Детермінізація як ознака сучасної китайської технічної термінології

 

Розповсюдження науково-технічної термінології, її інтенсивне проникнення у різні сфери життя призводить до того, що у мові, поруч із процесом термінологізації загально використовуваних слів, спостерігається й зворотній процес - освоєння літературною мовою термінів, їх детермінологізація. Часте використовування філософських, образотворчих, літературознавських, медичних, фізичних, хімічних, виробничо-технічних та багатьох інших термінів та термінологічних словосполучень зробило їх загально використовуваними лексичними одиницями. Багато з цих слів в загальнолітературному вжитку мають інше, нерідко переносно-метафоричне значення.

Детермінологізація професійно-технічних найменувань сприяє усна мова, систематичні програми на відповідну тему по радіо або телебаченню. Включення слів в даному випадку зумовлено тематикою та жанром публікації (або усних програм), тобто викликано відповідною ситуацією. Розповсюдженню, а потім повній або частковій (що частіше спостерігається) детермінологізації професійно-термінологічних найменувань допомагають і художні твори, в яких ці слова використовуються з визначеною стилістичною або характерологічною метою: прагнення обновити загальноприйнятий тон викладення, акцентуючи увагу на незвичайному для художнього твору слово використання. Однак, надмірне насищення художніх та публіцистичних творів науково-технічною термінологією знижує силу їх впливу та художню цінність. [39; 219]

При прискореному розвитку якої-небудь галузі науки або техніки починається активне відображення її досягнень засобами масової інформації, перехід окремих термінів із спеціального використання в загальне. При цьому терміни втрачають наукову точність, розширюють сферу свого використання. Відбувається їх детермінологізація. У спеціальному використанні, займаючи відповідне місце в системі, терміни залишаються самими собою. В загальне використання переходять їх «двійники», омоніми, які вже не володіють необхідною системністю та науковою точністю. Вони стають модними словами, знаходять стилістичні можливості, емоціональність, апелятивну деривацію. [18; 12]

При детермінологізації термін втрачає строгу концептуальність, системність, однозначність, відбувається спрощення поняття, що в ньому міститься, колишній термін пристосовується до розуміння в повсякденній мові. Такі слова с термінологічним значенням вимагають не дефініції, а тлумачення, подібно іншим словам загальної лексики.

Внаслідок особливостей китайської мови детермінізація на сьогодні є вельми поширеним явищем, яке використовується не тільки перекладачами, але і власно носіями мови. Вважається, що пересічний мешканець не повинен знати хоча б базові слова та ієрогліфи, які відносяться до різних галузей життя людини. Це мають знати лише фахівці. Тому навіть випускнику фахового вишу при прийомі на роботу виділяють час від 2 тижнів до пів року для оволодіння спеціальною лексикою, що використовується не тільки в даній галузі, але і на даному виробництві.

Щодо перекладацької діяльності, для перекладів технічних термінів китайської мови використовують ті самі принципи, що і при перекладі лексики, що не має аналогу (без аналогової лексики): еквіваленти, аналоги та адекватні заміни. У науково-технічному перекладі вирішальне значення мають термінологічні еквіваленти, які не залежать від контексту. але при зворотньому перекладі з української мови на китайську має місце процес детермінізації - фактично опису українського терміну засобами повсякденної лексики китайської мови [15; 93-96]:

Заслонка (печна) - 火挡 (стримувач вогню)

Електричний патрон - 灯头 (голова ліхтаря/лампи)

Методи аналового перекладу та перекладу засобами адекватних замін використовуються здебільшого у текстах публіцистичного та художнього стилів.

Також для перекладу українських термінів китайською мовою (особливо тих, що складаються з одного чи декількох дієслів) використовується метод конкретизації - заміна слова чи словосполучення з більш широким предметно-логічним значенням словом чи словосполученням з більш вузьким змістом. [15; 92] Особливістю китайських дієслів є входження до їх складу іменнику. Варто зазначити, що таке сполучення іменника та дієслова розглядається китайською лінгвістикою як дієслово та у реченні виступає присудком (на відміну від українського «присудок+додаток»):

吸收 - поглинати (поглинати рідину)

用力穿上 - натягувати (з силою надівати)

Зворотнім до цього методу є метод генералізації - заміна одиниць, що мають більш вузьке значення, мовними одиницями з більш широким значенням. [18; 4] Зазвичай перше згадування терміну у вихідному тексті перекладається самим цим методом з подальшим уточненням та конкретизацією даного поняття в наступних реченнях. Правилом є роз тлумачення терміну у 3х реченнях, що послідують першому згадуванню.

