Система та види митних зборів

Митні збори - це оплата послуг, що надають суб'єктам ЗЕД працівники митниці.

Основна різниця між митними зборами та митними податками полягає в тому, що митні податки обов'язково поступають до державного бюджету, а митні збори йдуть на утримання митної служби (але не на оплату праці митників).

Види митних зборів:

- марочний;

- санітарний;

- збір за пломбування товарів, що підлягають експорту/імпорту;

- збір за розміщення товарів на складах;

- збір за збереження вантажу.

 

Основні умови митного страхування

Основні умови митного страхування:

1. Визначення ризиків, які страховик має відшкодувати. Страховий ризик - вірогідність настання події, яка може викликати збитки для страхувальника.

2. Наявність страхового випадку - можливість здійснення ризикових подій. При наявності страхового випадку страховик відшкодовує збитки суб'єкту ЗЕД.

Страхова оцінка - визначення вартості матеріальних цінностей у ЗЕД, яка приймається до страхування.

4. Страхова сума - застрахована частина вартості матеріальних цінностей або їх повний обсяг, що мають місце при здійсненні ЗЕД.

5. Страхове відшкодування - сума, яку повинен виплатити страховик при настанні страхового випадку.

6. Страхові збитки - матеріальні втрати, які несе суб'єкт ЗЕД внаслідок настання страхового випадку.

 

Статус та сфера діяльності СОТ

Світова організація торгівлі, заснована у квітні 1994 року у місті Марракеш (Марокко), де представники 123 країн світу підписали Заключний акт Уругвайського раунду торгівельних переговорів та Марракеську декларацію.

Сфера діяльності СОТ охоплює: митно-тарифне урегулювання; антидемпінгове урегулювання; використання субсидій і компенсацій; нетарифні обмеження; діяльність митних союзів і зон вільної торгівлі; торговельні аспекти захисту прав інтелектуальної власності; торгівлю окремими товарами (текстилем, сільгосппродукцією, авіатехнікою тощо); торговельні аспекти інвестиційних заходів та ін.

Цiлi діяльності та функції СОТ

Цілі діяльності СОТ визначено в преамбулі Марракейської угоди про утворення СОТ. Основ­ними з них є: підвищення рівня життя; забезпечення повної зайнятості; постійне зростання доходів і попиту; розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними; оптимальне використання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку; захист і збереження навколишнього середовища; забезпечення для країн, що розвиваються, і найменш розвинутих країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

Функції СОТ визначені в статті III Марракеської Угоди про утворення СОТ. Ос­новними з них є:

сприяння реалізації, застосування, функціонування та досягненню цілей Марра­кеської угоди та багатосторонніх торговельних угод;

забезпечення основи для реалізації, застосування та функціонування багатосторон­ніх торговельних угод;

форум для переговорів між членами СОТ у частині їх багатосторонніх торговель­них відносин;

створення форуму для подальших переговорів між її членами в частині багато­сторонніх торговельних відносин, а також основи для реалізації результатів таких переговорів;

реалізація домовленостей про правила і процедури врегулювання суперечок між членами СОТ;

реалізація механізму перегляду торговельної політики.

Принципи утворення СОТ

Створення Світової організації торгівлі (СОТ) є результатом багатосторонніх переговорів в межах ГАТТ упродовж 1986- 1993 років (Уругвайського раунду). Особливістю цих переговорів було розширення переговорного процесу за межі суто торговельних зв'язків, а саме: послуг, у тому чисельних зв'язків, а саме: послуг, у тому числі банківських, страхових, транспортних, будівельних, комп'ютерних, а також розгляд питань захисту інтелектуальної власності та інвестицій, пов'язаних з торгівлею. У межах раунду розглядалися питання удосконалення й адаптації механізму ГАТТ до сучасного етапу. Переговори за Уругвайським раундом організаційно забезпечувалися Комітетом з нагляду за впровадженням нових митних обмежень і 15-ма робочими групами (з митних тарифів; з тропічних товарів; з продукції, що виготовляється на базі природних ресурсів; із текстилю й одягу; з сільськогосподарських товарів; з торговельних аспектів прав на інтелектуальну власність, включаючи торгівлю контрафактними товарами; із захисних застережень; з функціонування системи ГАТТ; з торговельних питань інвестиційної політики; зі зміни статей ГАТТ; з урегулювання суперечок; з торгівлі послугами).

Конкретним результатом переговорів, які завершилися 15 грудня 1993 року, стало підписання Заключного акту та Угоди про створення СОТ представниками 120-ти країн 15 квітня 1994 року в м. Марракеш (Марокко).

