Переваги арбітражного розгляду спорів

 

Ефективність вирішення морських спорів спеціалізованими морськими арбітражними установами пояснюється наступними факторами.

Перш за все, це небажання сторін спору передавати спори на розгляд в національний суд іншої сторони. У звичайному порядку позивач змушений пред'являти позов за місцем знаходження відповідача, місцем його діяльності або знаходження майна. Для позивача такий суд буде «іноземним» і тому небажаним.Тут може позначатися побоювання упередженості суду по відношенню до особи з іншої держави, а також небажання вести процес на чужій мові і застосування незнайомого процесуального і матеріального права. арбітраж спор морський право

У зв'язку з вищевказаним, у сторін з'являється можливість вибору місця вирішення суперечок. Зручність полягає в тому, що сторони можуть передбачити місце вирішення суперечок заздалегідь, при укладанні контракту, коли між ними ще відсутні протиріччя. Нерідко арбітраж проводиться в третій, нейтральній країні, яка обирається самими сторонами або арбітражною установою, за регламентом якого проводиться арбітраж. Крім арбітражу, сторони також вільні у виборі арбітрів, які будуть вирішувати їх спір [20, 46].

Арбітри, у тому числі призначені сторонами, зобов'язані зберігати нейтральність і вирішувати справу неупереджено. У будь-якому випадку голова складу арбітражу (або одноособовий арбітр) є по відношенню до сторін абсолютно нейтральною особою. Перевагою морського арбітражу є можливість обрати в якості арбітрів фахівців, компетентних саме в галузі морського права або тієї області, в якій виник спір. Це складно забезпечити в державних судах, де судді змушені вирішувати самі різні категорії справ, і вузька спеціалізація зустрічається не часто. В цілому арбітраж проходить більш спокійно, ніж судовий процес, чому сприяє відсутність суворих процесуальних рамок.

Арбітражний розгляд проводиться за закритими дверима, таким чином, сторони можуть не побоюватися, що їх комерційні секрети стануть надбанням гласності.

Арбітражне рішення є остаточним і може бути скасоване судом тільки в суворо визначених випадках.

Широко визнана Нью-Йоркська конвенція 1958 р. «Про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень», (учасниками якої є понад 100 держав), дозволяє домогтися визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень практично у всіх країнах, що беруть участь будь-яким чином в світовій торгівлі [5]. Підстави для відмови у визнанні та виконанні іноземних арбітражних рішень, передбачені цією Конвенцією, нечисленні і зводяться в основному до процесуальних порушень. При цьому повторного розгляду справи по суті не проводиться.

Арбітражний процес, як правило, проходить значно швидше через меншу завантаженість арбітрів. Таким чином вдається уникнути тривалих перерв між засіданнями, як це часто буває в національних судах, і вирішити суперечку в найкоротші терміни. Однак останній час багато арбітражних процесів можуть тривати роками. Тому ряд арбітражних установ (наприклад, Арбітражний інститут Стокгольмської торгової палати), визнаючи наявність проблеми термінів, пропонують сторонам можливість проведення прискореного арбітражу [15].

Важливою перевагою арбітражу перед національними судами є відносна дешевизна арбітражного процесу. Проте в даний час складно говорити про те, що арбітраж обходиться сторонам набагато дешевше, ніж суд. В арбітражі не стягується державне мито, проте сторонам доводиться платити гонорари арбітрам, адміністративні збори арбітражних установ і нести всі витрати по організації та проведенню процесу. Не слід забувати і про оплату юридичних послуг.

Таким чином, на підставі викладеного можна зробити висновок про те, що арбітраж сьогодні є найбільш ефективним способом вирішення міжнародних суперечок, включаючи морські, що зумовило його повсюдне поширення і широке використання сторонами.