В нашому місті відкрили верф для будівництва океанських лайнерів - 在我们城市有一个作船工厂. 在那儿大船作的. 这种船可以连大水去的 (в нашому місті побудували судовиробничий завод. Там мають будувати лайнери. Такого виду лайнери можуть навіть заходити у велику воду=окен)

Можна казати, що при методі генералізації в китайській мові як один з основних методів також використовується описовий переклад. Він зводиться, по суті, до перекладу не самого поняття, а його тлумачення.

作黄土 - виробництво жовтої фарби. Що використовується в національному китайському живописі

皇帝黄色 - особливий жовтий колір (досягається змішанням жовтого та гірчичного кольору). Одежу такого кольору у давньому Китаї міг носити лише імператор, тому інколи він має назву «імператорський жовтий»

В якості висновку можна зазначити, що китайська мова, з одного боку, є досить простою для перекладу (переклад з іноземної на китайську) бо не вимагає знання великої кількості термінологічної лексики, що становить особливих труднощів в інших мовах. Але усе вищезазначене стосується, здебільшого, усної мови. Стиль написання технічної документації не є внормованим та залежить від виробника чи розробника. Інколи трапляються тексти, які містять в собі велику кількість термінів, здебільшого - неологізмів, а подекуди - авторських надбань. Метод детермінізації є оптимальним для використання в перекладацькій діяльності.

 

Висновки до Розділу ІІІ

 

Семантична сутність терміну та його специфіка полягає в характері його значення. На термінологічні системи розповсюджуються загальні лексико-семантичні закономірності функціонування та розвитку мови.

Семантичні відносини, які зв’язують терміни, мають логічний характер, але індивідуальні, тобто відносини пов’язують завжди конкретні терміни конкретної термінології.

Існує два підходи щодо визначення дефініції «терміни-слова» не тільки в китайській, але і в усіх ієрогліфічних мовах. Це пов’язано з особливостю трактування поняття «ієрогліф». Термін-слово може розглядатися як:

·   будь-який технічний термін, який означено одним словом-ієрогліфом як в китайській мові, так і при перекладі;

·   за технічний термін-слово визнають ті технічні терміни, які іноземною мовою будуть перекладатися 1 словом без урахування кількості ієрогліфічних знаків в китайській мові.

Спірним залишається питання, чи можна за першою класифікацією вважати простими термінами технічні терміни, що позначають ознаку та є вираженими прикметниками.

Складними термінами прийнято називати такі технічні терміни, до складу яких входять декілька повнозначних ієрогліфів та які при перекладі іноземною мовою також не втрачають своєї багатоскладності (поєднання 2х та більше слів для означення певної технічної реалії).

Терміни-словосполучення класифікуються згідно з типом їх структури: прості словосполучення (які складаються з двох слів, одне з яких головне, а інше залежне); складні словосполучення, в котрих залежні слова означають різні аспекти значення головного слова.

За морфологічним типом головного слова розрізняють:

·   Субстантивні словосполучення (з іменником в ролі головного слова).

·   Дієслівні словосполучення, хоча це питання в сучасній китайській лінгвістиці дотепер є відкритим.

Також серед складних термінів виокремлюють:

·   Словосполучення двох чи більше повноцінних слів-ієрогліфів

·   Поєднання ієрогліфу та слова латиницею (найчастіше - абревіатури, але можливо використання і власних назв)

·   Поєднання ієрогліфу та цифри

Найбільш розповсюдженими структурами в китайській мові є сполучення іменника з іменником в якості означення та дієслова з іменником в якості додатка.

Внаслідок особливостей китайської мови детермінізація на сьогодні є вельми поширеним явищем, яке використовується не тільки перекладачами, але і власно носіями мови.

