Розділ І. Термінологічна лексика як об’єкт лінгвістичних досліджень

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Термін як частина спеціальної лексики мови

Основні підходи до визначення статусу терміна в європейській мовознавчій традиції

Основні прийоми термінотворення

Принципи передачі іншомовних науково-технічних термінів засобами української мови

Висновки до розділу І

РОЗДІЛ ІІ. ЗАСОБИ НОМІНАЦІЇ В СИСТЕМІ ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ

Розробка питань технічної термінології в сучасній китайській лінгвістиці

Класифікація технічних термінів китайської мови

Джерела формування сучасної китайської технічної термінології

Висновки до Розділу ІІ

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ

Організація простих технічних термінів китайської мови

Лексико-семантичні особливості складних технічних термінів китайської мови

Детермінізація як ознака сучасної китайської технічної термінології

Висновки до Розділу ІІІ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

 

ВСТУП

 

Термінологічна лексика становлять значну частину лексичного складу як сучасної української мови, так і інших мов світу, зокрема сучасної китайської мови. Терміни - найдинамічніша частина лексики, оскільки бурхливий розвиток різноманітних галузей науки і техніки зумовлює збагачення і вдосконалення термінологічних галузевих систем. Без вивчення складу термінологічної лексики і змін у ній неможливо зрозуміти загальні закономірності розвитку лексичної системи мови. В останні десятиліття дослідження та стандартизація національної термінології набувають особливої актуальності.

Протягом останніх років у вітчизняному і зарубіжному мовознавстві активно розробляються загальна теорія термінознавства і питання, що стосуються окремих терміносистем. З’явилися праці, присвячені дослідженню термінологій різних галузей знання і діяльності людини, зокрема економічно-правової (Г.Пастернак), електротехнічної (Л.Козак), медичної (Н. Цісар), пожежно-технічної (О.Кучеренко), науково-технічної (О.Іващишин, Т.Михайлова), програмування (А.Ніколаєва), фінансової (О.Винник) та ін. Проте недостатньо вивченими залишаються термінології типологічно неспоріднених з українською мов, однією з яких є китайська. Внаслідок стрімкого пожвавлення торгових та економічних зв’язків між нашою державою та КНР, взаємозапозичення передових технологій щодо технічного обладнання та активізації процесу запрошення українських фахівців технічних спеціальностей на роботу в КНР, особливої уваги науковців вимагає китайська технічна термінологія.

Досліджувана термінологія - це визначена сукупність словесних знаків, що відображає систему технічних понять і відношень між ними.

Актуальність пропонованої магістерської роботи зумовлена необхідністю теоретичного осмислення стану та розвитку сучасної національної термінології Китаю, кожної з її підсистем, зокрема технічної термінології. Означена термінологія як цілісна система дотепер не була об’єктом комплексного лінгвістичного аналізу в українській фаховій літературі.

Об’єктом дослідження є сукупність технічних термінів сучасної китайської мови як відкритої системи мови.

Предмет дослідження - лексико-семантичні параметри мовних одиниць сучасної китайської технічної термінології.

Мета роботи - з’ясувати склад та системну організацію сучасних китайських технічних термінів шляхом їхнього комплексного структурно-семантичного аналізу.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:

)   уточнити базові поняття термінознавства з огляду на реалії китайської науки про терміни;

)   визначити джерела та засоби формування сучасної китайської технічної термінології;

)   описати структурні типи технічних термінів сучасної китайської мови;

)   надати характеристику особливостям функціонування технічної термінології китайської мови як відкритої системі мови.

Джерела фактичного матеріалу. Для аналізу відібрано 1 000 технічних термінів, дібраних із загальномовних словників різного типу, довідників і підручників.

