Виховання правосвідомості майбутніх робітників

Виховання правосвідомості молоді — майбутніх ро­бітників потребує продуманої, цілеспрямованої роботи педагогів з формування в учнів системи правових знань і, отже, правових ідей, що мають гуманістичну, світо­глядну і практичну цінність, першорядне значення у ви­хованні правових переконань.

Цю роботу майстер здійснює в процесі навчальної діяльності на уроках виробничого навчання, а також під час виробничої практики і позаурочної роботи. При цьо­му важливі правові положення й законодавчі норми не­обхідно подавати учням, враховуючи специфіку їхньої професії, формуючи таким чином професійну правосві­домість майбутніх робітників.

Зокрема, під час проведення уроків виробничого на­вчання доцільно поглиблено висвітлювати законодавчі норми, які регулюють питання майбутньої виробничої діяльності учнів відповідно до профілю професійно-тех­нічного навчального закладу, наприклад питання, що пов'язані з охороною і безпекою праці в навчальних май­стернях; законодавчі норми цивільного права, а саме: найважливіші види конкретних зобов'язань, що випли­вають з договорів (договірні зобов'язання: купівлі-про-дажу; поставки продукції, різних товарів; перевезення пасажирів, вантажу і багажу; договору-підряду; догово-ру-підряду на капітальне будівництво; договору побуто­вого замовлення); законодавчі норми трудового права з питань трудової (навчальної) дисципліни, сумлінного виконання своїх трудових обов'язків. Так, в училищах будівельного профілю рекомендуємо майстрам звернути

6 276

увагу учнів на те, що в сучасних умовах розвиток рин­кових відносин має у будівництві певні особливості, зо­крема утворення нових структур відповідно до різних форм власності. Поряд з державними будівельними під­приємствами існують акціонерна, орендна, кооператив­на, колективна, приватна форми власності, власність іноземних фірм. У зв'язку з цим великого значення на­буває законодавче правове регулювання діяльності бу­дівельних підприємств — ринкових структур, які ще не мають досвіду роботи в умовах ринку.

Участь майбутніх будівельників у різних формах гос­подарювання зумовлює необхідність вивчення законодав­ства про будівництво, правових норм, що регулюють ді­яльність підприємств будівельного комплексу незалежно від форм власності.

Необхідно роз'яснити учням основоположне значен­ня договірних відносин між підприємствами будівельно­го комплексу. Майбутні будівельники мусять усвідомити, що основним правовим документом, який регулює і ви­значає взаємовідносини сторін, є договір підряду. Най­більшу увагу слід приділити питанням правового регу­лювання капітального будівництва, що мають особливе значення в умовах формування правової держави і рин­ку, зокрема договору підряду на капітальне будівництво (строки і порядок укладення в умовах ринку; загальні умови договору підряду або контракту на капітальне бу­дівництво; зобов'язання сторін), а також порядку прий­няття в експлуатацію готових об'єктів.

Навчаючи учнів професії, ознайомлюючи їх з відпо­відною виробничою технологією, треба звернути їхню увагу на ті небажані наслідки, що можуть виникнути у процесі виробничої діяльності і негативно вплинути на систему «природа — суспільство». Ось чому доцільно роз'яснювати учням саме ті основні положення і норми державного природоохоронного законодавства, знання яких стануть їм у пригоді у майбутній виробничій діяль­ності. Слід ознайомити майбутніх робітників із законо­давчими положеннями, що регулюють природоохоронну діяльність і ефективно впроваджуються у практику, зо­крема на прикладі підприємства-замовника. Учні повин­ні також знати і про відповідальність за порушення за­конодавства про охорону природи.

У процесі виробничої практики майстер виробничого навчання знайомить учнів з нормативними актами, що регламентують правові питання, пов'язані з процесом

виробництва, господарської діяльності підприємства (на прикладі базового промислового або сільськогосподар­ського підприємства). Ці питання регулюються госпо­дарським правом, нормативними актами, які визначають правове становище підприємства і його підрозділів, пра­ва та обов'язки директора, начальника цеху, майстра, а також законодавчими нормами, що визначають правові основи діяльності сільськогосподарських підприємств і об'єднань.

