Діагностичні критерії гострого коронарного синдрому.

Гострий коронарний синдром (ГКС) - група симптомів і ознак, які дозволяють підозрювати гострий інфаркт міокарду (ГІМ) або нестабільну стенокардію (НС). В якості клінічних діагностичних критеріїв ГКС слід вважати: 1. Затяжний (більше 20 хв.) ангінозний біль в спокої 2. Стенокардія не менш за III ФК (за класифікацією Канадської асоціації кардіологів, 1976 р.), яка виникла вперше (протягом попередніх 28 днів) 3. Прогресуюча стенокардія, як найменше III Ф.К. ЕКГ критерії ГКС: горизонтальна депресія сегменту ST та/або "коронарний" негативний зубець Т. Можлива також відсутність цих ЕКГ-змін. Біохімічні критерії ГКС: підвищення в сироватці крові змісту КФК, бажано МВ КФК, з наступним зниженням у динаміці та/або серцевих тропонинів Т чи І. В суперечливих випадках ці критерії є визначальними. 2.Лікування васкуліта Шенляйн-Геноха. Обов'язковою умовою терапії є госпіталізація і дотримання постільного режиму не менше 3 тижнів, потім його поступово розширюють, оскільки можливі загострення пурпури. Слід всіляко уникати охолодження та додаткової алергізації хворих харчовими продуктами і лікарськими препаратами. З раціону виключають какао, каву, шоколад, цитрусові, свіжі ягоди (суниця, полуниця) і страви з них.Всім хворим з геморагічним васкулітом рекомендується призначення ентеросорбентів, наприклад активованого вугілля, холестираміну або поліфепану всередину. Крім того, призначаються шлункові краплі,протиалергічні препарати (антигістамінні), пантотенат кальцію, рутин, середні дози аскорбінової кислоти, застосовується і фітотерапія.При важкому перебігу, крім гепаринотерапії і глюкокортикоїдів,призначають 5-8 сеансів плазмаферезу. Перші три сеанси плазмаферезу проводять щодня, наступні -1раз на 3 дні. Можливо поєднання пульс-терапії преднізолоном (15-20 мг /кг /добу протягом 3 днів) і плазмаферезу. 3.Поняття ” хронічна хвороба нирок “, класифікація. Клініко-лабораторна картина залежно від стадії. Кінцевим результатом прогресування хронічних захворювань нирок є формування хронічної ниркової недостатності (ХНН).Критерії: 1.Ураження нирок тривалістю≥3міс., проявами якого є структурні або функціональні порушення органу з/без зниженням ШКФ*.Ураження маніфестує: патоморфологічними змінами ниркової тканини;змінами у крові або сечі2.ШКФ*<60мл/хв/1,73м² тривалістю більше3х місяців, при відсутності інших ознак ураження нирок. 4. Класифікація кістково-мозкової форми гострої.

ГОСТРА ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА - нозологічна форма, що розвивається при зовнішньому гама- і гамма-нейтронному опроміненні в дозі, що перевищує 1 грей (Гр), отриманої одномоментно чи протягом короткого проміжку часу (від 3 до 10 доби), а також при надходженні усередину радіонуклідів, що створюють адекватну поглинену дозу.

Кістково-мозкова форма.

Кістково-мозковий синдром при цій формі ГПХ є ведучим, що визначає значною мірою патогенез, клініку і результат захворювання.

У залежності від величин поглинених доз ця форма підрозділяється по важкості на 4 ступені.

Характерна виразна періодичність - фазність перебігу хвороби. Виділяють 4 періоди захворювання:

Особлива увага приділяється наявності окремих симптомів первинної реакції, часу їх появи від моменту опромінення, тривалості і виразності. Симптоми первинної реакції можуть бути розділені на чотири групи:

• диспепсичні - нудота, блювота, пронос

•загальклінічні - порушення свідомості, слабість (нездужання), головний біль, зміна рухової активності, підвищення температури тіла

• гематологічні - лімфоцитопенія (відносна й абсолютна), нейтрофільний лейкоцитоз

• місцеві - зміна шкіри, слизових і других тканин у місцях найбільшого опромінення.

Особлива значимість в оцінці первинної реакції належить у перші 3 доби показникам крові: відносна й абсолютна лімфоцитопенія є надійним кількісним показником для оцінки важкості променевого ураження і прогнозування перебігу захворювання в наступний термін.

Клінічні прояви періоду первинної реакції є не тільки наслідком прямого ушкодження радіочутливих систем (лимфоцитопенія, затримка клітинного розподілу, зменшення чи числа зникнення молодих форм кровотворних елементів), але і свідчать про ранні порушення нервово-регуляторних і гуморальних механізмів (диспесичні, загальклінічні, судинні розлади).

Латентний період: після періоду первинної реакції настає відносне поліпшення стану. Припиняється блювання, нудота, зменшується гіперемія шкіри і слизових, нормалізується сон і апетит, поліпшується загальне самопочуття.

Вирішальне прогностичне значення має рівень лімфоцитів на 3-6 добу і гранулоцитів на 8-9 добу. У хворих украй важкого ступеня абсолютне число лімфоцитів у перші 3-6 днів складає 0,1x10 9/л, гранулоцитів - менш 0,5x10 9/л на 8-й день після опромінення, тромбоцитів - менш 50x10 9/л.

На цей період приходиться поява епіляції. Гранична поглинена доза опромінення, що викликає епіляцію, близька до 2,5-3 Гр. Найбільш радіочутливий волосяний покрив на голові, підборідді, у меншій мірі - на грудях, животі, лобку, кінцівках. Епіляція вій і брів спостерігається при опроміненні дозою 6 Гр і більше.

Білет 5