На уроках виробничого навчання

Дидактична ділова гра на наочній основі — особли­вий варіант рольової гри в умовах класно-урочного од­ночасного навчання великих груп учнів (до 20 чол.). Во­на може проводитися в теоретичному і практичному ва­ріантах або в їх комбінації.

Специфікою її теоретичного варіанта під час вироб­ничого навчання в ПТУ є орієнтація переважно на фор­мування первісних виробничих умінь учнів на теоретич- 78

ній базі. В результаті такої гри кожний учень осмислює теоретичні основи виробничих навичок, які в нього ще мають бути сформовані, навчається об'єктивно оцінюва­ти правильність виконання виробничих дій іншими учня­ми, їхнє вміння передбачати свої дії на основі натураль­ної наочності або таблиці з кресленнями, технічної кар­ти тощо і теоретичного обгрунтування.

Наведемо приклад теоретичної рольової гри-диспуту на тему «Монтаж або демонтаж певної конструкції (ма­шини, будівлі тощо)».

Обладнання для гри: 1) натуральна наочність конст­рукції (машина, будівля та ін.), що має демонтуватись, або деталі, матеріали, з яких треба змонтувати конструк­цію; 2) схематична наочність (таблиці-плакати із зоб­раженням структури даного об'єкта або технічне крес­лення його).

Ролі, які виконуватимуть учні групи:

1) обліковці, що враховують якість відповіді за за­
даними критеріями: правильність вибору рішення і об­
грунтованість його (4 учні);

2) судді, що виводять оцінку за матеріалами обліков­
ців (4 учні);

3) арбітром спочатку у складних і суперечливих ви­
падках є педагог (майстер), а пізніше,, коли для учнів
гра стане звичною,-— два найкомпетентніших учні. Чому
саме парна кількість? Адже у випадку, коли судді і ар­
бітри не зможуть дійти згоди, педагог допоможе виявити,
хто правий;

4) решта учнів — спостерігачі і безпосередні учасни­
ки гри. Найкраще їх поділити на дві підгрупи (наприк­
лад, за рядами). Тоді гра буде проводитись у вигляді
естафети.

По черзі виходять учні підгруп. Розглянемо їх дії на конкретнішому прикладі теми «Розбирання коробки пе­редач автомобіля...».

Учень повідомляє зміст першої операції: відокремлен­ня коробки від двигуна (показує їх у натурі і на схемі). Потім — порядок і прийоми виконання кожної дії, пока зуючи їх в натурі і на плакаті.

Учні конкуруючої групи можуть ставити будь-які за­питання з практики або теоретичного обгрунтування ви­конаних дій. Забороняються запитання типу «Чому у ньо­го помилка?..» (адже ще невідомо, чи помилка це). їх можна ставити лише у формі: «Чому ти зробив так?» Якщо учневі важко відповісти або аргументувати своє

рішення, йому допомагають товариші з його підгрупи.

Після нього виходить учень протилежної групи і по­відомляє зміст і порядок другої операції. І так до кінця розбору.

У ролі ведучого гри («Механіка») спочатку виступає сам майстер, а пізніше, в міру підготовки, ним може бути кращий учень (однак під наглядом майстра).

Арбітри стежать за виконанням правил гри і поряд­ком виконання певних дій. Обліковці записують правиль­ність чи помилковість (або відсутність) відповідей. Судді оцінюють всю діяльність учня, який відповідає, і окремо враховують відповіді товаришів з підгрупи, які йому до­помагали (все це підсумовується й оцінюється наприкін­ці уроку).

На завершення гри підводиться підсумок і визначаєть­ся командна першість підгруп.

Ділова гра на наочній основі з практичного відпра­цювання виробничих навичок відрізняється від поперед­ньої тим, що критеріями сформованості навичок є якість, швидкість і «згорнута в підсвідомість» обгрунтованість виконання їх.

Тому змінюється і структура гри, і ролі, і сам хід її. Крім того, можливе повне виконання всіх дій одним уч­нем, а отже, багаторазове повторення їх протягом гри (тому що елемент свідомого або й творчого підходу згор­тається у підсвідомість).

Розгляньмо приклад такої практичної ділової гри-зма-гання на наочній основі. Вона може проводитись на пев­ній конструкції чи машині (як попередня гра) або на тренажері (скажімо, пуск автомотора).

