Тести до теми: Бронхіальна астма.

1. Жінка, 36 років, скаржиться на напади сухого кашлю, ядуху. Захворіла після перенесеного ГРЗ 2 роки тому. Об'єктивно: ЧД - 16 за 1 хв, пульс - 68 за 1 хв, АТ - 130/90 мм рт. ст. Над легенями перкуторно визначається ясний легеневий звук, вислухо­вуються розсіяні сухі хрипи. Для визначення зворотності бронхіальної обструкції необхід­но провести пробу такого виду:

А. Із сальбутамолом.

В. З еуфіліном.

С. З фізичним навантаженням.

Д. 3киснем.

Е. З вимірюванням життєвої ємності легень.

 

2. У пульмонологічне відділення госпіталізований хворий В., 48 р. з діагнозом:

бронхіальна астма, загострення. У пацієнта спостерігаються щоденні симптоми

астми, нічні симптоми частіше 1 разу на тиждень, фізична активність обмежена,

якість життя погіршена. Щоденно користується β2-агоністами; 60%<ПШВ<80%.

Добовий розмах ПШВ перевищує 30%. Який ступінь важкості загострення астми

має місце у хворого? 

A. Важкий. Загроза зупинки дихання 

B. Легкий.

C. Астматичний статус, І стадія 

D. Гіпоксемічна гіперкапнічна кома 

E. Середньої важкості 

 

3. Хворий 47-ми років тривало спостерігається з приводу бронхіальної астми. Останнім часом напади почастішали, погано знімаються інгаляціями сальбутамолу або беродуалу. ОФВ₁ -56%. Яку базисну терапію необхідно призначити хворому? 

А. Глюкокортикоїди внутрішньовенно.

В. Форматерол 2 рази в день.

С. Глюкокортикоїди перорально.

Д. Комбінація інгаляційного дозованого глюкокортикоїду і пролонгованого β₂-агоністу.

Е. Серцеві глікозиди.

 

4.  Чоловік, 46 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження та напади ядухи, що виникають двічі на тиждень та зникають після інгаляції 2 доз беротеку. Хворіє понад 20 років після перенесеної пневмонії. Постійно застосовує інтал. Стан погіршився після вірусної інфекції. Об'єктивно: температура тіла - 36,8 °С; ЧД - 22 за 1 хв, пульс - 90 за 1 хв, АТ - 140/85 мм рт. ст. Зріст - 176 см, маса тіла - 92 кг. Акроціаноз. Над легенями на фоні ослабленого везикулярного дихання - велика кількість розсіяних сухих хрипів. Який механізм порушення альвеолярної вентиляції є провідним при захворюванні пацієнта?

А. Перибронхіальний фіброз легень.

В. Гіперреактивність бронхів.

С. Порушення функції нервово-м'язового апарату.

Д. Порушення функції альвеолярно-капілярного бар'єру.

Е. Артеріальна гіпоксемія.  

 

5. Жінка, 50 років, хворіє на бронхіальну астму 20 років. Напади астми розвиваються 2—3 рази на тиждень. Приймає інгаляційний кортикостероїд, сальбутамол за потребою. Не переносить ібупрофен. Відзначає постійне відчуття закладеності в носі. Оториноларинголог виявив поліпи в носі. Об'єктивно: ринорея. ЧД - 22 за 1 хв. ЧСС - 88 за 1 хв, АТ - 120/80 мм рт.ст. У легенях везикулярне ослаблене дихання, розсіяні сухі хрипи. Який варіант астми найбільш імовірно виник у хворої?

А. Атопічна астма.

В. "Аспіринова" астма.

С. Інфекційно-алергічна астма.

Д. Астма фізичного зусилля.

Е. Холінергічна астма.

 

6.   Хворий 49 років скаржиться на ядуху, кашель на протязі 8 год.. Харкотиння не виділяє. Неодноразово цього дня застосовував сальбутамол, беклометазон, але без ефекту. Об'єктив­но: сидить, спираючись на стіл. Ціаноз обличчя, акроціаноз. Периферичних набряків немає. Дихання поверхневе, затруднене, місцями не вислуховується; розсіяні хрипи, значно подовжений ви­дих. Тони серця приглушені, тахікардія. Ps - 112/хв., AT - 110/70 мм рт.ст. Печін­ка біля краю реберної дуги. Який попе­редній діагноз?