Доцільно роз'яснити учням, як нові принципи держав­ної господарської |політики — госпрозрахунку, самофі­нансування — знайшли втілення безпосередньо в діяль­ності підприємств галузі.

Під час виробничої практики необхідно знайомити учнів з нормами трудового законодавства, що передба­чають: порядок проходження виробничої практики учня­ми професійних училищ, їхні трудові права і обов'язки; правомірність поведінки майбутніх робітників, сумлінне виконання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, доручених виробничих завдань, а також необхідність додержання трудової (виробничої) дисцип­ліни, відповідальність за її порушення; матеріальну від­повідальність у разі заподіяння шкоди підприємству; моральне і матеріальне стимулювання якісної праці уч­нів на виробництві; охорону праці на робочому місці (обов'язковим є інструктаж майстра виробничого на­вчання щодо правил техніки безпеки). До цієї роботи важливо залучати юристів або представників адмініст­рації підприємства.

У процесі виробничої практики доцільно також озна­йомити учнів з конкретними аспектами організації при­родоохоронної діяльності на підприємствах залежно від характеру впливу тієї чи іншої господарської га­лузі на навколишнє середовище, із станом викорис­тання природних ресурсів в умовах виробництва. До­цільно звернути увагу учнів на те, як на підприємстві дотримуються природоохоронного законодавства, озна­йомити їх з роботою очисних споруд.

У системі позаурочних занять важливо активізувати як пізнавальну, так і суспільно корисну діяльність учнів шляхом їх залучення до таких форм правовиховної роботи, як участь у бесідах з практичною спрямованіс­тю, з використанням конкретних правових ситуацій, участь у конференціях, диспутах, правоохоронних об'єд­наннях.

 

6*

Ефективною формою виховного впливу на особу є ди­спут, який має сприяти формуванню в учнів правових переконань, умінь оцінювати свої вчинки та вчинки то­варишів, застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя, керуватися у своїй пове­дінці набутими правовими знаннями, тобто формуванню правосвідомості і правомірної поведінки.

Почуття відповідальності учнів за свою поведінку формується шляхом правильного усвідомлення ними співвідношення понять «відповідальність» і «свобода». Ось чому доцільно, використовуючи таку форму переко­нання, як диспут на тему «Як ви розумієте і співвідноси­те поняття «свобода» та «відповідальність», довести, що безмежна свобода, без правового регулювання, соціаль­ного контролю породжує свавілля й анархію, злочинну протиправну поведінку, порушення прав та інтересів ін­ших осіб, суспільства в цілому. Зіткнення протилежних суджень, думок підлітків, глибоке «переживання» ними питань, що дискутуються, активізація мислення сприя­тимуть формуванню в них почуття відповідальності.

Можна учням запропонувати такі запитання і зав­дання:

1. Який зміст ви вкладаєте в поняття «свобода» та
«відповідальність»? Як вони співвідносяться? Чи можна
ототожнювати поняття «безмежна свобода» й «відпові­
дальність»?

2. У чому полягає суспільна небезпечність протиправ­
них вчинків, злочинів?

3. Чи впливає на вашу поведінку почуття відповідаль­
ності?

4. Як ви ставитесь до своїх обов'язків у навчанні, по­
ведінці? Чи завжди вам властиве почуття відповідаль­
ності?

5. Як ви вважаєте, до яких наслідків може призвести
відсутність обов'язку, відповідальності, безкарності?

6. Як почуття відповідальності допомагає людині фор­
мувати свої духовні, вольові якості?

 

7. Чи можна вважати людину культурною, якщо їй
не властиве почуття відповідальності?

8. Де, на вашу думку, закінчуються хлоп'ячі пустощі
й починається злочин?

9. У чому полягає високоморальний, справедливий
зміст правової, зокрема кримінальної, відповідальності?
Доведіть, що принцип відповідальності — соціальна цін­
ність, втілена у праві.

