А. Проведення політики «українізації», вільний розвиток української культури та

Мови.

Б. Масове знищення культових споруд, початок русифікації, утвердженнясистеми

контролю.

В. Запровадження обов'язкової 10-річної освіти, створення університетів.

Г. Об’єднання театральних діячів, літераторів у творчі угрупування.

ЧОМУ? 1930-ті pp. в історії культури СРСР і УРСР були часом «культурної революції» — складової частини соціалістичних перетворень у радянській державі. Було ліквідовано неписьменність, створювалися нові школи, фабрично-заводські училища (ФЗУ), технікуми й вищі заклади освіти. У 1933 р. було відновлено діяльність університетів. Радянська влада поставила за мету сформувати нову інтелігенцію із середовища робітників і селян. Наукові досягнення і відкриття були необхідними для побудови соціалістичного суспільства. У 1930-ті pp. АН УРСР стала центром науково-дослідної роботи: відбувалося становлення таких галузей знань, як нелінійна механіка, теоретична фізика, теорія зварювання металів, було проведено ядерну реакцію. Створювалися академічні інститути електрозварювання, гірничої механіки, економіки, історії України, української літератури, фольклору.

У цей же період керівний режим прагне підкорити інтелігенцію інтересам партії та держави. Згортається політика українізації, закриваються українські школи і школи національних меншин.

Українська культура стає важелем для зміцнення влади більшовиків, з'являється термін «буржуазний націоналізм».

 

Питання №34. Вкажіть особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських

земель у складі Польщі у міжвоєнний період.

А. Переважна більшість підприємств Східної Галичини були великими.

Б. Початок створення колгоспів на селі, перетворення краю на індустріальний.

В. Виникнення металургійної, електротехнічної галузей промисловості.

Г. Колонізація краю поляками, формування мережі кооперативів.

ЧОМУ?

 

Питання №35. Визначте регіон України з яким пов’язані такі події та персоналії – повстання

Лук’яна Кобилиці, опришківські повстання, Юрій Федькович, створення університету в

1875 р., перебування у складі Румунії у міжвоєнний період:

А. Буковина.

Б. Галичина.

В. Закарпаття.

Г. Північна Бессарабія.

ЧОМУ? Буковинські гуцули, приблизно 100 тис. осіб, займають у Карпатах 3 тис. кв. км. території. Це ті самі українці, що живуть у Галичині й на Закарпатті, з єдиною різницею релігійного характеру: буковинські гуцули православні. У зв'язку з особливим соціально-економічним становищем мешканців Гуцульщини, загостренням на той час суперечностей між ними та місцевою владою, вимогами поміщиків у 1843 р. розгорілося повстання, назване істориками "гуцульським бунтом". Його провідником був гуцул Лук'ян Кобилиця. Він народився на початку ХІХ ст. у с. Пловка біля містечка Селєтина, повіту Сторонець-Путилів. Щоб заспокоїти буковинських гуцулів, уряд видав 11 травня 1844 р. декрет, згідно з яким вони звільнилися від панщини, але за панами залишалися всі інші привілеї: складати умови з гуцулами і вимагати виплати за випас худоби на панських полонинах. Проте, невдоволення гуцулів не припинялося. Вони вирішили направити Лук'яна Кобилицю до цісаря до Відня з відповідним листом, в якому висловлювали свої кривди. Точно невідомо, чи бував Кобилиця у самого цісаря, але відомо, що він повернувся з Відня 1846 р. і привіз "великий папір, записаний величезними червоними буквами" і повісив його на стіні у своїй хаті. Лук'ян Кобилиця став справжнім провідником, до нього гуцули з'їжджалися з далеких гір за порадою та допомогою. Стривожене панство знову звернулося до уряду у Чернівцях і той засудив Кобилицю на кілька місяців в'язниці за "обман і агітацію". Він сидів у чернівецькій в'язниці з літа 1847 до травня 1848 рр. В 1848 р. було остаточно ліквідовано панщину на Буковині. На підставі проголошеної конституції відбулись у червні вибори до Державної Ради у Відні. На Буковині обрано вісім послів, між якими було п'ять українців. Від Вижницького повіту був обраний Лук'ян Кобилиця безпосередньо по виході із в'язниці. Хоч проти виборів Кобилиці було багато протестів, називаючи його бунтарем, але віденський парламент затвердив його одноголосно.

 

Питання №36. Початок Другої світової війни для українських земель пов’язаний із:

А. Окупацією Карпатської України угорськими військами.

Б. Нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз.