Категорія емотивності в коміксах

Категорія емотивності в коміксах

 

Вступ

 

В сучасній лінгвістиці дослідження тексту та текстових категорій все частіше виходить за межі вузького лінгвістичного підходу. Цим обумовлена зростаюча зацікавленість до креалізованих текстів. Одним з таких текстів є комікс.

Комікс як креолізований текст вивчався з різних позицій: структурні особливості та специфіка декодування інформації коміксу ставала предметом дослідження Е.Е. Анісімової, В.М. Березина, Н.С. Валгіної, А.Ю. Зенкової, Є. Ф. Тарасова, D. Harris, D. Sperber; співвідношення графічної та вербальної складових вивчалося А.А. Бернацькою, В.Л. Большияновою, А.Г. Кириловим, Н.М. Чудаковою; текстові категорії коміксу та засоби їх реалізації досліджувалися М.Б. Ворошиловою, Є. В. Козловим, А.Г. Соніним, Н.М. Фененко, R. Barthes, A. Berger, P. Fresnauer-Deruelle, U. Eco.

Актуальність дослідження обумовлено тим, що креолізований текст є невід’ємною складовою сучасної комунікації, який потребує всебічного дослідження, а саме засобів реалізації категорії емотивності, зокрема в коміксі, які є недостатньо вивченими.

Об’єктом дослідження обрано структуру англомовного коміксу як креолізованого типу тексту.

Предметом дослідження є засоби реалізації категорії емотивності в тексті англомовного коміксу.

Метою дослідження є виявлення та аналіз типових засобів реалізації категорії емотивності в тексті англомовного коміксу. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішення наступних завдань:

•   На основі існуючих лінгвістичних досліджень визначити емотивність як текстову категорію;

•   Описати структурні особливості коміксу як креолізованого типу тексту та визначити співвідношення вербальної та зображальної складової в реалізації категорії емотивності в англомовному коміксі;

•   Виокремити та проаналізувати засоби реалізації категорії емотивності на вербальному рівні в англомовному коміксі.

Поставлені завдання визначили вибір основних методів дослідження: метод лінгвістичного опису застосовано для інвентаризації та аналізу виокремленного корпусу англомовних засобів реалізації категорії емотивності в тексті коміксу; метод експерименту спрямовано на з’ясування співвідношення графічної, тобто зображальної складової, та вербальної складової в реалізації категорії емотивності в англомовному коміксі; метод кількісного аналізу застосовано для виявлення найбільш типових засобів реалізації категорії емотивності в коміксі на вербальному рівні.

Матеріалом дослідження слугував англомовний комікс J. Loeb, T. Sale «BATMAN the long Halloween».

 

Теоретичні засади дослідження категорії емотивності в креолізованому тексті

Зміст поняття «емотивність»

лексичний мова комікс емотивність

У психології емоційність розуміється одними дослідниками як властивість особистості, а іншими - як властивість мовного знака. На думку ряду сучасних лінгвістів, вербальні засоби вираження емоцій в актуальному вживанні суб'єктом мовлення вступають в якості сигналів його емоційного стану / відносин. Таким чином, можна сказати, що слово емоція як лінгвістичний термін має на увазі не властивість суб'єкта, а зміст значення слова як мовного знака, фіксуючого факт емоційного переживання суб'єктом певного явища дійсності.

Великий внесок у лінгвістичне тлумачення емоцій внесла Ганна Вежбіцька. Вона визначає їх через аналіз ситуацій, в яких емоції виникають, що дозволяє їй далі диференціювати назви окремих емоцій і описати їх зміст [1, 14]. Емоційність трактується в лінгвістиці як ознака мови, що відбиває психічний стан людини [7, 18].

Емотивність, як зазначає В.І. Шаховський, означає одну з трьох базових характеристик мови (когнітивність, комунікативність, емотивність) і може розумітися як «лінгвістичний аспект категорії емоційності», тобто «Лінгвістичне вираження емоцій» [2-7, 16]. Емотивність розвивається в слові на основі емоційного аспекту когнітивно-комунікативної діяльності і являє собою результат інтелектуальної інтерпретації емоційності [18].

