Причини ураження електричним струмом. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом. Види електротравм та їх загальна характеристика.

Причини ураження електричним струмом. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом. Види електротравм та їх загальна характеристика.

 

Аналіз нещасних випадків, зв'язаних з дією електричного струму, дозволяє виявити основні причини, якіможна об'єднати в групи:

1) Випадковий дотик до струмоведучих частин, які знаходяться пі днапругою, при проведенні ремонтних робіт, або з-за несправності захисних засобів, з-за помилок.

2) Появана пруги на металевих частинах виробничого устаткування (огородженнях, корпусах, кожухах), щоможливо в результаті пошкодження золяції струмоведучих частин електроустаткування з проводом, що знаходиться під напругою; замикання фази на землю.

3) Помилков епідключенн яустаткування під напругу під час проведення на ньому ремонтно-профілактичнихробіт; замикання між відключеними і струмоведу-чими частинами, що знаходяться піднапругою; розряд блискавки безпосередньо в установку або поблизунеї.

4) Виникнення кроковоїн апруги на поверхні землі, наякій знаходиться людина. Цеем оже бути результатом замикання проводу на землю, несправностей у пристроях робочогоабозахисного заземлення, занулення. Важливою загальною причиною поразок струмом є незнання правил поводження з злектронебезпечнимиоб'єктами та умов їх експлуатації.

Дія електричного струму на організм людини супроводжуєтьсяз овнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень, електрични хзнаків, електрометалізаціїшкіри, опіків.

Електричний струм, проходячи через організм людини виклик термічний, електролітичний і біологічний вплив.

Тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку.

Різноманітність впливу електричного струму на організм людинї призводять до електротравм, котріумовно поділяються на два види:

— місцеві електротравми, котріозначають місцеве ушкодженні

організму;

— загальні електротравми (електричніудари), коли уражається (або

виникаєзагрозаураження) весь організм внаслідок порушення

нормальної діяльності життєвоважливих органів та систем.

 

 

Стандартизація у галузіохоронипраці. Держстандарти, ДСанПіН, ДБН та інші.

Після проголошення Україною незалежності і розпаду СРСР стандарти (ГОСТи) визнані міждержавними. Крім того, Державний Комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації розробляє державні стандарти України (ДСТУ). В Україні з 1995 року діє Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), до якого ввійшли більш ніж 2000 нормативних актів (правил, норм, положень, інструкцій тощо), а також близько 350 міждержавних стандартів системи безпеки праці (ГОСТ ССБТ) і біля 40 державних стандартів України (ДСТУ). Реєстр ДНАОП — це офіційне видання, що підлягає використанню власниками підприємств, посадовими особами та працюючими. Правила, норми, стандарти безпеки праці вимагають створення безпечних машин, механізмів, верстатів, інструментів та іншого виробничого приладдя, розробки безпечних технологічних процесів, методів та прийомів праці, створення ефективних і надійних засобів колективного і індивідуального захисту працюючих на виробництві, забезпечення дотримання правил і норм, встановлених для виробничих процесів та обладнання, засобів захисту, а також самих працюючих.

Стандарти безпеки праці встановлюють загальні вимоги і норми безпеки по видах небезпечних та шкідливих виробничихфактор.

 

Кількісні показники

Відчуття зору відбувається під впливом видимого випромінювання (світла), яке являє собою електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 0,38... 0,76 мкм. Чутливість зору максимальна до електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 0,555 мкм (жовто-зелений колір) і зменшується до кордонів видимого спектру.
Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками. До кількісних показників відносяться:
- Світловий потік Ф - частина променистого потоку, яка сприймається людиною як світло; характеризує потужність світлового випромінювання, вимірюється в люменах (лм);
- Сила світла J - просторова щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dФ, що виходить від джерела і рівномірно поширюється всередині елементарного тілесного кута dΩ, до величини цього кута; J == dФ / dΩ; вимірюється в канделах (кд);
- Освітленість Е - поверхнева щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dФ, рівномірно падаючого на висвітлювану поверхню dS (м ^2), до її площі: Е = dФ / dS, вимірюється в люксах (лк);
- Яскравість L поверхні під кутом α до нормалі-це відношення сили світла dJα, випромінюваної, освітлюваної або світиться поверхнею в цьому напрямку, до площі dS проекції цієї поверхні, на площину, перпендикулярну до цього напрямку: L = dФ / (dScosα), вимірюється в кд • м ^-2.

- Св ітимість (М) – відношення світлового потоку до площі випромінюючої поверхні.

