Загальні вимоги та особливості

3.1. Стандарт вміщує тільки універсальні правила, спільні для всіх видів документів. Правила складання бібліографічного запису ілюструються фрагментами опису різних видів документів. Це дає можливість подавати

інформацію в бібліографічному описі в тому вигляді, в якому вона представлена в об'єкті опису.

3.2 Об'єктами опису є всі види опублікованих і неопублікованих
документів на будь-яких носіях.

3.3 Джерелом інформації для складання бібліографічного опису є
документ в цілому. Головним джерелом інформації є елемент документа,
який уміщує основні вихідні відомості — титульний аркуш, титульний
екран, етикетку, наклейку тощо.

3.4 ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 має суттєві відмінності від попередніх
стандартів. Доцільно детальніше розглянути основні відмінності.

3.4.1 Відповідно до нового стандарту пунктуація в бібліографічному
описі виконує дві функції: звичайних граматичних розділових знаків
(пунктуація) та розділових знаків, що мають розпізнавальний характер для
зон та елементів бібліографічного опису (знаки приписної пунктуації).

3.4.2 Заголовок від опису відокремлюють крапкою. Зони опису
відокремлюють одна від одної крапкою і тире. У разі повторення окремих
зон повторюють крапку і тире, за винятком зони серії (відомості про
кожну серію беруть в окремі круглі дужки без знака крапка і тире між
ними).

3.4.3 У стандарті вперше зазначено, що для розрізнення приписної
та граматичної пунктуації (тобто розділових знаків між зонами
бібліографічного опису та їх елементами) застосовують проміжок в один
друкований знак до і після приписного знака. Виняток становлять: крапка
і кома — проміжки ставлять тільки після них, а також квадратні і круглі
дужки, які виділяють проміжками лише ззовні. Знаки крапка з комою та
три крапки до винятку не належать.

Наприклад:

[та ін.]:, *^;

(Життя славетних) ^г

3.4.4 В новому стандарті змінені правила вживання великої і малої
літер, їх вживання визначається не лише граматичними нормами, а й
розділенням зон бібліографічного опису. Перші слова відомостей, що
належать до назви та відомостей про відповідальність, записують з малої
літери, якщо вони не є власними назвами, першими словами назви чи
цитатами. Винятком є загальне позначення матеріалу та будь-які назви у
всіх зонах опису.

Приклад:

Кам'янець на Поділлі [Текст]: турист, путівник /[авт.-упоряд. О. Расщупкін, С. Трубчанінов]. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2006. —

/767 с.: іл.; 24 см. — 2000 пр. — I5ВN 966-7975-71-1.______ __

.. ^

 

 

Розділ 1

Національні стандарти

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006

і РОЗДІЛ 1

 

Приклад:

Українські Січові Стрільці [Текст] / [Наук, т-во ім. Шевченка у Львові]. — [Репр. вид. за оригіналом ювіл. вид. 1935 р. /ред. нового вид. Олег Романів]. —Львів: НТШ, 2005. —160с.: фотогр. — І8ВН 906-7155-95-4.

З великої літери розпочинається кожна зона опису, яка виділяється крапкою й тире. Перед елементами всередині зони зазначається відповідний їм приписаний знак. У разі повторення окремих елементів він також повторюється, за винятком знака «навскісна лінія», який застосовують в аналітичному описі. В кінці бібліографічного опису ставиться крапка.

3.4.5 Відомості, що запозичені не з приписного джерела інформації,
наводять у квадратних дужках (уклад. В. Петренко [та ін.] або [б. м.] (без
місця) тощо). Квадратні дужки застосовують у межах однієї зони. Якщо
суміжні елементи належать до різних зон, то кожен елемент береться в
окремі квадратні дужки.

Приклад:

Культурологія [Текст]: навч. посів. / [М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та ін.]. — [2-ге вид., стер.].— К.: Знання, 2006. — 267 с.; 22 см.

3.4.6 У стандарті розширився набір обов'язкових елементів
бібліографічного опису. Елементи, що набули статусу обов'язкових:

• перші відомості про відповідальність в усіх зонах (зоні назви та
відомостей про відповідальність, зоні видання, зоні серії);

• додаткові відомості про видання;

• ім'я видавця, розповсюджувача тощо;

• основна назва серії та підсерії;

• Міжнародний стандартний номер серіального видання, що було
надано серії чи підсерії (І88М);

• номер випуску серії чи підсерії;

• окремі примітки в описі певних видів документів (в описі
електронних ресурсів — примітки про джерело основної назви,
примітки про системні вимоги).

3.4.7 Необхідність застосування і набір факультативних елементів
визначає установа, яка здійснює бібліографічні записи.

3.4.8 В зоні назви та відомостей про відповідальність уперше введено
новий елемент — загальне позначення матеріалу, який доцільно подавати
в описі документів різних видів. Це факультативний елемент.

Приклад:

[Електроннийресурс], [Рукопис], [Образотворчийматеріал], [Ноти], [Карти].

Якщо в конкретному інформаційному масиві переважають документи одного виду, загальне позначення матеріалу може бути випущеним, наприклад [Текст] — в описах текстових видань.

3.4.9 Змінено оформленнявідомостейпро відповідальність. Відповідно
до основних принципів І8ВВ відомості у бібліографічному описі слід
наводити в тому вигляді, в якому вони зазначені в документі. За старими
нормами авторів твору, що зазначені у заголовку бібліографічного запису,
не наводили у відомостях про відповідальність, тому в описі не було
перших відомостей про відповідальність у тій формі та обсязі, як вони
були зазначені в документі.

