Особливості термінів як складових наукових текстів

Зміст

 

Вступ

. Особливості термінів як складових наукових текстів

Визначення поняття «термін»

Класифікація термінів

. Метафоричні терміни в науково-технічній літературі

Визначення та класифікація метафор

Метафоризація термінів

Особливості метафоризації в науково-технічній літературі

Особливості метафоричних термінів на прикладі англійської та української комп’ютерної термінології

Висновки

Список літератури

 

Вступ

 

Курсова робота розглядає проблему в області лексикології: метафоричність термінів у науково-технічній літературі на матеріалі англійської та української мов. Із зростанням людських знань і розвитком ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Іноді даний процес викликає також численні зміни значень існуючих слів. При найменуванні нових явищ часто відбувається їх порівняння чи протиставлення вже існуючим і загальновідомим, що обумовлює появу номінацій метафоричного характеру. Саме метафоризація часто визиває складнощі при розумінні та перекладі і тому потребує особливої уваги. Таким чином, актуальність нашої роботи полягає у специфіці метафори в науково-технічних текстах і, як результат, в необхідності її вивчення, особливо, в аспекті перекладознавства.

Термінологія - характерна складова частина науково-технічного тексту. Для термінів властивий зміст великої кількості когнітивної інформації, що дозволяє передавати необхідні дані більш стисло, чітко й адекватно по відношенню до їх змісту. Джерела технічної термінології різні. Терміни є частиною спеціальної лексики, вони стилістично нейтральні, не залежать від контексту та прагнуть до однозначності.

Технічна лексика вживається у галузях науки, хоча при цьому залучається значна частина загальновживаних слів. Науково-технічний вокабуляр - це засіб спілкування учених і фахівців, які намагаються користуватися ним точно і постійно. Фахівці вживають писемне слово частіше, ніж усне. Технічні терміни, звідси, мають спеціалізовані і окреслені значення. Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення, а тому термінолексика у своїй більшості до загального словника мови не потрапляє. Через це терміни мають більшу стабільність і стійкість перед морфологічними і семантичними змінами, ніж загальновживана лексика.

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г.О. Вінокур [7], О.О. Реформатський [28], О.С. Ахманова [5], В.П. Даниленко [9], М.І. Мостовий [21] та інші. Більшість дослідників визнає, що термінологічність - одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки.

Мета роботи - проаналізувати метафоричність термінів у науково-технічній літературі, визначити функції метафори на прикладі англійської та української мов. Мета обумовила наступні завдання:

) визначити поняття «термін», окресливши його особливості та характеристики;

) розглянути класифікацію термінів;

) розкрити сутність поняття метафоричності термінів;

) проаналізувати способи перекладу метафор;

) описати роль та функції метафори у науково-технічній літературі.

Основними методами, що використовуються в роботі, є описовий метод, який охоплює спостереження, узагальнення, інтерпретацію та класифікацію, компаративний, а також когнітивний, системно-функціональний методи та метод словникових дефініцій.

Об'єктом дослідження курсової роботи є поняття метафоричності термінів, функції й значення цього явища.

Предметом дослідження є лексика науково-технічної літератури.

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості використання її результатів у подальших дослідженнях метафори у науково-технічній літературі, при аналізі термінолексики, при написанні дипломної роботи.

Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел.

Визначення поняття «термін»

 

Науково-технічні терміни як мовні знаки, що репрезентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників та національну варіативність термінів [11, с. 315].

Під терміном (лат. terminus «границя, кінець, межа»), зазвичай, розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття. Багато науковців дають схожі визначення: термін - слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять певної області професійних знань і позначення спеціальних предметів [9, с. 11-13; 5, с. 95-96]. Терміни завжди використовуються для вираження понять, притаманних певній науці [19, с. 27]. М.І. Мостовий у своєму визначенні поняття «термін» звертає увагу на те, що він має історично умотивоване чи умовно закріплене значення [21, с. 191].

В основі кожного терміна обов’язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища.

