Особливості метафоричних термінів на прикладі англійської та української комп’ютерної термінології

Здатність до метафоричних переносів як вияв асоціативного мислення відіграє надзвичайно важливу роль у науковому пізнанні. Вважається, що метафоризація як спосіб термінотворення з’являється на більш просунутому етапі розвитку наук [23, с. 90]. Вже не дивує той факт, що термінологічний апарат більшості наук певною мірою базується на метафорі [18, с. 98]. Комп’ютерна термінологія є однією з найбільш динамічних терміносистем, тут трапляються різнорідні мовні одиниці: сленг, фразеологічні одиниці, стерті и живі метафори. Наприклад, vintage data (vintage у виробництві збір винограду; однак мова йде не про виробництво, а про мікроелектроніку), то це словосполучення можливо перекласти як надійні дані.

Науково-технічний прогрес, що охопив всі галузі знань, став причиною того, що в українській та англійській мовах найдинамічнішою сферою, що розвивається, стає сфера високих технологій. При цьому «законодавцем моди» залишається англійська мова як мова інформаційного спілкування. Так, з появою перших обчислювальних машин в СРСР в українську мову прийшли перші метафори-кальки з англійської мови (ср.: mouse - миша, hard disk - жорсткий диск, home page - домашня сторінка), цей процес продовжується і зараз (пор.: Trojan horse - троянська програма). Слід, проте, відзначити, що, не дивлячись на глобалізацію Інтернет-комунікації, комп'ютерний сленг дуже варіативний, одні і ті ж поняття в мові програмістів отримують різні найменування (наприклад, номінації вірусних комп'ютерних програм: worm, bug, virus - черв'як, помилка, живність, вірус). В обох мовах метафоричні номінації отримує, перш за все, комп'ютер і його програмне забезпечення, а потім людина - користувач і програміст (пор.: shareware «випробувальна версія програми», bells and whistles «дорога модель комп'ютера»).

Велика кількість україномовних сторінок в Інтернеті, які з кожним днем збільшуються, відкриває філологам цікаві аспекти контакту найсучаснішої інформаційної технології та національних мов, а також особливо важливе питання вибору слів, що відповідають поняттям та діям у всесвітній мережі та питання відношення вибраних слів англійським назвам. Українські автори здійснюють буквальний чи вільний переклад слів, вводять власні слова, що відображають національну специфіку, слова та метафоричні вислови. Англійською мовою вперше розроблена більшість термінів Інтернету.

На сучасному етапі розвитку англійської науково-технічної літератури найбільша кількість метафоричних термінів належить комп’ютерним наукам. Більшість комп’ютерних термінів утворилися на метафоричній основі. Наприклад: cluster, panose, ping, motherboard, traffic, to surf, patch file, desktop, keyboard, peripherals, software, networks, boot disk, boot, boot up, cache, floppy drive, icon, World Wide Web. Українські комп’ютерні терміни: квиток, час життя, гніздо розширення, гаряче стикування, дерево доменів, діалогове вікно, диспетчер задач, чекальний режим, залежний клієнт, залипання клавіш, квант часу, кущ, ліс, пастка, локальна мережа, накопичувач, носій, пакет, політика, батьківський домен, словникова атака, сплячий режим, тунель, хазяїн інфраструктури, шина, шлюз.

Серед комп’ютерного сленгу зустрічаються багато метафор. Наприклад: аборт, зависнути, камінь - процесор (виготовлений на кремнієвій - кам'яній - основі), стерти - знищити (файл, програму); вбити - знищити (файл); лопухи - великі навушники; мама, мамка - материнська плата; нафарширований (" повний фарш ") - комп'ютер з найсучаснішою апаратною системою та програмним забезпеченням; здохнути (про комп'ютер) - відмовитися реагувати на будь-які зовнішні впливи; взяти акорд - перезавантажити комп'ютер за допомогою трьох клавіш).Також зустрічається і таке явище, як метонімія. Наприклад: камінь (процесор: виготовляється на основі кремнію, а відтак - камінь); огризок - комп'ютер фірми Макінтош (символом якої є яблуко).

У цілому і в українській і в англійській мовах при номінації комп’ютера та роботи на ньому широко представлена антропоморфна модель («людина - комп’ютер»). При цьому складна техніка уособлюється, набуваючи рис самостійної особи, яка повноцінно спілкується з людиною-користувачем. Відношення («людина - комп’ютер» можуть бути як гармонійними, так і конфліктними (пор. комп’ютер висне/не ворушиться - dead (букв.: мертвий), «той, що вийшов з ладу), dirt road (букв. брудна дорога), «погане з’єднання з Інтернетом»).

Показово, що в обох мовах представлений і зворотний процес. Людина асоціюється з комп’ютером та набуває деяких якостей машини (пор.: wired ( букв.: з’єднаний за допомогою проводу), завантажувати - «пересилати основні дані в головну пам’ять комп’ютера з метою безпосереднього використання» - постачати людині зайву інформацію; сканувати - «дивитися»).

