Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

Зміст

 

Вступ

.   Соціальна обумовленість виділення злочину передбаченого статтею 276 Кримінального кодексу України

.   Аналіз складу злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

Об’єкт і об’єктивна сторона злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

Суб’єкт і суб’єктивна сторона злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

Кваліфікуючі ознаки злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

.   Відповідальність за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

Відповідальність за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту за законодавством України

Відповідальність за порушення працівником транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспортного засобу за кримінальним законодавством окремих зарубіжних країн

Висновки

Список використаної літератури

 

 

Вступ

 

Актуальність теми. Розбудова в Україні правової держави передбачає створення соціально обумовленого, чітко визначеного правового підґрунтя юридичної, і, зокрема, кримінальної відповідальності. Вирішення цієї проблеми є завданням кримінального права, яке, поряд з питаннями загальної теорії, досліджує ефективність норм, що передбачають відповідальність за вчинення окремих злочинів. Сучасна наука кримінального права повинна приділяти більше уваги дослідженню суспільно небезпечних діянь, що вчиняються з необережності, і серед них, злочинам проти безпеки руху та експлуатації транспорту, оскільки шкода від них суспільству постійно зростає. При цьому єдина транспортна система - найважливіший сектор господарства країни - відчуває внаслідок цих злочинних посягань суттєву дезорганізацію, травмування і загибель людей, заподіяння величезних матеріальних збитків, небезпечних екологічних та інших тяжких наслідків. Про це можуть свідчити резонансні катастрофи, що сталися на залізничному, водному, повітряному, автомобільному транспортах за останні роки.

Кримінально-правові проблеми злочинів і правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту були предметом дослідження вітчизняних вчених І.П. Голосніченка, І.Б. Коліушка, В.М. Куца, Р.І. Лемехи, О.В. Навроцького, Є.С. Назимка, М.В. Палія, О.П. Рябчинської, А.О. Собакаря, Н.О. Тімошенка, Ф.П. Шульженка та інших.

Об'єктом даної роботи є суспільні відносини у сфері кримінально-правової охорони безпеки руху та експлуатації транспорту..

Предметом дослідження є норми кримінального законодавства у сфері порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

Метою роботи є аналіз, дослідження та правова кваліфікація злочину щодо порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

Виходячи з мети під час розгляду даної тематики постають певні завдання, вирішення яких веде до більш чіткого розуміння природи та ознак злочину, а саме:

.   проаналізувати склад злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

.   Визначити об’єкт і об’єктивну сторону злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

.   Визначити суб’єкт і суб’єктивну сторону злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

.   З’ясувати кваліфікуючі ознаки злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

.   Визначити відповідальність за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту за законодавством України.

.   Розглянути відповідальність за порушення працівником транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспортного засобу за кримінальним законодавством окремих зарубіжних країн.

В основу роботи покладено сукупність відповідних методів і прийомів пізнання об’єктивної дійсності. До них відносяться методи: діалектичний, пізнання, логіко-семантичний; порівняння; структурний.

 

 

Висновки

 

Правопорушення на транспорті мають загальні родові ознаки злочинів і проступків і класифікуються, як і в інших галузях суспільної діяльності. Вони поділяються на: кримінальні злочини; адміністративні проступки; цивільно-правові делікти; дисциплінарні проступки. Найбільший ступінь небезпеки мають кримінальні злочини. ККУ містить розділ «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту». Одним із видів злочинів зазначеного розділу міститься в статті 276 ККУ порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту. Вони поділяються на: порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків; порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду; вище зазначені порушення якщо вони спричинили загибель людей.

Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого статтею 276 ККУ, є безпека руху або експлуатації залізничного, водного або повітряного транспорту. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя і здоров'я особи; власність, довкілля, інші блага. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 276 ККУ включає в себе: 1) діяння удвох формах: а) порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту; б) недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку; 2) наслідки, залежно від яких диференційована відповідальність в різних частинах ст. 276 ККУ; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками, що ним заподіяні. Порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту полягає у вчиненні дій, заборонених такими правилами, чи. навпаки, у невиконанні дій, які належить вчинити відповідно до нормативне закріплених вимог. Недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку полягає у порушенні технології робіт, використанні в ході ремонту неналежних інструментів, пристосувань, запасних частин і витратних матеріалів, відсутності випробувань після ремонту чи проведенні його не за повною програмою тощо. Причинний зв'язок між порушенням правил безпеки руху або експлуатації транспортних засобів, а також недоброякісним ремонтом і передбаченими наслідками є тоді, коли дія або бездіяльність закономірно, з необхідністю потягли за собою настання наслідків.

Суб'єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 18-річного віку і є працівником залізничного, водного або повітряного транспорту (згідно з чинними правилами руху й експлуатації залізничного, водного, повітряного транспорту та ремонту його об'єктів до відповідних видів робіт допускаються лише особи, які досягли 18-річного віку). Остання ознака означає, що така особа: а) перебуває у трудових відносинах з відповідним транспортним підприємством; б) дії вчинено у зв'язку з виконанням трудових обов'язків по убезпеченню руху чи експлуатації або проведенням ремонту транспорту. Особа, яка не наділена вказаними вище ознаками суб'єкта злочину, за дії, внаслідок яких сталися транспортна аварія чи катастрофа і, відповідно, настали вказані в ст. 276 наслідки, підлягає відповідальності за статтями КК про злочини проти життя і здоров'я особи, проти власності. Суб’єктивна сторона даного злочину вимагає встановлення психічного ставлення особи до діяння і його наслідків. Що стосується діяння, то воно може бути вчинене з прямим умислом або через злочинну недбалість. До наслідків вина може бути тільки необережною, у вигляді злочинної самовпевненості або недбалості.

