Методичний словник головних понять теми

Навчальна діяльність - це один з видів діяльності учня, спрямований на засвоєння ними за допомогою діалогів (полілогів) і дискусій певних знань і пов'язаних з ними вмінь і навичок у різних сферах життя.

Результат навчальної діяльності - зміна самого учня, оволодіння узагальненими способами дій у сфері наукових понять; суб’єктність учня повинна виявитися в його здатності відтворити зміст, шлях, метод теоретичного (наукового) пізнання.

Освітній процес трактується не як трансляція наукових знань, їхнє засвоєння, відтворення, а як розвиток пізнавальних здатностей, основних психічних новоутворень учня; розвивається не саме знання, а спеціальне його конструювання, що моделює зміст наукової області, методи її пізнання.

Основне джерело становлення й розвитку пізнавальної активності є організоване навчання.

Характеристики теоретичного мислення: рефлексивність, цілепокладання, планування; уміння діяти у внутрішньому плані; уміння обмінюватися продуктами пізнання.

Структура навчальної діяльності: потреба; навчальне завдання; мотиви навчальної діяльності; навчальні дії й операції.

Потреба навчальної діяльності - прагнення до засвоєння теоретичних знань із тої або іншої предметної області.

Навчальне завдання полягає в тому, що при її рішенні учні за допомогою навчальних дій опановують загальним способом рішення класу однорідних завдань; це - ціль по оволодінню узагальненими способами дій.

У мотивах навчальних дій конкретизується потреба навчальної діяльності, коли загальне прагнення учнів до засвоєння теоретичних знань спрямовано на оволодіння певним способом рішення приватних завдань.

Навчальні дії: прийняття учнями навчального завдання; перетворення її умов для виявлення деякого загального відношення досліджуваного предмета; моделювання виділеного відношення; перетворення моделі цього відношення для вивчення його властивостей “у чистому” вигляді; побудова системи приватних завдань, що розв’язуються загальним способом; контроль за виконанням попередніх дій; оцінка засвоєння загального способу як результату рішення навчального завдання.

Навчальні операції – дії в конкретних умовах рішення окремих предметних завдань; це - виявлення мети навчального завдання; виявлення загального способу рішення завдань даного виду; дія контролю за ходом і результатами навчальної діяльності; дія оцінки відповідності ходу й результату діяльності учнів поставленому перед ними навчального завдання.

Формування навчальної діяльності - керування педагогом процесом становлення навчальної діяльності: відпрацьовування у учня кожного компонента навчальної діяльності; взаємозв'язок компонентів навчальної діяльності; поступова передача окремих компонентів цієї діяльності самому учню для самостійного здійснення без допомоги педагога.

Питання для самоперевірки

1. У чому сутність навчальної діяльності?

2. Назвіть основні особливості навчальної діяльності.

3. У чому проявляється специфіка навчального завдання?

4. Які навчальні дії виділяються в структурі навчальної діяльності?

5. Що розуміється під становленням навчальної діяльності?

6. Чим відрізняється становлення навчальної діяльності від її формування?

7. Що таке провідна діяльність і в якому віці навчальна діяльність є провідною

діяльністю?

8. Назвіть основні аспекти діагностики навчальної діяльності.

9. За якими ознаками можна вивчати ступінь сформованості навчальних дій?

Список літератури

1. Габай Т.В. Учебная деятельность и ее способы. - М., 1988.

2. Давыдов В.В. Проблемы розвивающего обучения: Опыт теоретического и

экспериментального психологического исследования. - М., 1986.

3. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. - М., 1996.

4. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации обучения.

– М., 1990.

5. Психологические особенности формирования личности в педагогическом

процессе / Под ред. А. Коссаковски, И. Ломпшера и др.: Пер. с нем. - М., 1981.

6. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учеб. пособие. –

М., 1998.

7. Эльконин Д.Б. Психология развития: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. 

заведений. - М., 2001.

8. Продайко В.М., Учитель І.Б. Педагогічна психологія. Ч.1. Вступ до педагогічної психології. Педагогічна психологія як психологія навчання. І модуль: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008. – 54 с.

ТЕМА 7. ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК. Навчальне знання, навчальна інформація, наукове знання. Навчальна дисципліна як адаптована форма наукового знання. Основні характеристики знання. Етапи навчального пізнання. Розуміння навчальної інформації. Цілі навчання. Загальнонавчальні та вузькопредметні уміння й навички. Проблема формування дій із заданими властивостями як центральна психологічна проблема навчання.

Основні поняття: дія, дія матеріальна, дія перцептивна, дія мовна, дія розумова, знання, інтеріоризація, навичка, узагальненість дії, узагальненість знань, навченість, загальнонавчальні вміння й навички, орієнтовна основа дії, освоєння дії, усвідомленість знань, повнота знань, розуміння, системність знань, вузькопредметні вміння й навички, уміння, засвоєння.

МЕТОДИЧНИЙ СЛОВНИК ГОЛОВНИХ ПОНЯТЬ ТЕМИ:

Навчальне знання - суб'єктивована форма знання, існує в трьох формах: у формі навчальної дисципліни; у вигляді навчального тексту; у формі навчального завдання.

Навчальна дисципліна - адаптована форма наукового знання, що включає, з одного боку, предметну область знання, а з іншого боку - знання закономірностей пізнавальної діяльності; мовна форма вираження навчального знання утворює навчальний текст.

