Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів

 

 

У процесі виробництва в кожному підприємстві використовують значну групу засобів праці відносно невеликої вартості або з по- рівняно коротким строком служби (використання). Такі засоби одер- жали назву малоцінні та швидкозношувані предмети. За своїм еконо- мічним змістом і функціональним призначенням вони є засобами пра- ці і їх властивості однакові з властивостями основних засобів (пере- носять свою вартість на готовий продукт поступово, в процесі зношу- вання). Але з метою спрощення планування й обліку малоцінні пред- мети виділено у дві окремі групи: малоцінні необоротні матеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети (оборотні активи). Облік відповідних груп малоцінних предметів ведеться на окремих синтетичних рахунках: 11 “Інші необоротні матеріальні активи” і 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать пред- мети, строк експлуатації яких менший від одного року (або операцій- ного циклу), зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціа- льне оснащення, спеціальний одяг тощо. Якщо ж малоцінні предмети використовуються більше одного року, то їх слід відносити до інших необоротних матеріальних активів (малоцінних необоротних матеріа- льних активів).

Якщо по малоцінних необоротних матеріальних активах нарахо- вується знос і їх вартість поступово списується на новостворений продукт, то по малоцінних та швидкозношуваних предметах знос не

нараховується, а їх вартість списується на витрати в момент переда-

вання в експлуатацію.

Строк корисного використання малоцінних та швидкозношува- них предметів встановлюється підприємством самостійно, виходячи з існуючих нормативів, а значить і відображення їх в бухгалтерському обліку. Наприклад, для спецвзуття, одягу, інструментів діють типові норми їх використання у відповідних галузях народного господарст- ва, якими може скористатись підприємство. Якщо згідно з цими нор- мами для відповідного виду малоцінних предметів встановлено строк корисного використання більше року, то в бухгалтерському обліку ці предмети будуть відображені на рахунку 11“Інші необоротні матеріа- льні активи” як необоротні активи, якщо менше року – на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” як оборотні активи. При цьому підприємство може також самостійно установити вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних ма- теріальних активів.

Відповідні особливості обліку малоцінних предметів повинні бути зафіксовані в обліковій політиці підприємства.

Бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних пред- метів має забезпечити: правильне і своєчасне документальне оформ- лення надходження, переміщення і вибуття предметів; чітке розмежу- вання документації з бухгалтерського і оперативного обліку; контроль за наявністю, рухом і використанням предметів відповідно до затвер- джених нормативів і кошторисів; точне і правильне відображення в обліку наявності малоцінних та швидкозношуваних предметів за но- менклатурними номерами і матеріально відповідальними особами; контроль за дотриманням строків передачі первинних документів до бухгалтерії для своєчасного відображення господарських операцій у регістрах аналітичного і синтетичного обліку та звітності.

Документальне оформлення руху малоцінних та швидко- зношуваних предметів. Важливою передумовою належного ведення бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів є розмежування документів бухгалтерського та оперативного обліку. Якщо документи бухгалтерського обліку є основою для здійснення записів на рахунках, то інформація документів оперативного обліку не знаходить безпосереднього відображення в бухгалтерських запи- сах.

До документів оперативного обліку відносяться документи, які відображають: поповнення чи вилучення постійного запасу предме- тів, передачу їх в ремонт, видачу предметів працівникам і їх повер- нення тощо. Наприклад, “Відомість на поповнення (вилучення) по- стійного запасу інструментів (пристроїв)” (форма № МШ-1) викорис- товують у разі необхідності поповнити їх запаси для забезпечення нормального виробничого процесу чи вилучити предмети, які вияви- лись непотрібними; “Замовлення на ремонт або заточування інстру- ментів (пристроїв)” (форма № МШ-3) – для обліку інструментів, які передаються на заточування або в ремонт; “Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв” (форма № МШ-6) – при видачі цих предметів працівникам в індивідуальне користування; “Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів” (форма

№ МШ-2) – при видачі інших, крім спецодягу, спецвзуття та запобіж- них пристроїв, малоцінних та швидкозношуваних предметів під роз- писку працівнику для тривалого користування або бригадиру з насту- пною роздачею працівникам. З допомогою цих та інших документів оперативний облік виконує важливі контрольні функції щодо забезпе- чення належного зберігання і раціонального використання предметів, недопущення передчасного їх зношування, псування чи втрати.