Методи дослідження. У магістерській роботі застосовано:

·   описово-аналітичний метод із метою найповнішого узагальнення і класифікації мовних фактів;

·   зіставно-порівняльний метод, який дає змогу виявити спільне й відмінне в семантичних зв’язках між технічними термінами й номенами;

·   метод дефініційного і компонентного аналізу задля дослідження плану змісту мовних одиниць у сучасній китайській технічній термінології, уточнення їхньої семантичної структури.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній:

а) уточнено базові поняття термінознавства термін, термінологічне словосполучення, термінологія, термінологічне поле, термінознавство в європейській фаховій літературі та з огляду на реалії китайського наукового мовознавства;

б) до аналізу залучено мовний матеріал, який дотепер не був об’єктом спеціального лінгвістичного вивчення у вітчизняній фаховій літературі;

в) схарактеризовано склад сучасної китайської технічної термінології;

г) описано структуру, джерела та шляхи формування технічних термінів сучасної китайської мови;

ґ) застосовано методику компонентного аналізу для вивчення семантики технічної термінології сучасної китайської мови.

Теоретичне значення магістерської роботи полягає у збагаченні вітчизняного наукового простору додатковими відомостями щодо спеціальної лексики сучасної китайської мови, розробленні актуальних питань теорії терміна, уточненні базових понять термінознавства з огляду на реалії мовознавчої традиції Китаю, виявленні сучасних термінотвірних тенденцій в аналізованій лінгвістичній системі. Проведений аналіз китайської технічної терміносистеми може бути підґрунтям для розв’язання дискусійних питань термінотворення. Застосування компонентного аналізу для вивчення семантики технічних термінів та уточнення їх дефініції має значення для подальших досліджень у цій галузі.

Практичне значення дослідження пов’язане з тим, що його результати можуть бути використані в лексикографічній роботі (укладання термінологічних словників), навчальному процесі під час розроблення й викладання спецкурсів з термінознавства. Подані в роботі спостереження й узагальнення будуть корисними для подальшого внормування китайської технічної термінології на сучасному етапі її розвитку.

Апробація отриманих результатів. Основні результати дослідження доповідалися автором під час наукових та науково-практичних конференцій «Проблеми сходознавства в Україні» (Харків, 2011), «Сучасні проблеми та шляхи їх вирішення в науці, транспорті, виробництві та освіті ‘2011» (Одеса, 2011) та «Актуальні тенденції сучасного сходознавства» (Харків, 2012). За матеріалами дослідження опубліковано статті:

.   Темін як лексична категорія // Проблеми сходознавства в Україні: Матеріали VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків, 2011. - С. 17-18.

.   Особливості термінологічної лексики в китайській мові // Сборник научных трудов SWorld. Материалы международной научно-практической конференции «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании 2011». - Выпуск 4. Том 8. - Одесса, 2011. - С.54-56.

.   Відмінності у трактуванні поняття «термін» в китайській та українській мовознавчій традиції // Актуальні тенденції сучасного сходознавства: Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків, 2012. - с 137-139.

Робота має традиційну структуру. Складається з 3 Розділів, 9 параграфів, містить 2 таблиці та 2 схеми. Загальний обсяг роботи - 71 сторінка.

Висновки до розділу І

 

В Розділі І дослідження було розглянуто термінознавство як науку про терміни, його появу, історичне становлення, сучасний стан і актуальні проблеми, зазначили провідних науковців, що зробили значний внесок у справу дослідження терміну, займалися і займаються актуальними теоретичними і прикладними проблемами термінознавства.

Термінознавство було визначено як розділ лінгвістики, що вивчає спеціальну лексику з точки зору її типології, походження, форми, змісту і функціонування, а також вживання, впорядкування і створення. Таокж були розглянуті головні сучасні напрямки досліджень в межах термінознавства (теоретичне, прикладне, загальне, галузеве, типологічне, порівняльне, семасіологічне, ономасіологічне, історичне, функціональне та когнітивне) та визначені ключові поняття термінознавства, як то термінополе, терміносистема та термін.

Вивчивши різні точки зору провідних термінознавців на питання визначення терміну «термін», ми прийшли до висновку, що найбільш слушним вдається визначення І.С.Квитка: «Термін - це слово чи словесний комплекс, що співвідноситься з поняттям певної організованої галузі пізнання (науки, техніки), що вступає у системні відносини з іншими словами та словесними комплексами і утворює разом з ними в кожному окремому випадку та в певний час замкнену систему, що характеризується високою інформативністю, однозначністю, точністю та експресивною нейтральністю» [цит за 41; 72]. Також були проаналізовані функції науково-технічного терміну, особливості значення термінів, що відрізняють їх від загальновживаної лексики, вимоги до ідеального терміну та проблематика вивчення та систематизування термінів.