А.Я. Коваленко, підкреслюючи таку характеристику терміна, як точність, зауважує, що термін є емоційно-нейтральним словом чи словосполученням [13, с. 257]. Хоч у світлі нашого дослідження така ознака терміна не завжди є обов’язковою з огляду на емоційне забарвлення метафоричних термінів, про що мова буде йти далі.

Для того, щоб правильно визначити поняття, що виражають терміни, необхідно знати ту сферу науки і техніки, до якої відноситься ця термінологія. Кожний термін необхідно розглядати не як відокремлену змістовну одиницю поза будь-яким зв’язком з оточуючими його словами та контекстом в цілому, а як слово, за яким закріплене певне технічне значення, але яке може змінити свій зміст в залежності від тієї галузі, в якій воно використане в певному конкретному випадку. Термінологічне значення слова, зазвичай, не змінюється, але виявляється в контексті [26, с. 8].

І.В. Арнольд підкреслює функціонально-смисловий бік терміну, адже він обслуговує комунікативні потреби діяльності людини в сферах науки, виробництва або культури [3, с. 81]. Вона зауважує, що сукупність термінів тієї або іншої галузі утворює її термінологічну систему. Об’єм і зміст відображеного терміном поняття фіксується в спеціальній літературі та входять в систему професіонального знання в цій галузі. Для того щоб слово стало терміном, у нього має бути визначення в спеціальній літературі. Таке визначення називається дефініцією. Але це не означає, що кожен термін має одну дефініцію. Різні автори, користуючись одним і тим же терміном, дають йому дефініцію трохи по іншому. Причиною такого різноманіття являється те, що визначення відповідає різним задачам того або іншого напрямку в лінгвістиці та відображає ставлення автора до предмета [3, с. 83].

Крім цього, І. В. Арнольд висуває певні вимоги до терміну. Вона каже, що такі вимоги були сформовані ще в 30-х роках в роботах засновника радянської термінології Д.С. Лотте. Він показав, що однозначність не виникає в термінології сама по собі. Він висунув та обґрунтував наступні вимоги: краткість, однозначність, вмотивованість, простота, узгодження з іншими термінами, які є в терміносистемі, тобто системність, перевага власномовних термінів над іншомовними. При створенні лінгвістичних термінів використовуються такі ж способи, як і при створенні інших термінів та й взагалі слів [16, с. 57].

Отже, кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи цієї науки. Також можна зробити висновок, що основною ознакою при визначенні терміну вважається те, що це є слово або словосполучення, яке служить для вираження поняття, прийняте в відповідній професійній сфері та вживане в особливих умовах.

Класифікація термінів

 

Багато авторів, що досліджували терміни, робили спробу класифікувати ці одиниці. Так, наприклад, М.І. Мостовий поділяє термінологію на номенклатуру і професіоналізми [21, с. 191-192].

Номенклатура - це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці. Своєрідно визначав номенклатуру Г.О. Вінокур, розуміючи під нею «...систему повністю абстрактних і умовних символів, єдине призначення яких полягає у тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для визначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка оперує цими речами» [7, с. 161-167].

Професіоналізми - це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла.

М.І. Мостовий виділяє ще один різновид терміна - торговельний знак або паронім. В умовах масового виробництва і при необхідності збувати крам виникла ціла наука утворення торговельного знака [21, с. 192].

Відомо, що типологія є основою класифікації термінів. Основою всіх інших класифікацій служать різні окремі ознаки термінів - змістовні, формальні, функціональні, внутрішньо- і позамовні [22]. Всі ці класифікації можуть бути пов'язані з тими науками й сферами знання, в яких вони використовуються. Розглянемо лінгвістичні класифікації за наступними принципами: за змістом, будовою, семантичною структурою, вмотивованістю.

Класифікацією термінів за змістом є поділ на терміни спостереження і теоретичні терміни. Під термінами спостереження мають на увазі класи реальних об'єктів, а за теоретичними термінами - абстрактні поняття, що відносяться зазвичай до певної теорії, концепції.