 

ВИСНОВКИ

 

На основі проведеного аналізу теоретичної літератури та практичних матеріалів, було зроблено наступні висновки:

1. Сучасна термінологічна наука в КНР знаходиться в стадії формування. Базові поняття та термінологічний апарат були запозичені з радянської фахової літератури взірця 50-60 рр. ХХ ст. Майже у недоторканому вигляді ця система збереглася дотепер, оскільки лінгвістична наука КНР не розробляла не тільки теоретичні аспекти термінотворчого процесу, але і не аналізувала практичні питання появи неологізмів технологічного профілю в сучасній китайській мові. Окремо стоять поодинокі розробки китайських вчених нелігвістів щодо уніфікації медичних та філософських термінів в китайській мові;

2. Данні дослідження щодо прийомів термінотворення свідчать про те, що термінотворчі прийоми в китайській мові не відрізняються від загальноприйнятих в сучасній європейській мовознавчій традиції і відбуваються за тими самими законами, що і в інших мовах, однак мають певна особливості:

·   Внутрішньомовного запозичення в китайській мові відбуваються завдяки ресурсам власної мови шляхом використання вільних мовних одиниць задля створення нового ієрогліфу або переосмислення вже існуючих у мові слів (процеси термінізації);

·   Лексико-словотворний, тобто утворення технічних термінів з використанням існуючих у мові слів, або запозичень словотворчих елементів, морфем, по вже існуючим у мові моделям. Внаслідок необхідності китайської мови узгоджувати зміст ієрогліфу, яким це слово записано, з загальним змістом реалії, китайці додають до нових термінів мови певні загальновживані слова, які означають категорію, належність реалії до певного класу предметів тощо, які є відсутніми в базовій мові;

·   Лексико-семантичний спосіб поповнення термінологічної лексики, тобто створення терміну в процесі наукового (або технічного) переосмислення загальновідомих слів;

·   Іншомовні запозичення. Зовнішньомовні запозичення відбувається в тих випадках, коли неможливо швидко підібрати китайський еквівалент внаслідок відсутності реалії в китайській культурі. Щодо китайської мови, в ній запозичення практично ніколи не зберігають автентичного вимову та не піддаються транслітерації. Відбувається процес повного заміщення іноземного слова китайським, навіть штучно створеним для конкретних цілей, але здебільшого - «змонтованого» з вільних одиниць мови.

.   За складом, технічні терміни китайської мови можна розділити на 2 типи: терміни-слова та терміни-словосполучення. Термінами-словами прийнято вважати ті технічні терміни, які іноземною мовою будуть перекладатися 1 словом без урахування кількості ієрогліфічних знаків в китайській мові. Терміни-словосполучення - такі технічні терміни, до складу яких входять декілька повнозначних ієрогліфів та які при перекладі іноземною мовою також не втрачають своєї багатоскладності (поєднання 2х та більше слів для означення певної технічної реалії). Терміни-словосполучення класифікуються згідно з типом їх структури: прості словосполучення (які складаються з двох слів, одне з яких головне, а інше залежне); складні словосполучення, в котрих залежні слова означають різні аспекти значення головного слова. За морфологічним типом головного слова розрізняють: субстантивні словосполучення (з іменником в ролі головного слова), дієслівні словосполучення, словосполучення двох чи більше повноцінних слів-ієрогліфів, поєднання ієрогліфу та слова латиницею (найчастіше - абревіатури, але можливо використання і власних назв) та поєднання ієрогліфу та цифри. Спірними залишаються питання про належність дієслівних словосполучень (за схемою «дієслово+іменник») до складних, а ад’єктивних (прикметник+службова частка 的) - до простих.

4. Основними характеристиками китайської технічної термінології як відкритої системи можна визнати наступне:

·   активні процеси термінотворення, які спостерігаються в китайській мові внаслідок науково-технічного та виробничого вибуху в цій країні;

·   термінізація вже існуючих мовних одиниць задля позначення нових технічних реалій;

·   локальний характер виникнення та вживання нових технічних термінів;

·   детермінізація як характерна ознака та вимога перекладацького процесу технічних термінів з/на китайську мову.

Окреслені в дослідженні проблеми не висвітлюють всіх аспектів дослідження технічних термінів сучасної китайської мови. До перспективних напрямів дослідження можна віднести граматичні особливості технічних термінів китайської мови, структурно-ієрогліфічні особливості технічних термінів тощо. Матеріали дослідження можуть бути використані при розробці спецкурсів з питань вивчення термінології китайської мови, методичних рекомендацій та підручників для тих, хто вивчає китайську мову як іноземну.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистичных терминов. / О.Ахманов. - М., 1966. - 606 с.