В Розділі були розглянуті теоретичні питання утворення нових термінів, проаналізовані головні прийоми термінотвору (термінологічного словотвору), а також їх інтерпретації в різних дослідників та визначено, що. головними прийомами термінотвору є терміностворення (тобто утворення нових слів-термінів), термінологізація (семантична конверсія слів власної мови з їх переходом до розряду термінів) та термінозапозичення (запозичення готових термінів із різних лексичних баз чужої мови). Окремим явищем термінозапозичення можна вважати калькування, оскільки певні його ознаки дозволяють віднестись до нього як до окремого прийому термінотвору, інші ж ознаки незаперечно співвідносять калькування із прийомом запозичення.

Данні дослідження щодо прийомів термінотворення представлені в узагальнюючій схемі [цит за 7; 53]:

 

Схема 2

Класифікація термінотворчих прийомів

 

Загальні теоретичні питання термінознавства, розглянуті в Розділі І дослідження, створюють базу та підводять підґрунтя до подальшого багатостороннього аналізу терміносистеми технічної лексики в сучасній китайській мові.

РОЗДІЛ ІІ. ЗАСОБИ НОМІНАЦІЇ В СИСТЕМІ ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ

 

Висновки до Розділу ІІ

 

В якості висновку до Розділу ІІ слід зазначити, що китайська термінознавча наука сьогодні знаходиться в процесі становлення. Традиційно китайське мовознавство не приділяло уваги зазначеним питанням. Підвалини дослідженням в галузі термінотворення сучасного Китаю були закладені іноземними науковцями. Базові поняття були скопійовані з радянської мовознавчої традиції в середині ХХ ст.., але внаслідок історичних перетворень в КНР в 60-70х. рр.. ХХ ст.. не отримали розвитку. Сьогодні дослідження ведуться вибірково.

Класифікація технічних термінів китайської мові в Розділі ІІ було представлено на основі традиційних європейських досліджень внаслідок відсутності суто китайських досліджень в цій галузі.

Утворення термінів відбувається постійно і різноманітними шляхами. Поруч з процесом утворення нових назв спостерігається термінологізація вже існуючих у мові слів.

Для утворення термінів використовуються способи:

.   Внутрішньомовного запозичення запозичення відбуваються завдяки ресурсам власної мови шляхом використання вільних мовних одиниць задля створення нового ієрогліфу або переосмислення вже існуючих у мові слів (процеси термінізації);

.   Лексико-словотворний, тобто утворення термінів з використанням існуючих у мові слів, або запозичень словотворчих елементів, морфем, по вже існуючим у мові моделям. Внаслідок необхідності китайської мови узгоджувати зміст ієрогліфу, яким це слово записано, з загальним змістом реалії, китайці додають до нових термінів мови певні загальновживані слова, які означають категорію, належність реалії до певного класу предметів тощо, які є відсутніми в базовій мові;

.   Лексико-семантичний спосіб поповнення термінологічної лексики, тобто створення терміну в процесі наукового (або технічного) переосмислення загальновідомих слів;

.   Іншомовні запозичення. Зовнішньомовні запозичення відбувається в тих випадках, коли неможливо швидко підібрати китайський еквівалент внаслідок відсутності реалії в китайській культурі. Щодо китайської мови, в ній запозичення практично ніколи не зберігають автентичного вимову та не піддаються транслітерації. Відбувається процес повного заміщення іноземного слова китайським, навіть штучно створеним для конкретних цілей, але здебільшого - «змонтованого» з вільних одиниць мови.

В китайській мові представлені усі види неологічних процесів, однак, враховую специфіку даної мовної системи, здебільшого китайська мова поповнюється технічною термінологією за рахунок власних можливостей.

Висновки до Розділу ІІІ

 

Семантична сутність терміну та його специфіка полягає в характері його значення. На термінологічні системи розповсюджуються загальні лексико-семантичні закономірності функціонування та розвитку мови.