До глобальної сфери «людина та суспільство» прилягає сфера побутового, того, що людина використовує в повсякденному житті, а також сфера високих технологій (пор.: candy bar phone «стільниковий телефон»; snail mail «традиційна пошта»; power dressing «одежа ділового стилю»; memory hog в одному із значень «комп’ютерна програма, яка використовує великий обсяг пам’яті»; bug «помилка в програмі»; труна «корпус комп’ютер»; задумливий«комп’ютер, що працює повільно»; Айболітчи презерватив - «антивірусна програма Aidstest»).

Образність викладу англомовного тексту виражається, зокрема, в «одухотворенні» буквально всіх об’єктів і понять - програм, шаблонів, команд та ін. [1,с. 17]. Наприклад: Windows NT displays a dialog box to ask for information and to provide information that you need to proceed. - Невірно: Windows NT відображає діалогове вікно, щоб запитати інформацію і щоб надати інформацію, необхідну для продовження. - Вірно: Діалогові вікна є одним із засобів взаємодії користувача з Windows NT [32, с. 264].

У цьому прикладі буквальна передача оригіналу приводить не просто до незграбної фрази, але до спотворення сенсу.

The new TipWizard tracks your actions and then suggests better ways to complete your tasks. - Невірно: Новий майстер підказок простежує ваші дії, після чого пропонує якнайкращі шляхи для завершення ваших завдань. - Вірно: Майстер підказок служить для запису дій при роботі з програмою, пропонуючи потім раді з виконання завдань [32, с. 264].

У наведеному прикладі ми бачимо, що навіть в тому випадку, якщо особисте звернення адекватно передає думку автора, безособовий переклад є більш правильним.

Таким чином робимо висновок про те, що метафори-терміни демонструють цінну здатність до розгортання образу. Специфіка комп'ютерного дискурсу полягає у вибірковому комбінуванні ознак, характерних для інших видів і форм спілкування. Комп’ютерні технології, Інтернет виявляються дуже цікавими джерелами для мовних досліджень з точки зору лексики та термінології. Більшість термінів у комп’ютерних науках мають метафоричний характер і походять з англійської мови, українські терміни-кальки часто залишають за собою метафоричні значення.

 

Висновки

технічний література метафоричний термін

Розвиток цивілізації супроводжується появою численних термінів у різних галузях науки та техніки, тому що кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Термінологія - характерна складова частина науково-технічного тексту.

Таке багатогранне явище, як термін входить у різні класифікації - за логічним, семантичним, морфологічним та іншим принципам через багатоаспектність дослідження цієї мовної одиниці. Ці класифікації в своїй сукупності характеризують роль та місце термінів у науковій, економічній, політичній та інших сферах функціонування сучасного суспільства.

Останнім часом в англійській науково-технічній літературі чіткість та стислість викладу думки часто супроводжуються живою розмовною мовою, за рахунок мовних засобів художнього стилю. Змінилося уявлення також і про роль образу в побудові наукових текстів.

У науковому пізнанні велику роль відіграє асоціативне мислення, одним із проявів якого є здатність до метафоричних перенесень. Метафора базується на можливості переносно вжитого слова виконувати функцію нової характеристики предмета або явища через його перейменування за схожістю чи подібністю з іншим предметом. Пізнання важко уявити без порівняння. Метафора є необхідним засобом мислення, формою наукового міркування. Виразність, емоційність, прозора асоціативність тропів відкрила їм шлях у різні функціональні стилі мови, навіть в науковий.

Отже, однією з особливостей сучасного наукового стилю є метафоризація термінологічного характеру. Результати пізнавальної діяльності людини закріплюються в метафоричних значеннях, які розвиваються у словах з конкретно-предметною співвіднесеністю. Так з’являється метафоричний спосіб утворення термінів. Метафора як засіб вираження спеціального поняття полегшує передачу знань, асоціюючи спеціальне поняття із загальновідомим. Тому залучення вченими метафор у процеси наукового пізнання видається ціликом природним і неминучим.

Засоби образності, емоційності, належать до елементів впливу на читача, оскільки емоційно-риторичні структури сприяють більш ефективному його переконанню, допомагають донести ті чи інші ідеї та уявлення до аудиторії. Науковий стиль може містити творчий потенціал та авторську індивідуальність, тобто мовленнєві метафори. Мовленнєва метафора в англійських науково-технічних текстах становить для перекладача велику складність, оскільки у мові перекладу вона не має усталених перекладних відповідників у словниках. Тоді, як мовні («стерті») метафори, як правило, не несуть ніяких труднощів при перекладі, бо їх перекладні відповідники зафіксовані у словниках.