Згідно Положення про матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації та збереження малоцінних та швидкозношуваних предметів на складах і в експлуа- тації відповідальність несе матеріально відповідальна особа, за якою вони закріплені.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, зазвичай, надходять безпосередньо на склад підприємства від постачальників або з влас- ного виробництва (від ремонтної майстерні чи підсобного промисло- вого виробництва).

Придбані предмети зі сторони оприбутковуються на підставі то- варно-транспортних накладних або рахунків-фактур. При виготов- ленні малоцінних та швидкозношуваних предметів у власному виро- бництві і передачі на склад оформляється “Накладна-вимога на від- пуск (внутрішнє переміщення) матеріалів” (форма № М-11).

При надходженні малоцінних та швидкозношуваних предметів на склад завідуючий складом (комірник) перевіряє їх фактичну кіль- кість із записами в первинних документах. Облік їх наявності і руху матеріально відповідальні особи ведуть в книгах чи “Картках склад-

ського обліку матеріалів” (форма № М-12), причому окремо по кож- ному  найменуванню  і якісних  ознаках (номенклатурному  номеру), щоб не допустити змішування предметів різної якості.

До відпуску в експлуатацію і з метою забезпечення належного збереження малоцінних та швидкозношуваних предметів, проводять маркування спецодягу, спецвзуття і запобіжних засобів, виробничого і господарського інвентаря, постільних речей, столового посуду і сто- лових речей тощо. Маркування має відображати назву підприємства чи його символ. Його роблять різними способами – фарбою (стійкою до стирання і хімічного впливу), клеймуванням, прикріпленням же- тонів тощо.

Видача малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуа- тацію здійснюється на підставі згоди керівника підприємства за вста- новленими нормами відпуску згідно з відповідними первинними до- кументами. При цьому складають “Лімітно-забірні картки” (форма № М-8 чи № М-9). Форма № М-8 застосовується для багаторазового від- пуску одного номенклатурного номера малоцінних та швидкозношу- ваних предметів на один місяць, а форма № М-9 – для чотириразового відпуску лімітованих предметів. Після використання ліміту завідувач складу передає лімітно-забірні картки до бухгалтерії для відповідного оформлення процесу передачі предметів в експлуатацію. Разовий від- пуск малоцінних та швидкозношуваних предметів оформляють “На- кладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів” (форма № М-11).

У разі поломки та втрати малоцінних та швидкозношуваних пре- дметів складають “Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів” (форма № МШ-4) в одному примірнику, а якщо поломка, псування, втрата відбулися з вини працівника – у двох примірниках, один з яких залишається у підрозділі, а другий подається в бухгалте- рію для утримання вартості предмета з працівника. При пред’явленні працівником акта вибуття йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до “Картки обліку мало- цінних та швидкозношуваних предметів” (форма № МШ-2). Акти ви- буття потім додаються до актів на списання (форми № МШ-5, МШ-8).

Списання інструментів, що стали непридатними та обмін їх на придатні оформляють “Актом на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні” (форма № МШ-5). Акт візує керівник під- приємства і подає на склад, звідки видають інструменти без випису-

вання вимог (форма № М-11) чи лімітно-забірних карток (форми № М-8, М-9). Після видачі зі складу інструментів (пристроїв) акт пере- дається до бухгалтерії для списання предметів зі складу.

Спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби видаються працівни- кам за встановленими нормами. При цьому складають “Відомість об- ліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних при- строїв” (форма № МШ-7) у двох примірниках: один – передається до бухгалтерії, другий – залишається у комірника. Виписується ця форма окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та запобіж- них засобів. Відомість складається також на прийняті від працівників такі предмети для прання, дезинфекцію, ремонт та на сезонне збері- гання.

Для оформлення списання морально застарілих, зношених і не- придатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченні строку но- сіння, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх у комору для утилю застосовується “Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів” (форма № МШ-8). Акт складається на підставі разових актів вибуття (форма № МШ-4). Після здавання списаних предметів до комори для утилю акт із розпискою комірника передається до бухгалтерії. На різні види малоцінних та швидкозно- шуваних предметів акти на списання складаються окремо.