Класифікацією термінів за змістом - за об'єктом номінації - є розподіл їх по сферам знання або діяльності, або, інакше кажучи, по спеціальним сферам. Перелік можна представити таким чином: наука, техніка, виробництво, економічний базис.

За своєю морфологічною будовою терміни поділяються на прості, похідні - суфіксальні префіксальні і суфіксально-префіксальні, складні та терміни-словополучення [11, с. 315].

Класифікація за змістовною (семантичною) структурою дозволяє виділити однозначні терміни (шунтування, гайка, хромосома) і багатозначні терміни, тобто такі, які мають два чи більше значень в рамках однієї терміносистеми (суд - 1) сукупність суддів і засідателів; 2) судове засідання; 3) будівля суду) [26, с. 11].

З погляду семантики виділяють терміни - вільні словосполучення (муфельна піч, довідка з місця проживання) й стійкі словосполучення (зокрема фразеологізми), наприклад: всесвітнє тяжіння.

Класифікація за вмотивованістю/невмотивованістю показує, що є терміни, значення яких може чи не може пояснюватися їх структурою. Тут розрізняють терміни, повністю вмотивовані (газопровід), частково вмотивовані (хвороба Паркінсона), повністю невмотивовані (ромб), а також хибно вмотивовані (громовідвід).

Залежно від мови-джерела розрізняють терміни одвічні (датчик), запозичені (дисплей, інтерфейс - з англ.), гібридні (металознавство, антимножина) [22].

З погляду приналежності термінів до частин мови розрізняють терміни-іменники, прикметники, дієслова, прислівники. Наприклад, серед лінгвістичних термінів зустрічаються іменники (стан, вид), прикметники (невмотивований, парасинтетичний, сурядний). Серед термінів музикознавства фігурують терміни-прислівники (піано, піанісимо).

Для кожної епохи створюється історико-лексикологічна класифікація термінів, в якій фігурують терміни-архаїзми, терміни-неологізми.

Врешті, в результаті аналізу частоти використання термінів у текстах може бути застосована класифікація, що виділяє високочастотні і низькочастотні терміни. Відомості про частотність термінів можуть почерпатися з численних частотних термінологічних словників.

Наведений перелік класифікацій термінів дозволяє зробити висновок про те, що таке багатогранне явище, як термін входить у різні класифікації - за логічним, семантичним, морфологічним та іншим принципам через багатоаспектність дослідження. Ці класифікації в своїй сукупності характеризують роль та місце термінів у науковій, економічній, політичній та інших сферах функціонування сучасного суспільства та свідчать про те, що терміни є завжди невід’ємною частиною наукового тексту.

 

Метафоризація термінів

 

Дослідження процесу породження наукових текстів і його основних мовних одиниць виявило, що в основі цього процесу часто лежить механізм метафоризації. Наукова метафора в найзагальнішому вигляді трактується як одна з мовних універсалій. Ще О.А. Потебня вважав, що метафоризація є загальним законом розвитку мови, його постійним семантичним рухом: «якщо під метафоричністю мови розуміти ту його властивість, за якою будь-яке подальше значення може створитися не інакше, як за допомогою відмінного від нього передування, через що з обмеженого числа відносно елементарних слів може створитися нескінченна безліч похідних, то метафоричність є повсякчасною властивістю мови, і перекладати ми можемо тільки з метафори на метафору» [25, с. 434]. Подібне широке трактування метафори міститься в дослідженні В.Г.Гака, де стверджується, що “метафора - універсальне явище в мові. Її універсальність виявляється в просторі і в часі, в структурі мови й у функціонуванні. Вона властива всім мовам й у всі епохи; вона охоплює різні аспекти мови і виявляється у всіх його функціональних різновидах” [8, с. 11].

Як випливає з приведених висловів, в теорії метафори є достатньо підстав розглядати метафоризацію як одну з лінгвістичних універсалій, як основний засіб формування наукового уявлення про реальну дійсність. Ще А.Ейнштейн зазначав, що високим боргом термінологів є пошук загальних закономірностей, з яких шляхом чистої дедукції можна отримати картину народження термінів-метафор [2].