Емотивна функція мови

 

Безперечно те, що людина користується мовою не лише для яких-небудь тверджень, фіксації чого-небудь, організації яких-небудь справ, але і для вираження її багатообразних емоційних станів і відношення до світу, а також для емоційного посилення її вислову, тобто в експресивних цілях. Спостереження показують, що експресивна мова характеризує перш за все емоційний стан тих, хто говорить, що і «задає» вибір відповідної емотивної лексики. Таке використання мови є експресивним, і в цьому плані вчені зазвичай говорять про експресивну функцію мови. [18]

Необхідно підкреслити наступне: емотивна функція мови є однією з найважливіших і виділяється як самостійна функція більшістю дослідників. В той же час, які б підстави не підводили лінгвісти при виділенні тієї або іншої функції і якою би детальною не була класифікація, що приводиться, виявляється, що емотивна функція може здійснюватися одночасно з іншими функціями мови.

В одній з існуючих класифікацій емоцій спеціально виділяються так звані комунікативні емоції, тобто емоції, що виникають на основі потреби у специфічному спілкуванні як реакції на задоволення / незадоволення прагнення до емоційної близькості. Б. І. Диброва експериментально встановила наступний інвентар комунікативних емоцій: бажання спілкуватися, ділитися думками, переживаннями, знайти їм відгук; почуття симпатії; почуття поваги до кого-небудь; почуття вдячності, подяки; почуття обожнювання кого-небудь; бажання заслужити похвалу від близьких і шанованих людей [9]. Аналіз великої кількості експресивних висловлювань по текстам художньої літератури і спостереження за усним експресивним спілкуванням підтвердили ефективність виділення цих комунікативних емоцій і показали, що вони є мотивами для відповідних типів експресивних контекстів і конституції вербального спілкування.

Експериментально доведено, що в результаті будь-якого вербального спілкування у комунікантів змінюється рівень їх знань і їхні емоційні стани, а в одержувача міняються деякі установки і викликаються певні вчинки і дії. Спеціальні дослідження показують, що експресивна мова може мати приголомшуючу дію на адресата, а також вона може викликати у нього сильні емоції.

Узагальнюючі теоретичні аспекти роботи, необхідно зауважити наступне:

Серед термінологічного розмаїття обираємо термін «емотивність», як той, що найбільш точно виражає суть досліджуваного поняття та визначаємо емотивність як одну з базових текстових категорій, яка співвідноситься з опредметненими в ньому знаннями та актуалізується через емотивно навантажені текстові компоненти, що втілюють авторські емоційні інтенції й моделюють імовірні емоції адресата, пов'язані зі сприйняттям та інтерпретацією дійсності.

Емотивність реалізується у мові, тобто одна з функцій мови є емотивна функція. Ця функція представляється через здатність будь-якої мови не тільки описувати емоції, а і виражати їх.

Емотивність актуалізується в художньому тексті за допомогою сукупності текстових компонентів - показників емотивності, тобто вплетених у текстову тканину емотивно навантажених слів, фраз, речень тощо, які прямо або опосередковано вказують на характер авторських емоційних інтенцій, моделюють імовірне емоційне реагування читача на текстову дійсність.

Емотивність як текстова категорія реалізується через сигнали емотивності (1) при використанні в художньому тексті емотивних мовних засобів; 2) за рахунок нетрадиційності знакових образів, використаних у тексті, а також 3) при незвичному вживанні мовних знаків.);

 

Літерний текст

 

Літерний текст є джерелом передачі предметно-логічної та емотивної інформації. Під літерним текстом ми розуміємо всю мовленнєву єдність коміксу, яка репрезентована авторським та персонажним мовленням. Авторське мовлення складається з титрів, заголовків, авторського резюме, авторських коментарів до всього коміксу, а також до окремих епізодів. Все це - авторський супровід та пояснення тексту. Частотність використання авторського мовлення залежить від індивідуального вибору самого автора. Деякі автори пропонують досить довгі дескриптивні тексти, вважаючи графічний ряд недостатнім.

Авторський коментар зазвичай розташовується в верхньому або нижньому кутку кадру коміксу. Іноді він може розміщатися за межами кадру.