Обладнання для гри:

1) натуральне —сама конструкція або тренажер (ба­
жано два або більше);

2) схематична наочність — креслення або плакат (як­
що необхідна аргументація учнем обраного ним рі­
шення);

3) хронометри або годинники з секундоміром.
Ролі, що виконують учні групи:

1) хронометристи (за кількістю натуральних об'єк­
тів);

2) обліковці якості виконання (за кількістю примір­
ників об'єкта);

3) судді (2—4 учні);

4) ведучий — механік (або інший приймальник ро­
боти);

5) решта учнів — спостерігачі і безпосередні виконав­ці — розподіляються на підгрупи відповідно до кількості примірників наочних об'єктів.

Учні по черзі підходять до наочного об'єкта і вико­нують роботу. Коли є претензії до якості або часу вико­нання певних дій, суддя ставить додаткове запитання на теоретичне обгрунтування їх (його хронометристи не за­раховують до загального часу роботи), для чого можна використовувати схематичну наочність. Наприкінці за­няття визначається особиста і командна першість.

Можна ввести елемент творчого підходу до виконання роботи. Таким може бути введення певної несправності, штучної поломки (скажімо, гайка, яку неможливо від­крутити без прогрівання, або з іншою різьбою; зіпсована деталь тощо).

Як показує досвід, навчальне і стимулююче (заохо­чуюче) значення такої гри значно вище, ніж традиційних методів. Слід відмітити, що краще робота проходить на полігонах (як у В. М. Солодкого в Акимівському ПТУ № 51 Запорізької обл.), де відповідне обладнання дає змогу учням самим проводити гру, а викладач або май­стер лише виконує роль інспектора-координатора з без­пеки праці.

Третій, узагальнюючий, варіант гри — це рольова гра, що поєднує теоретичну і практичну сторони формування умінь і навичок. Умовно її мету можна визначити як формування інтелектуально-виробничих умінь і навичок. У ході гри відпрацьовуються уміння, інтенсифікуються інтелектуальні навички, а також здійснюється перене­сення набутих знань, умінь і навичок в нові умови.

Важливе значення такої гри в тому, що вона орієнтує на перехід від вищих підсистем до нижчих у їх взаємо­дії і взаємозалежності. Приклад такої гри — рольова гра типу ПРИОР («Прийняття оперативного рішення»), що проводиться з учнями 3-х курсів ПТУ будівельного про­філю із спеціальностей штукатур, плиточник-лицюваль-ник, муляр, бетонник і тесляр, а також у будівельних технікумах, де готують майстрів виробничого навчання для ПТУ.

Виробнича ситуація, що імітується в процесі гри,— виробнича нарада — створюється на прикладі одного з будівельних майданчиків і має на меті підготовку робіт­ників відповідних бригад до виконання завдання.

Взагалі, виробнича нарада є однією з найефективні­ших форм колегіального розв'язання складних виробни-

чих завдань. Вона дає змогу кваліфіковано і різнобічно оцінити ситуацію, що склалася. В ході наради своєчасно приймаються узгоджені рішення, спрямовані на усунення організаційно-технічних неполадок, а також здійснюють­ся контроль за виконанням прийнятих рішень і корекція дій у разі потреби. На нараді розглядаються питання, пов'язані з виконанням виробничих завдань на різних об'єктах. Завершенням результатів роботи на виробничій нараді є інструктаж майстрів і підготовка кожної брига­ди до безпосереднього виконання прийнятого рішення. Цим питанням присвячена пропонована рольова гра, в якій беруть участь усі ЗО учнів групи.

Ролі розподілені так:

ведучий і арбітр — спочатку це викладач, а потім, ко­ли гра стане звичною, може бути колективний арбітраж (2—4 учні, які добре знають навчальний матеріал і ма­ють належну практичну підготовку);

суддя — 2 або більше найкомпетентніших учнів;

начальник дільниці (2—4 учні по черзі або у взаємо-доповненні виконують цю роль);

майстри чотирьох бригад (цю роль по черзі викону­ють 4—12 учнів);

члени чотирьох бригад (від 3 до 6 учнів у кожній).

Пояснімо функції лише трьох ролей (бо ролі началь­ника дільниці і майстра бригади загальновідомі).

Арбітр контролює режим гри, консультує (тобто ви­конує роль інформатора), а як ведучий — організовує обговорення прийнятих рішень, підводить підсумки гри.

Суддя оцінює якість виконання завдань учасниками гри.

Члени чотирьох бригад крім підготовки робочого міс­ця і усвідомлення своєї ролі у реалізації прийнятого на виробничій нараді рішення виконують також функцію ро­бітничого контролю за правильністю вибору варіанта рі­шення і забезпечення при цьому виробничих норм, прав та інтересів робітників бригади.