Безумовно, універсальність метафори в різних типах комунікації обумовлена перш за все характером пізнання і розумової діяльності в цілому, усвідомленням як відносності людських думок, так і відносності знання. На думку Г.Г. Кулієва, в процесі пізнавальної діяльності людина постійно пристосовується до умов, що змінюються, при цьому «мова як постійний процес переконструювання семантичного поля (матриці значень) забезпечує нас метафорами, необхідними для засвоєння потоку нової інформації» [14, с. 25]. Отже, поява метафор у мові науки обумовлена головною мовною функцією, а механізм метафоризації відповідно закладений у природі мови. Проте, на нашу думку, було б точніше визначити наукову метафоризацію не як використання нових значень, а як їх виробництво. У цьому сенсі вірним буде твердження про те, що метафора не несе ніякого нового змісту, а породжує його.

Отже, головним для подальшого розвитку концепції наукової метафоризації є поняття про універсальність метафоризації, обумовленою як специфікою пізнавальної діяльності людини, так і сучасним характером науки, що робить цілком закономірними міркування про статус метафори як компоненту наукової думки і методології. Стереотипність наукової метафори також обумовлена її образністю. Поняття образності пов'язане з ідеєю про те, що в ході метафоризації породжується на просто термін, але одночасно візуальний образ. На думку П. Рікера, “дар створення хороших метафор пов'язаний із здатністю бачити схожість. Більш того, яскравість метафор полягає в їх здатності “показувати” значення, яке вони виражають” [29, с. 417]. Головним для П. Рікера є вивчення здатності метафори передавати нову дійсну інформацію. Істинність і достовірність знання про об'єкти дійсності при передачі в тексті засобами метафоризації досягається завдяки образності метафори.

Для наукової метафоризації характерний тільки один етап, в ході якого вирішується загальне завдання, - створити найбільш адекватний термін для вираження певної наукової концепції.

Створенню будь-якого терміну, зокрема і метафоричного, передує складний і довгий період дослідження явища або об'єкту дійсності, тоді як сама термінологічна номінація - миттєвий акт [2].

В останні десятиліття метафора все частіше стала розглядатися не як художній прийом або троп, а як засіб номінації, як вербалізований спосіб мислення. Як підкреслює один з творців теорії концептуальної метафори Дж. Лакофф, «метафоричність - це не є перевагою чи недоліком мислення; це просто неминучість. При використанні метафор краще сприймаються абстрактні поняття і надзвичайно складні ситуації» [15, с. 95].

З погляду джерела метафоризації, велика кількість метафоричних термінів з’являються через екстралінгвістичні чинники: розвиток комп'ютерних технологій; процеси глобалізації; орієнтація на західну економіку, ідеологію і культуру [12, с. 17].

В англійській мові регулярніше в порівнянні з українською використовується як джерело метафоризації лексика економічної, фінансової, професійної, політичної сфер (пор.: bot herder (букв.: паразитуючий пастух) «хакер, із злим наміром контролюючий велику кількість комп'ютерів, що несуть просочування інформації»; designer baby (букв.: дизайнерське немовля) «дитина, при зачатті якого проводили відбір генів»; designer drug (букв.: дизайнер + наркотик) «копія забороненого наркотику, на яку не накладається заборона»; email bankruptcy (букв.: пошта + банкрутство) «необхідність видалити всі повідомлення у зв'язку з тим, що електронний ящик переповнений»; guerilla gig (букв.: партизанська війна + кабріолет) «виступ поп-музикантів в суспільних місцях»; mining (букв.: гірська промисловість) «дуже брудний; жахливий»).

Таким чином, можна констатувати, що використання тропів завжди сприяло різнобічному і колоритному відтворенню в мові різноаспектних природних і життєвих явищ. Виразність, емоційність, прозора асоціативність тропів відкрила їм шлях у різні функціональні стилі мови, навіть в науковий, що зазвичай характеризується конкретикою та беземоційністю. Серед мовних образних засобів на особливу увагу заслуговує метафора, яка не просто виділяє будь-яку особливість чи ознаку схожості у предметі або явищі, а передусім підкреслює у них ознаку істотну, найважливішу, що містить у собі певні узагальнення.