До кваліфікуючих ознак злочину передбаченого ст. 276 ККУ відносяться дії, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду (ч. 2 ст. 276 КК); спричинили загибель людей, тобто смерть однієї або декількох осіб (ч. 3 ст. 276 КК).

Призначення покарання - це загальнообов’язкові правила, якими повинен керуватися суд у кожному випадку призначення покарання винній особі. Це система правил, яка приводить у дію механізм санкції статтей Особливої частини ККУ. За чинним ККУ, порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту, караються: якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, - караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років; якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду, - караються позбавленням волі на строк від двох до семи років; якщо вони спричинили загибель людей, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Щодо зарубіжної практики, то науковці зазначають, що серед колишніх держав СРСР щодо правової кваліфікації злочину щодо порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту є різними. Так, різними є визначення суб’єктів злочину, у більшості держав це - особи, яка зобов’язана дотримуватися правил на транспорті внаслідок виконуваної роботи або займаної посади. які призвели до реальних суспільно небезпечних наслідків. Також різними підходами також є визначення об’єктивної сторони: деякі КК країн поряд з суспільно небезпечними діями передбачають настання наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров’ю або життю людини (ст. 263 КК Російської Федерації, ст. 295 КК Республіки Казахстан, ст. 262 КК Азербайджанської Республіки, ст. 275 КК Республіки Грузія), а інші - крім шкоди здоров’ю або життю людини, суспільно небезпечними наслідками визнають заподіяння великої або особливо великої матеріальної шкоди (ст. 314 КК Республіки Білорусь, ст. 211 КК Республіки Таджикистан, та інші). Підходи щодо відповідальності за порушення правил безпеки руху та експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту у країнах колишнього СРСР також неоднакові. Найбільш суворі санкції за це діяння у випадку спричинення смерті двох або більше людей передбачені КК Киргизької Республіки - від семи до п’ятнадцяти років позбавлення волі, КК Латвійської Республіки - від трьох до п’ятнадцяти років позбавлення волі, КК Республіки Молдова - від п’яти до п’ятнадцяти років позбавлення волі. Найбільш м’які санкції за це діяння передбачають КК Російської Федерації - до семи років позбавлення волі, КК Республіки Білорусь - від двох до семи років позбавлення волі. КК України за це діяння передбачає від п’яти до десяти років позбавлення волі (ч. 3 ст. 276 КК). На мою думку, передбачення тривалих строків позбавлення волі за аналізований злочин не сприятиме досягненню такої мети покарання як виправлення засуджених і, відповідно, запобіганню вчиненню нових злочинів засудженими. Тому достатнім є встановлення максимального строку позбавлення волі за це діяння до 10 років.

 

 

Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

Зміст

 

Вступ

.   Соціальна обумовленість виділення злочину передбаченого статтею 276 Кримінального кодексу України

.   Аналіз складу злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

Об’єкт і об’єктивна сторона злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

Суб’єкт і суб’єктивна сторона злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

Кваліфікуючі ознаки злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

.   Відповідальність за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

Відповідальність за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту за законодавством України

Відповідальність за порушення працівником транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспортного засобу за кримінальним законодавством окремих зарубіжних країн

Висновки

Список використаної літератури

 

 

Вступ

 

Актуальність теми. Розбудова в Україні правової держави передбачає створення соціально обумовленого, чітко визначеного правового підґрунтя юридичної, і, зокрема, кримінальної відповідальності. Вирішення цієї проблеми є завданням кримінального права, яке, поряд з питаннями загальної теорії, досліджує ефективність норм, що передбачають відповідальність за вчинення окремих злочинів. Сучасна наука кримінального права повинна приділяти більше уваги дослідженню суспільно небезпечних діянь, що вчиняються з необережності, і серед них, злочинам проти безпеки руху та експлуатації транспорту, оскільки шкода від них суспільству постійно зростає. При цьому єдина транспортна система - найважливіший сектор господарства країни - відчуває внаслідок цих злочинних посягань суттєву дезорганізацію, травмування і загибель людей, заподіяння величезних матеріальних збитків, небезпечних екологічних та інших тяжких наслідків. Про це можуть свідчити резонансні катастрофи, що сталися на залізничному, водному, повітряному, автомобільному транспортах за останні роки.

Кримінально-правові проблеми злочинів і правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту були предметом дослідження вітчизняних вчених І.П. Голосніченка, І.Б. Коліушка, В.М. Куца, Р.І. Лемехи, О.В. Навроцького, Є.С. Назимка, М.В. Палія, О.П. Рябчинської, А.О. Собакаря, Н.О. Тімошенка, Ф.П. Шульженка та інших.

Об'єктом даної роботи є суспільні відносини у сфері кримінально-правової охорони безпеки руху та експлуатації транспорту..

Предметом дослідження є норми кримінального законодавства у сфері порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

Метою роботи є аналіз, дослідження та правова кваліфікація злочину щодо порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

Виходячи з мети під час розгляду даної тематики постають певні завдання, вирішення яких веде до більш чіткого розуміння природи та ознак злочину, а саме:

.   проаналізувати склад злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

.   Визначити об’єкт і об’єктивну сторону злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

.   Визначити суб’єкт і суб’єктивну сторону злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

.   З’ясувати кваліфікуючі ознаки злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

.   Визначити відповідальність за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту за законодавством України.

.   Розглянути відповідальність за порушення працівником транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспортного засобу за кримінальним законодавством окремих зарубіжних країн.

В основу роботи покладено сукупність відповідних методів і прийомів пізнання об’єктивної дійсності. До них відносяться методи: діалектичний, пізнання, логіко-семантичний; порівняння; структурний.