Формування почуття відповідальності у підлітків —-важливе виховне завдання, що сприяє усвідомленню ни­ми соціального значення своєї поведінки, обов'язковості додержання відповідних правил, передбачених нормами права.

Важливе виховне значення має залучення учнів до участі в охороні громадського порядку і законності, ак­тивної боротьби з правопорушеннями (у правоохорон­них загонах юних друзів міліції, юних інспекторів ДАІ). Основним завданням цих загонів є запобігання правопо­рушенням серед неповнолітніх, пропаганда правових знань серед дітей та підлітків. Діяльність у правоохо­ронних загонах, що пробуджує інтерес, стимулює ініці­ативу, створює можливості для задоволення таких спе­цифічних вікових потреб особистості, як творчість, самоутвердження, активна діяльність, спілкування з то­варишами, може стати основою організації всієї право­охоронної діяльності учнів у профтехучилищах. Важли­вою умовою правильної організації правоохоронної діяльності учнів є надання систематичної допомоги з боку педагогів, правоохоронних органів, що ведуть бо­ротьбу з правопорушеннями серед неповнолітніх.

Учні — учасники правоохоронної діяльності ще не мають досвіду її організації. Тому слід допомагати їм в оволодінні різними формами правоохоронної діяльності, розповісти про те, як створюються правоохоронні юнаць­кі самодіяльні об'єднання, яка їх мета, хто може брати в них участь. Якщо такі об'єднання є в інших училищах, то можна запросити керівників цих загонів і заслухати досвід їхньої роботи.

Особливого значення у правовиховній роботі набу­вають питання розвитку логічного мислення учнів, фор­мування у молоді вміння застосовувати правові знання, аналізувати законодавство стосовно конкретних життє­вих ситуацій і завдань.

Значна увага аналізові конкретних правових ситуа­цій приділяється у позаурочній роботі в профтехучили­щах № 6, 7, 20 м. Харкова, ПТУ № 38 і 45 м. Києва, ПТУ № 33 Сумської обл. Такі ситуації конструюються на ос­нові змісту кінофільмів, телепередач, статей з газет та журналів. Це сприяє ефективному залученню учнів до практичної діяльності, яку вони спостерігають і, отже, розвитку самостійної розумової діяльності, творчої са­мосвідомості, глибшому розумінню правових явищ. Та­кий підхід сприятиме формуванню у майбутніх робітни-

ків уміння давати юридичну оцінку фактам навколиш­ньої дійсності.

Розгляд у ході занять правових ситуацій слід буду­вати таким чином, щоб учні самостійно їх аналізували, залежно від того, який вид правопорушень вчинено, ви­значали і юридичну відповідальність. Матеріал для твор­чих занять майстер може підібрати, використавши за­пропоновані у цьому параграфі запитання і завдання, а також правові ситуації, укладені на основі задач з юри­дичних журналів і збірників.

Пропонуємо деякі рекомендації для проведення май­стром позаурочної правовиховної роботи в навчальних групах третього року навчання.

Важливим завданням майстра виробничого навчання є формування в учнів профтехучилищ — майбутніх ква­ліфікованих робітників — знань про найважливіші прин­ципи господарської політики нашої держави та діяльно­сті підприємства у нових соціально-економічних умовах. У зв'язку з цим доцільно провести бесіду на актуальну нині тему «Правове становище підприємств в умовах ринкової економіки».

Головна мета бесіди — проаналізувати чинне зако­нодавство, озброїти учнів необхідними знаннями, які змо­жуть активізувати їх, сприятимуть процесу прилучення майбутніх робітників до участі в управлінні виробницт­вом, до зміцнення дисципліни праці, допоможуть їм ста­ти справжніми учасниками реалізації економічної полі­тики в Україні.

На бесіду можна запросити майстра, начальника це­ху, робітників підприємства-замовника, які б виступили з повідомленням про те, як запроваджуються нові прин­ципи господарської діяльності, як здійснюється управ­ління підприємством. Важливо, щоб попередньо учні ознайомилися з тим, як ці принципи реалізуються в ді­яльності підприємств галузі.