Знання мають такі свої якості: системність, узагальненість, усвідомленість, гнучкість, дієвість, повноту, міцність; знання, що здобуваються в процесі навчання, характеризуються різною глибиною проникнення учнів у їхню сутність; виділяють також глибину й широту знань, ступінь повноти охоплення ними дійсності, їхньої особливості, закономірності, а також ступінь деталізованості знань.

Розуміння - здатність до дізнавання загального в різних формулюваннях; самостійне переформулювання знання в системі різних понять; здатність до систематизації, класифікації, угрупованню, кваліфікації об’єктів; доказ теорем і обґрунтування теорій, здатність приводити приклади; рішення нестандартних завдань і рішення завдань нестандартними способами й інші ознаки.

Цілі навчання - не тільки засвоєння системи знань, але й оволодіння учнем відповідними вміннями й навичками.

Уміння - це здатність до дії, що не достигли ще вищого рівня сформованості й тому здійснюється повністю свідомо.

Навичка - це здатність до дії, що достигли найвищого рівня сформованості, здійснюється автоматизовано, без усвідомлення проміжних кроків.

Умови, що забезпечують формування нових знань і вмінь із заданими показниками: формування мотивації дій учня; забезпечення правильного виконання нової дії; виховання (“відпрацьовування”) його бажаних властивостей; перетворення зовнішньої дії в розумове шляхом його поетапного відпрацьовування.

Характеристики навчальної дії: форма (міра інтеріоризації дії), узагальненість (міра виділення істотних властивостей предмета), розгорнення (застосування всіх або окремих операцій) й освоєння (легкість виконання, ступінь автоматизованості й швидкості виконання).

Типи навчання: неповнота орієнтовної основи дії (засвоєння знань і вмінь йде дуже повільно, з більшою кількістю помилок); побудова дії на повній орієнтовній основі, пропонованої в готовому виді й для окремих об'єктів (навчання йде без проб і помилок); за мотивацією, оскільки головне в цьому типі навчання - це спонукання пізнавальної діяльності (дозволяє повною мірою реалізовувати розвиваючий ефект навчання).

Питання для самоперевірки

1. Які функції виконують знання? Назвіть основні види знань.

2. Назвіть форми існування навчальних знань.

3. Назвіть основні властивості знань.

4. Чим відрізняється глибина знань від широти знань?

5. Що містить у собі навченість учнів?

6. Що становить основу засвоєння знань?

7. Назвіть основні етапи процесу навчального пізнання.

8. Розповідайте про рівні засвоєння знань.

9. Дайте характеристику рівнів засвоєння знань.

10. У чому суть проблеми розуміння?

11. Як співвідносяться знання й розуміння?

12. Приведіть основні трактування понять "уміння" і "навичка".

13. Назвіть основні рівні оволодіння вміннями й навичками.

14. У чому проявляється особливість застосування знань, умінь і навичок?

15. У чому сутність теорії поетапного формування розумових дій і понять?

16. Охарактеризуйте основні типи навчання.

Список літератури

1. Габай Т.В. Учебная деяльность и ее способы. - М., 1988.

2. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственое развитие ребенка. - М., 1985.

3. Гальперин П.Я. Психология как объективная наука / Под ред. А.И. Подольского; Вступ. ст. А.И. Подольского. - М.; Воронеж, 1998.

4. Гинецинский В.И. Основы теоретической педагогики. - СПб., 1992.

5. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. - М., 1972.

6. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. - М., 1996.

7. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации обучения. М., 1990.

8. Менчинская Н.А. Проблемы обучения и умственного развития школьниука. - М., 1989.

9. Репкин В.В., Репкина Н.В. Розвивающее обучение: теория и практика. -Томск, 1997.

10. Талызина Н.Ф. Педагогическая психология: Учеб. пособ. для студ. сред. спец. учеб. заведений. - М., 1998.

11. Тищенко П.Д. Что значит знать? Онтология познавательного акта. - М., 1991.

12. Фридман Л.М. Психопедагогика общего образования: Пособие для студентов и учителей. - М., 1997.

13. Продайко В.М., Учитель І.Б. Педагогічна психологія. Ч.1. Вступ до педагогічної психології. Педагогічна психологія як психологія навчання. І модуль: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008. – 54 с.

ТЕМА 8. УЧЕНЬ ЯК СУБ'ЄКТ ВИХОВАННЯ. Поняття виховання у педагогічній психології. Виховання й навчання, типи взаємозв’язків. Моральність як основа виховання людини. Рівні моральності. Шляхи впливу на процеси виховання. Методи формування свідомості, методи формування поведінки, методи формування почуттів і ставлення. Методи самовиховання й самоосвіти. Прийоми виховання. Основні принципи виховання.

Основні поняття: виховання, вихованість, індивід, індивідуальність, особистість, метод виховання, метод вправ, метод переконань, моральність, ставлення, оцінка, педагогічні закономірності, поведінка, наслідування, принцип виховання, принцип культурозгідності, принцип природозгідності, розвиток самовиховання, самоосвіта, самонавчання, самопізнання, свідомість, соціалізація, становлення, суб’єкт, вимога, форми виховання, почуття, емоції, емпатія.