A. Бронхіальна астма, помірної важко­сті

B. Серцева астма

C. Аспірація стороннього тіла

D. ХОЗЛ

E. Астматичний статус.  

 

7. У чоловіка 36 років який, хворіє на бронхіальну астму важкого персистуючого

перебігу протягом 16 років та регулярно вживає сальбутамол при приступах,

формотерол 2 рази/доба, беклометазон (бекотид) по 400 мкг 2 рази/доба, теотард 1 раз/доба, виникла важка ядуха. Об’єктивно: ціаноз, ЧСС=95/хв., ЧД=28/хв. Сухі свистячі хрипи чути на відстані, аускультація - “німа” легеня. Стан було куповано в/в

введенням дексаметазону та еуфіліну. Яка подальша корекція тактики лікування хворого є найбільш доцільною? 

A. Курсове в/в введення еуфіліну 

B. Приймати сальбутамол регулярно 

C. Перейти на таблетований гідрокортизон 

D. Збільшити дозу беклометазону 

E Збільшити кратність прийому формотеролу.

 

8.  Хворий 65 років скаржиться на яду­ху, кашель з виділенням червоного пінистиго харкотиння, відчуття нестачі повітря, страх смерті. Об'єктивно: ортопное. Шкіра бліда, акроціаноз, холо­дний липкий піт. Дихання жорстке, в нижньо-задніх відділах з обох сторін - вологі дрібно- та середньопухирчаті хрипи. ЧД - 40/хв. Тони серця різко приглушені. На верхівці серця – ритм галопу. Який найбільш імовірний попе­редній діагноз?

A. Напад бронхіальної астми.

B. Астматичний статус

C. Інфаркт-пневмонія

D. Тромбоемболія легеневої артерії

E. Набряк легень

 

9. Жінка, 34 років, протягом 15 років хворіє на бронхіальну астму. В останній час напади ядухи виникають 4-5 разів на тиждень, нічні напади - 2- 3 рази на місяць. Для купірування нападів застосовує сальбутамол. Об'єктивно: стан відносно задовільний. ЧД - 20 за 1 хв, ЧСС - 76 за 1 хв, АТ - 120/80 мм рт. ст. У легенях дихання жорстке. Тони серця приглушені, ритм правильний. ОФВ₁ в межах 60-75%. Яке лікування необхідно призначити для профілактики нападів бронхіальної астми на першому етапі?

А. Кортикостероїди ін'єкційні.

В. Регулярне застосування сальбутамолу.

С. Кортикостероїди дозовані інгаляційні + пролонгований β₂-агоніст.

Д. Кортикостероїди таблетовані.

Е. Кромоглікат натрію.

        

10. Хворий 47-ми років тривало спостерігається з приводу бронхіальної астми. Останнім часом напади почастішали, не купіруються інгаляціями сальбутамолу або беродуалу. З призначення якої тактики лікування доцільно почати інтенсивне стаціонарне лікування?

А. Глюкокортикоїди внутрішньовенно.

В. Бронходилататори.

С. Оксигенотерапія.

Д. Глкокортикоїди перорально.

Е. Серцеві глікозиди.

 

11.  У хворого, 52 років, тяжкий напад експіраторної задишки, супроводжується тяжким сухим кашлем з дистанційними хрипами, серцебиттям. Який препарат найдоцільніше ввести для невідкладної допомоги?

А. Строфантин.

В. Сальбутамол.

С. Лазолван.

Д. Атровент.

Е. Дексаметазон.

        

12. У хворого важкий напад брон­хіальної астми триває більше 6 го­дин, незважаючи на застосування β- адреноміметиків інгаляційне та внутрі­шньовенне, еуфіліну та антихолінергічних засобів. Якими медикаментами необхідно доповнити невідкладну тера­пію?

A. В-адреноблокатори внутрішньовенно.

B. Антигістамінні засоби.

C. Нестероїдні протизапальні препарати

Д. Кортикостероїди внутрішньовенно

E. Кортикостероїди інгаляційне  

        

13.  Пацієнт, 38 років, хворіє на бронхіальну астму близько 5 років. Напади ядухи легкі, знімаються таблеткою еуфіліну або двома вдихами дозованого симпатоміметика. Щоночі між 4-ю і 5-ю годиною виникає утруднення дихання, яке знімається дозованим симпатоміметиком. Який бронхолітик доцільно рекомендувати хворому перед сном для запобігання нічним симптомам?

А.Беротек.

В. Сальбутамол.

С. Бекотид.

Д. Еуфілін.

