Методичний словник головних понять теми:

Виховання – це цілеспрямована діяльність, покликана формувати в учневі систему якостей особистості, поглядів і переконань; зі змістовної сторони виховання містить у собі виховання розумове, трудове, фізичне; з інституціональної сторони виділяють сімейне виховання, шкільне, позашкільне, конфесіональне й т.п. Виховання до навчання ставиться як ціле до своєї частини.

Типи взаємозв'язків між навчанням і вихованням: 1) виховання невідривно від навчання, у процесі якого воно здійснюється (через зміст, форми, засоби навчання); 2) виховання здійснюється в освітньому процесі певної системи або установи й поза навчанням; 3) виховання здійснюється поза освітнім процесом; 4) виховання здійснюється й іншими (не освітніми) установами й спільностями.

Основа виховання - моральність (здатність виносити моральні судження), формування якої відбувається як навмисно, так і мимоволі; розвиток моральності тісно пов'язане з когнітивним розвитком.

Рівні моральності: 1) передморальний рівень(до 10 років), характерна гетерономна мораль і автономна мораль;конвенціональний рівень(з 10 до 13 років) з орієнтацією на принципи інших людей і на закони; пост конвенціональний рівень (з 13 років), судження із власних критеріїв. В 15 років виправдання вчинку починає ґрунтуватися на повазі прав людини або визнанні демократично ухваленого рішення. Ще пізніше (приблизно в 16 років) учинок кваліфікується як правильний, якщо він продиктований совістю - незалежно від його законності або думки інших людей.

Методи формування свідомості - призначені для того, що передавати інформацію від педагога до того, хто вчиться й назад; серед цієї групи методів центральне місце займає метод переконання.

Методи організації діяльності й формування поведінки - вправи, доручення, педагогічні вимоги, що виховують ситуації й ін.

Методи формування почуттів та ставлення - заохочення, осудження, покарання, створення ситуацій успіху, контроль, самоконтроль, оцінку й самооцінку й ін.

Методи самовиховання й самоосвіти - це діяльність людини, спрямована на зміну своєї особистості відповідно до свідомо поставлених цілей, що склалися ідеалами й переконаннями; здійснюється в процесі самоврядування, що будується на основі сформульованих людиною цілей, програми дій, контролю за виконанням програми, оцінки отриманих результатів, самокорекції. Прийоми: самозобов'язання; самозвіт; осмислення власної діяльності й поведінки (виявлення причин успіхів і невдач); самоконтроль. Основні методи: самопізнання й самовладання, а також самостимулювання.

Прийоми виховання: вимог (спонукання до дії й заборона) і оцінка (позитивна й негативна).

Принципи виховання: принцип орієнтації на ціннісні відносини; принцип суб’єктності: принцип обліку неповторності особистості; принцип природозгідності, принцип культурозгідності й принцип центрації виховання на розвитку особистості.

Форми виховання: засоби організації виховного процесу, способи доцільної організації колективної й індивідуальної діяльності учнів.

Питання для самоперевірки:

1. Чим розрізняються трактування поняття “виховання” - у широкому

соціальному й вузькому змісті?

2. У чому проявляється взаємозв'язок виховання, формування, становлення й

соціалізації?

3. Чим відрізняється формування від становлення особистості?

4. Чим відрізняється поняття "індивід" від поняття "індивідуальність"?

5. У чому особливості проблеми цілей виховання?

6. Назвіть основні критерії вихованості.

7. У чому проявляється багатобічний характер взаємозв’язку навчання й

виховання?

8. Що таке " навчання, що виховує"?

9. Охарактеризуйте роль емпатії в моральному вихованні учнів.

10.  Що таке "метод виховання"?

11. Назвіть особливості застосування методу переконання у вихованні.

12. Назвіть основні прийоми виховання.

13. Чим відрізняються прийоми виховання від методів виховання?

14. Назвіть основні методи впливу.

15. Назвіть основні методи самовиховання й самоосвіти.

16. Що розуміється під принципами виховання?

17. Назвіть і дайте характеристику основним принципам виховання.

18. Що розуміється під педагогічними закономірностями виховання?

Список літератури

1. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. - Ростов-н-Д., 1997.

2. Зинченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся: Очерки российской психологии. - М., 1994.

3. Зюбин Л.М. Психология воспитания. - М., 1991.

4. Педагогика. Учеб. пособие / Под ред. П.И. Пидкасистого. - М., 1996.

5. Поляков С. Д. Психопедагогика воспитания. - М., 1996.

6. Чалдини Р. Психология влияния. - СПб., 2001.

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Основні проблеми педагогічної психології.

2. Взаємозв'язок вікової психології й педагогічної психології в системі психологічних знань про людину.