Семантичні відносини, які зв’язують терміни, мають логічний характер, але індивідуальні, тобто відносини пов’язують завжди конкретні терміни конкретної термінології.

Існує два підходи щодо визначення дефініції «терміни-слова» не тільки в китайській, але і в усіх ієрогліфічних мовах. Це пов’язано з особливостю трактування поняття «ієрогліф». Термін-слово може розглядатися як:

·   будь-який технічний термін, який означено одним словом-ієрогліфом як в китайській мові, так і при перекладі;

·   за технічний термін-слово визнають ті технічні терміни, які іноземною мовою будуть перекладатися 1 словом без урахування кількості ієрогліфічних знаків в китайській мові.

Спірним залишається питання, чи можна за першою класифікацією вважати простими термінами технічні терміни, що позначають ознаку та є вираженими прикметниками.

Складними термінами прийнято називати такі технічні терміни, до складу яких входять декілька повнозначних ієрогліфів та які при перекладі іноземною мовою також не втрачають своєї багатоскладності (поєднання 2х та більше слів для означення певної технічної реалії).

Терміни-словосполучення класифікуються згідно з типом їх структури: прості словосполучення (які складаються з двох слів, одне з яких головне, а інше залежне); складні словосполучення, в котрих залежні слова означають різні аспекти значення головного слова.

За морфологічним типом головного слова розрізняють:

·   Субстантивні словосполучення (з іменником в ролі головного слова).

·   Дієслівні словосполучення, хоча це питання в сучасній китайській лінгвістиці дотепер є відкритим.

Також серед складних термінів виокремлюють:

·   Словосполучення двох чи більше повноцінних слів-ієрогліфів

·   Поєднання ієрогліфу та слова латиницею (найчастіше - абревіатури, але можливо використання і власних назв)

·   Поєднання ієрогліфу та цифри

Найбільш розповсюдженими структурами в китайській мові є сполучення іменника з іменником в якості означення та дієслова з іменником в якості додатка.

Внаслідок особливостей китайської мови детермінізація на сьогодні є вельми поширеним явищем, яке використовується не тільки перекладачами, але і власно носіями мови.

 

ВИСНОВКИ

 

На основі проведеного аналізу теоретичної літератури та практичних матеріалів, було зроблено наступні висновки:

1. Сучасна термінологічна наука в КНР знаходиться в стадії формування. Базові поняття та термінологічний апарат були запозичені з радянської фахової літератури взірця 50-60 рр. ХХ ст. Майже у недоторканому вигляді ця система збереглася дотепер, оскільки лінгвістична наука КНР не розробляла не тільки теоретичні аспекти термінотворчого процесу, але і не аналізувала практичні питання появи неологізмів технологічного профілю в сучасній китайській мові. Окремо стоять поодинокі розробки китайських вчених нелігвістів щодо уніфікації медичних та філософських термінів в китайській мові;

2. Данні дослідження щодо прийомів термінотворення свідчать про те, що термінотворчі прийоми в китайській мові не відрізняються від загальноприйнятих в сучасній європейській мовознавчій традиції і відбуваються за тими самими законами, що і в інших мовах, однак мають певна особливості:

·   Внутрішньомовного запозичення в китайській мові відбуваються завдяки ресурсам власної мови шляхом використання вільних мовних одиниць задля створення нового ієрогліфу або переосмислення вже існуючих у мові слів (процеси термінізації);

·   Лексико-словотворний, тобто утворення технічних термінів з використанням існуючих у мові слів, або запозичень словотворчих елементів, морфем, по вже існуючим у мові моделям. Внаслідок необхідності китайської мови узгоджувати зміст ієрогліфу, яким це слово записано, з загальним змістом реалії, китайці додають до нових термінів мови певні загальновживані слова, які означають категорію, належність реалії до певного класу предметів тощо, які є відсутніми в базовій мові;

·   Лексико-семантичний спосіб поповнення термінологічної лексики, тобто створення терміну в процесі наукового (або технічного) переосмислення загальновідомих слів;

·   Іншомовні запозичення. Зовнішньомовні запозичення відбувається в тих випадках, коли неможливо швидко підібрати китайський еквівалент внаслідок відсутності реалії в китайській культурі. Щодо китайської мови, в ній запозичення практично ніколи не зберігають автентичного вимову та не піддаються транслітерації. Відбувається процес повного заміщення іноземного слова китайським, навіть штучно створеним для конкретних цілей, але здебільшого - «змонтованого» з вільних одиниць мови.