3.4.10 Якщо опис доповнюють заголовком бібліографічного запису,
то ім'я особи в заголовку наводять у формалізованому вигляді: спочатку
прізвище, потім ім'я (можливо ім'я та по батькові) або псевдонім. Тільки у
відомостях про відповідальність є можливість зазначити, в якому вигляді
особа, яка несе інтелектуальну чи іншу відповідальність за документ,
представлена в документі.

Заголовок запису — факультативний елемент.

Відомості про відповідальність — обов'язковий елемент опису відповідно до положень І8ВВ. Відомості про відповідальність зазначають обов'язково, навіть якщо вони збігаються із заголовком.

Приклад:

Мосіяшенко В. А. Українська етнопедагогіка [Текст]: навч. посіб. /В. А. Мосіяшенко. — Суми: Унів. кн., 2005. — 174 с.: табл.; 20 см. — 1000 пр. — I8ВN 966-680-198-1 (в опр.).

3.4.11. Відомості про видання наводять у формулюваннях і в послідовності, зазначеній у джерелі інформації: порядковий номер видання не виноситься на перше місце, як це було раніше. Додаткові відомості про видання (виправлене, доповнене, стереотипне, перероблене тощо) та перші відомості про відповідальність, що стосуються до конкретного зміненого видання твору, є обов'язковими елементами.

Приклад:

-Вид. 5-те, доповн.

— 7-ме вид. стер.

— 2-ге вид., переробл. та доповн.

3.4.12 Після зони видання в описі розміщена зона специфічних відомостей, яка є новою для загального переліку зон. її використовують під час опису об'єктів, що є особливим видом публікацій або розміщені на специфічних носіях (картографічні, нотні, серіальні документи; стандарти та технічні умови; патентні документи, а також електронні ресурси).

•

 

 

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006

= розділ

 

Приклад:

Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосовування [Текст]: (І5О 14001:2004, ЮТ): ДСТУІ8О 14001:2004. — [На заміну ДСТУ 15О 14001-97; чинний від 2006-05-15]. — К: Держспоживстандарт України, 2006. — VI, 20 с.: табл.; 29 см. — (Національний стандарт України).

3.4.13 В зоні вихідних відомостей відомості про місце видання та
ім'я видавця слід наводити у формі та відмінку, зазначених у джерелі
інформації, а не лише в називному відмінку. Відомості про видавця мають
статус обов'язкового елемента.

3.4.14 Рік видання вказують обов'язково. Навіть тоді, коли в документі
немає відомостей про нього, рік має бути встановлений хоча б приблизно.
В таких випадках дату видання наводять у квадратних дужках разом зі
знаком запитання.

Приклад:

[2000?].

Позначення «б. р.» (без року) в описі не наводять.

3.4.15 Кількісну характеристику подають тими цифрами (римськими
чи арабськими), які використані у документі. Невраховані аркуші
перелічують і записують арабськими цифрами у квадратних дужках після
сторінок через кому.

Приклад:

— XXV, 190, [2] с.:іл.

3.4.16. В зоні фізичної характеристики введено новий елемент — специфічне позначення матеріалу. Після відомостей про кількість фізичних одиниць зазначають позначення фізичного носія документа.

Приклад:

— 1 електрон, опт. диск

— 1 папка (24 окр. арк.)

 

3.4.17 Змінена зона серії. Зміни пов'язані зі збільшенням кількості
обов'язкових елементів: основна назва серії та підсерії, Міжнародний
стандартний номер серіального видання (І881Ч), номер випуску серії та
підсерії. Змінено також правило зазначення декількох серій. Відомості
про кожну беруть у круглі дужки та відокремлюють проміжком.

3.4.18 Змінилася зона приміток. Зона приміток факультативна, але під
час опису деяких об'єктів окремі примітки є обов'язковими:

 

• примітки про джерело основної назви;

• примітки про системні вимоги в описі електронних ресурсів;

• відомості про депонування в описі депонованої наукової роботи.

У новому стандарті відомості про тираж треба зазначати в зоні приміток. Перед ними можливе наведення примітки про наявність палітурки, якщо в описі не зазначено І8ВМ видання. За наявності І8ВК відомості про палітурку зазначають після нього в зоні стандартного номера (чи його альтернативи) та умов доступності.

3.5 Інформацію про документ, яка не була наведена в інших елементах
опису, подають у зоні приміток. Бібліограф формулює її самостійно або
запозичує з іншого джерела інформації. У зоні приміток квадратні дужки
не застосовують.

3.6 Усі зміни, що були прийняті для однорівневого опису, поширюються
і на багаторівневий опис багатотомних, серіальних документів.

3.7 Порядок наведення бібліографічних відомостей (з врахуванням
вживання великої та малої літер) такий:

Заголовок опису.

Основна назва [Загальне позначення матеріалу] = Паралельна назва: відомості, які стосуються назви І відомості про Авторство чи Відповідальність; про інших Осіб. — Відомості про повторність видання / Відповідальність за видання. — Зона специфічних відомостей. — Місце видання: Вид-во, рік. — Фізична (кількісна) характеристика.—(Серія і підсерія; №, т.). — Примітки (додаткова інформація від бібліографа, напр.: системні вимоги до електрон, ресурсів). — І8ВК

Приклади оформлення бібліографічного запису наведено у Додатку А.