Вихідні дані повідомляє начальник дільниці. Дільни­ця у цей день будує: п'ятиповерховий гуртожиток техні­куму; триповерховий навчальний корпус технікуму; одно­поверховий виробничий цех; чотириповерховий адмініст­ративний корпус заводу.

На дільниці три спеціалізовані бригади (штукатури, плиточники-лицювальники, муляри); одна комплексна бригада (теслярі-бетонники). Матеріали підвозять авто-

машини із комплектувальної бази БМУ. Розташування об'єктів таке:

технікум__________ база БМУ----------------- завод.

7 км 4 км

Виробнича нарада проводиться 20 липня. До кінця робіт залишилось 11 днів, з них — 8 робочих. Усі бригади працюють в одну зміну.

Бригада № 1 (штукатури). Штукатурить зовнішні стіни приміщення технікуму. До кінця місяця треба ви­конати обсяг робіт—1990 м² при плановому вироб­ленні 12 м² протягом зміни одним робітником; вид шту­катурки — поліпшений. Кількість членів бригади — 20 чол.

Штукатурний розчин завозять на об'єкт автомобілем-самоскидом ГАЗ-93-Б з бази БМУ. Кількість рейсів — 4. Розчин переробляється і подається до робочих місць за допомогою штукатурної станції на самому об'єкті (з ви­робітком 2 м³/год). Фактичний виробіток на 1 робітника за зміну — 10,9 м².

Бригада № 2 (плиточники-лицювальники). Облицьо­вує фасад адміністративного корпусу. До кінця місяця слід облицювати 720 м² стін фасаду при плановому ви­робітку на одного робітника за зміну 6 м², кількість чле­нів бригади—15 чол. Плитку завозять бортовим авто­мобілем ГАЗ-52 з бази управління виробничо-технологіч­ної комплектації будівельного тресту, до якого входить БМУ, що розташована на відстані 60 км від заводу, який будується. Розчин для облицювання заготовляється на об'єкті безпосередньо. Автомобіль робить один рейс за зміну. Фактичний виробіток — 5 м² за зміну на. одну лю­дину.

Бригада № 3 (теслярі-бетонники). Створює моноліт­ний залізобетонний фундамент під колони виробничого цеху. До кінця місяця бригаді слід зробити 192 м² такого фундаменту при плановому виробітку на одного робітни­ка за зміну 2м³. Усього в бригаді 12 чол.

Бетонну суміш підвозить автосамоскид ГАЗ-53-Б з бетонорозчииного вузла бази БМУ. Кількість рейсів — 14. Щити опалубки, арматурні сітки і каркаси є на об'єкті в необхідній кількості. До місця укладання бетон пода­ють стріловим краном у цебрах (баддях) об'ємом 1 м³. За зміну один робітник виробляє 1,63 м³.

Бригада № 4 (муляри). Кладе цегляні стіни навчаль­ного корпусу технікуму. До кінця роботи треба виконати

266 м³ цегляної кладки — при плановому виробітку за зміну 1,85 м³ на одного робітника. У бригаді—18 чол.

Цеглу завозить бортовий автомобіль ЗІЛ-13 з бази БМУ. Авторейсів — 9 за зміну. Троє робітників бригади розвантажують і складають у піддони цеглу для подаван­ня її стріловим краном на робочі місця. Розчин для клад­ки завозить автомобіль-самоскид ГАЗ-93-Б з бази БМУ, роблячи 7 рейсів за зміну. Фактичний виробіток на одно­го робітника за зміну— 1,54 м³.

Завдання учасникам гри.

I. Майстру: ознайомтеся з вихідними даними, визнач­
те виробіток бригади за зміну відповідно до плану; виз­
начте потребу бригади за зміну в матеріалах (виходячи
з бригадного виробітку за зміну); складіть заявку на ма­
теріали і разом з розрахунками передайте на узгодження
начальнику дільниці, розрахуйте потребу в автотранспор­
ті: визначте марку, тип, вантажопідйомність, кількість
автомобілів (виходячи з потреби бригади на зміну в ма­
теріалах >—див. таблиці); складіть заявку на автотранс­
порт і разом з розрахунками передайте на узгодження
начальнику дільниці, визначте причини недовиконання
бригадою планового завдання; підготуйте коротку допо­
відь для виступу і захисту своїх пропозицій; візьміть
участь у нараді.

II. Начальнику дільниці: ознайомтеся з вихідними да­
ними; зберіть у майстрів заявки на матеріали і автотранс­
порт з розрахунками, перевірте їх; підготуйте коротку
доповідь для пропозицій і захисту їх; візьміть участь у
нараді; після визначення рішення складіть узагальнену
заявку на матеріали і транспорт, підготуйте план заходів
щодо виконання виробничих завдань.

