Основні заходи і засоби захисту від ураження електричним струмом. Захисне заземлення та принцип його дії. Блискавка та її пожежонебезпечна і уражаюча дії.

 

Основні причини нещасних випадків від дії електричного струму:

• випадковий дотик, наближення на небезпечну відстань до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;

• поява напруги дотику на металевих конструктивних частинах електроустаткування (корпусах, кожухах тощо) у результаті пошкодження ізоляції або з інших причин;

• поява напруги на відключених струмопровідних частинах, на яких працюють люди, внаслідок помилкового включення установки;

• виникнення напруги кроку на поверхні землі через замикання проводу на землю.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

• забезпечення недоступності струмопровідних частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;

• електричний поділ мережі;

• усунення небезпеки ураження з появою напруги на корпусах, кожухах та інших частинах електроустаткування, що досягається захисним заземленням, зануленням, захисним відключенням;

• застосування малих напруг;

• захист від випадкового дотику до струмопровідних частин застосуванням кожухів, огорож, подвійної ізоляції;

• захист від небезпеки при переході з вищої на нижчу напругу;

• контроль і профілактика пошкоджень ізоляції;

• компенсація ємнісної складової струму замикання на землю;

• застосування спеціальних електрозахисних засобів - переносних приладів і запобіжних пристроїв;

• організація безпечної експлуатації електроустановок.

Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих частин, що не є струмоведучими, але можуть виявитися під напругою. Принцип дії захисного заземлення – зниження до безпечних значень напруги дотику та кроку, зумовлених замиканням на корпус.

 Захисна дія заземлення електроустановки полягає у тому, що струм замикання перерозподіляється між заземлюючим пристроєм і людиною обернено пропорційно їхнім електричним опорам. Отже, захисне заземлення повинно мати електричний опір, значно менший по величині, ніж опір тіла людини. Тільки при такій умові на людину, що доторкнулася до ушкодженого устаткування, прийдеться безпечна частина струму.

 Захисне заземлення складається із: заземлювача і заземлюючого провідника.

 Заземлюючий пристрій являє собою сукупність конструктивно об’єднаних провідників і заземлювачів.

  Заземлюючий провідник – це провідник, який з’єднує частини конструкції, що заземлюються, із заземлювачем.

 Заземлювач – це сукупність з’єднаних між собою провідників, що знаходяться в стиканні з землею або її еквівалентом. Заземлювачі можуть бути природними і штучними.

Блискавка — електричний розряд між хмарами або між хмарою і землею.

В процесі утворення опадів у хмарі відбувається електризація крапель або льодяних частинок. Внаслідок сильних висхідних потоків повітря в хмарі утворюються відокремлені області, заряджені різнойменними зарядами. Коли напруженість електричного поля у хмарі або між нижньою зарядженою областю і землею досягає пробійного значення, виникає Блискавка. Блискавки поділяються на лінійні, плескаті, кулясті і чоткові.

Блискавки утворюють в атмосфері електромагнітні коливання, так звані атмосферики, які перешкоджають радіозв'язку, особливо на довгих і середніх хвилях.Блискавки — велика загроза для життя людей. Ураження блискавкою можливо як при перебуванні просто неба, так і в закритому приміщенні. Частіше страждають люди, що знаходяться під час грози на відкритій місцевості, переховуються від дощу під деревами і поблизу від працюючого електроустаткування (включеного в мережу телевізора, радіоприймача або увімкненого мобільного телефону).

 

1. Основні світлотехнічні кількісні та якісні показники.

Кількісні показники

Відчуття зору відбувається під впливом видимого випромінювання (світла), яке являє собою електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 0,38... 0,76 мкм. Чутливість зору максимальна до електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 0,555 мкм (жовто-зелений колір) і зменшується до кордонів видимого спектру.
Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками. До кількісних показників відносяться:
- Світловий потік Ф - частина променистого потоку, яка сприймається людиною як світло; характеризує потужність світлового випромінювання, вимірюється в люменах (лм);
- Сила світла J - просторова щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dФ, що виходить від джерела і рівномірно поширюється всередині елементарного тілесного кута dΩ, до величини цього кута; J == dФ / dΩ; вимірюється в канделах (кд);
- Освітленість Е - поверхнева щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dФ, рівномірно падаючого на висвітлювану поверхню dS (м ^2), до її площі: Е = dФ / dS, вимірюється в люксах (лк);
- Яскравість L поверхні під кутом α до нормалі-це відношення сили світла dJα, випромінюваної, освітлюваної або світиться поверхнею в цьому напрямку, до площі dS проекції цієї поверхні, на площину, перпендикулярну до цього напрямку: L = dФ / (dScosα), вимірюється в кд • м ^-2.

- Св ітимість (М) – відношення світлового потоку до площі випромінюючої поверхні.

 

Якісні показники

Для якісної оцінки умов зорової роботи використовують такі показники як фон, контраст об'єкта з фоном, коефіцієнт пульсації освітленості, показник освітленості, спектральний склад світла.
Фон - це поверхня, на якій відбувається розрізнення об'єкта. Фон характеризується здатністю поверхні відображати падаюче на неї світловий потік. Ця здатність (коефіцієнт відбиття р) визначається як відношення відбитого від поверхні світлового потоку Ф _отр до падаючого на неї світловому потоку ФПАД; р == Фот / ФПАД. У залежності від кольору і фактури поверхні значення коефіцієнта відображення знаходяться в межах 0,02... 0,95; при р> 0,4 ​​фон вважається світлим; при р = 0,2... 0,4-середнім і при р <0,2-темним.
Контраст об'єкта з фоном k - ступінь розрізнення об'єкта і фону-характеризується співвідношенням яскравостей розглянутого об'єкта (точки, лінії, знаки, плями, тріщини, ризики або інших елементів) і фону; k = (L _op - L _o) / L _op вважається великим, якщо k> 0,5 (об'єкт різко виділяється на тлі), середнім при k == 0,2... 0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю) і малим при k <0,2 (об'єкт слабо помітний на тлі).
Коефіцієнт пульсації освітленості kЕ-це критерій глибини коливань освітленості в результаті зміни в часі світлового потоку
KЕ = 100 (E _{max-E min)} / (2E _ср);
де E _max, E _min E _cp - максимальне, мінімальне та середнє значення освітленості за період коливань; для газорозрядних ламп kе = 25... 65%, для обичнихламп розжарювання k _E ≈ 7%, для галогенних ламп розжарювання K _E = 1%.
Показник осліпленості Ро - критерій оцінки сліпучої дії, створюваного освітлювальної установкою,
Po = 1000 (V ₁ / V ₂ -1),
де V ₁ і V _{2-видимість} об'єкта розрізнення відповідно при екранування і наявності яскравих джерел світла в полі зору.
Екранування джерел світла здійснюється за допомогою щитків, козирків і т.п.
Видимість V характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Вона залежить від освітленості, розміру об'єкта, його яскравості, контрасту об'єкта з фоном, тривалості експозиції. Видимість визначається числом порогових контрастів в контрасті об'єкту з фоном, тобто V = k / k _{п op,} де k _пір - пороговий або найменший помітний оком контраст, при невеликому зменшенні якого об'єкт стає невиразний на цьому тлі.