Щомісяця у строки, передбачені графіком документообігу, мате- ріально відповідальні особи складають “Звіт про рух матеріальних цінностей” у двох примірниках і разом з виправдними документами передають до бухгалтерії. Після перевірки другий примірник звіту, підписаний бухгалтером, повертають матеріально відповідальній осо- бі. Матеріально відповідальні особи заповнюють тільки кількісні по- казники звітів, а їх таксування здійснюють в бухгалтерії. На підпри- ємствах, які використовують єдині планово-облікові ціни, матеріаль- но відповідальні особи можуть виконувати таксування.

Синтетичний та аналітичний облік малоцінних і швидко- зношуваних предметів. Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів викорис- товується рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів здійснюють за видами предметів по однорідних групах, установлених виходячи з потреб підприємства.

На дебеті рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предме- ти” відображають за первісною вартістю придбані (отримані) або ви- готовлені малоцінні та швидкозношувані предмети в кореспонденції з кредитом рахунків: 23 – вартість виготовлених в своєму господарстві предметів; 24 – оприбуткування предметів, отриманих внаслідок бра- ку; 37 – придбання підзвітними особами; 41 – одержання у вигляді пайових внесків; 42 – вартість дооцінки малоцінних предметів; 46 – отримання предметів як внеску до статутного капіталу; 48 – отриман- ня предметів у вигляді цільових внесків, в тому числі як благодійний внесок; 63, 68 – надходження від постачальників та інших кредиторів;

71 – оприбуткування раніше не врахованих малоцінних предметів, а також повернення з експлуатації на склад таких предметів, що прида- тні для подальшого використання та ін. Підставою для оприбутку- вання таких матеріальних цінностей служать рахунки-фактури поста- чальників, накладні, акти та інші документи.

На кредиті рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предме- ти” відображають за обліковою вартістю відпуск малоцінних та шви- дкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів в кореспонденції з дебетом рахунків: 15 – відпуск і списан- ня на капітальне будівництво; 23 – відпуск і списання на виробництво продукції, виконання робіт і послуг; 39 – списання предметів на ви- трати майбутніх періодів; 80 – віднесення вартості малоцінних пред- метів на витрати за елементами (для підприємств, які використовують рахунки класу 8); 84 – списання втрат від знецінення предметів, псу- вання, нестачі та уцінки (для підприємств, що не застосовують раху- нки класу 9); 85 – списання втрат предметів внаслідок надзвичайних подій (для підприємств, які не використовують рахунки класу 9); 91,

92, 93 – списання на загальновиробничі витрати, адміністративні по- треби та для забезпечення реалізації продукції; 94 – собівартість реа- лізованих предметів,               списання на          витрати     обслуговуючих вироб- ництв, а також відображення нестач і втрат від псування цінностей;

99 – списання втрачених малоцінних предметів внаслідок стихійного лиха, техногенних катастроф, аварій та інших надзвичайних подій.

Внутрішнє переміщення малоцінних та швидкозношуваних пре- дметів відображають на дебеті і кредиті рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” за відповідними аналітичними рахунка- ми.

З метою забезпечення збереження малоцінних та швидкозношу- ваних предметів в експлуатації підприємство повинно організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількіс- ному вираженні. При поверненні на склад з експлуатації таких пред- метів, що придатні для подальшого використання, їх оприбутковують за дебетом рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” та кредитом рахунку 71 “Інший операційний дохід”.

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів у бухгалтерії підприємства ведуть у сальдових відомостях на підставі перевірених та протаксованих звітів про рух матеріальних цінностей. Дані про рух та наявність цих предметів узагальнюють у Відомості

5.1 аналітичного обліку запасів. Залишки малоцінних та швидкозно- шуваних предметів на кінець звітного місяця, відображені у Відомос- ті 5.1, узгоджують з підсумковими даними сальдових відомостей по синтетичному рахунку.

Синтетичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів здійснюють у Журналі 5 або 5А (якщо підприємство використовує рахунки класу 8 “Витрати за елементами”).

Для сільськогосподарських підприємств облік малоцінних та швидкозношуваних предметів рекомендовано вести у Журналі-ордері

№ 10.1 сг. та Відомості до нього.

В кінці місяця кредитові обороти по синтетичному рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” з Журналу 5 або 5А (Жу- рналу-ордера № 10.1 сг.) переносять в Головну книгу. Обороти за де- бетом рахунку 22 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.