Горіння, розподіл матеріалів і речовинзасхильністюдогоріння. Категорії приміщеньта виробництвза вибухопожежноюнебезпекою

Горіння – це екзотермічна реакція окислення речовини, що супроводжується виділенням диму та (або) виникнення полум’я і (або) свіченням. Залежно від швидкості процесу горіння може відбуватися у формі власно горіння, вибуху і детонації.

Для виникнення і розвитку процесу горіння необхідна наявність трьох складових: пальної речовини, окислювача (кисню повітря) і джерела запалювання. Для припинення горіння достатньо усунути хоча б одну з цих складових.

Для виникнення горіння пальна система (пальна речовина й окислювач) повинна бути нагріта до певної температури. Цю роль виконує джерело запалювання (полум'я, іскра, тепловий прояв удару, стиски, тертя, хімічної реакції та ін.). У сталому процесі горіння постійним джерелом запалення є зона горіння.

Багато речовин при нагріванні до певної температури спроможні самоспалахувати.

       Ряд речовин має здатність до самозаймання. Під ним розуміють явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводять до виникнення горіння речовини при відсутності джерела запалювання.

       Речовини схильні до самозаймання діляться на три групи:

       - самозаймисті від дії повітря (рослинні олії і тваринні жири, нанесені тонким прошарком на волокнисті і порошкоподібні матеріали, торф та ін.);

- викликають появу горіння при дії на них води (негашене вапно, карбід кальцію та ін.);

       - самозаймисті при змішуванні один з одним (наприклад, ацетилен, водень і метан у суміші з хлором самозаймаються при денному світлі).

Пожежна небезпека виробничих будинків визначається пожежною небезпекою технологічного процесу і конструктивно-планувальних рішень будинків.

       Виходячи з властивостей використовуваних речовин і умов їх застосування або опрацювання, всі виробництва і склади діляться на п'ять категорій: А,Б - вибухонебезпечні; В – пожежонебезпечні; Г і Д.

Категорія вибухопожежонебезпечності конкретного об'єкта визначається відповідно до вимоги ОНТП 24-86 [8]. Категорія вибухонебезпечності виробництва обумовлює вимоги до вогнестійкості виробничих будинків, а також до групи займистості матеріалів і конструкцій, використовуваних для будівництва.

Під вогнестійкістю розуміють здатність будівельних конструкцій і елементів зберігати свою несучу здатність, а також чинити опір виникненню наскрізних отворів чи прогріванню до критичних температур і поширенню вогню. Існує п'ять ступенів вогнестійкості будинків і споруд, що характеризуються межами вогнестійкості будівельних конструкцій, тобто часом у годинах, по закінченню якого конструкція втрачає свою несучу або захисну спроможність [6].

       Межі вогнестійкості будівельних конструкцій залежать від групи займистості і горючості будівельних матеріалів, з яких вони складаються.

Будівельні матеріали залежно від значень параметрів горючості поділя­ють на негорючі (НГ) й горючі (Г).

 

3.    Крокованапруга та напруга дотику. Перша (долікарська) допомога потерпілим при ураженніе лектричним струмом.

Кро́кова напру́га виникає навколо струмопровідної лінії, що торкаєтьсяземлі, таприпересуваннілюдини в небезпечнійзоні.Чим ближчелюдиназнаходиться до місцяторкання, тимвищою є небезпекаураження.

Напругадотику — ценапругаміждвома точками ланки струму, якиходночасноторкаєтьсялюдина. Чисельно вона дорівнюєрізниціпотенціалів корпуса та точокґрунту, в якихзнаходяться ноги людини.

Напругадотику зростає з ізбільшенням віддалі відз аземлювача, і за межами зонирозтікання струму вона дорівнюєнапрузі на корпусіобладнання, Струм, щопротікає через людину

Крокова напруга — ценапругаміждвома точками ланки струму, якізнаходяться одна відодної на віддалікроку і на якиходночасностоїтьлюдина.

Чисельнокрокованапругадорівнюєрізниціпотенціалівточок, на якихзнаходяться ноги людини.

Напруга дотику максимальна біля заземлювача і зменшується з віддаленням ві заземлювача. Поза межами поля розтікання вона рівна нулю. Крокова напруга також зроста єзізбільшенням ширини кроку.

Умови ураження людини напругою дотику та кроковоюнапругоюрізні, оскільки струм протікаєрізними шляхами.

При напрузі дотику — через груднуклітку, а при кроковійнапрузі — по нижнійпетлі. Значнакроковенапругавикликаєсудоми в ногах, людинападає,потім ланка струму замикаєтьсявздовжвсьоготілалюдини.

Перша медична допомога — це комплекс заходів, спрямованихнавідновлення або збереження здоров'япотерпілих, здійснюваних немедичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпшим (самодопомога). Найважливіше положення надання першоїдопомоги — її терміновість. Чим швидше вона надана, тимбільшесподівань на сприятливийнаслідок.