А. Включення поділля до складу великого князівства Литовського.

Б. Включення Чернігово-Сіверщини до складу Московського царства.

В. Включення Волині до складу Речі Посполитої.

Г. Включення Галичини до складу Угорського королівства.

ЧОМУ?

Питання №11. Вкажіть українські землі, які входили до складу Речі Посполитої:

А. Закарпаття і Бессарабія.

Б. Буковина і Слобожанщина.

В. Волинь і Причорномор’я.

Г. Поділля і Галичина.

ЧОМУ? …

Питання №12. Основним наслідком Берестейської церковної унії було:

А. Заборона уніатства та православ’я.

Б. Створення греко-католицької церкви.

В. Поява протестантизму на українських землях.

Г. Визнання православної віри держаною релігією

ЧОМУ? Православна Церква несла силу в Україну, а Унія розбивала її. Унія розбивала нашу Церкву кругом, унія ламала (прийнятий канон), і цим обезсилювала нашу Православну Церкву, вносила розлад та непорядок. Унія повставала через непослух канонам, а це розбивало нашу церкву сильно.
До уніатської Церкви перейшло гірше священство, яке у себе колотило, або відійшовши вони і там колотили проти Православної Церкви. У Православній Церкві пішли непорядки, бо на місцях патрони і інші вимагали від православних дуже багато такого, чого вони робити не могли. Збідніння Православної Церкви наступило величезне, бо патрони, які керували церквами, коли священики не хотіли приймати унії, робили йому усілякі утиски і духовенство занепадало. Отож, коли нам часто закидають, що в унії йшли православні священики, рятуючи свій безлад у Церкві, це є глибока неправда, бо цей безлад робила нам католицька влада, а найпершим робив нам уніат.

Питання №13. «Магдебурзьке право» – це вид права, який регулювалося:

А. Міське самоврядування.

Б. сільське самоврядування.

В. Управління Річчя Посполитою.

Г. Управління Великим князівством Литовським.

ЧОМУ? Магдебурзьким правом називають один з різновидів прав міських общин, які із Західної Європи поширювалися на українські землі, починаючи з XIV ст. Його назва походить від назви міста Магдебург в Саксонії, яке у 1188 р. отримало від власника - архієпископа Віхмана - право на самоврядування, яке 1294 р. підтвердив саксонський курфюрст (князь) Альберт. Грамоти разом зі збірником норм звичаєвого права Саксонії Ейхе фон Ренкова "Speculum Sacsonum" "Саксонське зерцало" та міського муніципального права (jus municipale) і утворили так зване магдебурзьке право.

В Україні першими одержали право самоврядування закарпатські міста, які входили до Угорського королівства (Хуст, Тячів, Вишкове). 1339 р. його одержав Санок, a 1356 p. - Львів. До середини XVII ст. його мала більшість великих міст України. В них діяло не класичне магдебурзьке право, а пристосоване до місцевих умов. Тому його норми були перероблені і поєднували такі правові джерела: а) праці юристів М. Яскера, П. Щербичата Б. Гроїцького щодо пристосування саксонських правових норм до польських; б) українське звичаєве право; в) правові норми Литовських статутів.

Магдебурзьке право регулювало діяльність органів влади та управління міста, цехових корпорацій, норми цивільного і кримінального права, судоустрій та провадження справ у судах. Головним органом влади визначався магістрат, який складався з ради (розпорядчого органу) і лави (судового органу). До ради населення міста щорічно обиралися від 6 до 24 райців і писар на чолі з бурмистром, до лави (скабінат) - 12 лавників (присяжних) на чолі з війтом (суддею). Війт (солтис) вважався найвищим міським урядовцем. До молодших урядовців належали комісар (межувальник), городничий (комунальна служба), возний (судовий виконавець), кат, інстигатор, перекладачі, канцеляристи.

Міщани, які жили на магдебурзькому праві, вважалися вільними, мали право власності у місті, платили податки у міську казну, виставляли ополчення. Місто могло мати власну казну, шинок, млин, лазню, проводити щотижневі торги та щосезонні ярмарки, кошти від яких потрапляли у міський бюджет.

Цивільні тяжби городян розглядали і рада, і лава. Процес в них мав усний, гласний та змагальний характер. Кримінальні - лише лава, a процес був інквізиційний, з допитами і тортурами (за потреби). Апелювати можна було лише до королівського суду, який затверджував вирок. Діловодство у містах велося польською або латинською мовою.

Отже, хоча українські міста використовували лише форму магдебурзького права, а не його змістовну сутність, воно відіграло прогресивну роль у розвитку правової системи України і позитивно вплинуло на тодішнє суспільне та економічне життя.

Ключові поняття: магдебурзьке право, магістрат, рада, райці, лава, лавники, війт, солтис, бурмистр, возний.

Історико-правова подія: 1188 р. - надання м. Магдебургу права на самоврядування.

Питання №14. «Доба морських походів» запорозького козацтва на початку ХVІІ ст. пов’язана із отаманом:

А. Д. Вишневецьким.