Е. Сальметерол

 

14. Жінка 62-х років хворіє на бронхіальну астму. Скаржиться на появу стенокардитичного характеру болю за грудниною, перебої у роботі серця.  Об'єктивно:    температура тіла – 36,6ºС, пульс – 82 уд/хв., екстасистолія, АТ – 160/95 мм.рт.ст., ЧД – 18/хв. В легенях жорстке дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Який з препаратів протипоказаний для лікування серцевої патології в даній ситуації?

А. Верапаміл.

В. Метопролол.

С. Нітросорбід.

Д. Амлодипін.

Е.  Ритмілен.

 

15. Хворий Ф., 36 років, скаржиться на напади задухи з переважно утрудненим

видихом до 2-3 разів на день, які знімаються інгаляціями бета2-адреноміметиків.

Хворіє протягом 10 років. Грудна клітка розширена, над легенями коробковий

перкуторний тон, при аускультації - жорстке дихання з подовженим видихом. В

анамнезі мокроти багато еозинофілів, кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана.

Який попередній діагноз? 

A. Спонтанний пневмоторакс. 

B. ХОЗЛ. 

C. Бронхіальна астма. 

Д. Серцева астма. 

E. Карциноїдний синдром.

 

  16. Хворий скаржиться на напади ядухи, що виникають 1 р. на тиждень, у т.ч. нічні симптоми – 2 р. на місяць, з порушенням нічного сну. ОФВ1 під час приступу – 81% від належного. Який діагноз Ви поставите хворому?

А. Легка персистуюча астма.

В. Інтермітуюча астма.

С. Середньоважка персистуюча астма.

Д. Важка персистуюча астма.

Е. Аспіринова астма.

 

17. При лабораторному обстеженні мокротиння у хворого виявлені ознаки, характерні для бронхіальної астми. Що могли виявити в мокротинні при цьому?

А. Диплобацили Фрідлендера.

В. Кристали Куршмана.

С. Кристали Шарко-Лейдена.

Д. Палички Коха.

Е. Пневмококи Френкеля.

 

18. Хворому з середньоважкою персистуючою бронхіальною астмою призначено комбінований бронхолітик та інгаляційний глюкокортикоїд. Який засіб відноситься до комбінованих бронхолітиків?

А. Сальбутамол.

В. Беротек.

С. Атровент.

Д. Беродуал.

Е. Серевент.

 

19. Хворому з середньоважкою персистуючою бронхіальною астмою призначено комбінований бронхолітик та інгаляційний глюкокортикоїд. Який засіб відноситься до інгаляційних стероїдів?

А. Амізон.

В. Назол.

С. Беклометазон.

Д. Флюконазол.

Е. Орнідазол.

 

20. Хворому з персистуючою бронхіальною астмою важкого перебігу призначено сучасний комбінований інгаляційний препарат, що містить адреноміметик тривалої дії та глюкокортикоїд. Вкажіть цей препарат серед перерахованих нижче:

А. Беротек.

В. Беродуал.

С. Серевент.

Д. Серетид.

Е. Бекотид.

 

21. Хворому з атопічною середньоважкою персистуючою бронхіальною астмою для профілактики появи та важкості приступів задухи поряд з інгаляційним кортикостероїдом призначено препарат з групи стабілізаторів мембран тучних клітин. Вкажіть препарат з групи стабілізаторів мембран тучних клітин серед перерахованих нижче:

А. Кромоглікат натрію.

В. Тіосульфат натрію.

С. Хлорид натрію.

Д. Метотрексат.

Е. Піколінат натрію.

 

22. Чоловік, 43 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження. Об'єктивно: температура тіла - 36,4°С, ЧД - 20 за 1 хв, пульс - 78 за 1 хв, АТ - 125/80 мм рт. ст. Бочкоподібна форма   грудної клітки. Над легенями вислуховується послаблене везикулярне дихання. Яке дослідження необхідно провести хворому в амбулаторних умовах для вирішення питання про ефективність призначених бронхолітиків?

А. Бронхоскопічне.

В. ЕКГ.

С. Спірографічне.

Д.Пікфлоуметрію.

Е. Аналіз мокротиння.

23. У пацієнтки 33 р. з бронхіальною астмою середньої важкості в фазі загострення під час приступу експіраторної задишки при аускультації легень вислуховуються патологічні дихальні шуми, які повністю зникають в фазу ремісії хвороби. Вкажіть імовірний варіант цих шумів:

А. Низькотональні грубі хрипи.

В. Високотональні свистячі хрипи.

