Синтетичний та аналітичний облік матеріалів,

Продукції і товарів

 

 

Облік наявності і руху продукції та матеріалів здійснюють на ві- дповідних синтетичних рахунках і субрахунках класу 2 “Запаси” Пла- ну рахунків бухгалтерського обліку: 20 “Виробничі запаси”, 21 “По- точні біологічні активи”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предме- ти”, 25 “Напівфабрикати”, 26“Готова продукція”, 27 “Продукція сіль- ськогосподарського виробництва”, 28 “Товари”.

Всі ці рахунки по відношенню до балансу активні (крім субра- хунку 285 “Торгова націнка”, синтетичного рахунку 28 “Товари”), ос- новні, матеріальні, інвентарні. По дебету цих рахунків обліковують наявність і надходження продукції та матеріалів, а по кредиту – їх списання (витрачання).

Облік виробничих запасів. Для обліку наявності і руху вироб- ничих запасів призначений рахунок 20 “Виробничі запаси”, який має такі субрахунки: 201 “Сировина й матеріали”, 202 “Купівельні напів- фабрикати та комплектуючі вироби”, 203 “Паливо”, 204 “Тара й тарні матеріали”, 205 “Будівельні матеріали”, 206 “Матеріали, передані в переробку”, 207 “Запасні частини”, 208 “Матеріали сільськогосподар- ського призначення”, 209 “Інші матеріали”.

На субрахунку 201 “Сировина й матеріали” відображають наяв- ність та рух сировини і основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні. Підрядні будівельні організації на цьому субрахунку обліковують вартість основних матеріалів, що використовуються ни-

ми при здійсненні будівельно-монтажних і ремонтних робіт. Підпри- ємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для пере- робки, також відображають її вартість на цьому субрахунку. На суб- рахунку 201 обліковують також допоміжні матеріали, які використо- вуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі.

Аналітичний облік сировини й матеріалів ведуть за їх видами,

сортами, іншими номенклатурними одиницями.

На субрахунку 202 “Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби” відображають наявність та рух купівельних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби – дерев’яні, залізобе- тонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не включається до собівартості продукції цього підпри- ємства, відображаються на рахунку 28 “Товари”.

На субрахунку 203 “Паливо” обліковують наявність та рух усіх видів палива (нафтопродуктів, твердого палива, мастильних матеріа- лів), що купують чи заготовляють для технологічних потреб вироб- ництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковують оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріа- ли, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 “Сирови- на й матеріали” і на субрахунку 203 “Паливо” – за ознакою переваг використання на цьому підприємстві.

Аналітичний облік нафтопродуктів ведуть за їх видами, марками і місцями зберігання, а твердого палива – за видами і сортами. При надходженні на підприємство рідке паливо обліковують за кількістю одиниць маси (кілограмів), а при відпуску водіям, механізаторам – за кількістю об’ємних одиниць (літрів). Тому при оприбуткуванні таких нафтопродуктів слід їх масу переводити в літри шляхом множення кі- лькості кілограмів на питому вагу певного виду палива, вказаних у супровідних документах (рахунках-фактурах, товарно-транспортних накладних) при надходженні.

На субрахунку 204 “Тара й тарні матеріали” відображають наяв-

ність і рух усіх видів тари, яка використовується як господарський ін-

вентар, а також матеріали й деталі, які використовуються для вигото- влення тари та її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клеп- ка тощо). Аналітичні рахунки відкривають за видами тари (мішки па- перові, ящики дерев’яні, каністри металеві тощо) та за матеріально відповідальними особами.

На субрахунку 205 “Будівельні матеріали” підприємства- забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до мон- тажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних                робіт,          виготовлення      будівельних деталей      і конструкцій. Обладнання, яке не потребує монтажу (транспортні за- соби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогос- подарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше) не обліковується на цьому субрахунку, а відображається безпосередньо на рахунку 15 “Капіта- льні інвестиції” в міру надходження його на склад чи інше місце збе- рігання, експлуатації.

Аналітичний облік ведуть за найменуваннями (номенклатурни- ми одиницями) будівельних матеріалів, конструкцій, деталей, облад- нання і місцями зберігання (використання) за кількістю і сумою.