.   Байбакова І. Англійські запозичення у сучасному українському термінотворенні / І.Байбакова, О.Буракова, А.Задорожний // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези ІІІ Міжнародної наукової конференції. - Львів, 1994. - С. 44-45.

3. Бай Ци. Принципи унификации медицинских терминов в китайском и английском языках / Ц.Бай [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://workinggroup.org.ua/baiji.shtml=medicalterms>

.   Барабанова О. Деякі аспекти деривації термінів гірництва / Олена Барабанова, Олена Колган // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 3-6.

.   Бойченко Н. Термінологічний характер стійких дієслівних сполук / Н.Бойченко // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. - К.: КНЕУ, 2001. - Вип. IV. - С. 28-31.

.   Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. - 172 с.

.   Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Г.Винокур // Труды МИФЛИ: сборник статей по языкознанию. - М., 1999. - С.3-54.

.   Войналович О. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять) / О.Войналович, О.Моргунюк - К.: Вирій, Стакер, 1997. - 256 с.

.   Герд А.С. Проблемы становления и унификации научной терминологии / А.Герд // Лингвистические аспекты терминологии. - Воронеж, 1980. - С. 3-9

.   Гринев С.В. Введение в терминоведение. / С.Гринев. - М., 1993. - 309 с.

.   Гуревич И.С.. Хрестоматия по истории китайского языка / И.Гуревич, И. Зограф - М., 1982. - 203 с.

.   Гу Х. Лингвистические особенности устного двустороннего перевода: русский - китайский / Х.Гу. - М., 2002. - 370 с.

.   Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания / В.Даниленко. - М.: Наука, 1977. - 246 с.

.   ДСТУ 3966-2000. Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни і визначення понять. - К.: Держстандарт України, 2000. -36 с.

.   Задоенко Т.П. Основы китайского языка. Основной курс / Т.Задоенко, Х.Шуин. - М., 1993. - 719 с.

.   Задояна Л. Складені найменування як тип термінотворення в цукровому виробництві / Л.Задояна // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 15-18.

.   Задояна Л. Складені найменування як тип термінотворення в цукровому виробництві / Лариса Задояна // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 15-18.

.   Калашник Л.С. Методичні рекомендації з курсу «Теорія та практика перекладу (китайська мова)» / Л.Калашник. - Харків, 2007. - 39 с.

.   Карманный китайско-русский словар. - Шанхай, 1993. - 860 с.

.   Кияк Т. Вузькогалузеві терміни як основа формування та квазіреферування фахових текстів / Т.Кияк // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2008. - № 620. - С. 3-5.

.   Кобзев В.И. Учение Ван Яньминя и классическая китайская философия. / В.Кобзев [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://www.e-teach.ru/bookinfo-kobzev-ai/kobzev-ai-ucheniya-van-yanmina-i-klassicheskaya-kitayskaya-filosofiya-razdel-1.html?start=32>

.   Комова М. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0> Творення термінів соціальної комунікації / Марія Комова // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 115-120.

.   Котов А.В. Русско-китайский словарь / З.И.Котов, А.В.Баранова. - М., 1990. - 566 с.

.   Кочан І. Варіанти і синоніми термінів з міжнародними компонентами / І. Кочан // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2008. - № 620. - С. 14-19.

.   Кримець О. Метафора й метонімія як чинники творення й розвитку української технічної термінології / Оксана Кримець // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 23-27.

.   Кримець О. Проблеми визначення семантичної структури технічного терміну / О.Кримець [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Ukr_term/2008_620/14.pdf

.   Лейчик В.М. Исходные понятия, основные положения, определения современного терминоведения и терминографии / В.Лейчик // Вестник Харьковскогополитехнического университета. - 1994. - № 19. - С.147-190.

.   Ли Ж. Дискурс как единица исследования: научные школы, понимание термина. / Ж.Ли [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://workinggroup.org.ua/publdzo1.shtml>

.   Лисиченко Л.А. Багатозначність у лексико-семантичній системі: структурний, семантичний, когнітивний аспекти / Л.А.Лисиченко. - Х.: Видавнича група «Основа». - 272 с.

.   Лотте Д.С. Упорядочение технической терминологии // История отечественного терминоведения / Д.Лотте [Хрестоматия: в 4 тт]. - Т.1: Классики терминоведения. - М., 1994. - 329 с.