 

Висновки

технічний література метафоричний термін

Розвиток цивілізації супроводжується появою численних термінів у різних галузях науки та техніки, тому що кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Термінологія - характерна складова частина науково-технічного тексту.

Таке багатогранне явище, як термін входить у різні класифікації - за логічним, семантичним, морфологічним та іншим принципам через багатоаспектність дослідження цієї мовної одиниці. Ці класифікації в своїй сукупності характеризують роль та місце термінів у науковій, економічній, політичній та інших сферах функціонування сучасного суспільства.

Останнім часом в англійській науково-технічній літературі чіткість та стислість викладу думки часто супроводжуються живою розмовною мовою, за рахунок мовних засобів художнього стилю. Змінилося уявлення також і про роль образу в побудові наукових текстів.

У науковому пізнанні велику роль відіграє асоціативне мислення, одним із проявів якого є здатність до метафоричних перенесень. Метафора базується на можливості переносно вжитого слова виконувати функцію нової характеристики предмета або явища через його перейменування за схожістю чи подібністю з іншим предметом. Пізнання важко уявити без порівняння. Метафора є необхідним засобом мислення, формою наукового міркування. Виразність, емоційність, прозора асоціативність тропів відкрила їм шлях у різні функціональні стилі мови, навіть в науковий.

Отже, однією з особливостей сучасного наукового стилю є метафоризація термінологічного характеру. Результати пізнавальної діяльності людини закріплюються в метафоричних значеннях, які розвиваються у словах з конкретно-предметною співвіднесеністю. Так з’являється метафоричний спосіб утворення термінів. Метафора як засіб вираження спеціального поняття полегшує передачу знань, асоціюючи спеціальне поняття із загальновідомим. Тому залучення вченими метафор у процеси наукового пізнання видається ціликом природним і неминучим.

Засоби образності, емоційності, належать до елементів впливу на читача, оскільки емоційно-риторичні структури сприяють більш ефективному його переконанню, допомагають донести ті чи інші ідеї та уявлення до аудиторії. Науковий стиль може містити творчий потенціал та авторську індивідуальність, тобто мовленнєві метафори. Мовленнєва метафора в англійських науково-технічних текстах становить для перекладача велику складність, оскільки у мові перекладу вона не має усталених перекладних відповідників у словниках. Тоді, як мовні («стерті») метафори, як правило, не несуть ніяких труднощів при перекладі, бо їх перекладні відповідники зафіксовані у словниках.

Комп’ютерна термінологія є однією з найбільш динамічних терміносистем, тут трапляються різнорідні мовні одиниці: сленг, фразеологічні одиниці, метафори. На сучасному етапі розвитку англійської науково-технічної літератури найбільша кількість метафоричних термінів належить саме комп’ютерним наукам. Більшість термінів у комп’ютерних науках мають метафоричний характер і походять з англійської мови, українські терміни-кальки часто залишають за собою метафоричні значення. Комп’ютерні технології, Інтернет виявляються дуже цікавими джерелами для мовних досліджень з точки зору лексики та термінології.

 

Список літератури

 

1. Александрова О.В. Проблеми експресивного синтаксису. - М.: Вища школа, 1984. - С. 17-34.

. Алексєєва Л.М.. Стереотипне та індивідуальне в науковій метафорі: [сайт] // www.psu.ru/pub/filolog_1/1_8.rtf.

. Арнольд I.В. Основи наукових досліджень в лінгвістиці: Навчальний посібник. - М.: Вища школа, 1991.-140 с.

. Арутюнова Н. Д. Метафора і дискурс // Теорія метафори. - М.: Прогрес, 1990. - С. 5-32.

. Ахманова О.С. Нариси по загальній та російській лексикології. - М.: Навчпедгіз, 1957. - 157 с.