 

Якісні показники

Для якісної оцінки умов зорової роботи використовують такі показники як фон, контраст об'єкта з фоном, коефіцієнт пульсації освітленості, показник освітленості, спектральний склад світла.
Фон - це поверхня, на якій відбувається розрізнення об'єкта. Фон характеризується здатністю поверхні відображати падаюче на неї світловий потік. Ця здатність (коефіцієнт відбиття р) визначається як відношення відбитого від поверхні світлового потоку Ф _отр до падаючого на неї світловому потоку ФПАД; р == Фот / ФПАД. У залежності від кольору і фактури поверхні значення коефіцієнта відображення знаходяться в межах 0,02... 0,95; при р> 0,4 ​​фон вважається світлим; при р = 0,2... 0,4-середнім і при р <0,2-темним.
Контраст об'єкта з фоном k - ступінь розрізнення об'єкта і фону-характеризується співвідношенням яскравостей розглянутого об'єкта (точки, лінії, знаки, плями, тріщини, ризики або інших елементів) і фону; k = (L _op - L _o) / L _op вважається великим, якщо k> 0,5 (об'єкт різко виділяється на тлі), середнім при k == 0,2... 0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю) і малим при k <0,2 (об'єкт слабо помітний на тлі).
Коефіцієнт пульсації освітленості kЕ-це критерій глибини коливань освітленості в результаті зміни в часі світлового потоку
KЕ = 100 (E _{max-E min)} / (2E _ср);
де E _max, E _min E _cp - максимальне, мінімальне та середнє значення освітленості за період коливань; для газорозрядних ламп kе = 25... 65%, для обичнихламп розжарювання k _E ≈ 7%, для галогенних ламп розжарювання K _E = 1%.
Показник осліпленості Ро - критерій оцінки сліпучої дії, створюваного освітлювальної установкою,
Po = 1000 (V ₁ / V ₂ -1),
де V ₁ і V _{2-видимість} об'єкта розрізнення відповідно при екранування і наявності яскравих джерел світла в полі зору.
Екранування джерел світла здійснюється за допомогою щитків, козирків і т.п.
Видимість V характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Вона залежить від освітленості, розміру об'єкта, його яскравості, контрасту об'єкта з фоном, тривалості експозиції. Видимість визначається числом порогових контрастів в контрасті об'єкту з фоном, тобто V = k / k _{п op,} де k _пір - пороговий або найменший помітний оком контраст, при невеликому зменшенні якого об'єкт стає невиразний на цьому тлі.

 

Питання 16. Основні характеристики мікроклімату виробничих приміщень. Його вплив на стан організму працівника, принципи санітарно – гігієнічного нормування.

 

Мікроклімат виробничих приміщень - умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення.

Мікроклімат виробничих приміщень, восновному, впливає на тепловий стан організму людини та її теплообмін з навколишні середовищем.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це таке поєднання параметрів мікроклімату, що при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечує відчуття теплового комфорту і створює передумови для високої працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови - це такі поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати напругу реакцій терморегуляції і які не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. При цьому не виникає порушень устані здоров'я, не спостерігаються дискомфортні тепловідчуття, погіршують самопочуття і зниження працездатності. Оптимальні параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях забезпечуються системами кондиціонування повітря, а допустимі параметри - звичайними системами вентиляції та опалення.

 

Питання 17. Вимоги до виробничого освітлення. Оцінка та нормування природного освітлення.

 

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

— створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

— не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

— забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

— не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

— повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;

— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);

— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Оцінка природного освітлення на виробництві внаслідок його змін залежно від часу доби, пори року й атмосферних умов проводиться у відносних показниках — за допомогою коефіцієнта природної освітленості КПО (енIII)- відношення (у відсотках освітленості) у цій точці приміщення Евн до спостерігається одночасно освітленості під відкритим небом Eнар.

де Е_вн — освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим);

Е_нар — освітленість горизонтальної поверхні, щостворюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.

 

Цей коефіцієнт і прийнято як нормовану величину. Нормовані значення КПО,% для будинків, розташованих у 1-У поясах світлового клімату, визначають за формулою:

де (енIII) - значення КПО для будинків, розташованих у ІІІ поясі світлового клімату (табл. 14 СНиП П-4-79); m — коефіцієнт світлового клімату; с - коефіцієнт сонячності клімату (коефіцієнти m і с беруться за табл. 4 і 5 СНиП П-4-79).

На значення КПО впливають розмір і конфігурація приміщення, розміри і розташування світлоприймачів, відбивна здатність внутрішніх поверхонь приміщення та його затінюючих об'єктів. Залежно від призначення приміщення і розташування в ньому світлопрорізів КПО нормується від 0,1 до 10%. Норми природного освітлення приміщень встановлені окремо (табл. 1 СНиП ІІ-4-79):

Питання 18. Пожежна профілактика. Матеріали і засоби протипожежного (визначення та загальні характеристики).