На субрахунку 206 “Матеріали, передані в переробку” облікову- ють матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі вклю- чаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються стороннім організаціям, відо- бражаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться об- лік виробів, що отримані з переробки.

Аналітичний облік матеріалів, що передані в переробку, ведеть- ся в   розрізі,      що забезпечує інформацію про підприємства- переробники і контроль за операціями з переробки і відповідними ви- тратами. Передача матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунку 20 “Виробничі запаси”.

На субрахунку 207 “Запасні частини” ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених ча- стин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин в запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ве- деться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткуван-

ня, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підроз-

ділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вар- тість, обліковуються у складі основних засобів.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями збері- гання та однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та аг- регатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуата- ції (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.

На субрахунку 208 “Матеріали сільськогосподарського призна- чення” обліковують мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепа- рати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображають саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що ви- користовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпо- середньо в господарстві. Аналітичний облік ведуть за видами, номен- клатурними одиницями та матеріально відповідальними особами.

На субрахунку 209 “Інші матеріали” обліковують відходи виро- бництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), невиправний брак, матері- альні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не мо- жуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо. На цьому ж субрахунку обліковують бланки суворого обліку (за вартістю придбання).

За дебетом рахунку 20 “Виробничі запаси” відображають надхо- дження запасів на підприємство, їх дооцінку у кореспонденції з кре- дитом рахунків: 20 – внутрішньогосподарське переміщення; 23 – оприбуткування     виробничих                           запасів       власного              виробництва; 24 – оприбуткування відходів, отриманих внаслідок браку; 26,27 – опри- буткування насіння, посадкового матеріалу, кормів після цільового призначення готової продукції і продукції сільськогосподарського ви- робництва; 28 – перенесення товарів із торгового складу у запаси для виробничого використання; 37 – оприбуткування виробничих запасів, придбаних через підзвітних осіб; 41 – одержання пайових внесків у вигляді запасів; 42 – дооцінка виробничих запасів; 46 – отримання

виробничих запасів як внеску до статутного капіталу; 48 – придбання виробничих запасів за рахунок цільового фінансування; 63 – при- дбання виробничих запасів від постачальників і підрядників; 64 – по- вернення виробничих запасів, переданих у податкову заставу; 68 – придбання виробничих запасів від різних кредиторів, осіб; 71 – опри- буткування запасів, раніше не врахованих та отриманих безоплатно;

74 – одержання виробничих запасів від ліквідації основних засобів та ін.

За кредитом рахунку 20 “Виробничі запаси” обліковують витра- чання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, від- пуск (передачу) на сторону, уцінку тощо в кореспонденції з дебетом таких рахунків: 15 – списання сировини й матеріалів, комплектуючих виробів, будівельних матеріалів та інших запасів на будівництво; 23 – списання виробничих запасів на виробництво; 24 – використання за- пасів на виправлення браку; 28 – передача виробничих запасів в тор- говий склад для реалізації; 37 – пред’явлення претензії постачальни- кам за порушення договірних умов при постачанні виробничих запа- сів; 39 – використання виробничих запасів на витрати майбутніх пе- ріодів; 42 – уцінка виробничих запасів; 47 – списання матеріалів на гарантійний ремонт проданих товарів; 80 – віднесення вартості виро- бничих запасів на витрати за елементами (для підприємств, які вико- ристовують рахунки класу 8); 84 – списання втрат від знецінення за- пасів, псування, нестачі та уцінки (для підприємств, що не застосо- вують рахунки класу 9); 85 – списання втрат запасів внаслідок над- звичайних подій (для підприємств, які не використовують рахунки класу 9); 91, 92,93 – списання запасів на загальновиробничі, адмініст- ративні витрати та витрати на збут; 94 – списання запасів на витрати обслуговуючих виробництв, списання нестач, безоплатна передача запасів; 99 – списання запасів внаслідок стихійного лиха, техноген- них катастроф, аварій та ін.

Аналітичний облік виробничих запасів ведуть за їх видами, сор- тами, іншими номенклатурними одиницями та матеріально відпові- дальними особами.

Облік напівфабрикатів власного виробництва. Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух напівфабрикатів влас- ного виробництва призначений рахунок 25 “Напівфабрикати”. Даний рахунок ведуть ті підприємства, у яких напівфабрикати, крім викори- стання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція.

