Музично-сценічне дійство «Золотий камінь посіємо»

До найбільш вдалих зразків перевтілення національного фольклору належить і музичне дійство «Золотий камінь посіємо…».(прем’єра цього масштабного твору відбулась в березні 1998 року з Палаці «Україна» і була присвячена ювілею видатної української співачки Ніни Матвієнко). Пройшло майже 10 років, а музика цієї грандіозної вистави живе, живе самостійним життям, бо частіше виконуються, на жаль, окремі частини цього унікального дійства.

Музика в цьому дійстві грає головну роль. Композиторці вдалось на багатющому фольклорному матеріалі (пісні, зібрані Ніною Матвієнко в різних регіонах України) створити своєрідні музичні фрески, в яких через пісню відтворена історія України. Музика в цьому дійстві звучить на одному диханні, об’єднуючи шість частин в масштабну музично-сценічну виставу.

Воно виявляє ще один цікавий етап в осмисленні первинних пісенних витоків. Тут традицію національної музичної культури композиторка подає у глибокій історичній ретроспективі. Національна музична традиція постає у цьому творі органічно, художньо довершено, а водночас співзвучно до сучасних художніх тенденцій. Музика через багату оркестрову різнотембровість, у єдності зі словом, танцем, костюмом, виявляє первинний синкретизм української культури, розкриває її обрядову сутність. Різностильовими музичними засобами розкривається жива історія України

Розгортання музичного дійства розпочинається смисловим зачином – прадавньою колядкою-символом: «А серед моря зелений явір, На явороньку три голубоньки, Радоньку радять, як світ сновати. Та спустимося на дно моря, Та дістанемо золотий камінь, Золотий камінь посіємо ми… Подальші частини дійства – «Весна Світу», «Прадавня Русь» і «Княжа доба» – показано через обрядові пісні- молитви: веснянки, русальні, купальські, петрівчані, християнізовані колядки та щедрівки.

В дійстві «Золотий камінь посіємо» композитор використовує величезний арсенал засобів музичної виразності. У Ганни Гаврилець саме в цьому творі можна відзначити майстерне володіння поліфонією тембрів, що і створює особливу акустичну ауру твору. Музика, як і головна героїня вистави – народна пісня, багата та різнолика. Вона звучить то як розгорнута симфонічна картина з блискучою оркестровкою в частинах: «Створення світу», «Орда», а іноді музичні висловлювання композитора перевтілюються в лірико-поетичну новелу («Засвічу свічу», «Купальська»).

Ганна Гаврилець в цьому творі майстерно співставляє хоровий спів, голос солістки та оркестрове звучання. Голос Ніни Матвієнко ніби вплітається в цю складну вокально-інструментальнутканину.
«Козацька держава» трактується через кантову стилістику. Образ України та її дітей розкривається відомою українською народною піснею «Ой горе тій чайці» (на слова козацького гетьмана, оборонця української волі І. Мазепи) в оригінальній авторській інтер- претації. Фінал твору – «Увійди і ти у цей Собор» (слова Софії Майданської) – засобами оркестру, хору та сольного співу утверджує одвічні світові істини – Гармонію, Лад, Надію, Благодать, їх животворна сила проймає всі етапи історії української культури.

«Золотий камінь посіємо» є своєрідним символом національної традиції: як корінь культури нашої, зазнавши нищення, оживає з глибин української душі і є джерелом відродження духу, волі. Анна Гаврилець працювала над масштабним твором «Золотий камінь посіємо» у кількох напрямках. Це, насамперед, численні опрацювання різних за жанрами народнопісенних зразків для голосу з камерним оркестром і для хору хлопчиків та юнаків із камерними ансамблями. Композиторка також написала оригінальні розгорнуті симфонічні композиції з хореографічним втіленням, такі як «Створення Світу», «Заклинання до роду. Жертвоприношення», «Слава стольному Києву», «Орда», музику до колядки «Гей питалася княжа корона» та фіналу сценічного дійства. «Золотий камінь посіємо» – своєрідна музична енциклопедія для дитячого хорового виконавства. Музичне дійство виявляє чудові зразки дитячих пісень і забав. Ці хорові твори постійно звучать із концертної естради і мають визнання у слухача. В осягненні прадавніх основукраїнської народної духо- вної традиції Анну Гаврилець вирізняє глибока проникливість у сутність українського міфологічного сприйняття і світовідчуття. Композиторка інтерпретує першотворчі елементи засобами сучасної музичної мови, не порушуючи первин- ної Гармонії і Краси. І завдяки цим одвічним цінностям її творчість знають і люблять як в Україні, так і у світі.

Композиторський талант Ганни дозволив по-новому створити сучасну музичну виставу, який показав велич народної пісні, безцінність скарбів пісенного мистецтва України. Ця вистава стала подією в культурному житті України, а Ганна Гаврилець отримала звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка і всенародне визнання.