Такий дистанційний авторський коментар має на увазі більш об’єктивного адресанта, на відміну від діалогуючих персонажів.

Аналіз нашого ілюстративного матеріалу показав, що авторські коментарі в коміксі «BATMAN the long HALLOWEEN» розташовано виключно в межах кадрів.

Тут ми маємо справу з передорученою розповіддю: усі авторські коментарі репрезентують події скрізь призму сприйняття головного герою, самого Бетмена.

З авторського коментаря читач дізнається не тільки прізвища персонажів другого плану, а і їх характеристику, соціальний статус, освіту.

Персонажне мовлення стратифіковано в особових білих мальованих просторах коміксів - філактерах, «словесних хмарах». Коли філактер розташований безпосередньо біля рота персонажа, ми маємо справу з зовнішнім персонажним мовленням. Коли філактер завершується серією «хмарок», які підіймаються від голови персонажу, тоді це внутрішнє мовлення, невераблізоване для інших героїв.

Діалогічне та монологічне мовлення персонажів, розташоване в філактерах, характеризує персонажів, забезпечує продовження оповідання та виконує подвійну інформативну функцію: 1) інформує безпосередньо учасників подій, 2) інформує читача.

Далі розглянемо структуру та функції графічної складової коміксу.

Графіка

 

В комунікативному просторі коміксу рівну з літерним текстом позицію займає графіка. Графіка коміксу являє послідовно розташовані малюнки, кожен з яких обрамляє рамка зазвичай прямокутної форми. Кожен малюнок в рамці створює кадр. Кадри виокремлюються один від одного пробілами. Як відмічає Ф. Фрезно: «Змістом малюнка в межах кадру є резюме або репрезентативний синтез реальності, яка подається в тому чи іншому відрізку часу» [19].

Але співвідношення вербальної та іконічної складової не є рівним. Зображення в коміксі займають більше простору у порівнянні з літерним текстом. Однак необхідно підкреслити, що в даному випадку мова не іде про деяку дешифровку зображення за допомогою вербальних знаків. Зображення і словесний коментар до нього є єдиною конструкцією, що на перцептивному рівні сприймаються, як одне ціле.

Як і в кінематографії, для кадрів коміксу притаманні сім спектральних планів: 1) панорамний, 2) загальний, 3) середній, 4) американський (італійській в американському варіанті), 5) перший або ближній, 6) крупний, 7) детальний.

Панорамний план дозволяє продемонструвати весь простір в його панорамній даності.

Загальний відрізняється від панорамного усіканням поля зору. Він охоплює у кадрі повністю всю сцену, всі декорації.

Середній план репрезентує повністю фігуру персонажа у кадрі, всі його дії. Така функціональна характеристика середнього плану дає змогу назвати його найбільш розповідним.

Використання американського плану, в першу чергу, пов’язано з появою філактера у кадрі. З метою збільшення простору для літерного тексту необхідно було зменшити «життєвий простір» персонажа, тому його фігуру зображують до колін.

Перший план демонструє поясний портрет персонажа. Його основна функція - акцентувати увагу читача на зміні вираження обличчя героя та виділіти місце для тексту.

Крупний план спеціально створено задля демонстрації фізіономічних ефектів. Кадр концентрує увагу читача на зображенні лише голови персонажа.

Детальний план характеризується найбільшою експресивною силою. Він зображує дрібну деталь або якусь частину обличчя або тіла героя, що в процесі розвитку сюжету набуває особливого значення. Тому ця деталь або повністю займає кадр, або розділяє його з текстом.

Також зображення коміксів відрізняються від звичайних книжкових ілюстрацій тим, що в них присутні імітативні прийоми змін положення операторської камери, таки як звичайний вид, вид зверху, вид знизу. Два останніх прийоми використовуються задля створення комічного ефекту, або погрози, або тріумфу, або психологічного напруження. Таки прийоми дозволяють читачеві сприймати події коміксу з точки зору самого персонажу, дозволяють краще зрозуміти його психологічний стан. Крім зазначених технік у коміксах зазвичай використовуються прийоми зображення об’єктів побачених через отвір (наприклад, в стіні, через замкову свердловину), нахилене зображення кадру, завдяки якому створюється ілюзія нестабільності позиції спостерігача (наприклад, качка або землетрус), зображення, вкрите димкою, яке сигналізує про повернення в минуле або спогади, мрії персонажу (так званий «flashback»).