Комп’ютерна термінологія є однією з найбільш динамічних терміносистем, тут трапляються різнорідні мовні одиниці: сленг, фразеологічні одиниці, метафори. На сучасному етапі розвитку англійської науково-технічної літератури найбільша кількість метафоричних термінів належить саме комп’ютерним наукам. Більшість термінів у комп’ютерних науках мають метафоричний характер і походять з англійської мови, українські терміни-кальки часто залишають за собою метафоричні значення. Комп’ютерні технології, Інтернет виявляються дуже цікавими джерелами для мовних досліджень з точки зору лексики та термінології.

 

Список літератури

 

1. Александрова О.В. Проблеми експресивного синтаксису. - М.: Вища школа, 1984. - С. 17-34.

. Алексєєва Л.М.. Стереотипне та індивідуальне в науковій метафорі: [сайт] // www.psu.ru/pub/filolog_1/1_8.rtf.

. Арнольд I.В. Основи наукових досліджень в лінгвістиці: Навчальний посібник. - М.: Вища школа, 1991.-140 с.

. Арутюнова Н. Д. Метафора і дискурс // Теорія метафори. - М.: Прогрес, 1990. - С. 5-32.

. Ахманова О.С. Нариси по загальній та російській лексикології. - М.: Навчпедгіз, 1957. - 157 с.

. Березинський В.П. Епітет-метафора в перекладі з англійської мови // Теорія та практика перекладу / Республіканська міжвідомча наукова збірка. - К.: Вища школа, 1983. - 136 с.

. Вінокур Г. О. «Той, хто говорить і той, хто слухає». Варіант мовної поведінки. - М.: КомКнига, 2005 -172 с.

. Гак В.Г. Про відносність лексикологічних категорій в лексикографії // Проблеми навчальної лексикографії та навчання лексиці. - М.: Наука, 1987. - С. 21.

. Даниленко В.П. Семантична структура спеціального слова та її лексикографічний опис. - Свердловськ, 1991. - 155с.

. Деркач-Степанова Т.В. Питання метафори у сучасній українській літературній критиці // Культура народов Причерноморья. - 2002. - N36. - С. 215-217.

. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 575 с.

. Карпова Н.С. Роль метафори в розвитку лексико-семантичної системи мови та мовної картини світу (на матеріалі англійських і російських неологізмів). - Саратов: Державний університет ім.. Чернишевського, 2007. - 248 с.

. Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу: Навчальний посібник. - Київ: КНУ ім. Шевченка, 2001. - 290 с.

. Кулієв Г.Г. Метафора і наукове пізнання. Баку: Елм, 1987. - 156 с.

. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафори, якими ми живемо: Пер. з англ. / Під. ред. Баранова А.Н..- М.: Едиторіал УРСР, 2004. - 256 с.

. Лотте Д.С. Питання запозичення та впорядкування іншомовних термінів і терміноелементів. - М.: Наука, 1981. - 149 с.

. Людвигова Є.В. Керівництво по перекладу технічних текстів з англійської мови на російську. - М: Вища школа, 1964. - 72с.

. Макаров М.Л. Основи теорії дискурсу. - М.: Гнозис, 2003. - 280 с.

. Марузо Ж.: Словник лінгвістичних термінів. - М., 1960

. Метафора // Вікіпедія: [сайт] // ru.wikipedia.org/wiki.

. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови. Підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови. - Харків: Основа, 1993. - 255 с.

22. Ознаки термінів як основа їх класифікацій: [сайт] // cnit.ssau.ru <http://cnit.ssau.ru>.

. Подколзіна Т.А. Метафора і парадокс в англійській термінології: Дис. канд. філол. наук. Москва, 1994.

. Подколзіна Т.А. Метафора и типологія терміносистем // Філологічні науки. - 1992. - №№3. - С. 90-100.

. Потебня О.А. Естетика і поетика. - М.: Мистецтво, 1976. - 614 с.

. Проніна Р.Ф. Переклад англійської науково-технічної літератури. - М.: Вища школа, 1986. - 175с.

. Разінкіна Н.М. Про експресивність синтаксису англійської наукової прози // Мова та стиль наукової літератури. - Москва, 1977. - С. 89-108.

. Реформатський О.О. Вступ до мовознавства. Навчальний посібник для інститутів. - М.: Просвіта, 1960. - 431 с.

. Рікер П. Метафоричний процес як пізнання, уявлення та відчуття // Теорія метафори. - Москва: Прогрес, 1990. - С. 419-420.

. Рогава М.Д. Про деякі засоби вираження експресивності й емоціональності в навчальній літературі // Різновиди та жанри наукової прози. - Москва, 1989. - С. 59-69.

. Скороходько Е.Ф. Питання перекладу англійської технічної літератури (переклад термінів). - К.: Видавництво Київського університету, 1993. - 92с.

. Чумакова Н.В. Міжкультурні розбіжності та проблеми збереження образності в сучасній науково-технічній літературі // Нова філологія: Збірник наукових праць за ред. Манакіна В.М. - Запоріжжя: ЗНУ. - 2007. - 332 с.