Пожежна профілактика промислових об’єктів полягає в наступному:

- запобігання утворення горючого середовища, а також обмеження горючості речовин, матеріалів та обладнання, що використовується в виробництві;

- запобігання утворення в горючому середовищі джерел запалення;

- обмеження температури та тиску горючого середовища нижче допустимої.

 

Питання 19. Загальні вимоги техніки безпеки до виробничого обладнання і виробничих процесів. Поняття „небезпечна зона обладнання”.

Основними вимогами безпеки, що пред'являються до конструкції машин і механізмів, є: безпека для здоров'я і життя людини, надійність, зручність експлуатації. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання встановлені ГОСТ 12.2.003-74 *. Їх виконання робить машини і механізми безпечними не тільки при експлуатації, але і при монтажі, ремонті, транспортуванні і зберіганні. Згідно з цим стандартом безпеку виробничого обладнання повинна забезпечуватися:

1. - Вибором принципів дії, конструктивних схем, безпечних елементів конструкції і т. п.;

2. - Застосуванням в конструкції засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування;

3. - Застосуванням в конструкції засобів захисту;

4. - Виконанням ергономічних вимог;

5. - Включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання;

6. - Застосуванням в конструкції відповідних матеріалів.

Безпека виробничих процесів значною мірою залежить від рівня організації та планування цехів, ділянок, від облаштованості та організації робочих місць. Вона забезпечується комплексом проектних та організаційних рішень, який містить: відповідний вибір технологічних процесів, робочих операцій, виробничого обладнання, порядок його обслуговування й умови його розміщення, засоби зберігання і транспортування матеріалів, заготівок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва, засобів захисту працівників.

Загальні вимоги до виробничих процесів передбачають:

· заміну технологічних процесівта операцій, пов’язаних з виникненням небезпечних і шкідливих факторів, процесами та операціями, при виконанні яких ці фактори відсутні;

· комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;

· застосування дистанційного управління технологічними процесами;

· герметизацію обладнання;

· застосування засобів колективного захисту працівників;

· усунення контакту працівників з матеріалами, заготовками, готовою продукцією, відходами виробництва, які справляють небезпечну дію;

· перехід від періодичних процесів до безперервних;

· застосування контролю й управління технологічними процесами;

· використання раціональних режимів праці та відпочинку.

Щодо безпеки виробничого обладнання, то її слід охарактеризувати як властивість виробничого обладнання зберігати відповідність вимогам безпеки праці при виконанні заданих функцій в умовах, установлених нормативно-технічною документацією.

Конструкції машин і виробничого обладнання повинні проектуватися так, щоб вони не були джерелом несприятливого впливу на людину. Це означає, що конструкції обладнання повинні відповідати вимогам підтримки на робочому місці санітарно-гігієнічних умов праці на рівні нормативів, установлених законодавством про охорону праці. У проектуванні конструкцій машин і виробничого обладнання має враховуватися також забезпечення обслуговування обладнання в сприятливих для працівника позах із застосуванням зусиль, траєкторії, швидкості та кількості рухів суглобів у фізіологічно допустимих позах.

Питання 20. Вібрація – характеристика, нормування та методи зниження її впливу на людей.

Вібрація - це складний коливальний процес, який виникає при періодичному зміщення центру ваги будь-якого тіла від положення рівноваги.

Основними параметрами, що характеризують вібрацію, що діє за синусоїдальним законом, є:

· амплітуда зміщення - найбільше відхилення коливної точки від положення рівноваги А, м;

· коливальна швидкість - максимальна з значенні швидкості хитається точки V, м / с;

· коливальний прискорення - максимальне з значень прискорень коливається точки Q, м / с 2;

· частота f, Гц.

За способом передачі на людину вібрацію поділяють на загальну, що передається через опорні поверхні на тіло сидить або стоїть людини, та локальну, що передається через руки людини.

По напрямку розрізняють вібрацію, що діє вздовж осей ортогональної системи координатдля загальної вібрації, що діє вздовж всієї ортогональної системи координат для локальної вібрації.

За джерела виникнення вібрацію поділяють на транспортну (при русі машин), транспортно-технологічну (при поєднанні руху з технологічним процесом, мри розкиданні добрив, косовиці або обмолоті самохідним комбайном і т. д.) і технологічну (при роботі стаціонарних машин)

Вібрація характеризується частотою f, тобто числом коливань і секунду (Гц), амплітудою А, тобто (м/с) и ускорением. зміщенням хвиль, або висотою підйому від положення рівноваги (мм), швидкістю V (м / с) і прискоренням. Весь діапазон частот вібрацій також розбивається на октавні смуги: 1, 2, 4, 8, 16, 32, 63 125, 250, 500, 1000, 2000 Гц. Абсолютні значення параметрів, що характеризують вібрацію, змінюються в широких межах, з цього використовують поняття рівня параметрів, що представляє собою логарифмічне відношення значення параметра до опорного або пороговому його значенню.

