Об’єкти фінансового і управлінського обліку

 

 

Фінансовий облік – це комплексний синтетичний облік всіх за- собів і коштів та всієї економічної діяльності підприємства, фірми. До нього входить аналітичний облік розрахунків з постачальниками, по- купцями, іншими організаціями та особами, а також аналітичний об- лік фінансових операцій (облік акцій, дивідендів, облігацій, векселів, кредитів і процентів, інвестицій тощо).

Об’єктами фінансового обліку, які підлягають обов’язковому ві-

дображенню, є:

1) активи підприємства: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції, довгострокові і короткострокові фінансові інве- стиції, довгострокові і поточні біологічні активи, виробничі запаси, розрахунки з дебіторами (дебіторська заборгованість всіх видів), ко- шти, інші активи;

2) джерела власних засобів: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, забезпечення майбутніх ви- трат і платежів, цільове фінансування і цільові надходження, нероз- поділений прибуток, інші джерела власних засобів;

3) зобов’язання  підприємства  (пасиви): довгострокові  кредити банків і позикові кошти, короткострокові кредити банків і позикові кошти, розрахунки з кредиторами (кредиторська заборгованість всіх видів), інші короткострокові зобов’язання;

4) доходи підприємства за їх видами і витрати підприємства за їх економічними елементами;

5) фінансові результати діяльності підприємства та їх розподіл;

6) господарські процеси та операції, що здійснюються з наведе-

ними вище об’єктами.

За даними фінансового обліку визначається прибуток або збиток підприємства і складається фінансова звітність.

Фінансовий облік зобов’язані вести всі підприємства і організа-

ції незалежно від форм власності, розмірів, видів діяльності.

Фінансовий облік і звітність регулюються державою, стандарта- ми різних рівнів. Інформація фінансового обліку використовується внутрішніми і зовнішніми (постачальниками, податковими органами, банками, інвесторами та ін.) користувачами.

У правлінський облік ведеться підприємствами, фірмами для забезпечення внутрішніх інформаційних потреб керівництва даного

підприємства, фірми. Головним при цьому є своєчасне одержання де- тальної, достовірної інформації про прибутки і витрати як на підпри- ємстві в цілому, так і в його окремих підрозділах. В рамках управлін- ського обліку здійснюється детальний облік витрат і калькуляція со- бівартості випущеної продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Об’єктами управлінського обліку є виробничі ресурси, госпо- дарські процеси та їх результати на різних рівнях управління (підпри- ємства, підрозділу, структурної одиниці тощо).

Важливим для управлінського обліку є вирішення таких завдань:

– визначення очікуваного прибутку від того чи іншого економі- чного заходу (купівлі та продажу майна, короткострокових чи довго- строкових інвестицій, кредитів);

– складання прогнозу про рентабельність випуску нових видів продукції на основі результатів дослідження ринку збуту;

– складання прогнозу про фінансовий стан підприємства, фір- ми на перспективу, фінансова оцінка альтернативних варіантів її роз- витку та ін.

В управлінському обліку широко використовуються методи фі- нансової математики, спеціальні статистичні методи математичного прогнозування.

Підприємства самостійно обирають форму організації управлін- ського обліку виходячи із особливостей діяльності, структури і розмі- рів підприємства, вимог управління.

Господарюючі суб’єкти самостійно вибирають і визначають сис- тему обліку витрат та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Підприємства можуть калькулювати собівартість продукції ( робіт, послуг) за повними, неповними (прямими або змінними), ста- ндартними (нормативними) витратами або комбінуванням цих мето- дів.

Підприємства самостійно розробляють склад і зміст внутрішньої звітності з метою забезпечення всіх рівнів управління необхідною ін- формацією для контролю діяльності, прогнозування виробництва і управління.

Інформація управлінського обліку є комерційною таємницею і тільки з дозволу адміністрації підприємства або за рішенням органів суду чи прокуратури можливе ознайомлення з даними регістрів та внутрішньої звітності управлінського обліку. Комерційну таємницю відносно змісту цієї інформації зобов’язані зберігати службовці під-

приємства та аудитори, що надають послуги з управлінського обліку і мають доступ до інформації.