.   За складом, технічні терміни китайської мови можна розділити на 2 типи: терміни-слова та терміни-словосполучення. Термінами-словами прийнято вважати ті технічні терміни, які іноземною мовою будуть перекладатися 1 словом без урахування кількості ієрогліфічних знаків в китайській мові. Терміни-словосполучення - такі технічні терміни, до складу яких входять декілька повнозначних ієрогліфів та які при перекладі іноземною мовою також не втрачають своєї багатоскладності (поєднання 2х та більше слів для означення певної технічної реалії). Терміни-словосполучення класифікуються згідно з типом їх структури: прості словосполучення (які складаються з двох слів, одне з яких головне, а інше залежне); складні словосполучення, в котрих залежні слова означають різні аспекти значення головного слова. За морфологічним типом головного слова розрізняють: субстантивні словосполучення (з іменником в ролі головного слова), дієслівні словосполучення, словосполучення двох чи більше повноцінних слів-ієрогліфів, поєднання ієрогліфу та слова латиницею (найчастіше - абревіатури, але можливо використання і власних назв) та поєднання ієрогліфу та цифри. Спірними залишаються питання про належність дієслівних словосполучень (за схемою «дієслово+іменник») до складних, а ад’єктивних (прикметник+службова частка 的) - до простих.

4. Основними характеристиками китайської технічної термінології як відкритої системи можна визнати наступне:

·   активні процеси термінотворення, які спостерігаються в китайській мові внаслідок науково-технічного та виробничого вибуху в цій країні;

·   термінізація вже існуючих мовних одиниць задля позначення нових технічних реалій;

·   локальний характер виникнення та вживання нових технічних термінів;

·   детермінізація як характерна ознака та вимога перекладацького процесу технічних термінів з/на китайську мову.

Окреслені в дослідженні проблеми не висвітлюють всіх аспектів дослідження технічних термінів сучасної китайської мови. До перспективних напрямів дослідження можна віднести граматичні особливості технічних термінів китайської мови, структурно-ієрогліфічні особливості технічних термінів тощо. Матеріали дослідження можуть бути використані при розробці спецкурсів з питань вивчення термінології китайської мови, методичних рекомендацій та підручників для тих, хто вивчає китайську мову як іноземну.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистичных терминов. / О.Ахманов. - М., 1966. - 606 с.

.   Байбакова І. Англійські запозичення у сучасному українському термінотворенні / І.Байбакова, О.Буракова, А.Задорожний // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези ІІІ Міжнародної наукової конференції. - Львів, 1994. - С. 44-45.

3. Бай Ци. Принципи унификации медицинских терминов в китайском и английском языках / Ц.Бай [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://workinggroup.org.ua/baiji.shtml=medicalterms>

.   Барабанова О. Деякі аспекти деривації термінів гірництва / Олена Барабанова, Олена Колган // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 3-6.

.   Бойченко Н. Термінологічний характер стійких дієслівних сполук / Н.Бойченко // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. - К.: КНЕУ, 2001. - Вип. IV. - С. 28-31.

.   Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. - 172 с.

.   Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Г.Винокур // Труды МИФЛИ: сборник статей по языкознанию. - М., 1999. - С.3-54.

.   Войналович О. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять) / О.Войналович, О.Моргунюк - К.: Вирій, Стакер, 1997. - 256 с.

.   Герд А.С. Проблемы становления и унификации научной терминологии / А.Герд // Лингвистические аспекты терминологии. - Воронеж, 1980. - С. 3-9

.   Гринев С.В. Введение в терминоведение. / С.Гринев. - М., 1993. - 309 с.

.   Гуревич И.С.. Хрестоматия по истории китайского языка / И.Гуревич, И. Зограф - М., 1982. - 203 с.

.   Гу Х. Лингвистические особенности устного двустороннего перевода: русский - китайский / Х.Гу. - М., 2002. - 370 с.

