Міжнародна спеціалізація виробництва

Міжнародна спеціалізація – це форма розподілу між країнами, при якій зростання концентрації однорідного виробництва проходить на основі процесу концентрації національного виробництва. З іншої сторони на основі виділення окремих виробництв в самостійні технологічні процеси: окремі галузі та підгалузі.

Виділяють також декілька форм міжнародної спеціалізації виробництва:

1. Міжгалузева спеціалізація — це спеціалізація країн з виробництва товарів різних галузей.2. Внутрішньогалузева спеціалізація — спеціалізація країн з виробництва товарів однієї галузі.3. За об'єктом спеціалізації розрізняють: - залежно від виду товарів предметну спеціалізацію — спеціалізація кожної країни з випуску певних товарів;- залежно від участі країни в певному етапі виробництва товару по детальну спеціалізацію, тобто спеціалізацію з випуску певних деталей;- агрегатну (вузлову) спеціалізацію — спеціалізацію країни з виробництва окремих вузлів для машин і устаткування;- технологічну спеціалізацію — спеціалізацію країни на певних етапах технологічного циклу.

4. Економічна інтеграція — це процес зближення та переплетення національних господарств, перенесення центру ваги господарських зв'язків у сферу матеріального виробництва.5. Світовий ринок — відносини між суб'єктами світового господарства з приводу купівлі продажу товарів, капіталу, робочої сили, послуг, сировини, цінних паперів, золота, валюти, інтелектуальної власності (патентів, ліцензій, договорів про ноу-хау і т. д.), зброї.6. Зовнішньоекономічна діяльність є сукупністю форм прояву МЕВ

Сутність міжнародної торгівлі

Зовнішня торгівля є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.

Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками: а) показники обсягів; б) показники структури; в) показники динаміки; г) показники результатів.

Роль міжнародної торгівлі в системі світогосподарських зв’язків

В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці. Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді загального, часткового та одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків міжнародноторгівлі. Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків.

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва.

Показники міжнародної торгівлі

Показники міжнародної торгівлі можна класифікувати за таким принципом:

1.Показники обсягів:

· експорт- продаж товатів з вивозом за кордон;

· імпорт- закупівля і вивіз іноземних товарів з метою реалізації їх на внутрішньому ринку своєї країни;

· реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці;

· реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись.

· зовнішньоторговий оборот – сума вартостей експорту та імпорту країни або груп країн за певний період;

· фізичний обсяг торгівлі – оцінка імпорту та експорту товарів у незмінних цінах одного періоду, яка дає уяву про рух товарної маси без урахування впливу зміни цін;

· генеральна (загальна) торгівля - прийняте у статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторгового обігу, включаючи транзитні товари.

· спеціальна торгівля – охоплює по імпорту іноземні товари, випущені з митниці, а по експорту – товари національного походження вироблені, перероблені чи дороблені у країні, вивезені за кордон кінцевим чином

.2.Показники структури: товарна структура – склад та співвідношення зовнішньої, міжнародної та світової торгівлі по групах товарів; географічна структура – характеризує розподіл зовнішньої, міжнародної та світової торгівлі по країнах, групах країн та регіонах світу;видова структура – розподіл зовнішньої, міжнародної та світової торгівлі по видах товарного обміну;інституціональна структура – розподіл зовн., міжнар.та світової торгівлі по об’єктах та методах товарного обміну.

3.Показники динаміки: темпи зростання та приросту відповідних показників.

4.Показники результатів:сальдо торгового балансу;сальдо балансу послуг та некомерційних операцій;

“умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту до індексу середніх цін імпорту за певний період;обсяг експорту, імпорту та зовнішньоторгового одороту на душу населення;експортна, імпортна, зовнішньоторгівельна квоти.

Показники обсягів міжнародної торгівлі

•експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять: товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні; товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем;

•реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці;

•імпорт – ввезення в країну товарів та послуг. До імпорту відносять: товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника; товари для подальшої переробки під митним контролем;

•реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться;

•зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу;

•фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);

•генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;

•спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї.

 

Показники структури міжнародної торгівлі

• товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;

• географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;

• інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;

• видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.