До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла уста- новлених технологічним процесом стадій виробництва й потребує доопрацювання або укомплектування. Зокрема, на рахунку 25 “На- півфабрикати” можуть обліковуватися виготовлені підприємством на- півфабрикати:  чавун  передільний  у  чорній  металургії; сира  гума  і клей в гумовій промисловості; сірчана кислота на азотно-туковому комбінаті хімічної промисловості; солод у пивоварній промисловості; пряжа і сирова тканина в текстильній промисловості; цегла-сирець у цегельному виробництві; вино- і сокоматеріали на підприємствах по виробництву вин та соків; томатна паста, крохмаль, різні види овоче- вих і фруктових пюре, призначених для виробництва продукції на консервних заводах та ін.

На підприємствах, на яких напівфабрикати власного виробницт- ва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки обліковуються на рахунку 23 “Виробництво”. Куповані на- півфабрикати і комплектуючі вироби на рахунку 25 “Напівфабрикати” не обліковують, їх вартість відносять на рахунок 20 “Виробничі запа- си”, субрахунок 202 “Купівельні напівфабрикати та комплектуючі ви- роби”.

За дебетом рахунку 25 “Напівфабрикати” відображають надхо- дження (створення) в кореспонденції з кредитом рахунків: 23 – при- йняття на склад і оприбуткування напівфабрикатів власного виробни- цтва; 42 – дооцінка напівфабрикатів власного виробництва; 71 – оприбуткування лишків напівфабрикатів, виявлених при інвентариза- ції та ін.

За кредитом рахунку 25 “Напівфабрикати” відображають вибут- тя напівфабрикатів унаслідок продажу, передачі в подальшу перероб- ку, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання ак- тиву у кореспонденції з дебетом рахунків: 23 – списання напівфабри- катів на виробництво; 24 – списання напівфабрикатів на виправлення браку; 26, 27 – передача напівфабрикатів на склад готової продукції (продукції                 сільськогосподарського виробництва), призначених для реалізації; 47 – списання напівфабрикатів на гарантійний ремонт про- даних товарів;; 80 – віднесення вартості напівфабрикатів на витрати за елементами (для підприємств, які використовують рахунки класу

8); 84 – списання втрат від знецінення напівфабрикатів, псування, не-

стачі та уцінки (для підприємств, що не застосовують рахунки класу

9); 85 – списання втрат напівфабрикатів внаслідок надзвичайних по-

дій (для підприємств, які не використовують рахунки класу 9); 90 – відображення собівартості реалізованих напівфабрикатів (без відне- сення на рахунки 26,27); 92,93 – використання напівфабрикатів на адміністративні потреби та на витрати, пов’язані із збутом продукції;

94 – використання напівфабрикатів на витрати обслуговуючих вироб- ництв, списання нестачі напівфабрикатів; 99 – втрати напівфабрикатів внаслідок надзвичайних подій та ін.

Аналітичний облік напівфабрикатів ведеться за їх видами, ви-

значеними виходячи з потреб підприємства.

Облік готової продукції. Для обліку виготовленої продукції планом рахунків передбачено два синтетичних рахунків 26 “Готова продукція” та 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”.

Рахунок 26 “Готова продукція”, зазвичай, використовують про- мислові та переробні підприємства, підрядні будівельні та ремонтні організації, що виконують будівельні та ремонтні роботи для замов- ників, інші підприємства виробничої діяльності.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінче- на та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

За дебетом рахунку 26 “Готова продукція” відображають надхо- дження готової продукції власного виробництва за фактичною вироб- ничою собівартістю або за нормативною вартістю у кореспонденції з кредитом рахунків: 23 – одержання продукції від виробництва; 25 – передача  на  склад  готової продукції  напівфабрикатів, призначених для  реалізації;  37  –  придбання  готової  продукції  через підзвітних осіб; 42 – дооцінка готової продукції; 71 – виявлені лишки готової продукції та ін.