.   Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания / В.Даниленко. - М.: Наука, 1977. - 246 с.

.   ДСТУ 3966-2000. Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни і визначення понять. - К.: Держстандарт України, 2000. -36 с.

.   Задоенко Т.П. Основы китайского языка. Основной курс / Т.Задоенко, Х.Шуин. - М., 1993. - 719 с.

.   Задояна Л. Складені найменування як тип термінотворення в цукровому виробництві / Л.Задояна // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 15-18.

.   Задояна Л. Складені найменування як тип термінотворення в цукровому виробництві / Лариса Задояна // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 15-18.

.   Калашник Л.С. Методичні рекомендації з курсу «Теорія та практика перекладу (китайська мова)» / Л.Калашник. - Харків, 2007. - 39 с.

.   Карманный китайско-русский словар. - Шанхай, 1993. - 860 с.

.   Кияк Т. Вузькогалузеві терміни як основа формування та квазіреферування фахових текстів / Т.Кияк // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2008. - № 620. - С. 3-5.

.   Кобзев В.И. Учение Ван Яньминя и классическая китайская философия. / В.Кобзев [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://www.e-teach.ru/bookinfo-kobzev-ai/kobzev-ai-ucheniya-van-yanmina-i-klassicheskaya-kitayskaya-filosofiya-razdel-1.html?start=32>

.   Комова М. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0> Творення термінів соціальної комунікації / Марія Комова // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 115-120.

.   Котов А.В. Русско-китайский словарь / З.И.Котов, А.В.Баранова. - М., 1990. - 566 с.

.   Кочан І. Варіанти і синоніми термінів з міжнародними компонентами / І. Кочан // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2008. - № 620. - С. 14-19.

.   Кримець О. Метафора й метонімія як чинники творення й розвитку української технічної термінології / Оксана Кримець // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 23-27.

.   Кримець О. Проблеми визначення семантичної структури технічного терміну / О.Кримець [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Ukr_term/2008_620/14.pdf

.   Лейчик В.М. Исходные понятия, основные положения, определения современного терминоведения и терминографии / В.Лейчик // Вестник Харьковскогополитехнического университета. - 1994. - № 19. - С.147-190.

.   Ли Ж. Дискурс как единица исследования: научные школы, понимание термина. / Ж.Ли [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://workinggroup.org.ua/publdzo1.shtml>

.   Лисиченко Л.А. Багатозначність у лексико-семантичній системі: структурний, семантичний, когнітивний аспекти / Л.А.Лисиченко. - Х.: Видавнича група «Основа». - 272 с.

.   Лотте Д.С. Упорядочение технической терминологии // История отечественного терминоведения / Д.Лотте [Хрестоматия: в 4 тт]. - Т.1: Классики терминоведения. - М., 1994. - 329 с.

.   Лу Ж. Традиция и история изучения и преподавания китайського языка / Ж.Лу // Мир китайського язика. - Харбин, 2000. -№ 1. - С. 17-39.

.   Любченко Т.Н. Практичні підходи до технічного перекладу / Т.Любченко // Теорія і практика перекладу. - К., 1991. - Вип. 17. - С. 89-97

.   Мартиняк О.А. До проблеми запозичень в науково-технічній термінології / О.Мартиняк [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npchdu/Philology.Linguistics/2009_92/92-14.pdf

.   Михайлова Т.В. До вивчення системних зв’язків у військовій термінології / Т.Михайлова // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 4-ої Міжнар. наук. конф. - Львів, 1996. - С.136-159.

.   Михайлова Т.В. До вивчення семантики терміна / Т.Михайлова // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. - К., 1998. - С. 156-159.

.   Михайлова Т.В. Семантичні відношення в українській науково-технічній термінології / Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Михайлова. - Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2002. - 20 с.

.   Наконечна Г. В. Українська науково-технічна термінологія. Історія і сьогодення / Г.Наконечна. - Львів: Кальварія, 1999. - 110 с.

.   Ніколаєва А.О. Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації / А.Ніколаєва / Автореф. дис. … канд..філолог.наук / Харк. Нац. Ун-т ім.. Н.В.Каразіна. - Харків, 2002. - 18 с.

