Самостійна підготовка до заняття

за підручниками та методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал до даної роботи.

 

Питання для самоперевірки

3.1 Наведіть класифікацію печей для гарячого копчення.

3.2 Вкажіть недоліки камерних печей.

3.3 Наведіть конструкцію печей з механізованим завантаженням і вивантаженням риби.

3.4 Як влаштовані пролітні камери?

3.5 Як влаштовані коптильні печі з виносною топкою?

3.6 Опишіть роботу коптильних печей баштового типу.

3.7 Наведіть принцип дії і принципову схему механізованої безперервно-діючої печі для гарячого копчення риби.

3.8 Наведіть принципову схему коптильно-сушильної установки Грилихеса і Пінаєва.

3.9 Наведіть принцип дії і принципову схему електрокоптильної установки Київського рибокомбінату.

3.10 Наведіть принцип дії і принципову схему електрокоптильної установки Астраханського рибокомбінату

311. Наведіть принцип дії електрокоптильної установки ЕКУ

Теоретичне обґрунтування

Основним устаткуванням цехів гарячого копчення риби є коптильні печі різних систем періодичної і безупинної дії. Печі для гарячого копчення риби будують з цегли. Печі періодичної дії застосовуються двох типів - камерні і пролітні; безперервно діючі - баштового типу. Крім того, по способу спалювання палива вони у свою чергу підрозділяються на печі подові, у яких паливо спалюється усередині камери, і печі з виносною топкою.

4.1 Камерні печі бувають малі і великі. Малі печі шафового типу розміром 1,8×1,3 м, висотою 2,2 м. У ці печі рибу завантажують на рамках. Для рамок усередині камери, уздовж бічних стінок є планки, розташовані в кілька ярусів.

 Малі печі поширені на консервних заводах для вироблення шпрот.

 Великі печі розміром 2,5×4 м, і висотою 2,3 м широко застосовуються на підприємствах рибопереробки для копчення риби різного асортименту.

 Камерні печі мають одні двері для завантаження і вивантаження риби. Двері в печах залізні, двостулкові, кожна стулка складається з верхньої і нижньої половин. Це дає можливість відкривати всі двері, чи тільки їх нижню частину. У нижніх стулках дверей маються отвори з засувками, що служать для регулювання подачі свіжого повітря в топку.

 Недоліком цих печей є зайві втрати тепла під час охолодження камери перед вивантаженням риби, а також те, що процес завантаження і вивантаження риби з камер не механізовано.

 У камерах нової конструкції процес завантаження і вивантаження риби механізований. Рибу попередньо вивішують у кілька ярусів на металеві кліті. Кліті пересуваються по рейковому шляху. Процес завантаження і вивантаження риби відбувається прискорено. Крім того, спалювання палива в камерах відбувається на рухливих візках з колосниковими ґратами. Візки переміщаються на роликах по рейках по всій довжині камери. Це дає можливість установлювати кожен візок з паливом у будь-якім місці камери і рівномірно прогрівати рибу.

 У кожній камері мається витяжна труба з заслінкою для регулювання тяги диму. Керування заслінкою виведено назовні і виробляється поворотом важеля, встановленого у вхідних дверей коптильної камери.

 До печей нової і більш досконалої конструкції відносяться коптильні камери „Гіпрориби”.

 Камери займають 1,5 чи 2 поверхи. У підвальному поверсі розташовані топки, у першому поверсі - камери для копчення. У камері встановлюються три клітки розміром кожна blh= 1,7×1×1,6 м.

Ці камери (рис. 2.1) додатково підігріваються паром, що подається в калорифери, розташовані уздовж подовжніх стін камер. Відпрацьований дим вентилятором відсмоктується у верхній зоні камери. Застосування пари і штучної вентиляції збільшує продуктивність коптильних камер у порівнянні зі звичайними такого ж розміру.

 

Рис. 2.1. Піч гарячого копчення риби з механізованим

завантаженням і вивантаженням риби та паровим обігрівом.

 

4.2 Пролітні камери являють собою короткі тунелі, у торцевій частини яких знаходяться двері, перші служать для завантаження, другі -для вивантаження клітей з рибою. До цього типу коптилень відносяться камери в Прибалтиці для масового вироблення „копчушки” із салаки, шпротного виробництва і для безпосередньої реалізації.