. Березинський В.П. Епітет-метафора в перекладі з англійської мови // Теорія та практика перекладу / Республіканська міжвідомча наукова збірка. - К.: Вища школа, 1983. - 136 с.

. Вінокур Г. О. «Той, хто говорить і той, хто слухає». Варіант мовної поведінки. - М.: КомКнига, 2005 -172 с.

. Гак В.Г. Про відносність лексикологічних категорій в лексикографії // Проблеми навчальної лексикографії та навчання лексиці. - М.: Наука, 1987. - С. 21.

. Даниленко В.П. Семантична структура спеціального слова та її лексикографічний опис. - Свердловськ, 1991. - 155с.

. Деркач-Степанова Т.В. Питання метафори у сучасній українській літературній критиці // Культура народов Причерноморья. - 2002. - N36. - С. 215-217.

. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 575 с.

. Карпова Н.С. Роль метафори в розвитку лексико-семантичної системи мови та мовної картини світу (на матеріалі англійських і російських неологізмів). - Саратов: Державний університет ім.. Чернишевського, 2007. - 248 с.

. Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу: Навчальний посібник. - Київ: КНУ ім. Шевченка, 2001. - 290 с.

. Кулієв Г.Г. Метафора і наукове пізнання. Баку: Елм, 1987. - 156 с.

. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафори, якими ми живемо: Пер. з англ. / Під. ред. Баранова А.Н..- М.: Едиторіал УРСР, 2004. - 256 с.

. Лотте Д.С. Питання запозичення та впорядкування іншомовних термінів і терміноелементів. - М.: Наука, 1981. - 149 с.

. Людвигова Є.В. Керівництво по перекладу технічних текстів з англійської мови на російську. - М: Вища школа, 1964. - 72с.

. Макаров М.Л. Основи теорії дискурсу. - М.: Гнозис, 2003. - 280 с.

. Марузо Ж.: Словник лінгвістичних термінів. - М., 1960

. Метафора // Вікіпедія: [сайт] // ru.wikipedia.org/wiki.

. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови. Підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови. - Харків: Основа, 1993. - 255 с.

22. Ознаки термінів як основа їх класифікацій: [сайт] // cnit.ssau.ru <http://cnit.ssau.ru>.

. Подколзіна Т.А. Метафора і парадокс в англійській термінології: Дис. канд. філол. наук. Москва, 1994.

. Подколзіна Т.А. Метафора и типологія терміносистем // Філологічні науки. - 1992. - №№3. - С. 90-100.

. Потебня О.А. Естетика і поетика. - М.: Мистецтво, 1976. - 614 с.

. Проніна Р.Ф. Переклад англійської науково-технічної літератури. - М.: Вища школа, 1986. - 175с.

. Разінкіна Н.М. Про експресивність синтаксису англійської наукової прози // Мова та стиль наукової літератури. - Москва, 1977. - С. 89-108.

. Реформатський О.О. Вступ до мовознавства. Навчальний посібник для інститутів. - М.: Просвіта, 1960. - 431 с.

. Рікер П. Метафоричний процес як пізнання, уявлення та відчуття // Теорія метафори. - Москва: Прогрес, 1990. - С. 419-420.

. Рогава М.Д. Про деякі засоби вираження експресивності й емоціональності в навчальній літературі // Різновиди та жанри наукової прози. - Москва, 1989. - С. 59-69.

. Скороходько Е.Ф. Питання перекладу англійської технічної літератури (переклад термінів). - К.: Видавництво Київського університету, 1993. - 92с.

. Чумакова Н.В. Міжкультурні розбіжності та проблеми збереження образності в сучасній науково-технічній літературі // Нова філологія: Збірник наукових праць за ред. Манакіна В.М. - Запоріжжя: ЗНУ. - 2007. - 332 с.

