Структура розрахунково-пояснюючої записки

Вступ.                                                                                         

1. Огляд літератури по темі.                                                .

1.1. Обґрунтування вибраного напрямку роботи.                  

1.2. Огляд конструкцій існуючих машин і апаратів.               

2. Обґрунтування конструктивно-технологічної схеми машини та робочих органів.                                                                                                

3. Розрахунок основних конструктивно-технологічних параметрів та режимів роботи машини.                                                                                  

3.1. Конструктивно-технологічні розрахунки.

3.2. Технологічні розрахунки.                                                  

3.3. Правила безпечної експлуатації.                                       

4. Використання даної машини на виробництві.

5. Економічне обґрунтування роботи удосконаленої машини.

Загальні висновки та пропозиції.                                              

Список літератури.                                                                    

Додатки.

Графічна частина

Лист 1.Технологічна (або кінематична, гідравлічна, функціональна, електрична) схема машини (формат А1).

Лист 2.Загальний вигляд (формат А1).

Лист 3. Вузол і робочі креслення окремих деталей (формат А1).

Тематика курсових проектів

Розробка або модернізація робочого органу чи вузла машини:

Дати перелік машин

 - переробки зерна на крупи;

 - переробки м’яса;

 - переробки зерна на борошно;

 - переробки фруктів на концентрований сік;

 - випікання хліба;

 - переробки зерна на зелений гідропонний корм;

 - виробництва солоду;

 - виготовлення комбікормів;

 - виготовлення соєвого молока;

 - переробки зерна на екструдований корм;

 - переробки зерна соняшника на олію;

 - зберігання фруктів;

 - зберігання коренебульбоплодів;

 - зберігання зернових мас;

 - сушіння зерна;

 - сушіння фруктів.

Орієнтовний розподіл балів, що присвоюються студентам

 

Кожен змістовий модуль оцінюється у балах, ураховуючи навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань та модульний контроль. Орієнтовний розподіл балів, що присвоюються студентам, наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

Орієнований розподіл балів, що присвоюються студентам

Вид контролю	Модуль	Тема	Навчальні заняття	Виконання індивідуальних завдань	Модульний контроль	Усього балів
Поточний контроль	1	1.1.	3		1	4
		1.2.	3		1	4
		1.3.	3		1	4
	Усього за змістовий модуль 1		9		3	12
	2	2.1.	3		1	4
		2.2.	3		1	4
		2.3.	3		1	4
		2.4.	3		1	4
	Усього за змістовий модуль 2		12		4	16
	3	3.1.	3		1	4
		3.2.	3		1	4
		3.3.	3		1	4
	Усього за змістовий модуль 3		9		3	1 2
	4	4.1.	3		1	4
		4.2.	3		1	4
		4.3.	3		1	4
	Усього за змістовий модуль 4		9		3	1 2
	Курсовий проект			18		18
Усього за поточний контроль						70
Підсумковий контроль (іспит)						30
Разом						100

 

КРИТЕРІЇ ТА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І УМІНЬ СТУДЕНТІВ

 

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни здійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу.

Поточний – під час виконання практичних (семінарських), лабораторних робіт, індивідуальних завдань (описових робіт (ОР), розрахунково-графічних робіт (РГР), розрахункових робіт (РР), написання рефератів), контроль за засвоєння певного модуля (модульний контроль). Форму проведення поточного контролю і систему оцінювання визначає відповідна кафедра.

Підсумковий – включає диференційований залік і екзамен. Якщо навчальна дисципліна складається з 3-4 модулів, то кожен модуль може оцінюватись в умовних балах пропорційно обсягу часу, відведеному на засвоєння матеріалу цього модуля. Максимально можлива кількість умовних балів за навчальні заняття студента становить 70% (коефіцієнт 0,7) і 30% (коефіцієнт 0,3) припадає на екзамен (або диференційований залік), від загальної кількості умовних балів.

Рішенням кафедри за виконання робіт, які не передбачені навчальним планом, але сприяють підвищенню рівня знань та умінь студентів з навчальної дисципліни (доповідь на студентській конференції, здобуття призового місця на олімпіадах, виготовлення макетів, підготовка наочних посібників тощо) може надаватись до 10% від загальної кількості умовних балів з навчальної дисципліни.

Таблиця 4

КРИТЕРІЇ ТА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І УМІНЬ СТУДЕНТІВ

 

Оцінка національна	Оцінка ЕСТ S	Визначення ЕСТ S	Кількість балів з дисципліни
Відмінно	А	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	>90

Добре