4.3 Коптильні печі з виносною топкою являють собою тунелі розміром lbh=3×1 ×2 м, де подача диму і тепла здійснюється шляхом спалювання палива в печі, улаштованої поруч з камерою. Продукти згоряння надходять у нижню частину камери через отвори, розташовані в два ряди в шаховому порядку. У верхній зоні камери установлена витяжна труба з ексгаустером. Регулювання диму і тепла здійснюється заслінками за допомогою важелів.

 4.4 Коптильні печі баштового типу мають безупинно діючий ланцюговий конвеєр. Конвеєрні ланцюги приводяться в рух електромотором і йдуть у вертикальному напрямку поперемінно зверху вниз. На штанги цих ланцюгів розвішують рибу. Камера спеціальними перегородками поділяється на три відділення, у яких послідовно відбувається сушіння, пропікання і копчення риби.

 Повітря підігрівається в жарогенераторі і подається вентилятором у сушильне відділення камери. Наявність рециркуляції і спеціальних шиберів дозволяє підтримувати в сушильному відділенні оптимальну температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря. Подача диму і тепла в коптильне відділення камери здійснюється через димоходи шляхом спалювання палива в генераторі, розташованому поруч з камерою.

 Габарити печі і швидкість руху ланцюга розраховують у залежності від необхідної продуктивності.

 Завантаження і вивантаження риби відбуваються безупинно в різних місцях камери.

 Щоб уникнути обливання риби жиром під кожною рейкою з рибою влаштовуються збірні листи.

 

4.5 Механізована безперервно діюча піч (рис. 2.2) обладнується виносними жарогенератором і димогенератором, що дозволяють подавати в камеру гаряче повітря для підсушування і пропікання, а також гарячий дим для копчення риби.

 У перше відділення печі для підсушування риби подаються топкові гази температурою 65° С.

 У друге відділення печі, де виконується проварка риби, топкові гази надходять з температурою 150° С.

У третьому відділенні, де виконується власне копчення, температура топкових газів і диму підтримується близько 130° С. При коптінні риби передбачена рециркуляція топкових газів і диму.

Швидкість руху конвеєра регулюється варіатором від 0,75 до 2,25 м/хв при середній швидкості 1,5 м/хв.

 Камера обладнана дистанційними термометрами і термопарами, виведеними на пульт керування.

 

 

 

Рис.2.2. Механізована безперервно діюча коптильна піч для гарячого копчення риби.

 

Коптильна камера має наступні показники:

· Довжина - 6,25 м

· Ширина -1,45 м

· Висота - 3,6 м

· Довжина конвеєра - 130 м

· Робоча довжина прутка - 480 мм

· Кількість рибок на прутку    - 28 шт.

· Відстань між прутками - 0,2 м

· Загальна кількість колисок   - 650 шт.

· Загальна кількість прутків    -1300 шт.

· Продуктивність печі в зміну (у сирці)   - 2500 кг

 

Трохи інше оформлення одержала напіввиробнича коптильно-сушильна установка, змонтована за схемою Грилихеса і Панаєва. Установка прискорює процес копчення, скорочує потребу в паливі, підвищує якість готової продукції і є універсальною. На ній можна виробляти рибу гарячого копчення, печену і гарячого сушіння. Установка складається з двох агрегатів - коптильно-сушильної печі і жароутворювача, з'єднаних системою трубопроводів. Рух топкових газів здійснюється вентилятором по методу відсмоктування (рис. 2.3). Піч виконана з цегли. У нижній частині печі розташована топка, котра відділена від сушильно-коптильної камери чавунною плитою.

Уздовж стелі, а також уздовж бокових стінок камери, з внутрішньої сторони її, є повітряна сорочка, виконана з заліза, для обігріву камери гарячим повітрям.

 

 

 

 

Рис.2.3.Напівиробнича коптильна установка Грилихеса і Панаєва  

1-топка пароутворювача; 2-жароутворювач;3-циклон; 4-коптильно-сушильна піч;5- верхня розподільна решітка; 6- нижня розподільна решітка; 7 – повітряна сорочка; 8-плита для спалювання тирси; 9 – вікно для завантаження тирси; 10 –топка печі; 11-вентилятор; 12- електродвигун.

 

У верхній і нижній частинах камери встановлені розподільні ґрати, для рівномірного розподілу гарячого повітря.

Жароутворювач виконаний з вогнетривкої цегли і складається з топки, трьох вертикальних каналів і циклона.