Зміст

 

Вступ

. Особливості термінів як складових наукових текстів

Визначення поняття «термін»

Класифікація термінів

. Метафоричні терміни в науково-технічній літературі

Визначення та класифікація метафор

Метафоризація термінів

Особливості метафоризації в науково-технічній літературі

Особливості метафоричних термінів на прикладі англійської та української комп’ютерної термінології

Висновки

Список літератури

 

Вступ

 

Курсова робота розглядає проблему в області лексикології: метафоричність термінів у науково-технічній літературі на матеріалі англійської та української мов. Із зростанням людських знань і розвитком ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Іноді даний процес викликає також численні зміни значень існуючих слів. При найменуванні нових явищ часто відбувається їх порівняння чи протиставлення вже існуючим і загальновідомим, що обумовлює появу номінацій метафоричного характеру. Саме метафоризація часто визиває складнощі при розумінні та перекладі і тому потребує особливої уваги. Таким чином, актуальність нашої роботи полягає у специфіці метафори в науково-технічних текстах і, як результат, в необхідності її вивчення, особливо, в аспекті перекладознавства.

Термінологія - характерна складова частина науково-технічного тексту. Для термінів властивий зміст великої кількості когнітивної інформації, що дозволяє передавати необхідні дані більш стисло, чітко й адекватно по відношенню до їх змісту. Джерела технічної термінології різні. Терміни є частиною спеціальної лексики, вони стилістично нейтральні, не залежать від контексту та прагнуть до однозначності.

Технічна лексика вживається у галузях науки, хоча при цьому залучається значна частина загальновживаних слів. Науково-технічний вокабуляр - це засіб спілкування учених і фахівців, які намагаються користуватися ним точно і постійно. Фахівці вживають писемне слово частіше, ніж усне. Технічні терміни, звідси, мають спеціалізовані і окреслені значення. Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення, а тому термінолексика у своїй більшості до загального словника мови не потрапляє. Через це терміни мають більшу стабільність і стійкість перед морфологічними і семантичними змінами, ніж загальновживана лексика.

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г.О. Вінокур [7], О.О. Реформатський [28], О.С. Ахманова [5], В.П. Даниленко [9], М.І. Мостовий [21] та інші. Більшість дослідників визнає, що термінологічність - одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки.

Мета роботи - проаналізувати метафоричність термінів у науково-технічній літературі, визначити функції метафори на прикладі англійської та української мов. Мета обумовила наступні завдання:

) визначити поняття «термін», окресливши його особливості та характеристики;

) розглянути класифікацію термінів;

) розкрити сутність поняття метафоричності термінів;

) проаналізувати способи перекладу метафор;

) описати роль та функції метафори у науково-технічній літературі.

Основними методами, що використовуються в роботі, є описовий метод, який охоплює спостереження, узагальнення, інтерпретацію та класифікацію, компаративний, а також когнітивний, системно-функціональний методи та метод словникових дефініцій.

Об'єктом дослідження курсової роботи є поняття метафоричності термінів, функції й значення цього явища.

Предметом дослідження є лексика науково-технічної літератури.

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості використання її результатів у подальших дослідженнях метафори у науково-технічній літературі, при аналізі термінолексики, при написанні дипломної роботи.

Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел.

Особливості термінів як складових наукових текстів

Визначення поняття «термін»

 

Науково-технічні терміни як мовні знаки, що репрезентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників та національну варіативність термінів [11, с. 315].

Під терміном (лат. terminus «границя, кінець, межа»), зазвичай, розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття. Багато науковців дають схожі визначення: термін - слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять певної області професійних знань і позначення спеціальних предметів [9, с. 11-13; 5, с. 95-96]. Терміни завжди використовуються для вираження понять, притаманних певній науці [19, с. 27]. М.І. Мостовий у своєму визначенні поняття «термін» звертає увагу на те, що він має історично умотивоване чи умовно закріплене значення [21, с. 191].

В основі кожного терміна обов’язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища.

А.Я. Коваленко, підкреслюючи таку характеристику терміна, як точність, зауважує, що термін є емоційно-нейтральним словом чи словосполученням [13, с. 257]. Хоч у світлі нашого дослідження така ознака терміна не завжди є обов’язковою з огляду на емоційне забарвлення метафоричних термінів, про що мова буде йти далі.