.   Новое в зарубежной лингвистике. Языкознание в Китае /под ред. М.Софронова - М., 1998. - 392 с.

.   Панасюк В.А. Большой китайско-русский словарь / В.Панасюк, В.Суханов [издание под руководством Б.В.Борисова] (в 4х тт.) - М., 1983. - Т.1-4

.   Панько Т.І. Українське термінознавство / Т.Панько, І.Кочан, Г.Мацюк - Львів, 1994. - 216 с.

.   Панько Т.І. Склад і структура термінологічної лексики української мови / Т.Панько. - К., 1984. - 314 с.

.   Перхач В. Російсько-український науково-технічний словник / В.Перхач, Б.Кинаш. - Львiв, 1997. - 454 с.

.   Підлипенський В. Китайсько-український політехнічний словник / В.Підлипенський, В.Петренко / За ред. В. Бусела. - К., 2000.

.   О взаимосвязи языка и культуры / под ред. Ян Дэфен. - Пекин, 1999. - 487 с. (кит. мовою)

.   Реформаторский А.А. Термин как член лексической системы языка / А.Реформаторский - М., 1994 (вид. друге) - 567 с.

.   Родзевич Н.С. Метафора - спільне джерело творення термінологічної лексики в слов’янських і західноєвропейських мовах / Н.Родзевич // Дослідження з лексикології та лексикографії. - К, 1965. - С. 137-156

.   Симоненко Л.О. Склад і структура термінологічної лексики української мови / Л.Симоненко. - К., 1984 - 259 с.

.   Скорейко-Свірська І.П. Словотвірний потенціал науково-технічних термінів, запозичених з англійської мови / І.Скорейко-Свірська [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apif/2009_3/Skorejko-Svirska.pdf

.   Сулак С.К. Ислледование терминологичной системы предметной области «Финансы» (на материалах русского и немецкого языков) / С.Сулак / Автореф. дис. … доктора филолог.наук / Молдавский гос. ун-т. - Кишенев, 2006. - 36 с.

.   Суперанская А.В. Терминотворчество / А.Суперанская // Общая терминология: вопросы теории [под ред.Т.Л.Канделаки] - М., 2003. - С.193-220

.   Черненко І. Антономічні відношення в українській термінології туризму / Ірина Черненко // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» - 2010. - № 675. - С. 183-186.

.   Чжао Ю. Сопоставительная грамматика русского и китайского языков / Ю.Чжао - Хабаровск, 2003. - 163 с.

.   Чирвоный А.С. Стилистический аспект перевода компьютерных терминов / А.Чирвоний // Вісник Запорізького Державного університеті. - 2004. - № 4. - С.285-289

.   Чуєшкова О. Про поняття оптимальної довжини терміна (на матеріалі економічної термінології) / О.Чуєшкова // Вісник: Проблеми української термінології. (10-та Міжнародна наукова конференція "Проблеми української термінології СловоСвіт 2008") - Львів: Національний університет «Львівська політехніка». - 2008. - № 620. - С. 95-99.

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Термін як частина спеціальної лексики мови

Основні підходи до визначення статусу терміна в європейській мовознавчій традиції

Основні прийоми термінотворення

Принципи передачі іншомовних науково-технічних термінів засобами української мови

Висновки до розділу І

РОЗДІЛ ІІ. ЗАСОБИ НОМІНАЦІЇ В СИСТЕМІ ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ

Розробка питань технічної термінології в сучасній китайській лінгвістиці

Класифікація технічних термінів китайської мови

Джерела формування сучасної китайської технічної термінології

Висновки до Розділу ІІ

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ

Організація простих технічних термінів китайської мови

Лексико-семантичні особливості складних технічних термінів китайської мови

Детермінізація як ознака сучасної китайської технічної термінології

Висновки до Розділу ІІІ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

 

ВСТУП

 

Термінологічна лексика становлять значну частину лексичного складу як сучасної української мови, так і інших мов світу, зокрема сучасної китайської мови. Терміни - найдинамічніша частина лексики, оскільки бурхливий розвиток різноманітних галузей науки і техніки зумовлює збагачення і вдосконалення термінологічних галузевих систем. Без вивчення складу термінологічної лексики і змін у ній неможливо зрозуміти загальні закономірності розвитку лексичної системи мови. В останні десятиліття дослідження та стандартизація національної термінології набувають особливої актуальності.