Важливу роль в коміксах також відіграють зображення міміки та жестів персонажів. Основна функція таких зображень - це передача емоційних станів героїв та декодування вербальної складової. К. Бремон стверджує, що, як правило, основна маса зображених в коміксах мімічних та жестових дій має в якості референта наступні стереотипні образи: 1) емоційний стан, 2) форми міжособистісних відношень (допомога, переговори, бійка), 3) елементарні дії (читання, плавання, хода), 4) технічні операції, 5) форми поведінки, притаманні окремим групам індивідуумів (злодії, поліцейські, супергерої).

В цілому, ми погоджуємося с такими ствердженням, з зауваженням про те, що одні і ті ж жести можуть мати різне значення в різних контекстах. Так, жест «рука на плече» може означати дружбу в одному контексті, та відсутність свободи - в іншому.

Необхідно відмітити, що автори коміксів зазвичай гіперболізують невербальну поведінку персонажів, що свідчіть про навмисну відмову від реалізму. Ця риса є жанровим специфікою коміксів і працює на створення емоційної складової твору.

Однак, інтерпретувати графічні зображення вірно не можливо без вербального компоненту, тобто літерного тексту.

Висновки

 

В результаті проведеного дослідження ми дійшли до наступних висновків:

Під емотивністю розуміємо одну з базових властивостей художнього тексту, яка співвідноситься з опредметненими в ньому емоціогенними знаннями та актуалізується через емотивно навантажені текстові компоненти, що втілюють авторські емоційні інтенції й моделюють імовірні емоції адресата, пов'язані зі сприйняттям та інтерпретацією текстової дійсності.

Визначаємо креолізований текст як складне текстове створення, в якому вербальні та невербальні елементи створюють єдине візуальне, структурне, функціональне та смислове ціле, спрямоване на комплексний вплив на адресата. Згідно з зазначеними критеріями відносимо комікс до креолізованого типу тексту, в структурі якого виокремлюються лінгвістичні компоненти, репрезентовані літерним текстом, та екстралінгвістичні - репрезентовані параграфікою та графікою.

Літерний текст складається з авторських коментарів та персонажного мовлення. В проаналізованому коміксі виділяємо особливість використання авторських коментарів, які репрезентовано у формі передорученого оповідання. Таким чином, усі події представлені скрізь призму сприйняття головного героя. Персонажне мовлення розміщається у філактерах - білих кулях у формі хмар.

Графіка коміксу репрезентовано безпосередньо малюнками, які розташовані у межах кадрів. Розмір кадру, його положення у просторі, план зображення, а також розмір того, хто або що зображено, його положення в межах кадру, ракурс з якого це представлено - є прийомами розвитку сюжету та забезпечення зв’язності оповідання. Головна особливість зображень коміксів на відміну від звичайних книжкових - це те, що в них присутні імітативні прийоми змін положення операторської камери, таки як звичайний вид, вид зверху, вид знизу, тощо.

З метою з’ясування співвідношення зображальної та вербальної складових в реалізації категорії емотивності в коміксі було проведено пілотний експеримент. Матеріалом експерименту слугував комікс «BATMAN the long Halloween». В результаті експерименту було виявлено, що категорія емотивності у коміксі реалізується тільки в комплексної взаємодії зображальної та вербальної складових. У відриві одної від одної процес інтерпретації змісту коміксу суттєво ускладнюється. Це свідчить про те, що всі інформаційні ряди коміксу функціонують синхронно, одночасно, створюючи цілісну структуру, в якої зображальна та вербальна складові відіграють однаково важливу роль в реалізації категорії емотивності. Таким чином, категорія емотивності реалізується в коміксі всіма інформаційними рядами: літерним текстом, графікою.