 У каналах відбувається догорання топкових газів. Циклон служить для очищення газів від зважених твердих речовин. Під час процесу підсушування і проварки риби, вентилятор відсмоктує топкові гази, як з камери, так і з повітряної сорочки. У процесі копчення припиняється подача гарячого газу в камеру. На плиту, що нагріта до температури 500-600°С, насипається порція тирси, і камера герметично закривається.

 Тирса, потрапляючи на розпечену плиту, загорається без доступу повітря. Відбувається процес сухої перегонки деревини, зв'язаний з інтенсивним виділенням диму. Згорання палива в умовах даної камери значно відрізняється від умов згорання в звичайних подових коптильних печах. Це прискорює процес копчення риби.

 

Електрокоптильні установки

Електрокоптильні установки (рис.2.4, 2.5) призначені для гарячого копчення риби різних видів довжиною 150-180 мм і масою до 300 г. Продуктивність установки Київського рибокомбінату по готовій продукції складає при копченні хека, сардини 1000-1200 кг, салаки 800, каспійської кільки 500 кг у зміну.

 

Рис.2.4. Електрокоптильна установки Київського рибокомбінату:

1-зона завантаження; 2-конвеєр; 3-електронагрівники; 4- електроди

 

Установка являє собою вертикальну будівельну конструкцію баштового типу висотою 16 м. У робочому обсязі установки розташовується безупинний ланцюговий конвеєр, на підвіски якого навішують шомпола з нанизаною рибою. В установці мається три зони - підсушування, копчення і проварки. Копчення риби відбувається в результаті іонізації осідаючих на поверхню риби часток диму, подаваного в зону копчення. Після закінчення технологічного циклу рибу охолоджують. Установка працює в безупинному режимі.

Режимні параметри процесу регулюють, змінюючи число включених електронагрівників, напруга в іонізуючій зоні, швидкість руху ланцюгового конвеєра в межах від 0,003 до 0,025 м/с.

Електрокоптильна установка Астраханського рибокомбінату призначена для гарячого копчення каспійської кільки (рис.2.5). Продуктивність установки складає 500 кг у зміну. Установка виконана в баштовому варіанті з двома рівнобіжними шахтами. У першій розташовуються зони підсушування і пропікання, у  другій копчення. Через усі зони проходить ланцюговий конвеєр, на який навішують шомпола з нанизаною рибою. Довжина шомполів 350 мм, діаметр 2 мм. На кожну траверсу конвеєра навішують по чотири шомпола.

 

 

 

 

Рис.2.5. Електрокоптильна установки Астраханського рибокомбінату:

 1-електроди; 2- зона завантаження; 3-випромінювачі теплові; 4- конвеєр

 

Швидкість руху ланцюгового конвеєра регулюється за допомогою варіатора. При швидкості конвеєра 0,016 м/с тривалість підсушування складає 5 хв, копчення - 4,5 хв, пропікання - 10 хв, весь цикл обробки риби займає 30 хв. Потужність панелей випромінювачів установки 150 кВт, загальна електроустановочна потужність 166 кВт. Установка займає площу 36 м².

Електрокоптильна установка ЕКУ призначена для копчення риби різних видів довжиною до 300 мм і товщиною не більш 40 мм. Продуктивність установки по готовому продукті складає близько 250 кг/год. Установка складається з наступних основних вузлів: коптильного тунелю з конвеєром, тепловентиляційної системи, димогенератора, електропривода і високовольтного блоку. Коптильний тунель по довжині розділений на чотири зони: підсушування, копчення, проварювання й охолодження. Через весь тунель проходить нескінченний ланцюговий конвеєр, що рухається по петлеподібній трасі; швидкість руху конвеєра регулюється від 0,003 до 0,016 м/с.

 Спочатку риба надходить у зону підсушування, що складає з двох секцій: у першій секції конвеєр з рибою рухається знизу нагору, у другій - зверху вниз і проходить між інфрачервоними електровипромінювачами. Далі риба надходить у зону копчення, куди подається дим. У зоні проварювання риба на конвеєрі проходить через три секції, рухаючи поперемінно знизу нагору і навпаки. Після проварювання риба надходить у зону охолодження, у яку зовнішнє повітря подається вентилятором через жалюзі і виводиться зверху через окремий повітропровід.

Сумарна споживана потужність установки 85 кВт, габаритні розміри тунелю 6127× 1200× 3200 мм.

Оформлення звіту

5.1Тема та ціль роботи.

5.2 Коротке теоретичне обґрунтування.

5.3 Опис принципу дії та схема роботи розглянутого обладнання.

5.4 Висновки про виконану роботу.

 

 

Лабораторна робота № 3