С. Дрібнопухирчасті хрипи.

Д. Крупнопухирчасті хрипи.

Е. Різнокаліберні вологі хрипи.

 

24. Жінка 52-х років хворіє на бронхіальну астму. Скаржиться на появу стенокардитичного характеру болю за грудниною, перебої у роботі серця. Об'єктивно: температура тіла – 36,4ºС, пульс – 86 уд/хв., одиничні екстрасистоли, АТ – 160/95 мм.рт.ст., ЧД – 20/хв. В легенях жорстке дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Які препарати протипоказані для лікування серцевої патології в даній ситуації?

А. Антагоністи кальцієвих канальців.

В. Бета-адреноблокатори.

С. Нітрати.

Д. Спазмолітики.

Е. Метаболічні препарати.

 

25. Хвора, 35 років, скаржиться на легкі затруднення дихання, які виникають не частіше двох разів на рік, іноді на фоні нервової лабільності, легко знімаються сальбутамолом або проходять самостійно. Фізична активність не порушена. Пульс 74 у.хв, АТ -110/70, ЧД 18хв. Перкуторно: ясний легеневий звук, при аускультації дихання везикулярне, хрипи не прослуховуються. ОФВ₁-87%. Який діагноз є найбільш ймовірним?

А. Хронічний бронхіт.

В. Бронхіальна астма, легкий персистуючий перебіг

С. Істерія.

Д. Бронхіальна астма, інтермітуючий перебіг.

Е. ХОЗЛ І ст.

 

26. Хвора, 35 років, скаржиться на легкі затруднення дихання, які виникають не частіше двох разів на рік, знімаються сальбутамолом. Напади виникють при перебуванні на відпочинку за містом. Фізична активність не порушена. Пульс 74 у.хв, АТ -110/70, ЧД 18хв. Перкуторно: ясний легеневий звук, при аускультації дихання везикулярне, хрипи не прослуховуються. ОФВ₁-88%. Що, найбільш ймовірно, є причиною захворювання?

А. Загострення хронічного бронхіту.

В. Контакт із шкідливими полютантами.

С. Зміна метеорологічних факторів

Д. Нервові стреси.

Е. Пилкова сенсибілізація.

 

27. Хворий, 42 років, скаржиться на затруднення дихання, які виникають приблизно 1-2 рази на тиждень, часто провокуються фіз.навантаженнями і зникають при припиненні останніх. Пульс 78уд.хв, АТ – 125/80, ЧД - 17хв. При аускультації дихання із жорстким відтінком, хрипи не прослуховуються. ОФВ₁ -85%. Який діагнохзє найбільш ймовірним?

А. Хронічний бронхіт.

В. Бронхіальна астма легкий інтермітуючий перебіг.

С. Бронхіальна астма персистуючий перебіг середньої важкості.

Д. Бронхіальна астма легкий персистуючий перебіг

Е. ХОЗЛ Іст.

28. Хворий, 46 років, скаржиться на напади задишки, які виникають приблизно 1-2 рази на тиждень, часто провокуються фізичними навантаженнями або холодовими факторами, зникають при припиненні навантаень чи впливу холодного повітря. В анамнезі ГРВІ 2-3 рази на рік. Шкірні проби з пилковими алергенами негативні. Пульс 78уд/хв, АТ – 125/80, ЧД - 17хв. При аускультації дихання із жорстким відтінком, хрипи не прослуховуються. ОФВ₁ -85%. Який клініко-патогенетичний варант розвитку бронхіальної астми є найбільш ймовірним?

А. Атопічний

В. Дисгормональний

С. Первинно змінена реактивність бронхів.

Д. Інфекційно-залежний

Е. “Аспіриновий”.

29. До рекомендованої протизапальної терапії при алергічній бронхіальній астмі відносяться (вказати всі правильні відповіді):

А. Антибіотики.

В. Стабілізатори мембран тучних клітин.

С. Нестероїдні протизапальні засоби.

Д. Глюкокортикоїди.

Е. Інтерферони.

30. Пацієнт, 37 років, з інтермітуючою астмою скаржиться на сезонну появу епізодів затрудненого дихання, які пов’язує з початком періоду цвітіння. Яку базисну протизапальну терапію слід рекомендувати в цьому випадку?

А. Стабілізатори мембран тучних клітин

В. Нестероїдні протизапальні препарати.

С. Таблетовані глюкокортикоїди

Д. Антибіотики

Е. β₂-агоністи пролонгованої дії.