За кредитом рахунок 26 “Готова продукція” кореспондує з таки- ми рахунками: 20,22 – оприбуткування (передача) готової продукції до складу виробничих запасів чи малоцінних та швидкозношуваних предметів після визначення їх цільового призначення; 23 – передача готової продукції у виробництво; 37 – пред’явлення постачальнику претензії за нестачу готової продукції; 79 – списання нестачі готової продукції на рахунок фінансових результатів; 80 – віднесення вартос- ті готової продукції на витрати за елементами (для підприємств, які використовують рахунки класу 8); 84 – списання втрат від знецінення готової продукції, псування, нестачі та уцінки (для підприємств, що

не застосовують рахунки класу 9); 85 – списання втрат готової проду- кції внаслідок надзвичайних подій (для підприємств, які не викорис- товують рахунки класу 9); 90 – відображення собівартості реалізова- ної готової продукції; 92,93 – використання готової продукції на ад- міністративні потреби та на витрати, пов’язані із збутом продукції; 94

– використання готової продукції на витрати обслуговуючих вироб- ництв, списання нестачі; 99 – втрати готової продукції внаслідок над- звичайних подій та ін.

Собівартість реалізованої готової продукції визначається за ме-

тодом оцінки вибуття запасів.

Сільськогосподарські підприємства облік готової продукції, за- звичай, ведуть на рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського ви- робництва”. На цьому рахунку підприємство може відкривати субра- хунки за видами продукції: продукція рослинництва, продукція тва- ринництва, продукція промислових підсобних виробництв, продукція допоміжних виробництв тощо.

На цьому рахунку обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підпри- ємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого неви- робничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в не- виробничу сферу, наприклад в дитячі садки, їдальні тощо); продук- цію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, яка ви- рощена для годівлі худоби, наприклад зелену масу, корм, плоди тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товар- ної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадково- го матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ре- монту власних насаджень.

Продукцію, одержану від урожаю і призначену для реалізації а також ту, яка не має цільового призначення, оприбутковують по дебе- ту рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського призначення”, суб- рахунок “Продукція рослинництва” і кредиту рахунку 23 “Виробниц- тво”, субрахунок “Рослинництво”. Після визначення і передачі проду- кції за цільовим призначенням її списують з кредиту рахунку 27 в де- бет рахунків: 20 “Виробничі запаси” – на вартість закладеного насін- нєвого і посадкового матеріалу; продукції, призначеної на корм худобі і птиці; продукції, переданої на переробку; 28 “Товари” – на вартість

продукції, переданої на громадське харчування, а також переданої продукції на торговий склад.

Сільськогосподарську продукцію, призначену на корм тваринам в момент збору урожаю, а також всі види кормів оприбутковують без- посередньо на рахунок 20 “Виробничі запаси” (крім кормів, викорис- таних шляхом випасу).

Продукцію тваринництва оприбутковують на дебет рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”, субрахунок “Про- дукція тваринництва” з кредиту рахунку 23 “Виробництво”, субраху- нок “Тваринництво”. При одержанні продукції власних промислових і допоміжних виробництв дебетують рахунок 27 і кредитують рахунок

23 за відповідними субрахунками.

Прийняту продукцію від населення для реалізації відображають по дебету рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробницт- ва” і кредиту рахунку 68 “Розрахунки за іншими операціями”.

Надходження продукції від постачальників обліковують по дебе- ту рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” і кре- диту рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” за первісною вартістю придбання, включаючи витрати по придбанню без податку на додану вартість. Суму податку на додану вартість ві- дображають по дебету рахунку 64 “Розрахунки за податками й плате- жами” і кредиту рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підряд- никами”.

Кредит рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського вироб- ництва” кореспондує з дебетом рахунків: 20 – оприбуткування насін- ня, кормів, сировини для переробки після визначення цільового при- значення готової продукції; 23 – передача готової продукції у вироб- ництво; 28 – передача продукції в громадське харчування (їдальні, буфети), торгові заклади підприємства;; 80 – віднесення вартості продукції на витрати за елементами (для підприємств, які використо- вують рахунки класу 8); 84 – списання втрат від знецінення продукції, псування, нестачі та уцінки (для підприємств, що не застосовують ра- хунки класу 9); 85 – списання втрат продукції внаслідок надзвичай- них подій (для підприємств, які не використовують рахунки класу 9);

90 – відображення собівартості реалізованої продукції; 92,93 – вико- ристання готової продукції на адміністративні потреби та на витрати, пов’язані із збутом продукції; 94 – списання нестачі продукції; 99 – втрати продукції внаслідок надзвичайних подій та ін.