.   Лу Ж. Традиция и история изучения и преподавания китайського языка / Ж.Лу // Мир китайського язика. - Харбин, 2000. -№ 1. - С. 17-39.

.   Любченко Т.Н. Практичні підходи до технічного перекладу / Т.Любченко // Теорія і практика перекладу. - К., 1991. - Вип. 17. - С. 89-97

.   Мартиняк О.А. До проблеми запозичень в науково-технічній термінології / О.Мартиняк [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npchdu/Philology.Linguistics/2009_92/92-14.pdf

.   Михайлова Т.В. До вивчення системних зв’язків у військовій термінології / Т.Михайлова // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 4-ої Міжнар. наук. конф. - Львів, 1996. - С.136-159.

.   Михайлова Т.В. До вивчення семантики терміна / Т.Михайлова // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. - К., 1998. - С. 156-159.

.   Михайлова Т.В. Семантичні відношення в українській науково-технічній термінології / Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Михайлова. - Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2002. - 20 с.

.   Наконечна Г. В. Українська науково-технічна термінологія. Історія і сьогодення / Г.Наконечна. - Львів: Кальварія, 1999. - 110 с.

.   Ніколаєва А.О. Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації / А.Ніколаєва / Автореф. дис. … канд..філолог.наук / Харк. Нац. Ун-т ім.. Н.В.Каразіна. - Харків, 2002. - 18 с.

.   Новое в зарубежной лингвистике. Языкознание в Китае /под ред. М.Софронова - М., 1998. - 392 с.

.   Панасюк В.А. Большой китайско-русский словарь / В.Панасюк, В.Суханов [издание под руководством Б.В.Борисова] (в 4х тт.) - М., 1983. - Т.1-4

.   Панько Т.І. Українське термінознавство / Т.Панько, І.Кочан, Г.Мацюк - Львів, 1994. - 216 с.

.   Панько Т.І. Склад і структура термінологічної лексики української мови / Т.Панько. - К., 1984. - 314 с.

.   Перхач В. Російсько-український науково-технічний словник / В.Перхач, Б.Кинаш. - Львiв, 1997. - 454 с.

.   Підлипенський В. Китайсько-український політехнічний словник / В.Підлипенський, В.Петренко / За ред. В. Бусела. - К., 2000.

.   О взаимосвязи языка и культуры / под ред. Ян Дэфен. - Пекин, 1999. - 487 с. (кит. мовою)

.   Реформаторский А.А. Термин как член лексической системы языка / А.Реформаторский - М., 1994 (вид. друге) - 567 с.

.   Родзевич Н.С. Метафора - спільне джерело творення термінологічної лексики в слов’янських і західноєвропейських мовах / Н.Родзевич // Дослідження з лексикології та лексикографії. - К, 1965. - С. 137-156

.   Симоненко Л.О. Склад і структура термінологічної лексики української мови / Л.Симоненко. - К., 1984 - 259 с.

.   Скорейко-Свірська І.П. Словотвірний потенціал науково-технічних термінів, запозичених з англійської мови / І.Скорейко-Свірська [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apif/2009_3/Skorejko-Svirska.pdf

.   Сулак С.К. Ислледование терминологичной системы предметной области «Финансы» (на материалах русского и немецкого языков) / С.Сулак / Автореф. дис. … доктора филолог.наук / Молдавский гос. ун-т. - Кишенев, 2006. - 36 с.

.   Суперанская А.В. Терминотворчество / А.Суперанская // Общая терминология: вопросы теории [под ред.Т.Л.Канделаки] - М., 2003. - С.193-220

.   Черненко І. Антономічні відношення в українській термінології туризму / Ірина Черненко // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 183-186.

.   Чжао Ю. Сопоставительная грамматика русского и китайского языков / Ю.Чжао - Хабаровск, 2003. - 163 с.

.   Чирвоный А.С. Стилистический аспект перевода компьютерных терминов / А.Чирвоний // Вісник Запорізького Державного університеті. - 2004. - № 4. - С.285-289

.   Чуєшкова О. Про поняття оптимальної довжини терміна (на матеріалі економічної термінології) / О.Чуєшкова // Вісник: Проблеми української термінології. (10-та Міжнародна наукова конференція "Проблеми української термінології СловоСвіт 2008") - Львів: Національний університет «Львівська політехніка». - 2008. - № 620. - С. 95-99.