Підготовка мийних та дезінфікуючих засобів

 

У якості дезінфікуючих засобів для санітарної підготовки приміщень використовують хлорне вапно. Для миття технологічного обладнання - каустичну соду та розчин хлораміну. Для обробки деяких поверхонь і рук персоналу використовують 76% етиловий спирт, перекис водню.

Приготування хлорного вапна

Хлорне вапно - білий порошок із залишковою вологістю 8%. Має високу ефективність дії при виділенні хлору та кисню. Для підсилення дії хлорного вапна, у приготовлений розчин додають хлорид амонію (1:1). Таким чином отримують активне хлорне вапно з підвищеною дією на 50%. Вміст активного хлору - 32-36%. Для обробки інвентарю застосовують розчин хлорного вапна з концентрацією 0,1 - 0,2%; для підлоги та стін - 5-10%, для транспорту - 10-20%. [9]

 

5.2.2 Підготовка 2% розчину каустичної соди

Каустична сода являє собою безбарвну кристалічну речовину. Гігроскопічна. Добре розчинна у воді. Гарячі розчини (1-2%) каустичної соди добре, обмивають жири, гідролізують білки, розщеплюють вуглеводи. При зменшенні температури є розчинною, миючі властивості зменшуються. Термін зберігання 1 рік. Використовують розчин концентрацією 1-2% та температурою 55°С для миття технологічного обладнання та комунікацій.

 

Підготовка виробничих приміщень

 

Після кожної зміни робочий персонал обробляє приміщення, де він працював, використовуючи при цьому хлорне вапно.    

Генеральне прибирання здійснюється один раз на сім діб, в конкретно визначений день працівниками тієї зміни, які працюють в цей день за графіком. Для приміщень використовують розчин хлорного вапна концентрацією 5-10%; для туалетів - 10-20%. Для обробки інвентарю застосовують розчин хлорного вапна з концентрацією 0,1-0,2%. Після проведення робіт проводять змив оброблених поверхонь технологічною водою. У лабораторіях та боксах для підтримки асептичних умов використовують ультрафіолетові лампи.

Вологе прибирання з дезінфекцією приміщень поділяють на щоденну та генеральну.

 

5.3.1 Щоденне прибирання            

Щоденне прибирання приміщень проводять після кожної зміни вологим способом: із приміщень видаляють готову продукцію, напівпродукти, відходи виробництва, невикористані матеріали. Прибирання розпочинають із приміщення, де необхідні асептичні умови, а потім сусідні з ним передбокси.

Вологе прибирання приміщень проводять 1% каустичною содою з 0,5% миючого засобу. Можливе також використання для обробки боксу гарячого (55± 5) °С мильно-содового розчину з наступним протиранням 2% розчином хлораміну (Кт).

У випадку виявлення в повітрі приміщення плісняви, концентрацію соди збільшують до 4%, а при посіві з повітря спороутворюючої мікрофлори - до 6%.

Стіни, двері, вікна приміщень оброблюють дезрозчинами з розрахунку 100-150 мг/м2. Цим же розчином миють підлогу. Особливо дуже ретельно протирають дезрозчином ручки і нижні частини дверей. Обробку ведуть в гумових рукавичках, чоботах, фартусі.

Обробку бокса проводять також 76% розчином етилового спирту, розпилюючи його за допомогою аерозольної насадки. Через 30-50 хвилин залишок дезрозчину видаляють чистою безворсовою стерильною тканиною. Зовнішні двері промивають по мірі необхідності, але не рідше 1 разу в тиждень.

Вологе прибирання приміщень із дезінфекцією проводять за 1,5-2 години до початку роботи або за 30 хвилин до закінчення роботи (Кт).

Після закінчення вологого прибирання для знезараження повітря вмикають настінні або настельні бактерицидні лампи: в приміщенні фільтрації, наповнення і запайки флаконів на 2 години, встановлені з розрахунку 2,5 Вт на 1м³ приміщення (за відсутності людей) (Кт) та за 30 хвилин до початку роботи - виключити їх. Кількість ламп розраховують, виходячи із загальної площі і об’єму приміщення. Про заміну і режим роботи ламп ведуть запис в журналі. [4]

 

Генеральне прибирання

Генеральне прибирання приміщень проводять 1 раз на 5 днів (в день профілактики обладнання) або негайно на вимогу бактеріолога у випадку виявлення мікробної контамінації. Для обробки використовують 6% хлорне вапно з 0,5% миючим засобом. Якщо протягом місяця в приміщенні не виявлена спороутворюча мікрофлора та гриби, масову долю вапна знижують до 3%.

Стелю, стіни, двері, вікна, перегородки та обладнання оброблюють шляхом орошення із гідропульта із розрахунку 150-200 мл/м² площі. Після закінчення орошення приміщення закривають на 30-40 хвилин, після чого залишки дезрозчину видаляють шляхом протирання чистою безворсовою серветкою. Для знезараження повітря після генерального прибирання вмикають бактерицидні лампи.

Список літератури

 

1. Баникова Л.А., Королева Н.С., Семенихина В.Ф. Микробиологические основы молочного производства. - М.:Агропромиздат, 1987. -400 с.  

. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. - Тернопіль-Київ-Вінниця: Лілея, 1997. - 328 с.

. ДСТУ 3662 - 97 Молоко коров’яче незбиране

. Еремина И.А. Микробиология молока и молочных продуктов: учебное пособие /И.А. Еремина-Кемерово. 2004-80 с.

. Закон України №1870-IV «Про молоко та молочні продукти» від 24.06.2004 р.

. Закон України №2809-IV «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 06.09.2005 р.

. Королева Н.С. Семенихина В.Ф. Санитарная микробиология молока и молочных продуктов.-М.:Пищевая промышленость, 1980.- 256 с.

. МВ 10.2.1-113-2005 Санітарно-мікробіологічний контроль якості питної води. Методичні вказівки, затв. МОЗ України 3.02.2005 р., наказ №60

. Определитель бактерий Берги. - 9-е изд. / Пер. под ред. Г.А. Заварзина. - М.: Мир, 1997. - Т. 1, 2. - 800 с.

10. Пирог Т.П. Мікробіологія біологічних агентів. Конспект лекцій. - К.: УДУХТ, 2002. - 250 с.

11. Ромаданова Т.А. Технохімічний контроль підприємств молочної промисловості, Київ, НУХТ - Луганськ: Ельтон-2, 2002 р.

12. Степаненко П.П. Микробиология молока и молочных продуктов: ученик/П.П. Степаненко.-М: Колос, 1996.-566 с.

. Степанова Л.И, Справочник технолога молочного производств. Технология и рецептуры. СПб: ГИОРД, 1999. - 384 с.

кефір виробництво управління технологічний