Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості інтеграції країн Африки
Африка – це регіон, що економічно швидко розвивається. Більшість молодих африканських держав володіють значним, здебільшого неосвоєним економічним потенціалом. Це – багаті запаси сировини, сприятливі, як правило, природно-кліматичні умови для ведення сільського господарства, значні трудові ресурси. Проте цей потенціал розподілений між країнами нерівномірно, що зумовлює істотні відмінності між країнами щодо темпів економічного зростання, рівня розвитку економіки, її структури та зовнішньої торгівлі. Процес економічного розвитку країн Африки в цілому характеризується суперечливими тенденціями. Після здобуття незалежності в регіоні загострилася суперечливість між накопиченням і споживанням: максимізація накопичення і недостатній рівень споживання. Вузькість внутрішніх ринків, зростання соціальної напруженості, дефіцит власних кваліфікованих кадрів, низькі виробнича культура та дисципліна праці – всі ці проблеми, пов’язані з незадовільним станом споживання, стали негативно позначатися на загальній динаміці капітальних вкладень та їх структурі. уповільнився приплив до ключових галузей капіталів, посилилась диспропорціональність розвитку, що суттєво знижувало темпи економічного зростання. Особлива роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону належить гірничовидобувній промисловості. економічний розвиток країн Африки значною мірою залежить від надання іноземних позик, а також безоплатної міжнародної допомоги. Найбільшою з африканських інтеграційних груп є ЕКОВАС (Економічне співтовариство країн західної Африки) охоплює 16 країн Африки. Основні зусилля співтовариства спрямовані на ліквідацію внутрішніх тарифів та встановлення єдиного зовнішнього тарифу, що повинно перетворити ЕКОВАС на митний союз. У складі ЕКОВАС 4 комісії: 1. З торгівлі, мита, імміграції, кредитно-грошової системи та платежів; 2. з транспорту, телекомунікацій та енергетики; 3. З промисловості, с/г та природних ресурсів; 4. З соц. Та культурних проблем. Надто проблематичним є вихід ЕКОВАС на подібні до ЄС форми інтеграції, оскільки в регіоні існують й інші види міждержавного співробітництва, а також у зв’язку з тим, що у країн-учасниць цієї організації відсутня зацікавленість в успішній її діяльності. В Африці існують інші інтеграційні угруповання: Митний і економічний союз центральної Африки (ЮДЕАК), Спільний ринок Східної і Південної Африки (КОМЕСА), Південноафриканське співтовариство розвитку (САДК). Інтереси груп постійно стикаються один з одним. Майже всі групи прагнуть до співробітництва, створюючи ті чи інші форми інтеграції, яка, здебільшого відбувається на низькому рівні. Африканські країни настільки бідні, а їхня економічна активність настільки низька, що бази для їхнього співробітництва поки що практично нема. С/г та мінеральні ресурси – основні джерела доходу і прибутку від експорту, а відтак відсутні серйозні підстави для зниження бар’єрів на шляху просування первинних ресурсів. Промисловість у переважній більшості країн перебуває на дуже низькому рівні, а тому скоріше потребує захисту, аніж відкриття ринків для вільної конкуренції, що суттєво утрудняє створення зон вільної торгівлі. Здебільшого існуючі групи намагаються співпрацювати у наданні транспортних послуг, розвитку інфраструктури, реалізації дрібних промислових проектів тощо.
11.Причини протекціоністського втручання
Міжнародний валютний фонд МВФ розпочав свою діяльність у Вашингтоні в травні 1946 р. у складі 39 країн. Вінстворений для регулювання валютно-розрахунковихвідносинміж державами і здійсненняфінансовоїдопомогикраїнам-членам через наданняїм за виникненнявалютнихтруднощів, зумовленихпорушеннямрівновагиплатіжнихбалансів, короткостроковихпозик в іноземнійвалюті. Фонд здійснюєсвоюдіяльність як спеціалізованаустанова 00Н. Практично МВФ є інституціональною основою сучасноїміжнародноївалютноїсистеми.
Цілі: *сприяти міжнародному співробітництву шляхом забезпечення механізму для консультацій та погоджених дій стосовно міжнародних валютних питань; *сприяти збалансованому зростанню міжнародної торгівлі з метою підвищення рівня зайнятості та реальних доходів населення, розвитку виробничих можливостей країн-членів; *сприяти стабільності валют і впорядкованим валютним відносинам та запобігати конкурентному знеціненню валют; *сприяти створенню багатосторонньої системи платежів та переказів по поточних операціях і прагнути до ліквідації валютних обмежень…Функції:* здійснення нагляду за узгодженою системою впорядкованого обміну національних валют; *надання кредитів своїм членам на реорганізацію економіки для встановлення більш ефективного співробітництва; надання додаткових послуг країнам-членам (підвищення кваліфікації персоналу, технічна допомога в спеціалізованих сферах, інформаційне обслуговування). Форми діяльності: * інспектування (було зв'язано з переходом від паритетної до відкритої системи обміну валют. При цьому члени МВФ вирішили, що фонд повинен розширити свою діяльність за межі мінової вартості, вивчати всі сфери економіки країн, які визначають розмір цієї вартост і, і неупереджено давати оцінку економічної діяльності країн для всієї спільноти членів), * консультації (використовує три типи консультацій: щорічні, додаткові (може організувати директор-розпорядник фонду у випадках, якщо країна несподівано опиняється в складній економічній ситуації, або є підозра, що її дії суперечать “кодексу поведінки” і можуть завдати шкоди іншим країнам) та спеціальні (проводить з тими країнами, економічна політика яких значною мірою визначає стан світової економіки),* надання послуг, *фінансування (Безпосереднє фінансування здійснюється за допомогою таких механізмів: 1.резервний транш (-перевищення квоти країни в МВФ над “скоригованою” сумою її валютних коштів, що знаходяться у фонді на рахунку загальних ресурсів) 2.кредитні транші(МВФ надає кредити у вигляді чотирьох траншів, кожний з яких дорівнює 25 відсоткам квоти.)
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; просмотров: 141; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.198.49 (0.006 с.) |