Заключний акт за результатами Уругвайського раунду (Final Act Embodying the Results of the Uruguay Round of Multilateral Trade Negotiations, Marrakesh, 15 April, 1994) включав основні положення щодо створення COT і відповідні міністерські декларації, рішення та домовленості з фінансових послуг, зобов'язання країн щодо ратифікації для вступу в дію з 1 січня 1995 року, а також визначав відкритість СОТ для вступу протягом двох років та ін.

Правовий статус СОТ визначається ГАТТ (у редакції 1994 p.), а також Генеральною угодою з торгівлі послугами (ГАТС) та Угодою з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС) і Домовленістю про правила та процедури розгляду суперечок.

 

Органiзацiйна структура СОТ

Конференція Міністрів. На підставі положень статті IV Марракейської угоди про створення Світової орган-зації торгівлі було утворено найвищий орган СОТ — Конференцію Міністрів, яка вико­нує функції СОТ як міжнародної організації і проводить усі необхідні для цього заходи.

Конференція Міністрів складається з представників усіх членів СОТ — по одному від кожної держави — члена СОТ. Європейський Союз є окремим самостійним членом СОТ на рівні з усіма державами, що входять до його складу. Конференція Міністрів має право приймати рішення з усіх питань, що регулюються багатосторонніми угодами СОТ.

Генеральна рада. До складу Генеральної ради входить по одному представнику від кожної країни - члена СОТ. Як правило, в ролі представників членів СОТ виступають посли або голови представництв відповідних держав при СОТ. Засідання Генеральної ради відбуваються 8-10 разів на рік в штаб-квартирі СОТ у Женеві.

Рада з торгівлі товарами. Основною функцією Ради з торгівлі товарами є здійснення нагляду за функціону­ванням багатосторонніх торговельних угод.

Рада з торгівлі послугами. Основними функціями Ради з торгівлі послугами є нагляд за виконанням поло­жень Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС). За станом на травень 2003 р. ство­рені допоміжні органи ради з торгівлі послугами: комітет з торгівлі фінансовими послугами; комітет із специфічних зобов'язань; робочі групи з внутрішнього регулювання та з правил ГАТС.

Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності. Основними функціями Ради з торговельних аспектів прав інтелектуальної влас­ності є нагляд за виконанням положень Генеральної угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності, надання консультацій і допомоги членам СОТ та взаємодія з Всесвітньою організацією інтелектуальної власності. На даний мо­мент допоміжних органів Рада не має.

Генеральний директор і Секретаріат. Відповідно до Марракейської угоди про створення СОТ для забезпечення її діяльності створюється секретаріат, очолюваний Генеральним директором, який обира­ється на трирічний термін конференцією міністрів.

Генеральний директор призначає співробітників Секретаріату, встановлює їх обов'язки й умови праці. У 2006 р. загальна кількість штатних співробітників Секрета­ріату СОТ становила 550 осіб.

Марракейська угода чітко встановлює коло обов'язків Генерального директора і співробітників Секретаріату. Співробітники Секретаріату користуються передбаченими міжнародним правом імунітетом і привілеями. У той самий час співробітники Секрета­ріату не мають права одержувати інструкції та консультуватися з урядами чи органами поза СОТ.

 

 

Основні угоди СОТ

Основою правової системи Світової організації торгівлі є три базові угоди, що визначають правила міжнародної торгівлі товарами, послугами та правами інтелектуальної власності:

Генеральна угода з тарифів та торгівлі;

Генеральна угода з торгівлі послугами;

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.

Правила торгівлі товарами додатково визначаються угодами, які є обов'язкови­ми до виконання всіма країнами — членами СОТ:

Угода про сільське господарство;

Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів;

Угода про технічні бар'єри в торгівлі;

Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи;

Угода про антидемпінгові мита;

Угода про оцінку товарів для митних цілей;

Угода про передвідвантажувальну інспекцію;

Угода про правила визначення походження;

Угода про процедури ліцензування імпорту;

Угода про субсидії та компенсаційні заходи;

Угода про захисні заходи.

Для розв'язання суперечок, що виникають між країнами у разі невиконання вимог угод СОТ, створено спеціальний орган, що діє відповідно до Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок.

Для постійного моніторингу стану дотримання вимог угод країнами - членами СОТ запроваджено механізм огляду торговельної політики, яким передбачено подання регулярних звітів країнами - членами СОТ про стан торговельного режиму.