Аналітичний облік сільськогосподарської продукції ведуть за її видами, сортами і репродукціями, іншими номенклатурними одини- цями у розрізі матеріально відповідальних осіб за масою і вартістю.

Облік товарів. Для обліку руху товарно-матеріальних ціннос- тей, що надійшли на підприємство з метою продажу, використовують рахунок 28 “Товари”. Цей рахунок застосовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємс- тва громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок

28 “Товари” застосовується для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вар- тість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає від- шкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 “Товари” ведуть облік також покупної тари і тари власно- го виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 “Інші не- оборотні матеріальні активи” чи 20 “Виробничі запаси”.

Рахунок 28 “Товари” має такі субрахунки: 281 “Товари на скла- ді”, 282 “Товари в торгівлі”, 283 “Товари на комісії”, 284 “Тара під то- варами”, 285 “Торгова націнка”, 286 “Необоротні активи та групи ви- буття, утримувані для продажу”. Субрахунки 281– 284, 286 є актив- ними, за дебетом яких відображають збільшення товарів, за кредитом

– зменшення. Субрахунок 285 є регулюючим, контрактивним рахун-

ком, по відношенню до балансу – пасивним.

На субрахунку 281 “Товари на складі” ведеться облік руху та на- явності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо. При надхо- дженні товарів від заводу-виробника на його купівельну вартість де- бетують субрахунок 281 і кредитують рахунок 63 “Розрахунки з по- стачальниками і підрядниками”. Одночасно відображають суму пода- тку на додану вартість: дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами”, кредит рахунку 63. При реалізації таких товарів їх купі- вельна вартість списується на дебет рахунку 90 “Собівартість реалі- зації” з кредиту субрахунку 281.

На субрахунку 282 “Товари в торгівлі” ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгі- влі (з магазинах, лотках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо). У роздрібній торгівлі одержані товари від постача- льника відображають за дебетом субрахунку 282 і кредитом рахунку

63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”. На суму встано- вленої торгової націнки дебетують субрахунок 282 і кредитують суб- рахунок 285. Собівартість реалізованих товарів відображають по де- бету рахунку 90 “Собівартість реалізації” і кредиту субрахунку 282. Одночасно списується торгова націнка, що припадає на реалізовані товари, методом “червоне сторно”: дебет субрахунку 282, кредит суб- рахунку 285. Торгова націнка на реалізовані товари може списуватись і таким записом (звичайним): дебет субрахунку 285, кредит субрахун- ку 282.

На субрахунку 283 “Товари на комісії” ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно- правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до їх продажу. Аналітичний облік ведеться за видами то- варів і підприємствами (особами)-комісіонерами. При передачі това- рів на комісію дебетують субрахунок 283 і кредитують субрахунок

281. Організація (комісіонер) приймає такі товари на позабалансовий рахунок 024 “Товари, прийняті на комісію”. В результаті продажу то- вару його власник (комітент) списує вартість переданого товару: де- бет рахунку 90 “Собівартість реалізації”, кредит субрахунку 283. Ко- місіонер в результаті такої операції списує реалізовані товари з поза- балансового рахунка 024.

На субрахунку 284 “Тара під товарами” ведеться облік наявності й руху тари під товарами і порожньої тари. Торгівельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, які встано- влюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і ці- нами на тару. Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок 285 “Торгова націнка”.

На субрахунку 285 “Торгова націнка” підприємства роздрібної торгівлі при веденні обліку товарів за продажними цінами відобра- жають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку

285 відображають збільшення суми торгових націнок, за дебетом –

зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової на-

цінки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку

285 і кредитом субрахунку 282 або способом сторно зворотною коре- спонденцією цих рахунків. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28.

На субрахунку 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утри- мувані для продажу” ведеться облік наявності та руху необоротних активів та груп вибуття, які визнаються утримуваними для продажу відповідно до П(С)БО 27 “Необоротні активи, утримувані для прода- жу, та припинена діяльність”.

Аналітичний облік товарів ведуть за видами, найменуваннями, сортами, асортиментом, іншими номенклатурними одиницями за ку- півельною вартістю, що включає торгову націнку.