В результаті аналізу лексичних засобів було з’ясовано, що типовими лексичними засобами, які використовуються в тексті коміксу для реалізації категорії емотивності є розмовна лексика, інвективи, ідіоматичні вирази різного стилістичного забарвлення, а також лексико-стилістичні засоби таки, як епітет та метафора. Всі перелічені лексичні засоби є потужними актуалізаторами категорії емотивності в комплексі з фонографічними та синтаксичними засобами.

 

Список використаних джерел

Бернацкая А.А. К проблеме «креолизации» текста: история и современное состояние // Речевое общение: специализированный вестник / Краснояр. Гос. ун-т; Под редакцией А.П. Сковородникова. - Вып. 3. - Красноярск, 2000, - С. 36-39.

4. Бойко М.А. Функциональный анализ средств создания образа страны (на материале немецких политических креолизованных текстов) (10.02.04 - Германские языки): Автореферат дисс. к.ф.н. - Воронеж, 2006. - 21 с.

Большиянова Л.С. Вербальное сопровождение фотоизображения в современной британской прессе: Содержание и структура. Автореф. дисс. к.ф.н. Л., 1986. - 19 с.

6. Буркова П.П. Текст кулинарного рецепта как лингвовизуальный феномен // Лингвистическое образование: профессия, миссия, карьера: Материалы Всеросс. научно-практической конференции (25-27 сентября 2003 г.). - Ставрополь: Изд-во СГУ, 2003. - С. 42-49.

Пиотровская Л.А. Эмотивность как языковая категория / Л.А. Пиотровская // Вестник Санкт-Петербургского Университета. - Вып. 2. - 1993. - С. 42-46.

Категорія емотивності в коміксах

 

Вступ

 

В сучасній лінгвістиці дослідження тексту та текстових категорій все частіше виходить за межі вузького лінгвістичного підходу. Цим обумовлена зростаюча зацікавленість до креалізованих текстів. Одним з таких текстів є комікс.

Комікс як креолізований текст вивчався з різних позицій: структурні особливості та специфіка декодування інформації коміксу ставала предметом дослідження Е.Е. Анісімової, В.М. Березина, Н.С. Валгіної, А.Ю. Зенкової, Є. Ф. Тарасова, D. Harris, D. Sperber; співвідношення графічної та вербальної складових вивчалося А.А. Бернацькою, В.Л. Большияновою, А.Г. Кириловим, Н.М. Чудаковою; текстові категорії коміксу та засоби їх реалізації досліджувалися М.Б. Ворошиловою, Є. В. Козловим, А.Г. Соніним, Н.М. Фененко, R. Barthes, A. Berger, P. Fresnauer-Deruelle, U. Eco.

Актуальність дослідження обумовлено тим, що креолізований текст є невід’ємною складовою сучасної комунікації, який потребує всебічного дослідження, а саме засобів реалізації категорії емотивності, зокрема в коміксі, які є недостатньо вивченими.

Об’єктом дослідження обрано структуру англомовного коміксу як креолізованого типу тексту.

Предметом дослідження є засоби реалізації категорії емотивності в тексті англомовного коміксу.

Метою дослідження є виявлення та аналіз типових засобів реалізації категорії емотивності в тексті англомовного коміксу. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішення наступних завдань:

•   На основі існуючих лінгвістичних досліджень визначити емотивність як текстову категорію;

•   Описати структурні особливості коміксу як креолізованого типу тексту та визначити співвідношення вербальної та зображальної складової в реалізації категорії емотивності в англомовному коміксі;

•   Виокремити та проаналізувати засоби реалізації категорії емотивності на вербальному рівні в англомовному коміксі.

Поставлені завдання визначили вибір основних методів дослідження: метод лінгвістичного опису застосовано для інвентаризації та аналізу виокремленного корпусу англомовних засобів реалізації категорії емотивності в тексті коміксу; метод експерименту спрямовано на з’ясування співвідношення графічної, тобто зображальної складової, та вербальної складової в реалізації категорії емотивності в англомовному коміксі; метод кількісного аналізу застосовано для виявлення найбільш типових засобів реалізації категорії емотивності в коміксі на вербальному рівні.

Матеріалом дослідження слугував англомовний комікс J. Loeb, T. Sale «BATMAN the long Halloween».