Кваліфікуючі ознаки злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

 

О.П. Рябчинська зазначає, що у кримінально-правовій літературі кваліфікація розглядається і як певний розумовий процес, і як процесуально закріплений результат такого процесу. Отже, при з’ясуванні можливості визнання складу злочину як юридичної підстави процесу кваліфікації злочинів (кваліфікація у широкому розумінні), слід враховувати, що доведення наявності ознак складу конкретного злочину визнається етапом стадії встановлення відповідності між ознаками діяння і нормою.

Виходячи з цього, досить проблемно визнавати підставою певного процесу те явище, яке встановлюється тільки на його певній стадії. Виходячи з аналогічних позицій і при розгляді складу злочину як підстави кваліфікації, яка є результатом кримінально-правової оцінки діяння (кваліфікація у вузькому розумінні) відповідними уповноваженими органами внаслідок якої констатується відповідність між юридично значущими ознаками посягання та ознаками злочину, передбаченого законом [15, с. 266].

До кваліфікуючих ознак злочину передбаченого ст. 276 ККУ відносяться дії, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду (ч. 2 ст. 276 КК); спричинили загибель людей, тобто смерть однієї або декількох осіб (ч. 3 ст. 276 КК) [2].

Зокрема, це підтверджує такий приклад: Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29.10.2013 року, яким було засуджено Особу 4 за ч.3 ст. 276 КК України.

Так, Особа 4, являючись провідником пасажирських вагонів депо Одеса-Головна, 30.12.12.2012 року Особа 4 о 18 годині 12 хвилин виїхала в якості провідника купейного вагону № 5 заводський № 14940 швидкого поїзду № 60 сполученням «Одеса-Харків» зі станції Одеса-Головна. 31.12.2012 року слідуючи по перегону ст. Бурти - ст. Крюків-на-Дніпрі Південної залізниці Особа 4 грубо порушила п. 3.2 «Інструкції провідника пасажирських вагонів» № ЦЛ-0038, затвердженої наказом Міністра транспорту України за № 234-Ц від 01.09.2003 року (зі змінами, затвердженими наказом Генерального директора «Укрзалізниці» № 308-Ц від 26.09.2005 року) відповідно до якого під час руху потяга провідники головного і хвостового вагонів зобов'язані тримати бокові та торцеві двері закритими на внутрішні замки (секретки) та спецключ, в решті вагонів тільки двері робочого та неробочого тамбурів закриваються на внутрішні замки (секретки) на спецключ, достовірно знаючи це,не закрила бокові двері робочого тамбуру вагону № 5 на внутрішній замок, таким чином не виконала свої обов'язки провідника пасажирського вагону поїзда.

В подальшому, рухаючись по вищевказаному перегону близько 02 годин 53 хвилин до робочого тамбуру вагону № 5 зайшов пасажир вагону № 3 місце № 43, ОСОБА_6, який знаходився в стані тяжкого алкогольного сп'яніння, без визначеної мети відкрив бокові двері робочого тамбуру з правої сторони по ходу поїзда, які були не закриті на внутрішній замок та самовільно вистрибнув з вагону поїзда на 270 км. ПК. 6-7 перегону Бурти -ст. Крюків-на-Дніпрі південної залізниці (с. Чечелеве, Кременчуцького району, Полтавської області) загинув на місці від падіння.

Особа особисто бачила дану подію, знову злочинно - недбало поставилася до виконання своїх обов'язків провідника пасажирських вагонів та не вжила термінових заходів по спасінню пасажира поїзда і всупереч вимог п. 7.12 «Інструкції провідника пасажирських вагонів» № ЦЛ-0038 відповідно до якого про нещасний випадок, що трапився з пасажиром, провідник негайно повинен зупинити поїзд стоп-краном, не виконала таких дій та не надала потерпілому першу долікарську допомогу (Додаток 1) [10]. Отже, до кваліфікуючих ознак злочину передбаченого ст. 276 ККУ відносяться дії, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду (ч. 2 ст. 276 КК); спричинили загибель людей, тобто смерть однієї або декількох осіб (ч. 3 ст. 276 КК).