Розрахункові дані

Визначення потреби в матеріалах здійснюється на ос­нові виробничих норм, зазначених у табл. 1.

Розрахунок потреби в автотранспорті здійснюється на основі технічних показників бортових автомобілів (табл. 2) і автосамоскидів (табл. 3) залежно від кіль­кості рейсів автомашин за зміну і від відстані перевезень (табл.4).

Показники є основою для оцінки суддів, однак вони
можуть удосконалюватись залежно від особливостей і
умов гри... -

Таблиця 1

 

Види робіт	Одиниця виміру	Норми витрат матеріалу на одиницю роботи
Поліпшене штукатурення Облицьовування стін кера­мічною плиткою Укладення монолітних за­лізобетонних фундаментів Цегляна кладка стін	100 м^21 м^2 1 м^81 м^3	2,2 м^3 цементно-вапняного розчину 1 м^2 керамічної плитки і 0,015 м^3 цементного розчи­ну 1 м^3 важкого бетону 0,4 тис. шт. цегли — зви­чайної глиняної (0,25 м^3цементно-глиняного розчи­ну)

Таблиця 2

 

Види матеріалів	Марка бортового автомобіля і його вантажопідйомність ГАЗ-52 ГАЗ-53-А ЗІЛ-130 (2,5 т) (4 т) (5 т)
Цегла глиняна, тис. шт. Цегла глиняна на піддонах (по 225 цеглин) — кількість піддонів, шт. Плитка фасадна, м^3Бетон у цебрах об'ємом 0,5 м^3 (кіль­кість цебрів, шт.)	0,8 1,0 1,5 3 5 7 75 160 250 2 3 4

Таблиця З

 

Показник	Марка автосамоскида і ванта­жопідйомність ГАЗ-93-Б ГАЗ-53-Б ЗІЛ-555 (2,55 т) (3,5 т) (4,5 т)
Об'єм бетонної суміші, що перево­зиться, м^5Об'єм розчинної суміші, що перево­зиться, м^3	0,8 1,4 1,8 1,2 1,8 2,5

Таблиця 4

 

Відстань переве­зення, км
Кількість рейсів за зміну

Процес гри

Гра проходить у три етапи.

I. На підготовчому етапі ведучий (майстер групи)
знайомить учнів із структурою, змістом і метою гри, а та­
кож із функціональними обов'язками її учасників. Потім
учням пропонується самим розділитися на ігрові коман­
ди (виробничі бригади) за кількістю ролей, обрати ке­
рівників бригад. Бригадир має розподілити обов'язки між
тими, хто оформляє розрахунки і пропозиції, доповіда­
чами та ін., організувати виконання завдань, розв'язува­
ти суперечності між членами бригади. Ведучий видає
учасникам вихідні і розрахункові дані, таблиці, завдання,
знайомить із системою стимулювання, визначає строки
роботи.

II. На ігровому етапі учасники готуються до виробни­
чої наради і проводять її. Готуючись до наради, учасники
аналізують ситуацію, виконують необхідні розрахунки і
узгодження, визначають причини невиконання завдань,
розробляють варіанти своїх пропозицій і обґрунтовують
їх. Річ у тому, що всі закладені дані передбачають, що
бригади не зможуть повністю виконати план з різних при­
чин. Бригади № 1, 2, 3 — у зв'язку з недопоставкою не­
обхідних матеріалів, а бригада № 4 — через те, що трьох
мулярів треба буде використати не за фахом (на ван­
тажно-розвантажувальних роботах). Розв'язками цих
ситуацій у першому випадку будуть вимоги про допостав-
ку матеріалів у потрібній кількості, а в другому — достав­
ка автомобілем цегли у піддонах, що не потребує вантаж­
ників.

Після доповідей бригад про виконання завдань про­водиться виробнича нарада. Відкриває її начальник діль­ниці. Він стежить за черговістю повідомлень майстрів виробничих бригад про хід робіт і прийняті рішення; підсумовує інформацію, вносить свої пропозиції, які ак­тивно обговорюються всіма учасниками, після чого прий­мається остаточне рішення.

Слід зауважити, що на нараді необхідна дискусія, бо інтереси бригад переплітаються і подекуди суперечать один одному, особливо з питань автотранспорту. Якщо з питань недопоставки матеріалів рішення одне —збіль­шити їх кількість до необхідної, то з питань автотранс­порту їх може бути кілька:

1) виділити додатковий автотранспорт;

2) замінити запропоновані машини на інші марки;

Таблиця 5