Нормування. Мета нормування вібрацій - запобігання функціональних розладів і захворювань, надмірного втоми і зниження працездатності. В основі гігієнічного нормування лежать медичні показання. Нормуванням встановлюють допустиму добову або тижневу дози, що попереджають в умовах трудової діяльності функціональні розлади або захворювання працюючих.

Для нормування впливу вібрації встановлені чотири критерії: забезпечення комфорту, збереження працездатності, збереження здоров'я і забезпечення безпеки. У останньому випадку використовуються гранично допустимі рівні для робочих місць.

Стосовно до вібрацій існує технічна (поширюється на джерело вібрації) і гігієнічне нормування (визначає ПДУ вібрації на робочих місцях). Остання обмежує рівні вібраційної швидкості і прискорення в октавних або третиннооктавних смугах среднегеометрических частот.При гігієнічній оцінці вібрацій нормованими параметрами є середні квадратичні значення віброшвидкості (і їх логарифмічні рівні) або віброприскорення як у межах окремих октав, так і третьеоктавних смуг. Для локальної вібрації норми вводять обмеження тільки в межах октавних смуг.

При інтегральній оцінці за частотою нормованим параметром є корректированное значення контрольованого параметра вібрації, вимірюване за допомогою спеціальних фільтрів. Локальну вібрацію оцінюють, використовуючи середнє за час дії корректированное значення.

Естественная вентиляция

Воздухообмен при естественной вентиляции происходит вследствие разности

температур воздуха в помещении и наружного воздуха, а также в результате

действия ветра.

Механическая вентиляция

В системах механической вентиляции движение воздуха осуществляется

вентиляторами и в некоторых случаях эжекторами.

Приточная вентиляция. Установки приточной вентиляции обычно состоят из

следующих элементов (рис. 13,а): воздухозаборное устройство 1 для забора

чистого воздуха; воздуховоды 2, по которым воздух подается в помещение;

фильтры 3 для очистки воздуха от пыли; калориферы 4 для нагрева воздуха;

вентилятор 5; приточные насадки 6; регулирующие устройства, которые

устанавливаются в воздухоприемном устройстве и на ответвлениях

воздуховодов.

Вытяжная вентиляция. При работе вытяжной системы чистый воздух поступает в помещение черезнеплотности в ограждающих конструкциях. В ряде случаев это обстоятельство

является серьезным недостатком данной системы вентиляции, так как

неорганизованный приток холодного воздуха (сквозняки) может вызвать

простудные заболевания.

Приточно-вытяжная вентиляция. В этой системе воздух подается в

помещение приточной вентиляцией, а удаляется вытяжной вентиляцией (рис.13,а

и б), работающими одновременно.

Причини ураження електричним струмом. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом. Види електротравм та їх загальна характеристика.

 

Аналіз нещасних випадків, зв'язаних з дією електричного струму, дозволяє виявити основні причини, якіможна об'єднати в групи:

1) Випадковий дотик до струмоведучих частин, які знаходяться пі днапругою, при проведенні ремонтних робіт, або з-за несправності захисних засобів, з-за помилок.

2) Появана пруги на металевих частинах виробничого устаткування (огородженнях, корпусах, кожухах), щоможливо в результаті пошкодження золяції струмоведучих частин електроустаткування з проводом, що знаходиться під напругою; замикання фази на землю.

3) Помилков епідключенн яустаткування під напругу під час проведення на ньому ремонтно-профілактичнихробіт; замикання між відключеними і струмоведу-чими частинами, що знаходяться піднапругою; розряд блискавки безпосередньо в установку або поблизунеї.

4) Виникнення кроковоїн апруги на поверхні землі, наякій знаходиться людина. Цеем оже бути результатом замикання проводу на землю, несправностей у пристроях робочогоабозахисного заземлення, занулення. Важливою загальною причиною поразок струмом є незнання правил поводження з злектронебезпечнимиоб'єктами та умов їх експлуатації.

Дія електричного струму на організм людини супроводжуєтьсяз овнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень, електрични хзнаків, електрометалізаціїшкіри, опіків.

Електричний струм, проходячи через організм людини виклик термічний, електролітичний і біологічний вплив.

Тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку.

Різноманітність впливу електричного струму на організм людинї призводять до електротравм, котріумовно поділяються на два види:

— місцеві електротравми, котріозначають місцеве ушкодженні

організму;

— загальні електротравми (електричніудари), коли уражається (або

виникаєзагрозаураження) весь організм внаслідок порушення

нормальної діяльності життєвоважливих органів та систем.