Для того, щоб правильно визначити поняття, що виражають терміни, необхідно знати ту сферу науки і техніки, до якої відноситься ця термінологія. Кожний термін необхідно розглядати не як відокремлену змістовну одиницю поза будь-яким зв’язком з оточуючими його словами та контекстом в цілому, а як слово, за яким закріплене певне технічне значення, але яке може змінити свій зміст в залежності від тієї галузі, в якій воно використане в певному конкретному випадку. Термінологічне значення слова, зазвичай, не змінюється, але виявляється в контексті [26, с. 8].

І.В. Арнольд підкреслює функціонально-смисловий бік терміну, адже він обслуговує комунікативні потреби діяльності людини в сферах науки, виробництва або культури [3, с. 81]. Вона зауважує, що сукупність термінів тієї або іншої галузі утворює її термінологічну систему. Об’єм і зміст відображеного терміном поняття фіксується в спеціальній літературі та входять в систему професіонального знання в цій галузі. Для того щоб слово стало терміном, у нього має бути визначення в спеціальній літературі. Таке визначення називається дефініцією. Але це не означає, що кожен термін має одну дефініцію. Різні автори, користуючись одним і тим же терміном, дають йому дефініцію трохи по іншому. Причиною такого різноманіття являється те, що визначення відповідає різним задачам того або іншого напрямку в лінгвістиці та відображає ставлення автора до предмета [3, с. 83].

Крім цього, І. В. Арнольд висуває певні вимоги до терміну. Вона каже, що такі вимоги були сформовані ще в 30-х роках в роботах засновника радянської термінології Д.С. Лотте. Він показав, що однозначність не виникає в термінології сама по собі. Він висунув та обґрунтував наступні вимоги: краткість, однозначність, вмотивованість, простота, узгодження з іншими термінами, які є в терміносистемі, тобто системність, перевага власномовних термінів над іншомовними. При створенні лінгвістичних термінів використовуються такі ж способи, як і при створенні інших термінів та й взагалі слів [16, с. 57].

Отже, кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи цієї науки. Також можна зробити висновок, що основною ознакою при визначенні терміну вважається те, що це є слово або словосполучення, яке служить для вираження поняття, прийняте в відповідній професійній сфері та вживане в особливих умовах.

Класифікація термінів

 

Багато авторів, що досліджували терміни, робили спробу класифікувати ці одиниці. Так, наприклад, М.І. Мостовий поділяє термінологію на номенклатуру і професіоналізми [21, с. 191-192].

Номенклатура - це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці. Своєрідно визначав номенклатуру Г.О. Вінокур, розуміючи під нею «...систему повністю абстрактних і умовних символів, єдине призначення яких полягає у тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для визначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка оперує цими речами» [7, с. 161-167].

Професіоналізми - це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла.

М.І. Мостовий виділяє ще один різновид терміна - торговельний знак або паронім. В умовах масового виробництва і при необхідності збувати крам виникла ціла наука утворення торговельного знака [21, с. 192].

Відомо, що типологія є основою класифікації термінів. Основою всіх інших класифікацій служать різні окремі ознаки термінів - змістовні, формальні, функціональні, внутрішньо- і позамовні [22]. Всі ці класифікації можуть бути пов'язані з тими науками й сферами знання, в яких вони використовуються. Розглянемо лінгвістичні класифікації за наступними принципами: за змістом, будовою, семантичною структурою, вмотивованістю.

Класифікацією термінів за змістом є поділ на терміни спостереження і теоретичні терміни. Під термінами спостереження мають на увазі класи реальних об'єктів, а за теоретичними термінами - абстрактні поняття, що відносяться зазвичай до певної теорії, концепції.

Класифікацією термінів за змістом - за об'єктом номінації - є розподіл їх по сферам знання або діяльності, або, інакше кажучи, по спеціальним сферам. Перелік можна представити таким чином: наука, техніка, виробництво, економічний базис.

За своєю морфологічною будовою терміни поділяються на прості, похідні - суфіксальні префіксальні і суфіксально-префіксальні, складні та терміни-словополучення [11, с. 315].