Протягом останніх років у вітчизняному і зарубіжному мовознавстві активно розробляються загальна теорія термінознавства і питання, що стосуються окремих терміносистем. З’явилися праці, присвячені дослідженню термінологій різних галузей знання і діяльності людини, зокрема економічно-правової (Г.Пастернак), електротехнічної (Л.Козак), медичної (Н. Цісар), пожежно-технічної (О.Кучеренко), науково-технічної (О.Іващишин, Т.Михайлова), програмування (А.Ніколаєва), фінансової (О.Винник) та ін. Проте недостатньо вивченими залишаються термінології типологічно неспоріднених з українською мов, однією з яких є китайська. Внаслідок стрімкого пожвавлення торгових та економічних зв’язків між нашою державою та КНР, взаємозапозичення передових технологій щодо технічного обладнання та активізації процесу запрошення українських фахівців технічних спеціальностей на роботу в КНР, особливої уваги науковців вимагає китайська технічна термінологія.

Досліджувана термінологія - це визначена сукупність словесних знаків, що відображає систему технічних понять і відношень між ними.

Актуальність пропонованої магістерської роботи зумовлена необхідністю теоретичного осмислення стану та розвитку сучасної національної термінології Китаю, кожної з її підсистем, зокрема технічної термінології. Означена термінологія як цілісна система дотепер не була об’єктом комплексного лінгвістичного аналізу в українській фаховій літературі.

Об’єктом дослідження є сукупність технічних термінів сучасної китайської мови як відкритої системи мови.

Предмет дослідження - лексико-семантичні параметри мовних одиниць сучасної китайської технічної термінології.

Мета роботи - з’ясувати склад та системну організацію сучасних китайських технічних термінів шляхом їхнього комплексного структурно-семантичного аналізу.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:

)   уточнити базові поняття термінознавства з огляду на реалії китайської науки про терміни;

)   визначити джерела та засоби формування сучасної китайської технічної термінології;

)   описати структурні типи технічних термінів сучасної китайської мови;

)   надати характеристику особливостям функціонування технічної термінології китайської мови як відкритої системі мови.

Джерела фактичного матеріалу. Для аналізу відібрано 1 000 технічних термінів, дібраних із загальномовних словників різного типу, довідників і підручників.

Методи дослідження. У магістерській роботі застосовано:

·   описово-аналітичний метод із метою найповнішого узагальнення і класифікації мовних фактів;

·   зіставно-порівняльний метод, який дає змогу виявити спільне й відмінне в семантичних зв’язках між технічними термінами й номенами;

·   метод дефініційного і компонентного аналізу задля дослідження плану змісту мовних одиниць у сучасній китайській технічній термінології, уточнення їхньої семантичної структури.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній:

а) уточнено базові поняття термінознавства термін, термінологічне словосполучення, термінологія, термінологічне поле, термінознавство в європейській фаховій літературі та з огляду на реалії китайського наукового мовознавства;

б) до аналізу залучено мовний матеріал, який дотепер не був об’єктом спеціального лінгвістичного вивчення у вітчизняній фаховій літературі;

в) схарактеризовано склад сучасної китайської технічної термінології;

г) описано структуру, джерела та шляхи формування технічних термінів сучасної китайської мови;

ґ) застосовано методику компонентного аналізу для вивчення семантики технічної термінології сучасної китайської мови.

Теоретичне значення магістерської роботи полягає у збагаченні вітчизняного наукового простору додатковими відомостями щодо спеціальної лексики сучасної китайської мови, розробленні актуальних питань теорії терміна, уточненні базових понять термінознавства з огляду на реалії мовознавчої традиції Китаю, виявленні сучасних термінотвірних тенденцій в аналізованій лінгвістичній системі. Проведений аналіз китайської технічної терміносистеми може бути підґрунтям для розв’язання дискусійних питань термінотворення. Застосування компонентного аналізу для вивчення семантики технічних термінів та уточнення їх дефініції має значення для подальших досліджень у цій галузі.