Розділ 3. Побудова імітаційної моделі для пошуку оптимальної ставки податків на прибуток.

 

Постановка задачі на моделювання

Держава намагається збільшити податки, щоб наповнити бюджет для виконання своїх соціально-економічних та оборонних функцій. Виробники товарів та послуг (бізнес) вважають, що податки високі та податкові ставки потрібно зменшити.

Спеціалісти (економісти) стверджують, що великі податки стримують розвиток економіки, а значить, і майбутнє наповнення бюджету. Проблема полягає у тому, щоб визначити оптимальну ставку податку. При цьому виходять з того, що надходження у бюджет за певний період часу будуть найбільшими не при максимальній, а при оптимальній для бюджету ставці податку. Тобто із ставки податку надходження у бюджет будуть збільшуватися до певного рівня, а потім зменшуватися.

Мета моделювання полягає у тому, щоб дослідити залежність надходжень у бюджет від величини податкової ставки та обґрунтувати величину податкової ставки.

 

Побудова концептуальної моделі

Не дивлячись на велику кількість існуючих податків, джерелом розвитку виробництва (бізнесу) та джерелом податкового поповнення бюджету у кінцевому рахунку є прибуток, тобто перевищення доходів над витратами.

Ставка податку оголошується законодавчо. Бюджет отримує податкові відрахування від прибутку виробництв.

Таким чином, описана модель має такий вигляд.

Держава оголошує ставку податку на прибуток та отримує від виробництв (фірм) кошти у бюджет. Виробництва (фірми) мають власні капітали, виробляють прибуток, відраховують по податковій ставці кошти у бюджет.

Після податковий прибуток як нерозподілений прибуток, повністю включається у власний капітал підприємства (фірми). Приймаємо, що при моделюванні дивіденди не виплачуються, ніяких інших відрахувань від прибутку не робиться. Увесь прибуток розподіляється на два потоки:

- у бюджет;

- у власний капітал підприємства (фірми).

Графічно концептуальна модель має наступний вид (рис. 2.1):

 

Рисунок 3.1. – Концептуальна модель

 

Математична модель

Сума податкових надходжень від підприємства у бюджет за період моделювання визначається інтегралом

,

 

де BD(t) – сума коштів, що надійшли у бюджет від початку моделювання до моменту t, грн.;

PRF(t) – до податковий прибуток (profit), що отримується виробництвом у момент t, грн./год.;

TXRT – ставка податку на прибуток (tax rate);

T – поточний час;

tb – початковий момент моделювання (begin);

tf – кінцевий момент моделювання (final).

Капіталізований підприємством за час моделювання залишок прибутку:

Прибуток у момент t:

PRF(t) = CP(t) × RN,

де RN – рентабельність капіталу підприємства.

Отже, вихідними даними для моделювання є:

- податкова ставка (її потрібно оптимізувати);

- рентабельність;

- початковий капітал підприємства;

- інтервал моделювання.

При моделюванні потрібно встановлювати для підприємства з різним рівнем рентабельності різні ставки податку та вимірювати надходження до бюджету. На основі отриманих даних буде вибиратися та ставка податку, яка забезпечує максимальне надходження до бюджету.