верстат стояв Цілу зиму в хаті. І ось, сказавши, що йде в місто, в Острог, продавати полотно, Планетник узяв його тридцять ліктів, вибіленого, льняного, і прийшов у ліс. Знайшов печеру в скелі, пошив, що хотів, а злетіти спробував зі шпиля гори, з Того каменя, на якому вони не раз стояли з Капушем. Ро бив це серед ночі. Наповнив вітром мішок і зав’язав його. Мішок кидало, поривало, ледве його Втримував, але не зміг піднятися й на вершок над землею. Вітер з мішка Звіявся та й усе. – Почекай, я просмолю тебе, а тоді наповню… – не здавався Планетник. Купив в Острозі смоли, приніс у печеру. Не так воно швидко робиться, як мовиться. Але на те він і Планетник. Ніхто й не бачив, і не здогадувався, як просмолював мішка, готуючись до Польоту. Щасливо зеленіло й щасливо опадало листя – минув не один рік. Кілька
Разів йому доводилося спиняти хмари, викликати дощ, і навпаки – тучі Розганяти, не кажучи про те, що виправляв, людям вивихи, складав кості, Обкладаючи їх лубом, коли хтось ламав руку або ногу, й допомагав худобі. Ось настала безсніжна, з лютими морозами зим а. Дороги вкрилися Грудою, поля закострубатіли. Озимина вимерзла. Якою ж буде весна? Село захвилювалося й не давало Планетникові проходу: зима без снігу – Рік без хліба. Він нічого не міг порадити, бо такої голої безсердечної зими ще Не пам’ятав, а тому вирішив, що-з весною неодмінно спробує піднятися в небо На просмоленому мішку. Жорстока непогода посилювала його бажання, і воно Стало пристрастю. Сплів міцні посторонки, а з лози корзину. Прив’яже Посторонками корзину, як прив’язував до хустинки камінчика. А чим Наповнити просмоленого мішка – вітром чи димом? Вітер невидимий, Повсюдний, тому його нелегко зловити й приручити. Ліпше димок. Спалить Гречанку – дим з неї густий, чорний. Напустить у мішок, зав’яже, а тоді в корзину – і вітер понесе… Планетник уже бачив, як, зринувши в небо, осідлавши хмару, Підіймається, стає і стоїть над громом і як хмара, покірна його волі, повертає Туди, куди її спрямує. Він потайки позносив у печеру посторонки, корзину й гречанку. Дуже Остерігався, бо замислив нечуване серед лю дей, які лише в казках літали на Килимі-самольоті, а він наважився здійснити казку. Ні разу не подумав, що Може впасти й розбитися. Нітрохи не жалів себе, ні свого життя, а думав, як, Опинившись коло сонця, коло місяця і зірок, буде керувати погодою. Не Зламає зими й літа, весии й осені – він тільки допоможе родити землі. Думки й Почуття з’єдналися в порив – зробити, змогти. Тим часом настав березень. Сухе, кострубате груддя розмерзлося. Подули Бурі. Не задзюркотіли струмки й потоки. Чорні вітри підіймали р озмерзлу
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-08; просмотров: 60; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.108.105 (0.007 с.) |