У сучасних умовах головне призначення законодав­чих норм полягає у забезпеченні самостійності підпри­ємств, у наданні їм цілого комплексу прав і посиленні відповідальності з метою розгортання ініціативи й ак­тивності у здійсненні господарської діяльності.

Отже, виховуючи правову свідомість майбутніх ро­бітників, поступово підводимо учнів до розуміння ролі правових норм у формуванні нових принципів'господа­рювання.

Таким чином, розгляд зазначених вище питань на

підставі аналізу чинного законодавства про підприємст­во підводить учнів до висновку про те, що створюються відповідні умови для розширення самостійності підпри­ємств і посилення їх відповідальності.

У ході бесіди майстер може запропонувати учням та­кі запитання і завдання: Які основні цілі і перспективи розвитку підприємства? Назвіть види підприємств, що можуть діяти в Українській державі. Розкрийте основ­ний зміст загальних принципів управління підприємст­вом.

Розвиваючи ідеї попередньої бесіди, необхідно наго­лосити на тому, що наступним кроком у реформуванні господарського життя є законодавство про кооперацію. Майстрам виробничого навчання пропонується орієнтов­ний зміст бесіди, яку корисно пов'язати з відповідними запитаннями, завданнями, а також правовими ситуаці­ями. На початку бесіди на тему «Роль законодавства про кооперацію в економічному розвитку України» май­стер має звернути увагу учнів на те, що кооперативні підприємства (організації) поряд з державними та ін­шими підприємствами (об'єднаннями) відіграють важ­ливу роль у господарському комплексі. Державні органи повинні сприяти розвиткові та зміцненню господарської самостійності кооперативів, підвищенню ефективності їх діяльності.

Кооперативи можуть створюватися і діяти в сільсь­кому господарстві, в промисловості, будівництві, на тран­спорті, в торгівлі й громадському харчуванні, у сфері платних послуг та інших галузях виробництва і соціаль­но-культурного життя.

Підводячи підсумки бесіди, майстер робить висновок про те, що законодавчими нормами про кооперацію за­кріплено прогресивні ідеї економічної реформи. Вони спрямовані на всебічне використання кооперативних форм для задоволення зрослих потреб населення в про­довольстві, товарах народного споживання, житлі, різноманітній продукції виробничо-технічного призначен­ня і послугах. У ході бесіди майстер може запропонува­ти учням такі запитання і завдання: Якими видами ді­яльності можуть займатися кооперативи? Назвіть умови створення кооперативу. Які принципи управління коопе­ративами? Який вищий орган управління кооперативу? Розкрийте повноваження загальних зборів кооперативу. Чи може бути створений і діяти кооператив на базі школи, профтехучилища? Яким видом корисної для су-

спільства діяльності міг би він займатися у вашому проф­техучилищі? Яка роль директора, викладачів, зокрема майстрів та учнів, у створенні кооперативу в ПТУ? Чи є в них достатній професійний досвід, творчі можливос­ті, ініціатива, почуття відповідальності за результати своєї праці, що так необхідні для успішної діяльності кооперативу? Під час бесіди можна використати різні правові ситуації.

В умовах науково-технічного прогресу, швидкого роз­витку промисловості, транспорту, сільського господарст­ва найважливішою вимогою є посилення природоохорон­ної діяльності держави, зміцнення законності в галузі охорони природи і раціонального використання її ресур­сів. Ось чому на сучасному етапі зростає роль права у регулюванні суспільних відносин у сфері взаємодії су­спільства і природи, у розв'язанні екологічних проблем. Майбутні робітники мають усвідомити сутність правового регулювання екологічних відносин, яке полягає у тому, що держава встановлює систему принципів і правил, які регулюють зазначені суспільні відносини, визначають відповідний порядок використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища. У разі екологіч­ного правопорушення природоохоронне законодавство передбачає юридичну відповідальність

У навчальних групах учнів третього року навчання доцільно організувати конференцію за запропонованою нижче тематикою. Проведення такої конференції потре­бує серйозної підготовки.