Категорія емотивності у співвідношенні вербальної та зображальної складової коміксу (на матеріалі коміксу J. Loeb, T. Sale «BATMAN the long Halloween»)

 

З метою виявлення співвідношення вербальної та зображальної складових коміксу в реалізації категорії емотивності було проведено експеримент. Зауважимо, що параграфіка не враховувалась в ході експерименту, тому що параграфічні компоненти не маркують конкретний емоційний стан персонажу самостійно, ізольовано від літерного тексту та графіки, а лише вказує на інтенсивність емоційних станів.

У експерименті взяли участь 16 учнів. Учням було запропоновано дві групи карток (див. додаток). Одну групу склали картки з кадрами коміксу, яки містили тільки графічні елементи, тобто тільки зображення подій. Вербальна складова було навмисно видалена. Друга група - це картки з ідентичним візуальним рядом, але з вербальною складовою, тобто з відновленими філактерами. До карток додавався список, який містив 10 назв емоцій (див. Додаток).

Експеримент було проведено в два етапи. На першому етапі учасникам експерименту було запропоновано перша група карток зі списком емоцій. Їх

завданням було визначити емоційні стани персонажів, зображених в кадрі і надписати їх, користуючись списком.

На другому етапі студентам було роздано інша група карток, з якими було необхідно повторити ту ж саму процедуру, але цього разу спираючись не тільки на зображальну складову, а й на вербальну. Результати експерименту представлено в наступній таблиці:

Таблиця 2.1. Співвідношення вербальної та зображальної складових у коміксі «BATMAN the long Halloween» у%

Назва емоції	Зображальна складова	Вербальна та зображальна складові
anger	37,5	71,4
fear	18,75	81,0
aggression	43,75	81,0
joy	25,0	75,0
despair	43,75	75,0
contempt	37,5	87,5
sadness	31,25	93,75

 

Як свідчать отримані результати, точність визначення емоційних станів персонажів з опорою тільки на зображальну складову не перевищує 43,75%.

З опорою на зображальну та вербальну складову було вірно вказано від 71,4% до 93,75% емоційних станів, тобто у середньому цей показник у два рази перевищує попередній. Самий низький відсоток має емоція страху, яку у деяких випадках приймали за любов. Це пояснюємо тим, що на запропонованому кадрі було представлено людей, що обнімаються. Також відмітимо, що презирство та агресія іноді сприймалися як гнів. Тому точність визначення презирства складає 87,5%, агресії - 81% відповідно.

У цілому, проведений експеримент дозволяє зробити висновок, що категорія емотивності у коміксі реалізується тільки в комплексної взаємодії зображальної та вербальної складових. У відриві одної від одної процес інтерпретації змісту коміксу суттєво ускладнюється, практично унеможливлюється. Це свідчить про те, що всі інформаційні ряди коміксу функціонують синхронно, одночасно, створюючи цілісну структуру, в якої зображальна та вербальна складові відіграють однаково важливу роль в реалізації категорії емотивності.

Визначаємо креолізований текст як складне текстове створення, в якому вербальні та невербальні елементи створюють єдине візуальне, структурне, функціональне та смислове ціле, спрямоване на комплексний вплив на адресата.

Комікс розглядаємо як креолізований тип тексту, в структурі якого виокремлюються лінгвістичні компоненти, репрезентовані літерним текстом, та екстралінгвістичні - репрезентовані параграфікою та графікою.

Літерний текст складається з авторських коментарів та персонажного мовлення. В проаналізованому коміксі виділяємо особливість використання авторських коментарів, які репрезентовано у формі передорученого оповідання. Таким чином, усі події представлені скрізь призму сприйняття

головного героя. Персонажне мовлення розміщається у філактерах - білих кулях у формі хмар.

Графіка коміксу репрезентовано безпосередньо малюнками, які розташовані у межах кадрів. Розмір кадру, його положення у просторі, план зображення, а також розмір того, хто або що зображено, його положення в межах кадру, ракурс з якого це представлено - є прийомами розвитку сюжету та забезпечення зв’язності оповідання. Головна особливість зображень коміксів на відміну від звичайних книжкових - це те, що в них присутні імітативні прийоми змін положення операторської камери, таки як звичайний вид, вид зверху, вид знизу, тощо.

З метою з’ясування співвідношення зображальної та вербальної складових в реалізації категорії емотивності в коміксі було проведено пілотний експеримент. Матеріалом експерименту слугував комікс «BATMAN the long Halloween». В результаті експерименту було виявлено, що категорія емотивності у коміксі реалізується тільки в комплексній взаємодії зображальної та вербальної складових. У відриві одної від одної процес інтерпретації змісту коміксу суттєво ускладнюється. Це свідчить про те, що всі інформаційні ряди коміксу функціонують синхронно, одночасно, створюючи цілісну структуру, в якій зображальна та вербальна складові відіграють однаково важливу роль в реалізації категорії емотивності.